Екскурсії містом Броди у квітні 2022 р.

Комунальна установа

«Бродівський історико-краєзнавчий музей» Бродівської міської ради

запрошує на екскурсії містом

 

Упродовж квітня 2022 р. працівники музею проводять безкоштовні екскурсії містом Броди для гостей, які волею обставин опинилися у місті Броди і Бродівській громаді.

Перелік екскурсій:

  1. Загальна оглядова екскурсія містом
  2. Бродівський замок
  3. Містичні історії Бродів
  4. Міське корзо – вулиця Золота.
  5. Архітектурний ансамбль вулиці Коцюбинського.
  6. Інше за попереднім узгодженням.

 

Записатися на екскурсії містом можна
заповнивши контактну форму

або звернутися до Бродівського історико-краєзнавчого музею (м. Броди, майдан Свободи,5).

 

Екскурсії проводитимуться з наповненням груп 10-15 осіб із дотриманням умов  воєнного часу.

Збір матеріалів до ХІІІ-го науково-краєзнавчого збірника «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

Комунальна установа

«Бродівський історико-краєзнавчий музей»

Бродівської міської ради

інформує, що продовжується збір матеріали до ХІІІ випуску науково-краєзнавчого збірника

«Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

Історична Брідщина – край, розташований на межі Галичини, Волині. Ця особливість позначилась на його історичному розвитку, культурі, традиціях, характері місцевого населення.

Збірник представляє нові наукові дослідження з історії міст і сіл Брідщини. Передбачається також висвітлення питань історії, культури та природознавства Галицько-Волинського пограниччя.

 Пропонується наступна тематика досліджень

  1. Музейна справа на Брідщині.

а) історія Бродівського історико-краєзнавчого музею;

б) музейні колекції, збірки, окремі предмети;

в) діячі музейної справи.

  1. Історія та краєзнавство.

а) археологічні дослідження;

б) суспільно-політичне та економічне життя краю;

в) видатні особистості;

г) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);

ґ) географія та природа краю.

  1. Воєнна історія. Національно-визвольні змагання на теренах краю. Брідщани – Герої Визвольної війни.
  2. Джерелознавство, історіографія.

Статті та розвідки до збірника приймаються до 1 вересня 2022 р.

 

Вимоги до матеріалів

  • Обсяг роботи 6-8 сторінок тексту (Текст у форматі RTF, шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Оформлення списку літератури та джерел (відповідно до ДСТУ 8302:2015) – 12 кегль, інтервал – 1).
  • Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
  • Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (не менше 300 dpi) з підписом до них.
  • Роботи подаються в електронному вигляді на електронну адресу музею bikm@ukr.net.
  • Необхідно подати відомості про автора: ім’я та прізвище автора; науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи, контактні дані для зворотного зв’язку (телефон, емейл).
  • Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.
  • Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.

 

За довідками звертатись:

Комунальна установа «Бродівський історико-краєзнавчий музей»

Бродівської міської ради,

майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600

Тел. +38 (03266) 4-21-13

E-mail: bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum

 

 

Редколегія збірника

Конференція «Гімназія в Бродах: від минувшини до відродження»

Бродівська міська рада

Бродівська гімназія імені Івана Труша

Комунальна установа “Бродівський історико-краєзнавчий музей” Бродівської міської ради

 

Інформаційний лист

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

 

Запрошуємо Вас до участі у IV науково-теоретичній конференції «Гімназія в Бродах: від минувшини до відродження», яка присвячена 25-річчю відродження гімназії.

Гімназія у Бродах має понад 150-літню освітню традицію. Будучи заснованою ще в часи Австрійської імперії, ця установа продовжувала свою діяльність до початку Другої світової війни. Про тогочасні досягнення гімназії в Україні та поза її межами може свідчити плеяда відомих випускників. Це митці І. Труш, М. Федюк, А. Попель, В. Дайчак; літератори О. Роздольський, В. Хронович, Й. Рот, В. Ящун, Л. Бучковський; діячі українських національно-визвольних змагань М. Тарнавський, П. Федун та ін. Також в цей час тут працювали знані представники української гуманітарної науки  І. Кокорудз, В. Щурат та І. Созанський.

В радянський період та в перші роки Незалежної України в стінах колишньої гімназії діяла українська середня школа. В свій час її учнями були скульптор Б. Романець та співак М. Шуневич, доктори фізико-математичних наук, професори Я.Дутчак та О.Шпотюк, доктор технічних наук, професор П.Ясній, поет, перекладач Я.Павлюк. У 1997 р. завдяки старанням небайдужих людей, справжніх патріотів краю та України гімназія у Бродах відновила свою роботу. У 1999 р. закладу присвоєно ім’я Івана Труша. За свою відносно коротку історію гімназія і надалі продовжує забезпечувати високий освітній рівень здобувачів освіти.

Одним із багатьох різновидів діяльності навчального закладу є проведення ювілейних конференцій, метою яких є представлення для широкого кола громадськості нових досліджень з історії гімназії та життєпису пов’язаних з нею відомих людей.

Конференція відбудеться в приміщенні гімназії 17 червня 2022 р.

Робота заходу буде організована за такими напрямками:

  1. «Гімназія в ІІ пол. ХІХ – І пол. ХХ ст.»
  2. «Середня школа сер. – кін. ХХ ст.»
  3. «Відроджена гімназія кін. ХХ – поч. ХХІ ст.»
  4. «Непересічні особи в історії гімназії»

 

Офіційна мова конференції – українська.

 

Заявку на участь у роботі конференції (назва теми, прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, науковий ступінь, вчене звання, домашня (робоча) адреса, № тел., e-mail),текст статті та ілюстраціїпросимо надсилати до 1 травня 2022 р. на електронну пошту: naum2109@ukr.net, yuriymelnyk@brodyg.ukr.education

Контактні особи: директор Юрій Мельник (0997705440); вчитель історії Андрій Корчак (0662552548; 0963937418).

Матеріали конференції будуть опубліковані у збірнику до початку конференції.

Вимоги до оформлення статті:

Обсяг тексту –до 10 сторінок та 5 ілюстрацій.

Ілюстрації та підписи до них подаються окремо від основного тексту.

Вгорі справа: прізвище, ім’я, нижче – посада, місце роботи, назва міста: курсив.

Назва статті –посередині великими літерами.

Текст – Microsoft Word; шрифт – TimesNewRoman, кегль – 14; параметри оформлення сторінки: верхній і нижній береги – 2 см, лівий – 3 см, правий – 1,5 см; інтервал між рядками –1,5. У кінці статті – пронумерований список літератури, посилання в тексті – у квадратних дужках напр. [1, с. 20] (Джерела та література) кегль – 10, інтервал між рядками – 1.

 

Оргкомітет залишає за собою право відхиляти доповіді, які не відповідають вимогам та тематиці конференції.

Проїзд, проживання – коштом учасників конференції.

Будемо вдячні Вам за поширення цієї інформації серед колег.

 

Оргкомітет

Краєзнавчий календар Брідщини 2022 року

На початку року маємо добру нагоду заглянути до краєзнавчого календаря та ознайомитися з добіркою різноманітних «круглих» дат 2022 року.

Цьогоріч маємо декілька знакових ювілеїв. Серед них 80-річчя від часу створення Української Повстанської Армії (у Львівській області 2022 рік проголошено Роком УПА). Ювілейні дати  минають від дня народження відомих діячів нашого краю: Юліяна Чорнія (100-річчя), о. Адріяна Зафійовського (140 р.), Осипа Роздольського (150 р.), Юзефа Коженьовського (225 р.) та ін. 25 років святкуватиме відновлена Бродівська гімназія, яка нині носить ім’я Івана Труша.

Також у 2022 р. виповнюються 110-річні ювілеї відомих історичних будівель Бродів: старого корпусу Бродівського педколеджу ім. Маркіяна Шашкевича (колишнього повітового суду), Народного дому (давнього будинку польського товариства «Сокіл»), палацу графів Тишкевичів (нині адмінбудинку Бродівського держлісгоспу), пошти. 280 років минає з часу спорудження Великої Бродівської синагоги. 120 років тому (восени 1902 р.) в міському парку було встановлено годинниковий павільйон, відновлений на початку 2000-х років.

У поданому далі переліку наведено як і значніші події так і пересічні дати краєзнавчого характеру, які допомагають краще пізнати історію нашого краю.

Січень

2 січня минуло 125 років  (1897) від часу, коли на вулиці Стефанії (тогочасна назва сучасної вул. Золота) офіційно почало працювати газетне бюро. Його відкрив Бернард Шаррер. Там усі охочі могли здійснити підписку на крайові і зарубіжні (дозволені) часописи.

9 січня минуло 165 років від дня народження Юліяна Дуткевича (1857-1925) – греко-католицького священника, громадського діяча, публіциста, довголітнього пароха с. Дуб’є на Брідщині, ініціатора та засновника першого українського сільськогосподарського товариства «Сільський господар» (1898).

12 січня – 95 річниця початку створення молодіжного товариства «Луг», яке діяло до вересня 1939 р. Того дня 1927 р. група ініціативних людей у Бродах написала подання до Воєводства в Тернополі з повідомленням про намір заснувати Руханкове Товариство і Огневої сторожі «Луг», а також підписала статут організації. Серед членів засновників були колишні старшини армії УНР та УГА: Савицький Гриць, Павлюк Гриць, Вислоцький Олександр, Чубатий Володимир, Рудницький Володимир, Сірко, Степан Білинський та ін.

31 січня минає 100 років від дня народження відомого бріщанина Юліяна Чорнія (1922-2013) – хорунжого української дивізії «Галичина», члена ОУН, визначного діяча української діаспори, голови Американського комітету брідщан, члена редколегії книг «Броди і Брідщина», краєзнавця, доброчинця і мецената.

Лютий

15 – 21 лютого 85 років тому (1937) у с. Шнирів відбувався курс трикотарства, куховарства і домашньої господарки, в якому взяло участь 30 учасниць з різних сіл Брідщини. Захід було організовано місцевою читальнею «Просвіта» при підтримці Філії «Просвіти» у Бродах.

Березень

3 березня – 140 років від дня народження священника, катехита шкіл міста Броди, визначного громадського діяча Брідщини, діяча підпільної УГКЦ о.Адріян Зафійовський (1882-1973). Меморіальна дошка священнику розміщена на будівлі міської бібліотеки, де колись була жіноча школа.

5 березня минає 105 років від дня народження Галини Столяр (1917-1942) – української патріотки, учасниці «Пласту», «Просвіти», «Рідної школи», «Союзу Українок», студентського товариства «Смолоскип» та члена Організації Українських Націоналістів. В пам’ять про героїню, на будівлі колишньої плебанії у с. Суховоля, де мешкала її родина, встановлено меморіальну таблицю. Її ім’я носить Суховільська школа, а у Бродах є вулиця Галини Столяр.

6 березня виповнюється чверть століття символам Бродів. 6 березня 1997 р. рішенням Бродівської міської ради затверджено герб і прапор м. Броди.

19 березня – 225 років від дня народження Юзефа Коженьовського (1797–1869) – польського письменника, драматурга, педагога. Діяч народився на Старих Бродах, де сьогодні є названа вулиця його іменем. До Другої світової війни його ім’я носила сучасна вулиця Василя Стуса, а у міському парку стояв пам’ятник письменнику (скульптор А.Попель).

30 березня – 110 років тому (1912 р.) відбулося урочисте освячення новозбудованого приміщення повітового суду (нині старий корпус Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича).

125 років тому (у березні 1897 р.) в одному з будинків на вулиці Коженьовського (нині вул. Василя Стуса) розмістилося новостворене українське касино (товариство клубного типу) «Руська Бесіда», до якого увійшли 33 представники руської (української) інтелігенції міста і повіту (духовенство, викладачі гімназії, державні службовці).

Квітень

3 квітня минає 110 років як у село Ясенів «прийшов» телефонний зв’язок (1912).

14 квітня – 110 років від дня народження о. Ярослава Сірка (1912-1979) – священника, активного громадського діяча Брідщини (а згодом української діаспори в США), редактора газети «Брідські вісті» (1936-1937). Уродженець Малих Фільварків.

22 квітня – 110 років тому (1912) у Бродах розпочала свою роботу філія Австро-Угорського банку, який розмістився на першому поверсі будинку на вул. Валовій.

Травень

6 травня – 280 років тому (1742) у Бродах сталася велика пожежа, яка завдала місту великих збитків. Внаслідок пожежі місто покинули вірмени.

23 травня – 155 років минає від часу великої пожежі Бродів (1867). Пожар, що виник о 6 годині після полудня, знищив 760 будинків, у яких мешкало 1000 родин (6436 осіб). 4 людини загинуло, рятуючи своє майно.

31 травня – 385 років з часу (1637) коли у Бродах стараннями великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського (1591-1646), власника міста, було відкрито вищий навчальний заклад – «Академію Брідську», де викладачами працювали професори Краківського університету.

Червень

6 червня – 175 років від дня народження Олександра Барвінського (1847-1926) – українського громадсько-політичного діяча Галичини, історика, педагога, який тричі обирався послом до Галицького сейму від округу Броди (1894-1904).

10 червня минає 85 років (1937) з часу проведення у м. Броди «Свята Чорноморської фльоти», організованого членами товариства українських студентів «Смолоскип» у Бродах за участі хору «Боян». Захід був присвячений тематиці Чорного моря, його ролі й значенні для українців у різні історичні періоди.

Липень

1 липня – 90-та річниця з часу відкриття першого українського дитячого садка у Бродівському повіті (1932). Його було створено стараннями гуртка «Рідна школа» у Бродах і діяв він близько 2 місяців у приміщенні повітової бурси ім. Маркіяна Шашкевича. До садочка записалося 47 дітей. Вихователькою була Стефа Захарчуківна.

Серпень

5 серпня – 250 років тому (1772) в Броди увійшли австрійські війська. Місто стало прикордонним населеним пунктом Австрійської імперії.

15 серпня – 295 річниця (1727) коронації ікони Божої матері в Підкамені.

22 серпня – 340 років тому (1682) Броди перейшли у власність Собєських.

25 серпня – 130 років від дня народження Степана Тудора (С. Й. Олексюка) (1892-1941) – українського письменника-радянофіла, публіциста, філософа, політика. Діяч народився у с. Пониква.

У серпні минає 115 років (1907 р.) від часу одного із візитів Івана Франка у Броди.

Вересень

1 вересня – 25 років відродженій гімназії у Бродах, яка нині носить ім’я Івана Труша.

11 вересня – 100 річчя (1922) відновлення (після воєнних лихоліть 1914-1920 рр.) діяльності Бродівської філії товариства «Просвіта».

22-24 вересня – 110 років тому (1912 р.) у Бродах відбулися XXVII загальні збори членів Галицького лісового товариства, під час яких учасники відвідали ліси і промислові підприємства власників Бродів.

29 вересня – 150 років від дня народження українського фольклориста, етнографа, перекладача, випускника Брідської гімназії Осипа Роздольського (1872-1945) із с.Доброводи Збаразького повіту (тепер Збаразький район Тернопільської області).

Жовтень

14 жовтня – 80-та річниця створення УПА та 20 років з часу відкриття у м. Броди на вул. Золотій пам’ятника Петру Федуну-Полтаві (скульптор Богдан Романець, архітектор Ярослав Руцький).

18 жовтня – 110 років від дня народження видатного вченого хіміка, фармацевта, винахідника Миколи Туркевича (1912-1989), уродженця с. Пониква, випускника Бродівської гімназії.

21 жовтня – 75 річниця (1947 р.) сумнозвісної операції «Захід» – каральної акції радянської влади, спрямованої проти населення Західної України, яке підтримувало український національно-визвольний рух. В цей день розпочалися наймасовіші депортації населення в Сибір та Казахстан. Понад тисячу жителів Брідщини (тодішнього Бродівського, Підкамінського, Заболотцівського районів) були вивезені у віддалені райони тодішнього СРСР, багато з них ніколи не повернулися на рідну землю.

31 жовтня – 120 років тому (1902) ініціативна група української інтелігенції Брідщини на чолі з професором гімназії Василем Щуратом вирішила заснувати товариство «Русько-українська Повітова Бурса» і підписала статут. Це товариство опікувалося українською шкільною молоддю і його зусиллями згодом було збудовано приміщення, яке поклало основу сучасній Бродівській СЗОШ №2.

Листопад

4 листопада – 150 років від дня народження Якова-Броніслава Овчарського (1872-1942) – українського лікаря та мецената, одного з організаторів Львівського рятункового товариства, останнього особистого лікаря Івана Франка. Він народився у м. Броди, навчався у Бродівській гімназії.

21 листопада – 90 років тому (1932р.) було офіційно зареєстровано брідське Товариство українських студентів «Смолоскип», до складу якого входили такі відомі діячі національно-визвольних змагань краю як Степан Борщ, Микола Матвійчук, Олена(Галина) Столяр, Богдана Левицька, Михайло Левенець та ін.

25-27 листопада – 85 років тому (1937 р.) у м. Броди проходив з’їзд повітових лікарів Тернопільського воєводства, під час якого обговорювалися питання стану медичної опіки та гігієни у воєводстві, фінансові справи, співпраця між медичними закладами і установами та ін. Учасники заходу відвідали шпиталь, осередок здоров’я, насосну станцію та міську бійню.

Грудень

7 грудня – 130 років від дня народження Олени Степанів (1892 – 1963) – українського історика, географа, громадської та військової діячки. У роки Першої світової війни – хорунжа, командир стрілецької чоти в Легіоні Українських січових стрільців. Відзначена медаллю хоробрості (1914) та військовим хрестом Карла V (1918).  Життя її тісно пов’язане з с. Заболотці, де парохом був її батько. А на сільському цвинтарі в с.Заболотці збереглася могила брата Олени – Ананія Степаніва (1890-1919), сотника УГА, який загинув у бою з поляками в 1919 р. під м.Журавно.

Звичайно, що наведений перелік дат є далеко неповним і постійно доповнюється. Усіх охочих запрошую долучатися до написання історії рідного краю та подавати свої пропозиції до формування історичного календаря Брідщини. А більше інформації з історії краю можна почерпнути у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

 

Підготував Василь Стрільчук

120 років будівлі Торгово-промислової палати у Бродах

 

Серед історичних будинків міста Броди помітно виділяється архітектурний ансамбль вулиці Коцюбинського, де розташовані величні пам’ятки міста кінця ХІХ – початку ХХ ст. Поруч із спорудами давньої гімназії, яка нині носить ім’я Івана Труша, будівлею педагогічного коледжу ім. Маркіяна Шашкевича (давній повітовий суд), спорудою районного народного дому (колись – будівля «Сокола») знаходиться цікаве історичне приміщення Бродівської загальноосвітньої школи І ступеня №1. Це давня Торгово-промислова палата – пам’ятка, що нагадує жителям і гостям Бродів про минуле прикордонного торгового міста, яке називали «складом товарів Заходу і Сходу».

Торгово-промислова палата виникла в Бродах відповідно до розпорядження австрійської влади 25 вересня 1850 р. Це була одна з трьох палат, що існували на території Галичини (дві інші були у Львові та Кракові). Поява такої інституції була пов’язана з прикордонним становищем Бродів (на австро-російському кордоні), які від 1779 року і до 1879 р. користувалося правом «вільного торгового міста» (правом безмитного ввезення товарів). Територія дії торгово-промислової палати на період створення охоплювала чотири округи (Золочівську, Бережанську, Тернопільську та Чортківську) з територією 299,3 квадратних миль та населенням 1 033 137 людей. До складу палати у той час входили президент, віце-президент, 10 членів із купецького та ремісничого стану, 5 заступників, писар та возний.

Діяльність установи була пов’язана з розглядом і вирішенням питань розвитку торгівлі, фінансової справи, промисловості та ремесла в краї. При палаті діяли комісії: промислова, торгова, будівельна, господарча, для пенсійного фонду та ін. Бродівська торгово-промислова палата делегувала своїх представників у різні державні інституції: дорадчу раду для оподаткування спиртних напоїв, державну залізничну раду, постійну комісію торгівельних цінностей у закордонній торгівлі та ін. Керівники Бродівської торгово-промислової палати були депутатами Галицького сейму і австрійського парламенту. Установа сприяла відкриттю філії кредитного банку, надавала фінансову допомогу для професійних та промислових шкіл, що існували на підпорядкованій їй території. На початку ХХ століття керівництво палати спрямувало свої зусилля на створення торгівельної школи в Бродах, яку було відкрито в липні 1910 р. До Першої світової війни у палаті велися промисловий та торгівельні реєстри, перелік торгових марок (брендів) та патентів. Установа обстоювала інтереси купців і промисловців від утисків економічної політики австрійського уряду. Торгово-промислова палата прикордонного міста вимагала спрощеного перетину кордону з Російською імперією для підприємців. Інституція випускала власний бюлетень «Звіти Торгово-промислової палати в Бродах» («Berichte der Handelskammer Brody»), в якому висвітлювалися статистичні дані, відомості про діяльність палати, а також акцентувалася увага на актуальних проблемах, які перешкоджали розвитку торгівлі, ремесла та промисловості в краї.

Довгий час палата розміщувалася у винайнятих приміщеннях. І вже наприкінці ХІХ ст. гостро постало питання спорудження власної споруди. Таким чином, у 1899 р. було виділено земельну ділянку у східній частині середмістя Бродів і розпочалися будівельні роботи. Офіційно новозбудоване приміщення відкрило свої двері у листопаді 1901 року. Імпозантна двоповерхова будівля була декорована ліпниною із сюжетами давньогрецької міфології, що символізували ремесло і торгівлю та стала окрасою міста.

Згідно з статистичними даними на 1910 р., з 30 членів Бродівської торгово-промислової палати 6 було християнами, а 24 – іудеї.

До округу Бродівської торгово-промислової палати станом на 1914 р. входило 18 політичних повітів (Броди, Бережани, Бібрка, Борщів, Чортків, Гусятин, Кам’янка Струмилова, Підгайці, Перемишляни, Радехів, Рогатин, Скалат, Тернопіль, Теребовля, Заліщики, Збараж, Зборів, Золочів) з територією близько 300 кв. миль і населенням 1 453 591 чоловік.

Під час Першої світової війни установа припинила свою діяльність. Деякий час у приміщенні знаходився штаб військової частини, однак в ході воєнних дій будинок було сильно поруйновано. При цьому було знищено документацію, реєстри та бібліотеку установи. У 1920-х роках проведено відновлювальні роботи пошкоджених частин будівлі. Проте установа, не маючи достатніх ресурсів й можливостей, не змогла піднятися на попередній рівень і ще деякий час виконувала дорадчу функцію.

Після закриття палати (1929 р.) в приміщенні діяла торгівельна дворічна школа, яка згодом була реформована в купецьку гімназію. З приходом радянської влади в 1939 р. у будинку відкрили семирічну школу №2, де навчання проходило російською мовою. Під час німецької окупації тут розмістилася адміністрація Бродівського повіту (ляндкомісаріат). Із закінченням Другої світової війни будівлю знову передали для освітніх потреб. З 1945 по 1977р. тут знаходилась Бродівська середня школа №2 з російською мовою навчання. Згодом у приміщенні розмістились початкові класи Бродівської середньої школи №1. Рішенням виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 24.06.1986 р. № 330 споруду було включено до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення (ох. № 676-м.). Тепер це приміщення Бродівської загальноосвітньої школи І ступеня №1 (вул. Коцюбинського, 8). Як і колись, так і сьогодні, споруда колишньої Торгово-промислової палати служить для розвитку міста Броди.

Василь Стрільчук