Велика бродівська синагога, 1742 р.

Велика Бродівська синагога, 1742 р.

Велика Бродівська синагога, 1742 р.

Об’єкт включений до Державного реєстру пам’яток архітектури постановою Ради Міністрів УРСР №970 від 24.08.1963 р. і отримав охоронний №403. Пам’ятка має національний статус.

Синагога знаходиться на південному заході від площі Ринок. В 1742 р., у зв’язку з частими пожежами, досить заможна у цей час єврейська громада вирішила збудувати муровану синагогу. Проте місцева влада під тиском луцького єпископа не хотіла дати свого дозволу на виконання цього плану, а зажадала від кагалу оплати в сумі 350 злотих на рік для утримання одного учня в Луцькій духовній семінарії. І лише після того, як кагал погодився, було розпочато реалізацію проекту.

Вигляд на руїни синагоги з північного заходу

Вигляд на руїни синагоги з північного заходу

Датою побудови храму є 1742 рік (5502). Про це свідчить напис на східній стороні аттика, також про це йдеться в описі синагог Золочівського округу від 1826 р. Наріжний камінь під Велику Синагогу заклав Їцхак Горовіц, син Якова Горовіца з Болехова, а кошти на її спорудження дав Яків Їцкович, син Їцхака Круківера.

Руїни синагоги. Вигляд з заходу

Руїни синагоги. Вигляд з заходу

Маловідомою є подальша історія Великої Синагоги. Її минуле оточене легендами. З храмом пов’язані згадки про родоначальника хасидизму Їсраеля бен Еліезера (Бааль Шем Това) (1700-1760), та патріарха роду белзьких рабинів Рокеахів, юдейського чудотворця та рабина Шуліма.

Інтер’єр синагоги. Гравюра ХІХ ст.

Інтер’єр синагоги. Гравюра ХІХ ст.

Після захоплення Галичини, австрійський уряд у 1777 р. дозволив провести ремонт даху синагоги, а також відремонтувати водостічні труби.  5 травня 1859 р. храм черговий раз став жертвою великої пожежі, під час якої згоріло майже ціле місто. Великі ремонтні роботи фасадів синагоги відбулися у 1903 р., про що свідчить напис з північного боку західної прибудови, та тогочасна поштівка.

Велика Бродівська синагога на поч. ХХ ст.

Велика Бродівська синагога на поч. ХХ ст.

Під час Другої світової війни синагога зазнала значних пошкоджень. Перший раз пам’ятку реставрували у ІІ пол. 1960-х рр. і деякий час вона виконувала функції складу, а далі стояла пусткою.  У 1991 р. місцева влада намагалась відреставрувати будівлю для подальшої адаптації під картинну галерею, однак через брак коштів роботи припинено. Зараз божниця знаходиться в руїні. Втрачені північна та південна прибудови будівлі. Літом 1988 р. обвалилася західна стіна, а починаючи від 2006 р. систематично почали обвалюватися склепіння. Проте пам’ятка є одним із найкращих та найбільших зразків синагогального будівництва в цілому світі, через що її цілковита руйнація є недопустима.