Запрошення до участі в конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

Бродівський історико-краєзнавчий музей

запрошує взяти участь у

XІІІ-ій науково-краєзнавчій конференції

«Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

яка відбудеться  25 червня 2021 року

 

В давній українській традиції територію колишнього Бродівського району Львівської області називали Брідщиною.

В історичному минулому Брідщина охоплювала окрім Бродівського району, частини колишніх Радехівського, Бузького районів Львівської області та Зборівського району Тернопільської області. Брідщина – край, розташований на межі Галичини, Волині. Ця особливість позначилась на його історичному розвитку, культурі, традиціях, характері місцевого населення.

Конференція покликана представити нові наукові дослідження з історії міст і сіл Брідщини. Передбачається також розглянути питання історії, культури та природознавства Галицько-Волинського пограниччя.

 Пропонується наступна тематика досліджень

 1. Музейна справа на Брідщині.

а) історія Бродівського історико-краєзнавчого музею;

б) музейні колекції, збірки, окремі експонати;

в) діячі музейної справи.

2. Історія та краєзнавство.

а) археологічні дослідження;

б) суспільно-політичне та економічне життя краю;

в) видатні особистості;

г) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);

ґ) географія та природа краю.

3. Воєнна історія. Національно-визвольні змагання на теренах краю.

4. Джерелознавство, історіографія.

За матеріалами конференції планується підготувати науковий збірник. Для участі у конференції необхідно до 10 травня 2021 року надіслати заявку і текст і матеріали доповіді.

Вимоги до матеріалів

  • Обсяг роботи 6-8 сторінок тексту (Текст у форматі RTF, шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Оформлення списку літератури та джерел – 12 кегль, інтервал – 1).
  • Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
  • Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (300 dpi) з підписом до них.
  • Роботи подаються в роздрукованому і електронному вигляді (прохання надсилати на електронну адресу музею: bikm@ukr.net).
  • Роздрукований паперовий варіант доповідей повинен бути підписаний автором з правого боку. Відомості про автора подаються на окремому аркуші (домашня адреса, індекс міста, телефон, місце роботи або навчання, вчене звання, науковий ступінь, посада тощо).
  • Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.
  • Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.

 

 

За довідками звертатись:

Бродівський історико-краєзнавчий музей,

майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600

тел. +38 (03266) 4-21-13

E-mail: bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum

 

 

 

Оргкомітет

 

Краєзнавчий календар Брідщини на 2021 рік


Краєзнавчий календар 2021 р. наповнений значною кількістю «круглих» дат, ювілеїв, пам’ятних подій, які відбулися в минулому на теренах Брідщини. Традиційний щорічний ретроспективний огляд пов’язаний не лише з необхідністю відзначити чи вшанувати окремі історичні події, але й пригадати епізоди і факти з минулого нашого краю, замислитися про те, що було, що є зараз і що/як може бути в майбутньому.

Січень

1 січня 115 років тому (1906 р.) місто Броди почало жити за середньоєвропейським часом згідно з прийнятим рішенням міської ради від 28 грудня 1905 р.

3 січня – відзначатиметься 150-річчя від дня народження священника, визначного громадського, освітньо-культурного діяча, педагога, мецената, останнього довоєнного голови Товариства «Просвіта» у Львові о. Юліяна Дзеровича (1871-1943), уродженця с. Смільне.

12 січня 95 років тому (1926 р.) розпочалася історія організації «Луг» на Брідщині. Цього дня групою ініціативних людей у Бродах було підписано лист до Воєводства в Тернополі з повідомленням про намір заснувати Руханкове Товариство і Огневої сторожі «Луг», а також підписано статут організації. Серед членів засновників були Савицький Гриць (голова), Павлюк Гриць (секретар), Вислоцький Олександр, Чубатий Володимир, Рудницький Володимир, Сірко та ін. Незважаючи на різноманітні перешкоди з боку польської влади, ця організація, що проіснувала до приходу більшовиків у вересні 1939 р., виховала багато патріотів, які згодом стали активними учасниками національно-визвольного руху 1940-50х років.

26 січня – 75 річниця загибелі Григорія Котельницького (1907-1946) – «Шугая», командира куреня УПА «Дружинники», військового референта Золочівського окружного проводу ОУН, командира тактичних відтинків «Пліснесько» та «Яструб», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Народився у с. Підгірці. Загинув з побратимами 26.01.1946 р. біля с. Кривня Рогатинського району на Івано-Франківщині.

29 січня – 75 років минає (1946 р.) з часу, коли в ході так званої «великої блокади» –  репресивної операції, яку проводив більшовицький режим проти ОУН і УПА, на Піщаній горі біля с. Бовдури енкаведисти виявили схрон з повстанцями. Під час бою загинуло 6 підпільників (Роман Хміляр – «Голуб», Степан Ковальчук – «Орел», Петро Дудка – «Омелько», Йосип Хміляр – «Вербовий», Юліан Хміляр – «Хмурний» та Стах Савчук – «Тарас»), а 2 (Семен Сліпець – «Дубок» та Іван Хміляр – «Іван») були захоплено в полон. Цього дня Берлинський самооборонний кущ «Стефанівського» (Михайла Дутки з с. Берлин) поніс значні втрати – 8 бійців.

Лютий

130 років минає від першого візиту до нашого міста Лесі Українки (1871-1913). На початку лютого 1891 р. Лариса Петрівна Косач у супроводі своєї матері – Олени Пчілки – їхала з Луцька через Львів до Відня, щоб лікувати хвору ногу. Першим містом Галичини були Броди. Невідомо, чи була Леся Українка у цей час в самому місті чи лише на станції, очікуючи поїзда. Однак з Бродами вона мала тісні зв’язки. Про це свідчить, наприклад, лист поетеси до відомого етнографа В.Гнатюка від 27 серпня 1901 р. з Буркута (Гуцульщина), де зазначено таке: «Листа від п. Питляра з Бродів я отримала, тільки він не дає точної адреси (вулиці і числа дому), тож невідомо, де його в Бродах шукати; чи не будете ласкаві написати мені се. Также прошу подати Вашу приватну адресу у Львові, бо я хотіла б телеграфувати до Вас просьбу вислати книжки до Бродів, до п. Питляра, як тільки отримаю звістку, що там вже є кому ті книжки забрати». Очевидно, мова йшла про переправлення книг через кордон, які могли бути заборонені в Російській імперії. Щодо Питляра, то тут мова, правдоподібно, йде про Григорія Питляра – ад’юнкта повітового суду в Бродах.

22 лютого 85 років назад (1936 р.) на Старих Бродах відбувся перший Луговий з’їзд, на якому були присутні представники майже усіх 33 існуючих на той час осередків товариства «Луг» Бродівського повіту (всього близько 200 чоловік). На з’їзді був присутній і виголосив реферат голова «Великого Лугу» у Львові полковник Роман Дашкевич.

28 лютого – 75 річниця загибелі (1946 р.) керівника Берлинського підрайонного проводу ОУН Михайла Дутки (1910-1946) – «Стефанівського».

Березень

11 березня 100-річчя від дня народження Юрія Федорука (1921-1944) – «Лемка» – визначного члена ОУН, виховника молоді, організаційного референта крайового проводу Юнацтва ЗУЗ, провідника Генеральної Округи ОУН на ОіСУЗ. Діяч народився у с. Накваша на Брідщині, а загинув у бою з більшовиками 30 липня 1944 р. в с. Устянка на Рівненщині.

18 березня – 75 річниця з часу загибелі (1946 р.) провідника  Лешнівського кущового проводу ОУН Степана Мигаля (1918-1946) – «Гонти», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Степан Мигаль з дружиною та 6 побратимами загинули в криївці поблизу с. Лісові, оточений облавниками.

30 березня відзначатимемо 125 річчя від дня народження Олександра Вислоцького (1896-1941) – українського громадського і політичного діяча, сотника Січових Стрільців, посла від партії УНДО до польського сейму (1928-1930), організатора українського культурного і економічного життя Брідщини 1920-1930-х рр., керівника повітового товариства «Луг», засновника і видавця газети «Брідські вісті».

Квітень

1 квітня 130-річчя від часу заснування філії товариства «Просвіта» у Бродах (1891 р.). Саме в цей день група ініціативних людей Брідщини (на чолі з професором Бродівської гімназії Григорієм Яремою) вирішила заснувати у Бродах філію цього товариства і підписала статут.

22 квітня 120 років тому (1901 р.) Леся Українка знову побувала проїздом у м. Броди, звідки відправила лист до Михайла Кривинюка – громадського і політичного діяча і видавця, майбутнього чоловіка своєї сестри Ольги Косач. У короткому листі, відправленому з Бродів, зазначила: «Переїхала без інцидентів, тільки в вагонах палять в грубках шалено, так що все таки раз мусіла класти компреси, але на тім ся скінчило. Вітаю всіх. Л.К. Сьогодні напишу зі Львова. Л.К.».

Червень

11 червня 370 років тому (1651 р.) напередодні битви під Берестечком неподалік Бродів відбувся бій козаків і татар з двома польськими хоругвами (військовими відділами). У цьому бою козацько-татарський загін здобув перемогу, але незабаром був розбитий внаслідок нападу іншого польського відділу. Полеглих у бою козаків поховали у могилі неподалік с. Шнирів.

13-14 червня 125 років тому (1896 р.) відбувся візит до Бродів цісарсько-королівського намісника Галичини князя Євстахія Сангушка, водночас власника Підгорецького замку. Граф зустрівся з представниками влади, місцевою шляхтою, відвідав навчальні заклади міста, державні та громадські установи, побував на службі в костелі.

21 червня 125 років назад (1896 р.) засновано Товариство допомоги бухгалтерам та купцям у Бродах.

22-23 червня80 роковини (1941 р.) масових розстрілів політичних в’язнів в тюрмах НКВД спочатку на території Західної України, а згодом й на іншій території України.

23-29 червня 1941 р. (80 років тому) під Бродами відбулася найбільша танкова битва періоду Другої світової війни – відома як битва в районі Луцьк-Дубно-Броди.

28-29 червня 90 річниця від часу чергового візиту митрополита  Андрея Шептицького до м. Броди (1931 р.). Очільника УГКЦ зустріли біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де від імені духовенства його урочисто привітав о. Туркевич, а від брідської громади суддя – Гнат Панас. Після благословення митрополита відбулася служба у церкві Святого Юрія, згодом – обід в українській бурсі, а увечері в будинку Музичного товариства відбувся святковий концерт на честь 30-річчя первосвященства Андрея Шептицького за участі близько 250 осіб.

28 червня 85 років тому (1936 р.) у Бродах відбулося велике свято «День Просвітянки» організоване філією «Просвіти». Величне свято, яке розпочалося біля церкви Св. Юрія і продовжилося, після походу вулицями міста близько 3 тис. учасників, на площі «Богуна», було перервано провокаційним нападом комуністів. Гідну відсіч нападникам дали брідські «луговики».

Липень

28 липня – 105 років назад (1916 р.) місто Броди було захоплене російськими військами у ході наступу генерала Брусилова, що розпочався 4 червня 1916 року. Після жовтневих подій 1917 р. у Петрограді, українські солдати і офіцери 101-ої російської піхотної дивізії, яка дислокувалася у Бродах, створили військовий комітет і заявили про свою підтримку Українській Центральній Раді у Києві.  Австро-угорські війська повернулися у Броди аж в лютому 1918 р.

30 липня минає 10 років від часу проведення у с. Клекотів з’їзду родини Федунів та відкриття Музею-садиби родини Федунів (2011 р.).

  

Серпень

24 серпня – окрім Дня Незалежності України, відзначатимемо 150-річчя від дня народження Василя Щурата (1871-1948) – визначного українського педагога, літературознавця, поета, перекладача та громадського діяча. Він з 1901 по 1907 рік проживав у м. Броди, працюючи професором Бродівської гімназії та брав активну участь у громадському житті українців Брідщини. Саме завдяки його наполегливій праці пожвавилося національне життя краю. Він очолював місцеву «Просвіту», заснував товариство «Основа», для якого спільно з товариством «Самопоміч» було збудовано будівлю, де розмістилися різні українські організації. Він став засновником товариства «Українська бурса», завдяки якому було відкрито гуртожиток для незаможних українських дітей, які приїжджали на навчання до Бродівської гімназії. Бродівський період був дуже продуктивним і в творчому доробку Василя Щурата – перекладено «Слово о полку Ігоревім», написано «Грюнвальдську пісню», написано ряд краєзнавчих розвідок та ін.

Наприкінці серпня минає 95 років (1926 р.) з часу заснування товариства «Луг» у с. Заболотці. Його засновником був творець товариства «Великий Луг» у Львові і незмінний керівник цієї організації Роман Дашкевич, заболотцівський зять. Членами-засновниками були Іван Зенюк, Антоній Баґай, Антоній Сітка, Антон Міськів, Микола Лисюк, Антін Шалейка, Іван Миськів, Григорій Шикула, Петро Сенів.

Вересень

3 вересня – 175 років від дня народження відомого польського книговидавця, громадського та політичного діяча Бродів, власника книгарні на вул. Золотій – Фелікса Веста (1846-1946).

26 вересня – минає 110 років від дня народження о. Михайла Левенця (1911-1991), уродженця Малих Фільварків, священника, активного громадського діяча, капелана української дивізії «Галичина», першого капелана СУМ.

28 вересня 100-річчя від народження Михайла Заяця (1921-1952), «Зенка», «Влодка» – вояка УПА, печаткара, керівника охоронної боївки головного командира УПА Романа Шухевича, охоронця та учасника кур’єрської групи Василя Кука, автора унікальних спогадів про генерала «Чупринку», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу. Повстанець народився у с. Берлин.

Жовтень

16 жовтня – 100-річчя від народження Олекси Сітки (1921-1952), «Підкови», керівника Бродівського надрайонного проводу ОУН, лицаря Бронзового хреста бойової заслуги УПА, уродженця х. Липник, с. Ражнів.

25 жовтня – 85 років тому (1936 р.) філія товариства «Просвіти» в Бродах організувала «Вечір народної ноші» за участю понад 600 осіб. На вечорі, як показ, було представлене селянське весілля з народними звичаями і піснями. Дійство підготували члени читальні «Просвіти» під проводом п. М. Лисюкової, дружини місцевого пароха.

Листопад

11 листопада – 120 років тому (1901) бюро Торгово-промислової палати перейшло у новозбудоване власне приміщення (нині будівля Бродівської ЗОШ №1). Будівництво, вартість якого становила 80 000 корон, тривало два роки (1899-1901). А 12 грудня 1901 р. відбулося перше урочисте засідання Торгово-промислової палати у новому будинку.

18 листопада 110 років назад (1911 р.) відбувся чин урочистого освячення приміщення новозбудованої Української бурси ім. Маркіяна Шашкевича на вул. Бузовій. На базі цієї будівлі у пізніший час було розбудовано Бродівську СЗОШ №2.

85 років тому в листопаді 1936 р. вийшов перший номер «Брідських вістей» – часопису, присвяченого суспільному життю українців Брідщини.

В кінці листопада минає 110 років (1911 р.) від часу відкриття у Бродах купецької двокласної школи. На той час там навчалося 33 учні. Метою закладу була підготовка інтелігентного купецтва.

Грудень

1 грудня 140 років від дня народження Івана Созанського (1881 – 1911) – історика, філолога, професора Бродівської гімназії, автора праці «З минувшини міста Бродів». Діяч народився у с. Старі Купновичі на Самбірщині. Помер і похований у м.Броди.

 

Ця невелика добірка історичних дат є далеко неповною, постійно оновлюється. Радо запрошуємо жителів Брідщини доповнювати історичний календар, надавати свої пропозиції та побажання. Усіх, хто бажає дізнатися більше про історію краю запрошуємо у Бродівський історико-краєзнавчий музей. Читайте наш сайт «Історична спадщина Бродів» та  слідкуйте за нашими сторінками у мережі фейсбук.

Василь Стрільчук

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею

Знахідки з Бродівського Ринку (попередній огляд досліджень)

Ринкова площа є серцем будь-якого великого міста чи малого містечка, адже в минулому там вирувало найбільше життя, торгували, вели переговори, оголошували міські новини, карали злочинців та ін. Тут сходилися основні вулиці міста, а довкола знаходилися важливі інституції: ратуша, міські храми, суд та ін. Саме тому дослідження Ринку є дуже важливим у вивченні історії усього міста. Вважається, що сучасний Бродівський Ринок було закладено у 1580-х роках при розбудові Любича – міста С.Жолкевського. Згодом, під час будівництва ідеального міста-фортеці за проектом Гійома Левассера де Боплана і Андреа дель Акви, Броди змінили планувальну структуру, яка збереглася до наших днів. З того часу Ринок був незмінним центром життя усього міста аж до наших днів. І закономірно, що будь-які земляні роботи на території Ринку, як і всього середмістя, викликають чималий інтерес, оскільки несуть нову інформацію, цікаві знахідки та відкриття. Так сталося і цього разу. Чимало цікавих артефактів з минулого нашого міста було знайдено під час робіт з прокладання ливневої каналізації на Ринковій площі міста. Фірма-підрядник, яка виконує роботи, згідно з чинним законодавством, уклала угоду з Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України про археологічний нагляд під час виконання земляних робіт. Участь у дослідженні вдалося взяти і автору цих рядків, який вирішив поділитися деякими дуже попередніми даними про знахідки і відкриття.

Слід зазначити, що земляні роботи проходять по давній(і разом з тим сучасній) дорозі, яка оперізувала центральноринковий квартал. Глибина розкопу сягала до 3 м. Отже, під час прокладення траншей у північній та західній сторонах Ринку виявлено дерев’яний настил, який мав три нашарування. Зокрема, вдалося дослідити нашарування західної сторони Ринку. Вони знаходилися на глибині 1 м від сучасного асфальту. Датуючий матеріал, знайдений зверху настилу, відноситься до другої пол. XVIII ст., що свідчить про те, що ця дерев’яна дорога була побудована не пізніше цього періоду. Але під верхнім шаром є ще два настили значно ранішого часу, кожен з яких може датуватися кількома десятиліттями раніше попереднього. Як зазначив у своїх коментарях дослідник Юрій Турега, який вивчає історію Бродів за давніми міськими актовими книгами кін. XVI–ХVIII ст., «у бродівських фінансових книгах сер. XVIII ст. неодноразово можна натрапити на записи про витрати із міської скарбниці на мощення вулиць деревом та оплату праці робітників, які тим займалися». Слід також згадати про потужний шар ринкового бруку – різний за розмірами камінь світлого кольору, який ставився на ребро. Бруківка знаходилася місцями під самим асфальтовим покриттям, а подекуди 20-40 см нижче сучасної дороги. Мощення бродівського ринку відоме ще з першої половини ХІХ ст., воно неодноразово перестелялося, ремонтувалося і збереглося до сьогодні. Його добре видно на фотографіях Бродів початку ХХ ст. Видобута бруківка була забрана на зберігання в КП «Броди» і сподіваємося, що вона буде використана в облаштуванні історичного середмістя в майбутньому.

Крім того, було виявлено чимало цікавих матеріалів XVII-ХІХ ст. На жаль, через особливості ґрунту і великі пожежі минулого багато металевих речей є в незадовільному стані. Однак навіть знищені монети – соліди («боратинки») 1660-х років є добрим датуючим матеріалом для визначення культурного шару. Серед цікавих знахідок – багато фрагментів скляного гутного посуду XVII-XVIIІ ст., який, очевидно, виготовлявся в околицях Бродів (про що може свідчити значна кількість знайдених однотипних розбитих скляних келихів). Знайдені також керамічні люльки та їх фрагменти, уламки глиняного посуду, кахель. У шарі пожежі кін. XVII ст. виявлені перепалені залізні цвяхи, підківки до взуття, підкова, сплавлені мідні монети, вироби зі свинцю, поплавлене гутне скло, гудзики. Усі знахідки та зібрані відомості будуть опрацьовуватися і систематизуватися спільно працівниками Рятівної археологічної служби та Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Весь знайдений матеріал після опрацювання буде переданий у фонди Бродівського історико-краєзнавчого музею. За результатами досліджень буде організована виставка та підготовлені наукові публікації.

Василь Стрільчук,

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею

 

Зустріч «ідеальних міст» у Бродах

Ні для кого не секрет, що наше місто має унікальну культурну спадщину, яка наразі не є належно оціненою і затребуваною та не використовується у розвитку Бродів. Навпаки незадовільний і аварійний стан архітектурних пам’яток міста несе загрозу людям і негативно впливає на репутацію міста, влади і громади. Але розуміємо, що це явище тимчасове і повинно зникнути найближчими роками. Адже як показує практика успішних міст, на прикладі сусідньої Польщі чи окремих і українських міст, без належного збереження спадку,  його використання та представлення немає повноцінного розвитку. Культурна спадщина – це інструмент для розвитку, засіб культурної дипломатії (як для Бродів – міжнародного рівня). Крім того, історична спадщина надає території, на якій вона знаходиться, додану вартість, створює сприятливий ґрунт для запровадження і поширення інновацій та залучення інвестицій, формує туристичну привабливість, дає нові робочі місця, спонукає до розвитку інфраструктуру та ін.

Одна з важливих особливостей історії нашого міста, а саме ідеальна забудова Бродів XVII-XVIII ст., привела у п’ятницю 10.07.2020 р. до нас поважних гостей із м. Полонного, що на Хмельниччині, до речі, теж міста з ідеальною забудовою. До складу делегації входили міський голова Полонської МР ОТГ Франц Скримський, заступник міського голови – Віктор Яськов, начальник відділу культури та туризму – Тетяна Ярославська, спеціаліст відділу культури та туризму – Вікторія Зінчук  та директора історичного музею Полонської МР ОТГ – Олександр Дацик. Метою візиту-знайомства гостей з Хмельниччини у м. Броди було налагодження дружніх зв’язків для подальшої співпраці  «ідеальних» міст України та узгодження процесу організації створення Асоціації «Ідеальні міста України». Перед візитом у Броди делегація з міста Полонного проводила подібні зустрічі у м. Івано-Франківськ та м. Жовква.

Поважних гостей зустрів Бродівський міський голова Анатолій Белей із своїми заступниками – Романом Сподариком та Олександром Єлиневським, а також начальником відділу бухгалтерського обліку і звітності міськради Іриною Олехою та головними спеціалістами Світланою Кулієвич та  Русланом Горбалем. На зустрічі був присутній директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук.

Під час розмови, яка відбулася у сесійній залі Бродівської міської ради, очільник нашого міста  Анатолій Белей ознайомив гостей з особливостями Бродів, потенціалом міста, здобутками та пріоритетами, а також вказав на основні проблеми, які вдалося вже розв’язати за час головування і ті, які вирішуються чи плануються вирішити найближчим часом. У свою чергу, міський голова м. Полонного  Франц Скримський розповів про власний п’ятирічний досвід функціонування об’єднаної територіальної громади (громада Полонного стала однією з 159 перших створених ОТГ в Україні). Він розказав про проблеми і виклики, які стояли на початку створення ОТГ і ті, які зараз стоять перед владою і людьми, поділився досягненнями громади. Керівник відділу культури Тетяна Ярославська ознайомила брідщан з особливостями культурної спадщини м. Полонного, про те, як у минулому році завдяки перемозі у конкурсі «Малі міста – великі враження» від Міністерства культури України вдалося дослідити частини підземних ходів м.Полонного і про те, що є намір і бажання надалі розкривати і розвивати цей культурний потенціал. Директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук продемонстрував для присутніх презентацію про ідеальне місто-фортецю Броди, розповів про його минуле і сучасне, втрачене і збережене. Гостям з Хмельниччини було  презентовано фільм «Броди», створений в рамках проекту «CHOICE: культурна спадщина і сучасність» у 2017 р. Спілкування між представниками обох міст – Бродів і Полонного – показало дуже багато спільних тем для співпраці і ще раз з акцентувало увагу на важливості подібних зустрічей, як для обміну досвідом, так і для об’єднання зусиль щодо вирішення схожих проблем. Це підтверджує важливість створення Асоціації ідеальних міст України як для залучення інвестицій, так і для пошуку додаткових джерел фінансування у сфері збереження і використання культурної спадщини та розвитку туризму.

Після спілкування у міській раді для гостей було проведено екскурсію містом, історичними пам’ятками (замком, синагогою, площею Ринок, вул. Золотою й Коцюбинського та частиною збереженого міського валу), а також вони мали можливість ознайомитися з новоствореними об’єктами, благоустроєм окремих частин міста та планами на майбутнє. Гості були приємно вражені нашим містом. За словами міського голови Полонного Франца Скримського, Броди мають багату культурну спадщину, але і потребують дуже багато праці біля неї.

Гості з Хмельниччини запросили брідщан на День міста, який планується у серпні 2020 р., для продовження співпраці та роботи над створенням Асоціації «Ідеальні міста України».

Василь Стрільчук

Фото Олександра Дацика

Будівля брідського «Сокола» – забутий витвір архітектора Лаврентія Дайчака

Будівля Бродівського районного Народного дому є не лише центральним культурним осередком міста і району, але водночас однією з красивих архітектурних пам’яток Бродів. Розташована вона у найгарнішій частині нашого міста, найменш спотвореній перебудовами і реконструкціями, не заліплена рекламою і не обставлена МАФами. Будівля знаходиться на одному з вигинів вулиці Коцюбинського, яка у цьому місці описує контур п’ятого бастіону міських земляних укріплень.

Первісне призначення споруди – це будинок польського гімнастичного товариства «Сокіл»,  заснованого в Бродах у 1891 р.  Основними завданнями цієї організації були патріотичне виховання польської молоді, розвиток спорту та культурно-просвітня діяльність. Спершу товариство не мало власної домівки і для своїх заходів використовувало приміщення Товариства християнських рукодільників «Зірка» («Gwiazda»), яке знаходилося біля сучасної швейної фабрики (на розі теперішніх вулиць В.Стефаника і Єврейської).

Історія появи будівлі «Сокола» у Бродах є досить цікавою. Не зважаючи на те, що польська громада Бродів і повіту була досить економічно спроможною та мала значний політичний вплив у місті, повіті і навіть у Галичині, шлях побудови даної споруди був досить тривалим і непростим. Ще у 1901 р. спадкоємці графів  Молодецьких – останнього магнатського роду, який володів Бродами, подарували для побудови «сокільського гнізда» площу під забудову, вартістю 4000 корон. Бродівська повітова рада виділила для цієї мети 200 корон, а власник маєтку Броди Шмідт офірував ще 500 корон.

Процес підготовки до зведення власної будівлі тривав довший час. Будівельна комісія приймала пропозиції проектів майбутньої «Сокільні». Серед проектних пропозицій, що надійшли на конкурс, вирішено було обрати ідею львівських архітекторів Лаврентія Дайчака та Єжи Гродинського. Цей же проект було прийнято та затверджено для реалізації і на загальних зборах брідського «Сокола», що відбулись 9 травня 1909 р. Вибір проекту молодого львівського архітектора Лаврентія Дайчака (1882-1968), очевидно був не випадковим. Цей відомий згодом польський архітектор, громадський і політичний діяч народився у с. Ренів Бродівського повіту (нині село Зборівського району Тернопільської області). Він навчався у Бродівській гімназії і в цей час проживав у домі відомого бродівського книгаря Фелікса Веста (1846-1946), який, між іншим, був засновником товариства «Сокіл» у Бродах. Після закінчення гімназії Лаврентій (Вавжинєц) вступив на архітектурний відділ Політехнічної школи у Львові. Будучи студентом у 1906 р. спроектував у своєму рідному селі костел, а також кілька храмів у сусідніх селах. У 1911 р. він завершив навчання, а диплом отримав пізніше – у 1915 р. Проект будівлі брідського «Сокола» належав до ранніх робіт талановитого зодчого, але це була не перша його ідея апробована у нашому місті. Згодом Л.Дайчак мав своє архітектурне бюро (1925-1939) та створив ще дуже багато проектів храмів, різноманітних споруд, проектів реконструкцій та реставрацій (в тому числі і на Брідщині). Про співавтора Дайчака відомо небагато: Єжи Гродинський – працював архітектором у Львові на поч. ХХ ст., за його проектом (у співавторстві з Р. Фелінським) виконувалась передпоховальна споруда євреїв (Бет-Тахара) на Янівському цвинтарі.

Закладення наріжного каменю будівлі «Сокола» у Бродах відбулося 8 травня 1910 р. та було поєднано з відзначенням свята Конституції 3 травня.  Згідно з описами події, у неділю рано, 8 травня, прозвучав сигнал залізничної музики. На вокзалі зустрічали гостей – представників з Буська, Лопатина, Олеська, Радехова, Залозець, Золочева та Жидачева. З вокзалу усі рушили на спортивну площу, де збиралася публіка, шикувалися і готувалися до походу. В урочистій ході взяли участь 93 особи, окрім соколів були представники пожежної сторожі, народних шкіл, гімназії, семінарії, багато селян. О 11:30 відбувся урочистий молебень, на якому виголосив святкову промову ксьондз Марцінкевич. Після цього похід рушив на площу побудови споруди, де чин освячення наріжного каменю провів ксьондз-канонік Краус. Далі виступили голова округи, делегат сокільського союзу п. Яніковський, бурмістр доктор Ріттель і голова місцевого осередку товариства п. Кендзєрський. Після обіду відбулися гімнастичні навчання під керівництвом пана Сікорського. Урочистості завершилися вечіркою.

Як відомо зі звітів виділу брідського Товарисва «Сокіл» за 1910 р., що з готівкою 12 000 корон і пляцом вартістю 14 000(!) корон, ініціатори спорудження приступили до зведення власного будинку. Цей проект був  реалізований завдяки серйозній підтримці меценатів. Власник маєтку Броди Вільгельм Фридерик Шмідт офірував для будівництва споруди всю цеглу загальною вартістю 16 625 корон. А власник каменоломні Беньямін Куттін з Бродів подарував необхідну кількість каменю для цоколю та сходів будівлі. Старанням нотаріуса Станіслава Голуба було отримано значну позику для будівництва в розмірі 60 000 корон в крайовому банку. Крім того члени товариства сплачували членські внески. Загалом загальний прихід товариства за 1910 р. становив 107 232 корон 38 гр. В організації було 268 членів.

Вже до кінця 1910 р. будівлю було зведено й накрито. Далі тривали внутрішні роботи. Проте в 1911 році заходи Товариства вже проводили у власній домівці. Однак урочисте відкриття і освячення відбулося влітку 1912 р. Ось як про цю подію писав один із учасників свята: «9 [червня 1912 р.] о 6 годині вранці збудило нас аж три музики, а саме: музика гімназії, пожежної команди і спроваджених зі Львова «чвартаків» (військових музикантів – В.С.). О 10 годині відбулося польове богослужіння, урочисто відслужене пріором з Підкаменя ксьондзом Плащицею. Потім похід, у якому брали участь шкільна молодь, «соколи» наші і з провінції, дружини Бартошові, польські товариства, польські читальні з повіту і громадськість, рушив до Сокольні. Чин посвячення здійснив архієпископ Теодорович, який після цього в довшій промові підніс значення сокільської ідеї. Після нього говорили делегат Союзу п. Бєга, бурмістр д-р Ріттель, голова «Сокола» п. Голуб. Далі відбувся спільний обід. Колишньому голові «Сокола» пану Кендзєрському, який приїхав з Перемишля на цю урочистість, влаштовано овації. Після обіду на спортивній площі «Сокола» пройшли навчання. Увечері відбувся раут, котрому передував концерт, до програми якого входили спів аматорського гуртка під диригуванням п. Веста, спів соло п. Шмідтової, декламація п. Бучинської зі Львова і смичковий квінтет. Потім була томбола (лотерея) і танці».

У 1912 році у будівлі «Сокола» почав працювати перший міський кінотеатр. У приміщенні діяла бібліотека, закладена відомим бродівським книгарем та видавцем Феліксом Вестом. З південного боку будівлі «Сокола» знаходився невеликий літній майданчик, на якому взимку заливали каток. У західній частині подвір’я у міжвоєнний період було облаштовано тенісний корт. Фронтон головного фасаду будівлі завершувала скульптура жінки-птаха з великими крилами (Сокіл-Мати), яку демонтували в період першої більшовицької окупації. Головний вхід був з вулиці Гімназійні вали. Цікавим елементом споруди є балкон, що виходить на передгімназійну площу, і з якого в минулому виступали різноманітні поважні особи, звертаючись до жителів міста.

В роки німецької окупації (1941-1944) у приміщенні знаходився кінотеатр для німців. Після війни споруду було передано під районний дім культури.

Зараз це приміщення Бродівського районного Народного дому. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення (ох. № 675-м).

Підготував Василь Стрільчук