Землетруси на Брідщині та околицях

Нещодавно багато інформаційних видань облетіла вістка про землетрус, який відбувся 3 грудня 2019 р. близько 23:26 з епіцентром в селі Станіславчик. За шкалою інтенсивності, це був невідчутний землетрус до 2 балів, інтенсивність коливань  якого лежить нижче межі чутливості людей (струси землі виявляються і реєструються тільки сейсмографами).

Цікаво, що такі події мали місце і в минулому. Зокрема історична література зафіксувала відомості про два землетруси, що відбулися в нашому краї у ХІХ ст.

Так, зокрема, 23 січня 1838 р. пізно увечері стався 15-хвилинний землетрус, який зруйнував частину Олеського замку. Потужні мури товщиною до 2,5 м і висотою до 7 м були дуже зруйновані зі східної сторони, звідки набігали сейсмічні хвилі. Від стихії потріскали і мури монастиря капуцинів в Олеську. Як встановили дослідники, що це був прояв землетрусу зони Вранча (сейсмоактивна зона розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат у повіті Вранча, Румунія), його сила становила 5 балів, а то й більше (6-7).

Ще одна сейсмологічна активність була зафіксована 17 серпня 1875 р. Як писав у своєму листі до доктора Яна Франке, ректора Львівської технічної академії, уродженець міста Броди, відомий згодом польський фізик (фахівець з теорії газів) Август Вітковський (1854-1913): «Броди, 17 серпня 1875 р. Год. 4:49 після полудня. Дворазовий струс землі спостерігався в Бродах, Белзі, Ожидові, Красному і Дубні». Подібні повідомлення надходили з різних куточків Галичини. Наприклад, у Лопатині у деяких домах столи, лавки та інші меблі попадали, а в одному шинку побилися склянки, які стояли на  полицях. Багато фактів було зафіксовано у Львові, коли трусилися кам’яниці, подекуди тріскали мури, у людей складалося враження, що руйнуються будинки. За свідченнями очевидців, було два поштовхи тривалістю 8-10 секунд. Епіцентр землетрусу, як було встановлено, знаходився у Великих Мостах.

І хоча наш край розташований на слабосейсмічних Східноєвропейській і частково на Західноєвропейській платформах, однак періодично такі природні явища тут трапляються й найчастіше пов’язані вони з тектонічними процесами.

Василь Стрільчук

100 років брідській гривні

Грошова одиниця є важливим атрибутом будь-якої держави. Після проголошення Третім універсалом Української Народної Республіки у листопаді 1917 р. Центральна Рада розпочала роботу над створенням своєї грошової системи, щоб розірвати свою залежність від Росії та створити власну фінансову систему. Перша грошова одиниця УНР отримала назву карбованець і була запущена в обіг 5 січня 1918 р. А вже 1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю — гривню (поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця). Гривня і карбованець були грошовими одиницями держави і в період Гетьманату та Директорії. Після Акту Злуки 22 січня 1919 р. і об’єднання ЗУНР та УНР грошова одиниця поширилася на всю територію держави. Впродовж 1917-1919 р. були випущені банкноти номіналом 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців. У період 1918-1920 рр. були надруковані грошові знаки номіналом 2, 5, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Грошова система України функціонувала у складних умовах національної революції, війни з більшовиками, поляками, денікінцями та ін. Попри різноманітні негаразди існувала нестача дрібної розмінної монети. У цей час деякі повітові міста друкували свої гроші, які були в обігу лише на конкретно визначеній території та підлягали обміну на державні гроші.

Серед таких міст, що мали свої власні грошові знаки – гривні – у квітні-травні 1919 р. були і Броди. Місто в той час входило до складу Західних областей Української Народної Республіки (ЗОУНР).

Випуском цих грошових знаків та підготовкою їх дизайну займалася спеціальна комісія при повітовому комісаріаті. Комісія працювала під головуванням повітового комісара Івана Герасимовича та посадника міста Броди (бургомістра) Станіслава Ріттля.  У результаті праці комісії було розроблено банкноти номіналом 1, 2, 5, 10 і 20 гривень. Гроші друкувалися у місцевій друкарні Пітча і Вайнштока на картонному папері однакового розміру близько 71 мм х 93 мм. Кожен з номіналів мав свій відтінок: 1 гривня була блідо-рожевого кольору, 2 гривні – рожеві, 5 гривень – ясно-бронзового забарвлення, 10 гривень – кремові, 20 гривнева купюра була ясно-жовтою.

Загалом було надруковано грошових знаків номіналом 1 гривня – 100 000 штук, 2 гривні – 50 000 шт., 5 гривень – 20 000 шт., 10 гривень – 10 000 шт., 20 гривень – 5 000 шт. Усі гроші були передані в міську касу, де на їх покриття покладено півмільйона гривень державного видання.  Каса здійснювала продаж та обмін дрібних грошей усім, кому це було потрібно. Лицева сторона кожної банкноти мала декоративне обрамлення (рамку). Купюри номіналом 1, 10 і 20 гривень були схожими. У верхньому правому й лівому куті рамки в квадратах зазначався номінал гривні – цифри 1, 10 чи 20. На полі поміж тими квадратами був напис «Одна гривня», «Десять гривень» чи «Двадцять гривень» (відповідно до номіналу банкноти). Гроші номіналом 2 і 5 гривні не мали таких квадратиків по кутах, а натомість вгорі посередині була велика цифра, що вказувала на номінал знаку. У 5-гривневої банкноти зліва від цифри був напис «пять», а справа – «гривень». У 2 гривнях  – зліва маленький квадратик з цифрою два і напис «дві», а справа – «гривнї». Далі у всіх банкнотах йшли однакові тексти. Візьмемо для прикладу 10 гривень: «Цей знак грошевий належить принимати в Повіті Броди за 10 гривень. Каса міста Броди виміняє кождого часу кожду скількість цих грошових знаків від 100 гривень почавши на гривні відповідно до їх вартости. Підроблюванє буде каране тяжкою вязницею до 20 літ.». Нижче посередині – «15 цьвітня 1919.». Під цим написом зліва: «Ствердив пов. Комісар:» нижче підпис «Герасимович», справа на тому ж рівні «Посадник міста:», нижче так само: «Ріттель». Між обома друкованими підписами кружок у вигляді печатки, де написано по колу «Магістрат Броди», а всередині – овал з зображенням тогочасного герба Бродів – п’ятираменного хреста Потоцьких – «Пиляви». Посередині прямокутної банкноти тиснений герб міста Броди. На зворотній стороні бродівських гривень, яка не мала поліграфічного друку, окрім номера купюри, стояли відбитки печаток Повітового комісаріату Бродів із зображенням лева (розміщувалась зліва) та відбитку печатки «Магістрат міста Броди» з гербом міста посередині (справа).

Незважаючи на мистецьку недосконалість, ці місцеві банкноти понад місяць виконували функцію грошових знаків на території Бродівського повіту. Слід зазначити також, що подібні гроші виходили  й в інших галицьких містах, таких як: Золочів, Тернопіль, Збараж, Сокаль та ін. Номінал їх, як правило, був від 1 до 50 гривень.

Український історик, колекціонер Микола Гнатишак (1903-1973), який перший описав гривні, що виходили в Бродах, зазначав, що ці грошові знаки були запровадженні 14 квітня 1919 року (хоча на самій банкноті стоїть дата 15 квітня 1919 р.). Брідські гроші були в обігу до захоплення міста і повіту поляками 22 травня 1919 р.

Сьогодні брідські гривні є важливим джерелом до вивчення історії Української національної революції 1917-1921 рр. та цінними музейними експонатами, цікавими для любителів боністики й краєзнавства.

 

Підготував Василь Стрільчук

Лонгин Цегельський і дуб на честь 100-річчя Шевченка у Бродах

(до 205-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка)

Вшанування пам’яті видатного українського діяча, просвітителя Тараса Шевченка у Бродах має давню традицію. Одним з осередків відзначення днів Кобзаря була Бродівська гімназія. Ще з кінця ХІХ ст. тут щороку проводилося дві урочисті академії: одна в пам’ять про Тараса Шевченка, інша зі вшанування Адама Міцкевича. На українській академії польський гімназійний хор співав одну польську пісню, а на польській – українські учні виконували один український твір. Зазвичай, під час вшанування Шевченка учень 7 чи 8 класу гімназії виголошував реферат про видатного українського поета. Громадськість міста і цілого Бродівського повіту теж намагалася якнайурочистіше вшанувати пам’ять Тараса Шевченка, постать і творчість якого відігравала неабияку роль у вихованні молодого покоління і самоідентифікації українців краю. Про ці та інші святкування днів великого Кобзаря дізнаємося із повідомлень тогочасних часописів та спогадів їх учасників.

Серед цікавих мемуарних матеріалів зі згадкою про Шевченківські дні у Бродах є спогади відомого історика, публіциста, педагога й громадського діяча Миколи Андрусяка (1902-1985). Він народився у с. Переволочна тодішнього Золочівського повіту (нині село в Буському районі Львівської області) і у період 1913-1914 років навчався у цісарсько-королівської гімназії імені кронпринца Рудольфа в Бродах. Як й інші учні-українці з віддалених від Бродів сіл, майбутній історик проживав у бурсі ім. Маркіяна Шашкевича (тепер стара частина споруди сучасної Бродівської СЗОШ №2). Саме навесні 1914 року українська громада Бродів відзначала 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Згідно зі спогадами, святкування відбувалися біля української бурси, на стіні якої було вмуровано пам’ятну таблицю. Ще одним заходом свята став висаджений пам’ятний дуб. Під час події виступав з патріотичною промовою відомий український громадсько-політичний діяч, адвокат і видавець Лонгин Цегельський (1875-1950).

Вже перебуваючи в США та дізнавшись про смерть видатного українського дипломата, автора тексту договору про об’єднання ЗУНР і УНР доктора Лонгина Цегельського, Микола Андрусяк під псевдонімом Никон Немирон написав статтю «З громадської діяльности пок[ійного]. Л.Цегельського» в українському часописі «Свобода» (27 грудня 1950 р.). У цій публікації й згадуються події, що відносяться до бродівського періоду навчання та Шевченківського свята 1914 р.

«Коли я почав учитися в гімназії, то мене як бувшого «сільського політика» не задовольняли дитячі оповідання в журналі для дітей «Дзвінок», видаванім Українським Педа[го]гічним Товариством у Львові (що за польської окупації мусіло змінити свою назву на «Рідна Школа»), який був у бібліотеці української бурси ім. М. Шашкевича в Бродах. Тимто я як був у мене зайвий гріш, біг до крамниці з розпродажею часописів при брідській «Золотій» вулиці й купував щоденник «Нове Слово», який у 1913-14 pp. видавав і за редакцію відповідав др Лонгин Цегельський…

Старший гімназист, що завідував бурсацькою бібліотекою, пізнавши моє зацікавлення, визичив мені недитячу лектуру, а саме видану львівською «Просвітою» книжку «Русь-Україна і Московщина» Л. Цегельського. Врешті в день повітового Шевченківського свята в Бродах у день латинського свята Вознесення я мав змогу одинокий раз в житті бачити пок. дра Л. Цегельського. Брідщина була в тому часі в більшості москвофільською, тільки села Дубє і Ясенів не мали ніодного москвофіла і тимто для пам’яті грядучим про це свято було влаштоване вмуровання пропам’ятної таблиці на будинку бурси та пoсадження пропам’ятного дуба на її подвір’ї. Головним промовцем при дубі був саме др Л. Цегельський, що своєю гремучою патріотичною промовою полонив серця всіх учасників. Цегельський не був послом округи Броди-Радехів-Сокаль; були послами в цій окрузі др Евген Петрушевич і москвофіл Димитрій Марков. Але з Брідщиною був зв’язаний Цегельський літами своєї молодости; його дід і згодом батько (помер на весну 1944 р) були парохами в с. Висоцьку, брідського повіту, де мали навіть своє власне господарство, яке продали, коли десь на переломі XІХ і XX ст. перенеслися Цегельські до Камінки Струмілової».

На превеликий жаль, до наших днів не збереглося пам’ятної таблички на приміщенні колишньої Української бурси імені Маркіяна Шашкевича, також немає сьогодні й жодного дуба на території Бродівської СЗОШ І-ІІІ ст. №2. Приміщення бурси було сильно понищене в період І світової війни. Можливо, і в той час пропала таблиця, про яку не знаходимо жодних відомостей у спогадах 1920-30их років, коли заклад відновив свою діяльність. Невідомо коли був знищений дуб, висаджений в пам’ять про відзначення 100-річчя від дня народження Т.Шевченка у Бродах. Це могло статися як під час І або ІІ світових воєн, чи в пізніший час, коли будувалися корпуси сучасної школи (у 1970-их роках). І якби не публікація Миколи Андрусяка про Лонгина Цегельського і його участь у Шевченківському святі в Бродах, то ця подія могла б стертися з народної пам’яті.

Підготував Василь Стрільчук

Нова книга про давню історію нашого краю

  На днях побачило світ монографічне дослідження відомого науковця, археолога, доцента кафедри археології Львівського національного університету ім. Івана Франка, уродженця Брідщини Ярослава Онищука.

Онищук Я. І. Населення Західної Волині та Західного Поділля у першій половині І тис. н. е.: культурно-історичний аспект : монографія / Я. І. Онищук.  – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2018. –  568 с. + вкл.

    Як відомо, Ярослав Іванович тривалий час займається дослідженням поселень вельбарської та черняхівської культур у верхніх течіях річок Ікви, Серету і Стиру. Також він досліджував пам’ятку Карів-І на Західному Побужжі. Науковець є автором понад 150 статей з археології України, військової археології та історичного краєзнавства.
     У виданій монографії розглянуто культурно-історичні процеси на території західних районів Волині та Поділля у першій половині І тис. н. е. Визначені основні напрямки міграцій і шляхи розселення слов’янської, гето-дакійської та германської людності, контактні зони, що сформувалися на цих теренах унаслідок тривалої комунікації різноетнічних племен. Через призму розвитку матеріальної та духовної культури пшеворського, липицького, зубрицького, вельбарського та черняхівського населення розглянуто особливості проживання, побуту, господарства, поховальної обрядовості, а також взаємовідносини цих спільнот з провінційно-римським світом. Окрему увагу звернено на культурно-історичні процеси, що відбувалися у верхів’ях рік Іква, Стир і Серет на Волино-Подільському пограниччі. В монографії, поміж іншим, описано багаторічні археологічні дослідження пам’яток римського часу, які автор проводив на території Бродівського р-ну Львівської області (в околицях м. Броди (ур. Заставки), сіл Дудин, Попівці, Накваша, Малинище, Суховоля та ін.) та матеріали з фондів Бродівського історико-краєзнавчого музею.
     Книгу рекомендовано для археологів, істориків, краєзнавців та усіх, хто цікавиться давнім історичним минулим України.

2019 – рік Івана Труша, Мирона Тарнавського, Петра Полтави та Йозефа Рота

Традиційно на початку року подаємо календар історико-краєзнавчих дат краю. Цьогоріч маємо чимало важливих ювілеїв. Серед них – 150-річчя від дня народження  видатних наших земляків: художника Івана Труша та генерала УГА Мирона Тарнавського. 100 років минає від дня народження ідеолога національно-визвольного руху Петра Федуна – Полтави.

У 2019 році світова спільнота відзначатиме 125-річчя від дня народження австрійського письменника Йозефа Рота, уродженця Бродів. З цього приводу у місті планується встановити пам’ятник за кошти Міністерства закордонних справ Німеччини. А 4 серпня одна з локацій відомого музичного  фестивалю «LvivMozArt» (засновницею і арт-директором є наша відома землячка Оксана Линів) проходитиме у Бродах і буде присвячена також Й.Роту. Бродівський історико-краєзнавчий музей планує у вересні 2019 р. провести тематичну наукову конференцію.

Цього року Броди відзначатимуть 935-ту річницю від часу першої писемної згадки. Традиційно це відбуватиметься у третю неділю вересня (15.09), хоча, як пригадуємо, у давньому документі говориться «І на ту вєсну – на совєт к Ярополку в Броди».

2019 рік – це також рік сумних річниць. У квітні минає 5 років від початку російсько-української війни, яка забрала тисячі життів Героїв України, серед яких і наші брідщани. 80 років тому розпочалася Друга світова війна, а 105 – Перша світова, або як її колись називали – «Велика війна».

Нижче подаємо перелік пам’ятних дат, ювілеїв, річниць (за місяцями року), про які більше чи менше згадуватимемо у 2019 році.

Січень

8 січня – 315 років тому (1704 р.) місто Броди перейшло у власність родини Потоцьких, які володіли ним аж до 1834 р. А герб роду Потоцьких – «Пилява» – був гербом міста аж до 1939р.

12 січня – 125 років від дня народження Юліяна Вассияна (1894-1953) – діяча українського націоналістичного руху, філософа, політолога, публіциста. Ю.Вассиян проживав у м. Броди (Малі Фільварки) з 1935 по 1939 р. та 1941-1944 рр.

18 січня – 150 років від дня народження видатного українського художника Івана Труша (1869-1941), уродженця с. Висоцько, випускника Брідської гімназії.

Лютий

10 лютого мине 125 років від дня народження учасника національно-визвольних змагань 1917-1921 років, поручника УГА, активного громадського діяча української діаспори США, краєзнавця, автора неопублікованого історичного дослідження «Брідщина» Павла Дубаса (1894-1972), уродженця с. Ражнів Бродівського повіту.

23 лютого – 100 років від дня народження провідного ідеолога українського збройного підпілля ОУН 1940 – 50-их рр., пропагандиста, публіциста, редактора та автора багатьох повстанських публікацій, полковника УПА Петра Федуна-Полтави (1919-1951), уродженця с. Шнирів, випускника Брідської гімназії.

28 лютого –  сумна 75-та річниця спалення нацистами села Гута Пеняцька на Брідщині (1944 р.). І 10 років тому (2009 р.), вшановуючи пам’ять про загиблих поляків і українців у Другій світовій війні, наше місто вперше за всю свою історію приймало двох перших осіб держав: президентів України – Віктора Ющенка та Польщі – Леха Качинського.

Березень

4 березня – минає 80 років від дня народження Богдана Романця (1939-2009) – українського скульптора, автора п’яти пам’ятників у місті Броди (900-річчя Бродам, відомим учням і викладачам Бродівської гімназії, Тарасу Шевченку, Жертвам більшовицьких репресій, Петру Федуну-Полтаві) та пам’ятника Т.Г. Шевченку у с. Берлині.

Квітень

10 квітня – 100 років тому, у 1919 р., в м.Броди відбулася нарада Директорії УНР з представниками Антанти щодо пропозицій припинення польсько-української війни та розмежування по лінії лорда Керзона. З української сторони участь взяли Головний Отаман Військ і Флоту УНР С.Петлюра, член Директорії Ф.Швець, морський міністр М.Білінський, командувач УГА ген.-полк. М.Омельянович-Павленко, представники уряду ЗО УНР. Від Антанти були представлені американська і сербська, англійська, французька та італійська місії.

15 квітня – 110 років від дня народження Миколи Матвійчика (1909-1941), уродженця с. Глушин, діяча українського-визвольного руху (псевдо «Лук»), крайового референта розвідки ОУН (1940 р.), засудженого на «процесі 59-ти» до розстрілу, страченого НКВС.

23 квітня – 65 років тому (1954 р.)  в с. Лукаші загинули вояки останньої боївки збройного підпілля ОУН  на Брідщині : Іван Романич – «Дезертир», Пахом Бедрій – «Лук», Павло Безрукий – «Хмара».

26 квітня – 110 років з часу відвідин Іваном Франком м. Броди.

29 квітня – 205 років від дня народження польського історика вірменського походження о. Садока Баронча (1814-1892), автора багатьох історичних розвідок, серед них і з історії Брідщини («Вільне торгове місто Броди», «Відомості про Малу Пониковицю», «Відомості про  домініканський монастир у Підкамені», «Діяльність домініканського монастиря в Підкамені», «Хроніка Олеська»).

Травень

5 травня – 160 років тому (1859 р.) відбулася найбільша пожежа за всю історію міста Броди, внаслідок чого згоріло 950 будівель, загинуло 16 людей

9 травня 1904 р., 115 років назад, рескриптом міністра визнань і освіти Австро-Угорщини надано дозвіл на відкриття приватної учительської жіночої семінарії у м. Броди. Заклад проіснував у Бродах до 1929 року.

18 травня –  у Міжнародний день музеїв будемо відзначати 60 років від часу створення Бродівського історико-краєзнавчого музею (рішення про створення датовано 8 липням 1959 р.) та 35 років відкриття музейної експозиції в сучасному приміщенні (вересень 1984).

26-27 травня – 35 років тому відбувся І Всесвітній з’їзд брідщан в м. Торонто (Канада).

Липень

6 липня – 100 років тому (1919 р.) на околиці Бродів, біля Піщаної гори, поляками було розстріляно четаря УГА Пилипа Ґардзілевича(1894-1919), якого поховали на міському цвинтарі у Бродах в дільниці військових поховань 1914-1920 рр. Його могила для жителів нашого міста є місцем національної пам’яті та вшанування героїв Перших визвольних змагань 1917-1921 рр.

7-12 липня  – 115 років назад (1904 р.) відбувалася канонічна візитація Брідського деканату митрополитом Андрієм Шептицьким. Перший відомий візит митрополита у м. Броди.

10 липня – 150 років від часу  налагодження залізничного сполучення Львів – Броди (1869).

13-22 липня – 75 років з часу боїв під Бродами дивізії «Галичина» (1944 р.).

17 липня – 75 років захоплення м. Броди радянськими військами (1944 р.).

21 липня 1879 р., 140 років назад, у Бродах відбувся XIII з’їзд Педагогічного товариства, на який приїхало 350 делегатів з різних куточків Галичини. Місто вітало учасників зібрання гаслами, вивішеними на будинках. Захід відбувався у залі Музичного Товариства. Зранку о 8:30 відбулися молебні у римо-католицькому костелі, греко-католицькій церкві і єврейській божниці. В рамках з’їзду було відкрито меморіальну таблицю відомому драматургу, письменнику та педагогу Юзефу Коженьовському (1797-1863) біля будинку на Старих Бродах, де він народився. А міська рада міста перейменувала вулицю Парафіяльну на вул. Коженьовського (сучасна вул. Стуса).

30 липня – 75 років тому загинув Юрій Федорук – «Лемко» (1921-1944) (ур. с. Накваша) – визначний член ОУН, виховник молоді, організаційний референт крайового проводу Юнацтва ОУН, провідник Генеральної Округи ОУН на центральних і східних українських землях. Поліг в бою з більшовиками в с. Устянка на Рівненщині.

Серпень

22 серпня – 435 років від часу надання Бродам магдебурзького права

29 серпня – 150 років від дня народження генерала УГА Мирона Тарнавського (1869-1938), життя і діяльність якого пов’язані з нашим краєм.

Вересень

2 вересня – 125 років від дня народження відомого австрійського письменника Йозефа Рота (1894-1939), уродженця нашого міста, випускника Брідської гімназії.

24 вересня – 125 років від дня народження українського поета, прозаїка, журналіста, композитора, критика, громадського діяча Романа Купчинського (1894 – 1976), який деякий час проживав у с. Кадлубиська (Лучківці).

Жовтень

2 жовтня 1939 р. (80 років назад) у місті почала виходити газета «Червоні Броди».

10 жовтня – минає 160 років (1859 р.) від дня народження о. Григорія Грушки (1859-1913) – засновника і першого редактора першого україномовного видання в Америці – газети «Свобода» (1893), який з 1906 року служив на парафії в с. Пеняки, де і похований.

17 жовтня – 205 років від дня народження видатного громадського діяча, письменника, члена «Руської Трійці» Якова Головацького (1814-1888), уродженця с. Чепелі.

19 жовтня – ювілей відзначатиме відома жителька міста Світлана Антонишин (1959) – поетеса, прозаїк, критик, лауреат літературних премій «Благовіст», ім. Маркіяна Шашкевича.

20 жовтня – 65 років тому в с. Нем’яч загинув останній учасник збройного підпілля ОУН на Брідщині Василь Дубина – «Вогник».

Листопад

12 листопада – 75 років тому (1944 р.) регулярно почала виходити Бродівська районна газета «Червоний промінь», попередник газети «Прапор комунізму» (виходила до 1990 р.).

Грудень

4 грудня – 75 років тому (1944 р.) в районі сіл Ражнів – Вовковатиця відбувся великий бій відділів УПА Брідщини з військами НКВД. Це був один з найбільших боїв УПА на Брідщині.

20 грудня минає 130 років від дня народження видатного громадського діяча краю, катехита Брідської гімназії, засновника музичного товариства «Боян» о.Михайла Осадци (1889 – 1941).

 

Як бачимо, 2019 р. багатий на різного роду ювілеї та пам’ятні події. Звичайно, перелік дат є далеко неповним і буде доповнюватись.

Усі зацікавлені в пізнанні історичного минулого краю можуть почерпнути більше інформації у Бродівському історико-краєзнавчому музеї, а також на сайті «Історична спадщина Бродів». Будемо вдячні за Ваші коментарі, зауваження та побажання.

 

Підготував Василь Стрільчук,

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею