Михайло Заяць – лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА

(до 100-річчя від дня народження Героя)

Сьогодні минає 100 років від дня народження вояка УПА Михайла Зайця – «Зенка», «Влодка», «Нестора», «Тараса», охоронця Головних командирів УПА Романа Шухевича, Василя Кука, людини, яка вклала вагому лепту в боротьбу за Українську державу і поклала на вівтар свободи своє життя.

Михайло Заяць народився 28 вересня 1921 р. в присілку Лісові с. Берлин Брідського повіту в свідомій українській сім’ї Миколи і Теклі Заяць. Він був четвертою дитиною (Юстина, 1908р.н.; Володимир, 1911р.н.; Йосип, 1913р.н.), після нього народилася ще найменша – дочка Ірина, 1926р.н.

Михайло закінчив сільську семирічну школу, жив при батьках, допомагав по господарству. «Природа наділила його талантом. Був завжди веселий, співав, жартував, грав на балалайці і мандоліні. Ці музичні інструменти висіли над його ліжком завжди. Товариші за ним ходили юрбою. Шалено їздив ровером, робив різні трюки – в’їжджав у фіртку не відкриваючи її. Все йому вдавалось – він грав у виставах, співав (це в «Рідній школі» чи «Просвіті», де збиралася молодь)». Так про Михайла згадувала його рідна сестра Ірина Миколаївна Хименко-Заяць, активна учасниця національно-визвольного руху, заарештована і суджена, згодом проживала в м. Черкаси.

Ще юнаком Михайло включився у національне життя села, був членом товариства «Луг», вступив в ОУН. За активну політичну діяльність разом із старшим братом Володимиром (також членом ОУН, а пізніше вояком УПА, який під псевдом «Лісовий» діяв на теренах Брідщини; загинув 3 вересня 1950р.) ув’язнений польською владою в Березі Картузькій (1939 р.).

У 1940 р. Михайло Заяць закінчив підпільну «школу печаткарів» (підробки документів), що діяла в околицях с. Ясенів на Брідщині. З 1942 р., під виглядом виїзду на роботу до Німеччини, перейшов на нелегальне становище. Деякий час (1944 – поч. 1945 р.) Михайло брав участь у самооборонному кущовому відділі «Стефанівського» (Михайла Дутки із с. Берлин). До травня 1945 р.  повстанець працював співробітником невстановленого технічного осередку при Проводі ОУН. Згодом був стрільцем боївки охорони Головного командира УПА Романа Шухевича. У листопаді 1945 р. Роман Шухевич направив «Зенка» до Василя Кука. Там повстанець перебував до березня 1946 р., а відтак повернувся в боївку охорони Головного командира УПА. З 1948 р. і до дня загибелі «Чупринки» «Зенко» був командиром охоронної боївки Р. Шухевича. З березня до травня 1950 р. Михайло Заяць був бойовиком керівника Львівського крайового проводу ОУН Осипа Дяківа – «Наума». Після цього, аж до своєї загибелі – охоронець Головного командира УПА В. Кука та учасник кур’єрської групи, що його обслуговувала. Відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 2-го класу (20 червня 1952 р.). Михайло Заяць є автором унікальних спогадів про Романа Шухевича «Мої спомини з життя командира УПА» та нарису «Поїздом через Львів». У травні 1951 р. Петро Федун – «Полтава» у своєму листі до Василя Кука запитував про «Зенка» і про можливість переведення його у свою боївку.

Загинув Михайло Заяць 3 грудня 1952 р. в с. Конюхи Козівського р-ну Тернопільської області у бою з відділом МГБ. Місце поховання невідоме.

Вічна слава Герою!

Підготував Василь Стрільчук

Перелік музейних екскурсій та заходів для учнів та вчителів навчальних закладів

Екскурсії залами музею

  1. Загальна оглядова екскурсія.
  2. Природа нашого краю.
  3. Найдавніша історія краю.
  4. Етнографія і побут Брідщини кін. ХІХ – початку ХХ ст.
  5. Брідщина в Національно-визвольних змаганнях 1917-1921 рр.
  6. Брідщина в часи ІІ світової війни (1939–1945 рр.).
  7. Національно-визвольна боротьба на Брідщині в 1940–1950-их роках.
  8. Твори брідських митців у музейній експозиції.

 

Екскурсії містом:

  1. Загальна оглядова екскурсія містом.
  2. Містичні історії Бродів.
  3. Оборонні фортифікації міста (Бродівський замок – міський земляний вал).
  4. Історія храмів та монастирів м. Броди.
  5. «Міське корзо» – екскурсія вулицею Золотою.
  6. Бродівські некрополі (єврейське і християнське кладовище).
  7. Пам’ятники міста.
  8. Броди в творах Йозефа Рота.
  9. Старі Броди.

Віртуальні екскурсії (проектор/інтерактивна дошка/сервіси інтернет відеозв’язку)

  • Бродівський замок – визначна пам’ятка оборонного зодчества XVII-XVIII ст.
  • Архітектурні особливості міста Броди.
  • Мандрівка вулицями міста (Золота, Стуса, Майдан Свободи, Юридика).
  • З історії Бродівського історико-краєзнавчого музею.
  • Сакральна каменерізна скульптура Брідщини.
  • Бродівський міський некрополь, а також Єврейський цвинтар.
  • Містичні історії Бродів.
  • Іван Франко і Броди.
  • Визначні діячі краю (Ю.Коженьовський, Ф. Вассиян, І.Труш, Ф. Вест, Петро Полтава та ін.).
  • Брідщина в національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
  • Театр в Бродах ХІХ – пер. пол. ХХ ст.
  • Одяг брідщан кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

 Можливе проведення виїзних краєзнавчих екскурсій районом (за умови організації замовником автобуса).

 

Інтегровані екскурсії

Екскурсії-квести:

  • Знаряддя праці наших предків.
  • Історія зброї (від найдавніших часів до ХХ ст.).

 

Інтерактивні екскурсії:

  • Природа нашого краю.
  • Бродівський замок – цитадель нашого міста.

Проведення екскурсій відбувається за попереднім замовленням.

 

За довідками звертайтесь у КУ “Бродівський історико-краєзнавчий музей” Бродівської міської ради:

майдан Свободи,5, м. Броди

тел.: 03266 421 13.

E-mail:bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum

 

 

Знайдений бідон з повстанськими документами передали до музею!

Сьогодні маємо приємну новину щодо збереження важливої сторінки історії нашого краю. Небайдужий мешканець Бродів Володимир Шелест повідомив у музей про випадкову знахідку бідону з літературою ОУН та УПА періоду 1940-50 рр. Оглянувши вміст бідона, виявлено, що це переважно ідеологічна література, листівки, агітки, а також повстанський звіт, щоденник 1950 р. тощо. Щодо хронологічних рамок матеріалів, то попередньо це період 1948 – березня 1951 р. Особливо вражає знахідка кількох світлин (чоловіка, трьох дівчат чи жінок і фото дитини), які, очевидно, повстанець носив при собі. На одному документі зазначено псевдо підпільника – «Степко», який, правдоподібно мав відношення до сховку цього архіву. За попередніми даними, мова йде про матеріали Лопатинського районного проводу ОУН.

Бідон, в якому були документи, проржавів у кількох місцях, внаслідок чого документи замокли. На даний час проведено переговори з Русланом Забілим, директором Національного музею «Тюрма на Лонцького», працівники якого мають досвід роботи з такого роду документами, їх збереженням і консервацією. Розглядається можливість передачі матеріалів фахівцям у м. Львів. Після консервації та оцифрування документи будуть представлені на виставці у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

Ще раз велика подяка пану Володимиру Шелесту за свідомий підхід і збереження нашої історії, унікального архіву часів українських національно-визвольних змагань 1940-1950-х років.

 

Василь Стрільчук

Запрошення до участі в конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

Бродівський історико-краєзнавчий музей

запрошує взяти участь у

XІІІ-ій науково-краєзнавчій конференції

«Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

яка відбудеться  25 червня 2021 року

 

В давній українській традиції територію колишнього Бродівського району Львівської області називали Брідщиною.

В історичному минулому Брідщина охоплювала окрім Бродівського району, частини колишніх Радехівського, Бузького районів Львівської області та Зборівського району Тернопільської області. Брідщина – край, розташований на межі Галичини, Волині. Ця особливість позначилась на його історичному розвитку, культурі, традиціях, характері місцевого населення.

Конференція покликана представити нові наукові дослідження з історії міст і сіл Брідщини. Передбачається також розглянути питання історії, культури та природознавства Галицько-Волинського пограниччя.

 Пропонується наступна тематика досліджень

 1. Музейна справа на Брідщині.

а) історія Бродівського історико-краєзнавчого музею;

б) музейні колекції, збірки, окремі експонати;

в) діячі музейної справи.

2. Історія та краєзнавство.

а) археологічні дослідження;

б) суспільно-політичне та економічне життя краю;

в) видатні особистості;

г) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);

ґ) географія та природа краю.

3. Воєнна історія. Національно-визвольні змагання на теренах краю.

4. Джерелознавство, історіографія.

За матеріалами конференції планується підготувати науковий збірник. Для участі у конференції необхідно до 10 травня 2021 року надіслати заявку і текст і матеріали доповіді.

Вимоги до матеріалів

  • Обсяг роботи 6-8 сторінок тексту (Текст у форматі RTF, шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Оформлення списку літератури та джерел – 12 кегль, інтервал – 1).
  • Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
  • Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (300 dpi) з підписом до них.
  • Роботи подаються в роздрукованому і електронному вигляді (прохання надсилати на електронну адресу музею: bikm@ukr.net).
  • Роздрукований паперовий варіант доповідей повинен бути підписаний автором з правого боку. Відомості про автора подаються на окремому аркуші (домашня адреса, індекс міста, телефон, місце роботи або навчання, вчене звання, науковий ступінь, посада тощо).
  • Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.
  • Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.

 

 

За довідками звертатись:

Бродівський історико-краєзнавчий музей,

майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600

тел. +38 (03266) 4-21-13

E-mail: bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum

 

 

 

Оргкомітет

 

Краєзнавчий календар Брідщини на 2021 рік


Краєзнавчий календар 2021 р. наповнений значною кількістю «круглих» дат, ювілеїв, пам’ятних подій, які відбулися в минулому на теренах Брідщини. Традиційний щорічний ретроспективний огляд пов’язаний не лише з необхідністю відзначити чи вшанувати окремі історичні події, але й пригадати епізоди і факти з минулого нашого краю, замислитися про те, що було, що є зараз і що/як може бути в майбутньому.

Січень

1 січня 115 років тому (1906 р.) місто Броди почало жити за середньоєвропейським часом згідно з прийнятим рішенням міської ради від 28 грудня 1905 р.

3 січня – відзначатиметься 150-річчя від дня народження священника, визначного громадського, освітньо-культурного діяча, педагога, мецената, останнього довоєнного голови Товариства «Просвіта» у Львові о. Юліяна Дзеровича (1871-1943), уродженця с. Смільне.

12 січня 95 років тому (1926 р.) розпочалася історія організації «Луг» на Брідщині. Цього дня групою ініціативних людей у Бродах було підписано лист до Воєводства в Тернополі з повідомленням про намір заснувати Руханкове Товариство і Огневої сторожі «Луг», а також підписано статут організації. Серед членів засновників були Савицький Гриць (голова), Павлюк Гриць (секретар), Вислоцький Олександр, Чубатий Володимир, Рудницький Володимир, Сірко та ін. Незважаючи на різноманітні перешкоди з боку польської влади, ця організація, що проіснувала до приходу більшовиків у вересні 1939 р., виховала багато патріотів, які згодом стали активними учасниками національно-визвольного руху 1940-50х років.

26 січня – 75 річниця загибелі Григорія Котельницького (1907-1946) – «Шугая», командира куреня УПА «Дружинники», військового референта Золочівського окружного проводу ОУН, командира тактичних відтинків «Пліснесько» та «Яструб», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Народився у с. Підгірці. Загинув з побратимами 26.01.1946 р. біля с. Кривня Рогатинського району на Івано-Франківщині.

29 січня – 75 років минає (1946 р.) з часу, коли в ході так званої «великої блокади» –  репресивної операції, яку проводив більшовицький режим проти ОУН і УПА, на Піщаній горі біля с. Бовдури енкаведисти виявили схрон з повстанцями. Під час бою загинуло 6 підпільників (Роман Хміляр – «Голуб», Степан Ковальчук – «Орел», Петро Дудка – «Омелько», Йосип Хміляр – «Вербовий», Юліан Хміляр – «Хмурний» та Стах Савчук – «Тарас»), а 2 (Семен Сліпець – «Дубок» та Іван Хміляр – «Іван») були захоплено в полон. Цього дня Берлинський самооборонний кущ «Стефанівського» (Михайла Дутки з с. Берлин) поніс значні втрати – 8 бійців.

Лютий

130 років минає від першого візиту до нашого міста Лесі Українки (1871-1913). На початку лютого 1891 р. Лариса Петрівна Косач у супроводі своєї матері – Олени Пчілки – їхала з Луцька через Львів до Відня, щоб лікувати хвору ногу. Першим містом Галичини були Броди. Невідомо, чи була Леся Українка у цей час в самому місті чи лише на станції, очікуючи поїзда. Однак з Бродами вона мала тісні зв’язки. Про це свідчить, наприклад, лист поетеси до відомого етнографа В.Гнатюка від 27 серпня 1901 р. з Буркута (Гуцульщина), де зазначено таке: «Листа від п. Питляра з Бродів я отримала, тільки він не дає точної адреси (вулиці і числа дому), тож невідомо, де його в Бродах шукати; чи не будете ласкаві написати мені се. Также прошу подати Вашу приватну адресу у Львові, бо я хотіла б телеграфувати до Вас просьбу вислати книжки до Бродів, до п. Питляра, як тільки отримаю звістку, що там вже є кому ті книжки забрати». Очевидно, мова йшла про переправлення книг через кордон, які могли бути заборонені в Російській імперії. Щодо Питляра, то тут мова, правдоподібно, йде про Григорія Питляра – ад’юнкта повітового суду в Бродах.

22 лютого 85 років назад (1936 р.) на Старих Бродах відбувся перший Луговий з’їзд, на якому були присутні представники майже усіх 33 існуючих на той час осередків товариства «Луг» Бродівського повіту (всього близько 200 чоловік). На з’їзді був присутній і виголосив реферат голова «Великого Лугу» у Львові полковник Роман Дашкевич.

28 лютого – 75 річниця загибелі (1946 р.) керівника Берлинського підрайонного проводу ОУН Михайла Дутки (1910-1946) – «Стефанівського».

Березень

11 березня 100-річчя від дня народження Юрія Федорука (1921-1944) – «Лемка» – визначного члена ОУН, виховника молоді, організаційного референта крайового проводу Юнацтва ЗУЗ, провідника Генеральної Округи ОУН на ОіСУЗ. Діяч народився у с. Накваша на Брідщині, а загинув у бою з більшовиками 30 липня 1944 р. в с. Устянка на Рівненщині.

18 березня – 75 річниця з часу загибелі (1946 р.) провідника  Лешнівського кущового проводу ОУН Степана Мигаля (1918-1946) – «Гонти», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Степан Мигаль з дружиною та 6 побратимами загинули в криївці поблизу с. Лісові, оточений облавниками.

30 березня відзначатимемо 125 річчя від дня народження Олександра Вислоцького (1896-1941) – українського громадського і політичного діяча, сотника Січових Стрільців, посла від партії УНДО до польського сейму (1928-1930), організатора українського культурного і економічного життя Брідщини 1920-1930-х рр., керівника повітового товариства «Луг», засновника і видавця газети «Брідські вісті».

Квітень

1 квітня 130-річчя від часу заснування філії товариства «Просвіта» у Бродах (1891 р.). Саме в цей день група ініціативних людей Брідщини (на чолі з професором Бродівської гімназії Григорієм Яремою) вирішила заснувати у Бродах філію цього товариства і підписала статут.

22 квітня 120 років тому (1901 р.) Леся Українка знову побувала проїздом у м. Броди, звідки відправила лист до Михайла Кривинюка – громадського і політичного діяча і видавця, майбутнього чоловіка своєї сестри Ольги Косач. У короткому листі, відправленому з Бродів, зазначила: «Переїхала без інцидентів, тільки в вагонах палять в грубках шалено, так що все таки раз мусіла класти компреси, але на тім ся скінчило. Вітаю всіх. Л.К. Сьогодні напишу зі Львова. Л.К.».

Червень

11 червня 370 років тому (1651 р.) напередодні битви під Берестечком неподалік Бродів відбувся бій козаків і татар з двома польськими хоругвами (військовими відділами). У цьому бою козацько-татарський загін здобув перемогу, але незабаром був розбитий внаслідок нападу іншого польського відділу. Полеглих у бою козаків поховали у могилі неподалік с. Шнирів.

13-14 червня 125 років тому (1896 р.) відбувся візит до Бродів цісарсько-королівського намісника Галичини князя Євстахія Сангушка, водночас власника Підгорецького замку. Граф зустрівся з представниками влади, місцевою шляхтою, відвідав навчальні заклади міста, державні та громадські установи, побував на службі в костелі.

21 червня 125 років назад (1896 р.) засновано Товариство допомоги бухгалтерам та купцям у Бродах.

22-23 червня80 роковини (1941 р.) масових розстрілів політичних в’язнів в тюрмах НКВД спочатку на території Західної України, а згодом й на іншій території України.

23-29 червня 1941 р. (80 років тому) під Бродами відбулася найбільша танкова битва періоду Другої світової війни – відома як битва в районі Луцьк-Дубно-Броди.

28-29 червня 90 річниця від часу чергового візиту митрополита  Андрея Шептицького до м. Броди (1931 р.). Очільника УГКЦ зустріли біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де від імені духовенства його урочисто привітав о. Туркевич, а від брідської громади суддя – Гнат Панас. Після благословення митрополита відбулася служба у церкві Святого Юрія, згодом – обід в українській бурсі, а увечері в будинку Музичного товариства відбувся святковий концерт на честь 30-річчя первосвященства Андрея Шептицького за участі близько 250 осіб.

28 червня 85 років тому (1936 р.) у Бродах відбулося велике свято «День Просвітянки» організоване філією «Просвіти». Величне свято, яке розпочалося біля церкви Св. Юрія і продовжилося, після походу вулицями міста близько 3 тис. учасників, на площі «Богуна», було перервано провокаційним нападом комуністів. Гідну відсіч нападникам дали брідські «луговики».

Липень

28 липня – 105 років назад (1916 р.) місто Броди було захоплене російськими військами у ході наступу генерала Брусилова, що розпочався 4 червня 1916 року. Після жовтневих подій 1917 р. у Петрограді, українські солдати і офіцери 101-ої російської піхотної дивізії, яка дислокувалася у Бродах, створили військовий комітет і заявили про свою підтримку Українській Центральній Раді у Києві.  Австро-угорські війська повернулися у Броди аж в лютому 1918 р.

30 липня минає 10 років від часу проведення у с. Клекотів з’їзду родини Федунів та відкриття Музею-садиби родини Федунів (2011 р.).

  

Серпень

24 серпня – окрім Дня Незалежності України, відзначатимемо 150-річчя від дня народження Василя Щурата (1871-1948) – визначного українського педагога, літературознавця, поета, перекладача та громадського діяча. Він з 1901 по 1907 рік проживав у м. Броди, працюючи професором Бродівської гімназії та брав активну участь у громадському житті українців Брідщини. Саме завдяки його наполегливій праці пожвавилося національне життя краю. Він очолював місцеву «Просвіту», заснував товариство «Основа», для якого спільно з товариством «Самопоміч» було збудовано будівлю, де розмістилися різні українські організації. Він став засновником товариства «Українська бурса», завдяки якому було відкрито гуртожиток для незаможних українських дітей, які приїжджали на навчання до Бродівської гімназії. Бродівський період був дуже продуктивним і в творчому доробку Василя Щурата – перекладено «Слово о полку Ігоревім», написано «Грюнвальдську пісню», написано ряд краєзнавчих розвідок та ін.

Наприкінці серпня минає 95 років (1926 р.) з часу заснування товариства «Луг» у с. Заболотці. Його засновником був творець товариства «Великий Луг» у Львові і незмінний керівник цієї організації Роман Дашкевич, заболотцівський зять. Членами-засновниками були Іван Зенюк, Антоній Баґай, Антоній Сітка, Антон Міськів, Микола Лисюк, Антін Шалейка, Іван Миськів, Григорій Шикула, Петро Сенів.

Вересень

3 вересня – 175 років від дня народження відомого польського книговидавця, громадського та політичного діяча Бродів, власника книгарні на вул. Золотій – Фелікса Веста (1846-1946).

26 вересня – минає 110 років від дня народження о. Михайла Левенця (1911-1991), уродженця Малих Фільварків, священника, активного громадського діяча, капелана української дивізії «Галичина», першого капелана СУМ.

28 вересня 100-річчя від народження Михайла Заяця (1921-1952), «Зенка», «Влодка» – вояка УПА, печаткара, керівника охоронної боївки головного командира УПА Романа Шухевича, охоронця та учасника кур’єрської групи Василя Кука, автора унікальних спогадів про генерала «Чупринку», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу. Повстанець народився у с. Берлин.

Жовтень

16 жовтня – 100-річчя від народження Олекси Сітки (1921-1952), «Підкови», керівника Бродівського надрайонного проводу ОУН, лицаря Бронзового хреста бойової заслуги УПА, уродженця х. Липник, с. Ражнів.

25 жовтня – 85 років тому (1936 р.) філія товариства «Просвіти» в Бродах організувала «Вечір народної ноші» за участю понад 600 осіб. На вечорі, як показ, було представлене селянське весілля з народними звичаями і піснями. Дійство підготували члени читальні «Просвіти» під проводом п. М. Лисюкової, дружини місцевого пароха.

Листопад

11 листопада – 120 років тому (1901) бюро Торгово-промислової палати перейшло у новозбудоване власне приміщення (нині будівля Бродівської ЗОШ №1). Будівництво, вартість якого становила 80 000 корон, тривало два роки (1899-1901). А 12 грудня 1901 р. відбулося перше урочисте засідання Торгово-промислової палати у новому будинку.

18 листопада 110 років назад (1911 р.) відбувся чин урочистого освячення приміщення новозбудованої Української бурси ім. Маркіяна Шашкевича на вул. Бузовій. На базі цієї будівлі у пізніший час було розбудовано Бродівську СЗОШ №2.

85 років тому в листопаді 1936 р. вийшов перший номер «Брідських вістей» – часопису, присвяченого суспільному життю українців Брідщини.

В кінці листопада минає 110 років (1911 р.) від часу відкриття у Бродах купецької двокласної школи. На той час там навчалося 33 учні. Метою закладу була підготовка інтелігентного купецтва.

Грудень

1 грудня 140 років від дня народження Івана Созанського (1881 – 1911) – історика, філолога, професора Бродівської гімназії, автора праці «З минувшини міста Бродів». Діяч народився у с. Старі Купновичі на Самбірщині. Помер і похований у м.Броди.

 

Ця невелика добірка історичних дат є далеко неповною, постійно оновлюється. Радо запрошуємо жителів Брідщини доповнювати історичний календар, надавати свої пропозиції та побажання. Усіх, хто бажає дізнатися більше про історію краю запрошуємо у Бродівський історико-краєзнавчий музей. Читайте наш сайт «Історична спадщина Бродів» та  слідкуйте за нашими сторінками у мережі фейсбук.

Василь Стрільчук

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею