Знайдений бідон з повстанськими документами передали до музею!

Сьогодні маємо приємну новину щодо збереження важливої сторінки історії нашого краю. Небайдужий мешканець Бродів Володимир Шелест повідомив у музей про випадкову знахідку бідону з літературою ОУН та УПА періоду 1940-50 рр. Оглянувши вміст бідона, виявлено, що це переважно ідеологічна література, листівки, агітки, а також повстанський звіт, щоденник 1950 р. тощо. Щодо хронологічних рамок матеріалів, то попередньо це період 1948 – березня 1951 р. Особливо вражає знахідка кількох світлин (чоловіка, трьох дівчат чи жінок і фото дитини), які, очевидно, повстанець носив при собі. На одному документі зазначено псевдо підпільника – «Степко», який, правдоподібно мав відношення до сховку цього архіву. За попередніми даними, мова йде про матеріали Лопатинського районного проводу ОУН.

Бідон, в якому були документи, проржавів у кількох місцях, внаслідок чого документи замокли. На даний час проведено переговори з Русланом Забілим, директором Національного музею «Тюрма на Лонцького», працівники якого мають досвід роботи з такого роду документами, їх збереженням і консервацією. Розглядається можливість передачі матеріалів фахівцям у м. Львів. Після консервації та оцифрування документи будуть представлені на виставці у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

Ще раз велика подяка пану Володимиру Шелесту за свідомий підхід і збереження нашої історії, унікального архіву часів українських національно-визвольних змагань 1940-1950-х років.

 

Василь Стрільчук

Запрошення до участі в конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

Бродівський історико-краєзнавчий музей

запрошує взяти участь у

XІІІ-ій науково-краєзнавчій конференції

«Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

яка відбудеться  25 червня 2021 року

 

В давній українській традиції територію колишнього Бродівського району Львівської області називали Брідщиною.

В історичному минулому Брідщина охоплювала окрім Бродівського району, частини колишніх Радехівського, Бузького районів Львівської області та Зборівського району Тернопільської області. Брідщина – край, розташований на межі Галичини, Волині. Ця особливість позначилась на його історичному розвитку, культурі, традиціях, характері місцевого населення.

Конференція покликана представити нові наукові дослідження з історії міст і сіл Брідщини. Передбачається також розглянути питання історії, культури та природознавства Галицько-Волинського пограниччя.

 Пропонується наступна тематика досліджень

 1. Музейна справа на Брідщині.

а) історія Бродівського історико-краєзнавчого музею;

б) музейні колекції, збірки, окремі експонати;

в) діячі музейної справи.

2. Історія та краєзнавство.

а) археологічні дослідження;

б) суспільно-політичне та економічне життя краю;

в) видатні особистості;

г) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);

ґ) географія та природа краю.

3. Воєнна історія. Національно-визвольні змагання на теренах краю.

4. Джерелознавство, історіографія.

За матеріалами конференції планується підготувати науковий збірник. Для участі у конференції необхідно до 10 травня 2021 року надіслати заявку і текст і матеріали доповіді.

Вимоги до матеріалів

  • Обсяг роботи 6-8 сторінок тексту (Текст у форматі RTF, шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Оформлення списку літератури та джерел – 12 кегль, інтервал – 1).
  • Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
  • Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (300 dpi) з підписом до них.
  • Роботи подаються в роздрукованому і електронному вигляді (прохання надсилати на електронну адресу музею: bikm@ukr.net).
  • Роздрукований паперовий варіант доповідей повинен бути підписаний автором з правого боку. Відомості про автора подаються на окремому аркуші (домашня адреса, індекс міста, телефон, місце роботи або навчання, вчене звання, науковий ступінь, посада тощо).
  • Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.
  • Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.

 

 

За довідками звертатись:

Бродівський історико-краєзнавчий музей,

майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600

тел. +38 (03266) 4-21-13

E-mail: bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum

 

 

 

Оргкомітет

 

Краєзнавчий календар Брідщини на 2021 рік


Краєзнавчий календар 2021 р. наповнений значною кількістю «круглих» дат, ювілеїв, пам’ятних подій, які відбулися в минулому на теренах Брідщини. Традиційний щорічний ретроспективний огляд пов’язаний не лише з необхідністю відзначити чи вшанувати окремі історичні події, але й пригадати епізоди і факти з минулого нашого краю, замислитися про те, що було, що є зараз і що/як може бути в майбутньому.

Січень

1 січня 115 років тому (1906 р.) місто Броди почало жити за середньоєвропейським часом згідно з прийнятим рішенням міської ради від 28 грудня 1905 р.

3 січня – відзначатиметься 150-річчя від дня народження священника, визначного громадського, освітньо-культурного діяча, педагога, мецената, останнього довоєнного голови Товариства «Просвіта» у Львові о. Юліяна Дзеровича (1871-1943), уродженця с. Смільне.

12 січня 95 років тому (1926 р.) розпочалася історія організації «Луг» на Брідщині. Цього дня групою ініціативних людей у Бродах було підписано лист до Воєводства в Тернополі з повідомленням про намір заснувати Руханкове Товариство і Огневої сторожі «Луг», а також підписано статут організації. Серед членів засновників були Савицький Гриць (голова), Павлюк Гриць (секретар), Вислоцький Олександр, Чубатий Володимир, Рудницький Володимир, Сірко та ін. Незважаючи на різноманітні перешкоди з боку польської влади, ця організація, що проіснувала до приходу більшовиків у вересні 1939 р., виховала багато патріотів, які згодом стали активними учасниками національно-визвольного руху 1940-50х років.

26 січня – 75 річниця загибелі Григорія Котельницького (1907-1946) – «Шугая», командира куреня УПА «Дружинники», військового референта Золочівського окружного проводу ОУН, командира тактичних відтинків «Пліснесько» та «Яструб», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Народився у с. Підгірці. Загинув з побратимами 26.01.1946 р. біля с. Кривня Рогатинського району на Івано-Франківщині.

29 січня – 75 років минає (1946 р.) з часу, коли в ході так званої «великої блокади» –  репресивної операції, яку проводив більшовицький режим проти ОУН і УПА, на Піщаній горі біля с. Бовдури енкаведисти виявили схрон з повстанцями. Під час бою загинуло 6 підпільників (Роман Хміляр – «Голуб», Степан Ковальчук – «Орел», Петро Дудка – «Омелько», Йосип Хміляр – «Вербовий», Юліан Хміляр – «Хмурний» та Стах Савчук – «Тарас»), а 2 (Семен Сліпець – «Дубок» та Іван Хміляр – «Іван») були захоплено в полон. Цього дня Берлинський самооборонний кущ «Стефанівського» (Михайла Дутки з с. Берлин) поніс значні втрати – 8 бійців.

Лютий

130 років минає від першого візиту до нашого міста Лесі Українки (1871-1913). На початку лютого 1891 р. Лариса Петрівна Косач у супроводі своєї матері – Олени Пчілки – їхала з Луцька через Львів до Відня, щоб лікувати хвору ногу. Першим містом Галичини були Броди. Невідомо, чи була Леся Українка у цей час в самому місті чи лише на станції, очікуючи поїзда. Однак з Бродами вона мала тісні зв’язки. Про це свідчить, наприклад, лист поетеси до відомого етнографа В.Гнатюка від 27 серпня 1901 р. з Буркута (Гуцульщина), де зазначено таке: «Листа від п. Питляра з Бродів я отримала, тільки він не дає точної адреси (вулиці і числа дому), тож невідомо, де його в Бродах шукати; чи не будете ласкаві написати мені се. Также прошу подати Вашу приватну адресу у Львові, бо я хотіла б телеграфувати до Вас просьбу вислати книжки до Бродів, до п. Питляра, як тільки отримаю звістку, що там вже є кому ті книжки забрати». Очевидно, мова йшла про переправлення книг через кордон, які могли бути заборонені в Російській імперії. Щодо Питляра, то тут мова, правдоподібно, йде про Григорія Питляра – ад’юнкта повітового суду в Бродах.

22 лютого 85 років назад (1936 р.) на Старих Бродах відбувся перший Луговий з’їзд, на якому були присутні представники майже усіх 33 існуючих на той час осередків товариства «Луг» Бродівського повіту (всього близько 200 чоловік). На з’їзді був присутній і виголосив реферат голова «Великого Лугу» у Львові полковник Роман Дашкевич.

28 лютого – 75 річниця загибелі (1946 р.) керівника Берлинського підрайонного проводу ОУН Михайла Дутки (1910-1946) – «Стефанівського».

Березень

11 березня 100-річчя від дня народження Юрія Федорука (1921-1944) – «Лемка» – визначного члена ОУН, виховника молоді, організаційного референта крайового проводу Юнацтва ЗУЗ, провідника Генеральної Округи ОУН на ОіСУЗ. Діяч народився у с. Накваша на Брідщині, а загинув у бою з більшовиками 30 липня 1944 р. в с. Устянка на Рівненщині.

18 березня – 75 річниця з часу загибелі (1946 р.) провідника  Лешнівського кущового проводу ОУН Степана Мигаля (1918-1946) – «Гонти», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Степан Мигаль з дружиною та 6 побратимами загинули в криївці поблизу с. Лісові, оточений облавниками.

30 березня відзначатимемо 125 річчя від дня народження Олександра Вислоцького (1896-1941) – українського громадського і політичного діяча, сотника Січових Стрільців, посла від партії УНДО до польського сейму (1928-1930), організатора українського культурного і економічного життя Брідщини 1920-1930-х рр., керівника повітового товариства «Луг», засновника і видавця газети «Брідські вісті».

Квітень

1 квітня 130-річчя від часу заснування філії товариства «Просвіта» у Бродах (1891 р.). Саме в цей день група ініціативних людей Брідщини (на чолі з професором Бродівської гімназії Григорієм Яремою) вирішила заснувати у Бродах філію цього товариства і підписала статут.

22 квітня 120 років тому (1901 р.) Леся Українка знову побувала проїздом у м. Броди, звідки відправила лист до Михайла Кривинюка – громадського і політичного діяча і видавця, майбутнього чоловіка своєї сестри Ольги Косач. У короткому листі, відправленому з Бродів, зазначила: «Переїхала без інцидентів, тільки в вагонах палять в грубках шалено, так що все таки раз мусіла класти компреси, але на тім ся скінчило. Вітаю всіх. Л.К. Сьогодні напишу зі Львова. Л.К.».

Червень

11 червня 370 років тому (1651 р.) напередодні битви під Берестечком неподалік Бродів відбувся бій козаків і татар з двома польськими хоругвами (військовими відділами). У цьому бою козацько-татарський загін здобув перемогу, але незабаром був розбитий внаслідок нападу іншого польського відділу. Полеглих у бою козаків поховали у могилі неподалік с. Шнирів.

13-14 червня 125 років тому (1896 р.) відбувся візит до Бродів цісарсько-королівського намісника Галичини князя Євстахія Сангушка, водночас власника Підгорецького замку. Граф зустрівся з представниками влади, місцевою шляхтою, відвідав навчальні заклади міста, державні та громадські установи, побував на службі в костелі.

21 червня 125 років назад (1896 р.) засновано Товариство допомоги бухгалтерам та купцям у Бродах.

22-23 червня80 роковини (1941 р.) масових розстрілів політичних в’язнів в тюрмах НКВД спочатку на території Західної України, а згодом й на іншій території України.

23-29 червня 1941 р. (80 років тому) під Бродами відбулася найбільша танкова битва періоду Другої світової війни – відома як битва в районі Луцьк-Дубно-Броди.

28-29 червня 90 річниця від часу чергового візиту митрополита  Андрея Шептицького до м. Броди (1931 р.). Очільника УГКЦ зустріли біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де від імені духовенства його урочисто привітав о. Туркевич, а від брідської громади суддя – Гнат Панас. Після благословення митрополита відбулася служба у церкві Святого Юрія, згодом – обід в українській бурсі, а увечері в будинку Музичного товариства відбувся святковий концерт на честь 30-річчя первосвященства Андрея Шептицького за участі близько 250 осіб.

28 червня 85 років тому (1936 р.) у Бродах відбулося велике свято «День Просвітянки» організоване філією «Просвіти». Величне свято, яке розпочалося біля церкви Св. Юрія і продовжилося, після походу вулицями міста близько 3 тис. учасників, на площі «Богуна», було перервано провокаційним нападом комуністів. Гідну відсіч нападникам дали брідські «луговики».

Липень

28 липня – 105 років назад (1916 р.) місто Броди було захоплене російськими військами у ході наступу генерала Брусилова, що розпочався 4 червня 1916 року. Після жовтневих подій 1917 р. у Петрограді, українські солдати і офіцери 101-ої російської піхотної дивізії, яка дислокувалася у Бродах, створили військовий комітет і заявили про свою підтримку Українській Центральній Раді у Києві.  Австро-угорські війська повернулися у Броди аж в лютому 1918 р.

30 липня минає 10 років від часу проведення у с. Клекотів з’їзду родини Федунів та відкриття Музею-садиби родини Федунів (2011 р.).

  

Серпень

24 серпня – окрім Дня Незалежності України, відзначатимемо 150-річчя від дня народження Василя Щурата (1871-1948) – визначного українського педагога, літературознавця, поета, перекладача та громадського діяча. Він з 1901 по 1907 рік проживав у м. Броди, працюючи професором Бродівської гімназії та брав активну участь у громадському житті українців Брідщини. Саме завдяки його наполегливій праці пожвавилося національне життя краю. Він очолював місцеву «Просвіту», заснував товариство «Основа», для якого спільно з товариством «Самопоміч» було збудовано будівлю, де розмістилися різні українські організації. Він став засновником товариства «Українська бурса», завдяки якому було відкрито гуртожиток для незаможних українських дітей, які приїжджали на навчання до Бродівської гімназії. Бродівський період був дуже продуктивним і в творчому доробку Василя Щурата – перекладено «Слово о полку Ігоревім», написано «Грюнвальдську пісню», написано ряд краєзнавчих розвідок та ін.

Наприкінці серпня минає 95 років (1926 р.) з часу заснування товариства «Луг» у с. Заболотці. Його засновником був творець товариства «Великий Луг» у Львові і незмінний керівник цієї організації Роман Дашкевич, заболотцівський зять. Членами-засновниками були Іван Зенюк, Антоній Баґай, Антоній Сітка, Антон Міськів, Микола Лисюк, Антін Шалейка, Іван Миськів, Григорій Шикула, Петро Сенів.

Вересень

3 вересня – 175 років від дня народження відомого польського книговидавця, громадського та політичного діяча Бродів, власника книгарні на вул. Золотій – Фелікса Веста (1846-1946).

26 вересня – минає 110 років від дня народження о. Михайла Левенця (1911-1991), уродженця Малих Фільварків, священника, активного громадського діяча, капелана української дивізії «Галичина», першого капелана СУМ.

28 вересня 100-річчя від народження Михайла Заяця (1921-1952), «Зенка», «Влодка» – вояка УПА, печаткара, керівника охоронної боївки головного командира УПА Романа Шухевича, охоронця та учасника кур’єрської групи Василя Кука, автора унікальних спогадів про генерала «Чупринку», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу. Повстанець народився у с. Берлин.

Жовтень

16 жовтня – 100-річчя від народження Олекси Сітки (1921-1952), «Підкови», керівника Бродівського надрайонного проводу ОУН, лицаря Бронзового хреста бойової заслуги УПА, уродженця х. Липник, с. Ражнів.

25 жовтня – 85 років тому (1936 р.) філія товариства «Просвіти» в Бродах організувала «Вечір народної ноші» за участю понад 600 осіб. На вечорі, як показ, було представлене селянське весілля з народними звичаями і піснями. Дійство підготували члени читальні «Просвіти» під проводом п. М. Лисюкової, дружини місцевого пароха.

Листопад

11 листопада – 120 років тому (1901) бюро Торгово-промислової палати перейшло у новозбудоване власне приміщення (нині будівля Бродівської ЗОШ №1). Будівництво, вартість якого становила 80 000 корон, тривало два роки (1899-1901). А 12 грудня 1901 р. відбулося перше урочисте засідання Торгово-промислової палати у новому будинку.

18 листопада 110 років назад (1911 р.) відбувся чин урочистого освячення приміщення новозбудованої Української бурси ім. Маркіяна Шашкевича на вул. Бузовій. На базі цієї будівлі у пізніший час було розбудовано Бродівську СЗОШ №2.

85 років тому в листопаді 1936 р. вийшов перший номер «Брідських вістей» – часопису, присвяченого суспільному життю українців Брідщини.

В кінці листопада минає 110 років (1911 р.) від часу відкриття у Бродах купецької двокласної школи. На той час там навчалося 33 учні. Метою закладу була підготовка інтелігентного купецтва.

Грудень

1 грудня 140 років від дня народження Івана Созанського (1881 – 1911) – історика, філолога, професора Бродівської гімназії, автора праці «З минувшини міста Бродів». Діяч народився у с. Старі Купновичі на Самбірщині. Помер і похований у м.Броди.

 

Ця невелика добірка історичних дат є далеко неповною, постійно оновлюється. Радо запрошуємо жителів Брідщини доповнювати історичний календар, надавати свої пропозиції та побажання. Усіх, хто бажає дізнатися більше про історію краю запрошуємо у Бродівський історико-краєзнавчий музей. Читайте наш сайт «Історична спадщина Бродів» та  слідкуйте за нашими сторінками у мережі фейсбук.

Василь Стрільчук

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею

Останнє Свято Матері у довоєнних Бродах

Як відомо, свято Дня Матері відзначається у другу неділю травня – місяця Пречистої Діви Марії. В Україні ця традиція була запроваджена товариством «Союз Українок». Вважається, що вперше відзначення Дня Матері було організовано «Союзом Українок Канади» у 1928 р., а наступного року відзначалося і у Львові. Очевидно, що на теренах Брідщини святкування набули поширення у 1930-х роках. Ініціатором свята виступала брідська філія товариства «Союз Українок».

Гортаючи давню пресу, натрапив на цікавий  репортаж про відзначення Дня матері у 1939 р. На той час ніхто ні з організаторів, ані з учасників чи глядачів свята і не думав, що для більшості з них це буде останній День Матері у Бродах. Слід зауважити, що відзначення самого свята у цей рік проводилося у місяці липні, оскільки до заходу були залучені учасники дитячих садків (захоронок). Дитсадки організовувались товариствами «Рідною Школою» та «Союзом Українок» у літній період. Для підготовки свята вихователям (садівничкам) потрібен був час на вивчення окремих номерів, виступів та для проведення загальних репетицій заходу.

Отже, 18 липня 1939 р. у місті Броди філія «Союзу Українок» влаштувала «День Матері». Імпреза розпочалася співом гімну «Союзу Українок» (на сл. Ульяни Кравченко). Після цього Лідія Дідиківна виголосила гарно опрацьований реферат. Наступними у програмі йшли виступи дошкільної молоді, вихованців організаторки дитячих садків Стефи Захарчуківни. Увагу присутніх захопили дитячі вправи, танок ляльок та інсценізації. Далі був виступ пані Табановичевої, яка «відспівала милим сопраном» дві пісні «Сирітка» (Лопатинського) та «Не видавай мене замуж» (О. Нижанківського).

Другу частину програми розпочали дитячі вправи до пісні «Накрила нічка». Співав дует Марії Завидівської (сопрано) та Стефи Захарчуківни (альт). Далі була мелодекламація Старицького-Лисенка «Остання ніч» у виконанні Ірини Канторківної, яка справила дуже гарне враження на присутніх. С.Дуткевичівна виконала на фортепіано «Коломийку» Н.Нижанківського і «Скерцо» Т.Ґізе. Програму переплітав жіночий хор, який відспівав «Даремне, пісне» Д. Січинського і в’язанку «Рідний край». Увагу учасників заходу захопило соло М. Осадцівної, «що має сильний і добрий голос (сопран)» і Ст. Захарчуківної, у якої «замітний альт». Багато праці для підготовки хору вклала дириґентка Стефа Осадцівна і її старання були успішними. Загалом «День Матері» у 1939 р. вдався, в чому була велика заслуга і голови філії «Союзу Українок» Марії Сіркової та інших членів Виділу. Гості виходили зі зали задоволені. Ніхто не міг подумати, що через два місяці все кардинально зміниться. Більшовицький режим заборонить діяльність «Союзу Українок», «Просвіти», «Рідної школи» та інших національних організацій. Поза законом опиниться і свято «День Матері». Декого із учасників імпрези було заарештовано і знищено енкаведистами у тюрмах. А кому поталанило пережити першу більшовицьку і німецьку окупацію, той змушений був емігрувати на Захід (як, наприклад, дочки о. М.Осадци – Стефа і Марта, Стефа Захарчуківна з родиною та ін.). І лише з відновленням незалежності Української Держави, після 1991 р. свято День Матері поступово повертатиметься у нашу сучасну традицію.

 

За матеріалами газети «Діло» від 21 липня 1939 р.

підготував Василь Стрільчук

Іван Лесюк – винахідник з Брідщини

Брідська земля дала світові чимало відомих та талановитих людей, які відзначилися у різних галузях людських знань. Переглядаючи старий часопис «Діло» від 22 липня 1930 р., натрапив на цікаву інформацію про українця-винахідника Івана Лесюка з Брідщини, якого нелегка доля закинула далеко за океан – до Аргентини. Сталося це близько 1923-24 рр. Він був представником так званої другої хвили еміграції, спричиненої подіями Першої світової війни та, очевидно, поразкою національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. В цей час Україну залишали не лише селяни (як під час першої хвилі еміграції), але й робітники, науковці, митці, які виїздили за кордон не лише з економічних, але й з соціально-політичних причин. Частина емігрантів були безпосередніми учасниками національно-визвольного руху в Україні. Багато з них осіло в районі міста Буенос Айрес та його околицях. Це були переважно інтелігенція та заробітчани, які планували в майбутньому повернутися до України. Вони працювали на промислових підприємствах, часто виконуючи важку фізичну та низькооплачувану роботу, оскільки Аргентина не визнавала на той час дипломів іноземних держав, окрім Іспанії, Італії та деяких латиноамериканських країн. Одним з них був Іван Лесюк з Брідщини.

Український часопис «Діло» від 22 липня 1930 р.  у рубриці «Новини» повідомляв: «Іван Лесюк, інжинір винахідник, родом з Брідщини в Галичині, переселився перед 7 літами до Аргентини і там винайшов плинний ляк до печатання листів та до інших потреб у промислі. Він заснував при помочі другого аргентинця свою власну фабрику, опатентував свій винахід в 40 державах поцілому світі і приїхав перед 2 місяцями до Злучених Держав [Сполучених Штатів Америки – В.С.], а властиво до самого міста Ню Йорку, щоби тут продати свій патент. Знайшов відповідних підприємців, котрі зрозуміли, що в Злучених Державах іде мало ляку при листуванню, але зате побачили, що його винахід знаменито надається як т[ак] зв[аний] «пластик», себто матеріал до вироблювання орнаментальних фіґурок, плоско різьби і т[ому] п[одібних] річей. З ними заключив Лесюк контракт, на підставі якого дістає кількадесяти тисяч дол[арів] першої нагороди, а кромі цього 10 проц[ентів] від продажі ляку, який буде фабрикований в Злуч[ених] Державах. Лесюк виїздить до Буенос Айрес, столиці Аргентини, а за три місяці хоче вернутися знову до Злуч[ених] Держав і тут заложити власне підприємство з новими винаходами, які вже поробив».

Пошуки біографічних даних винахідника привели нас до с. Ражнів, де прізвище Лесюк є досить поширене. Співставляючи відомості з інших джерел, вдалося встановити, що Іван Лесюк народився у селі Ражнів 8 жовтня 1896 р. в сім’ї рільників Василя, сина Антона і Тетяни з дому Оляник, та Марії, дочки Івана Одуляка та Ксенії з роду Кісь.

Майбутній інженер-винахідник повинен був мати відповідну освіту. Доброю основою для цього могла бути цісарсько-королівська гімназія у Бродах. Серед учнів цього закладу дійсно знаходимо Івана Лесюка, який навчався тут впродовж 1908/09-1911/12 навчальних років, закінчивши 4 класи (згідно зі щорічними звітами гімназії). Однак, не можемо стверджувати, що мова йде саме про майбутнього винахідника, оскільки прізвище Лесюк було досить розповсюджене як в самому Ражневі, так і в сусідніх селах (Заболотці, Пониковиця, Чехи, Вовковатиця та ін.). Проте вік, з якого починали навчатися у гімназії (10-12 років), є цілком відповідним з віком майбутнього інженера. На жаль, немає даних про складання ним матури (випускних іспитів після завершення 8 років навчання), де, як правило, зазначалося дата і місце народження випускника та майбутній фах.

З початком Першої світової війни Іван Лесюк, очевидно, був призваний до лав Австро-Угорської армії. Брав участь у воєнних діях, а згодом, цілком ймовірно, був учасником національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. як і його земляки (наприклад, поручник УГА Павло Дубас). Не бажаючи залишатись під чужинецькою займанщиною, обрав шлях емігранта. Його винахідницький талант, підкріплений певною освітою, проявився в далекій Аргентині.

Серед винаходів, запатентованих Іваном Лесюком, є такі: «Хімічний склад для герметизації без полум’я або тепла листів, документів та інших предметів, які хочемо зробити непорушними» (1929), «Спосіб виготовлення герметизуючого воску з використанням холоду» (1930), «Гігієнічний прилад та захист для стіп» (1957).

Хочеться сподіватися, що дана публікація допоможе пролити більше світла на долю нашого земляка. Можливо, на Брідщині, у селі Ражнів чи десь інде живуть його родичі, котрі знають більше про життєвий шлях Івана Лесюка та зможуть доповнити дану розповідь. А ми, в свою чергу, продовжуємо пошуки інформації про відомих людей, які народилися, жили і працювали на Брідщині.

Джерела

  1. Книга реєстрації народження по церкві села Ражнів 1866-1938 рр.
  2. Новинки: Українець винахідник // Діло. –22 липня 1930 р. (вівторок). – Ч.159. – С.5.
  3. Пошукують // Свобода. – 14 червня 1946 р. (п’ятниця). – Ч.116. – Рік LIV. – С.4.
  4. Українці_Аргентини // Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Українці_Аргентини
  5. https://patents.google.com/ – Пошук: inventor: Lesiuk Juan

Окрема подяка за допомогу в пошуку інформації бібліотекарці с. Ражнів п. Світлані Тивін

 

Матеріал підготував Василь Стрільчук