Брідщина

На початку року пригадаємо деякі події, що відбувалися в минулому на теренах нашого краю. Для цього скористаємося календарем історичних і пам’ятних дат. Не всі зі згаданих нижче подій є рівнозначними і важливими. Однак цей помісячний календар (з кроком 5 років) допомагає нам краще й повніше зрозуміти історію рідного краю, пригадати відомих людей і задуматися над тим, що відбувалося тут в минулому і які наслідки мало для сьогодення.

Січень

2 січня минуло 95 років від дня народження кандидата фізико-математичних наук, краєзнавця Лева Савчина (1928-2006), який народився на х. Липник с. Ражнів на Брідщині. До його опублікованих краєзнавчих розвідок належать: «З історії села Ражнева», «Перші не були кращими», «Мазепа в Бродах», «Вони творили на Брідщині», «Брідщина на старих географічних картах», «Повстанські криївки», «Броди – пограниччя Волинського князівства в ХІ – на початку XII ст.», «Бродівський відрізок торговельного шляху з України у Європейські країни (XVII-XIX ст.)», «Вони виборювали нашу незалежність: повстанці з с. Ражнева полеглі в 1939–1952 рр.» та ін.

11 січня – 385 років тому, в далекому 1638 р., великий коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конєцпольський (1591-1646), власник м. Броди, видав грамоту, якою взяв під опіку трьох вірменських купців та доручив їм завербувати до міста купців та ремісників, які будуть користуватися правами і свободами, наданими мешканцям Бродів. Ця дата формально вважається початком історії вірменської громади у м. Броди, пам’ять про яку до сьогодні береже одна з центральних вулиць міста – вул. Вірменська.

29 січня –  95 років тому в с. Голосковичі народився Євген Дацюк (1928-2005) – громадський діяч, політв’язень, письменник і поет, краєзнавець Брідщини.

30 січня 1938 р. (85 років тому) у приміщенні Українського кооперативного банку  в Бродах, за адресою вул. Церковна, 4 (нині – вул. Церковна,10), стараннями учасників повітового гуртка «Рідної школи» було відкрито «Велику Виставу Української Преси». Метою заходу була популяризація українських часописів серед громадськості повіту.

125 років тому (у січні 1898 р.) у бродівській книгарні Фелікса Веста, що на вулиці Золотій, у продажу з’явилися перші поштові листівки із видами Бродів.

Лютий

2 лютого – 160 років від дня народження о.Тимофія Бордуляка (1863 – 1936) – священника, педагога, громадського діяча та відомого українського письменника, уродженця села Бордуляки.

5 лютого – 435 років (1588 р.) від часу, коли Бродівський замок вперше згадується в давніх документах – актових книгах міста Любича-Броди.

115 років тому великі снігопади, що розпочалися у четвер 6 лютого 1908 р. спричинили так звану «снігову катастрофу». Одним із її наслідків стало припинення на 1 день (10 лютого 1908 р.) руху потягів зі Львова до Красного та Бродів і далі до Радивилова.

13 лютого 1673 р. (350 років тому) райці (члени виборної ради магістрату) м. Броди постановили, щоб жоден із старців, що перебував у місті, не тримав при собі каліку чи темного (незрячого), які б для нього просили милостиню. Кожен мав просити персонально для себе. В іншому ж випадку мав покинути Броди й свої добра.

25 лютого 1948 р. (75 років тому) у під час двогодинного бою з військами МДБ у передмісті Бродів Шваби загинули член Бродівського районного проводу ОУН Іван Іжевський – «Зубрицький», керівник Заболотцівського районного проводу ОУН Павло Романишин – «Крук» та референт пропаганди Заболотцівського районного проводу ОУН Антон Вавричук – «Явір».

Березень

1-2 березня 1878 р. (145 років назад) у нашому місті проведено «телефонічний експеримент» – першу спробу телефонного зв’язку між Львовом і Бродами. Дослід відбувся в приміщенні бродівського телеграфу, який знаходився на вулиці Золотій.

3 березня, 345 років тому (1678 р.), власник Бродів Станіслав Конєцпольський (після 1643-1682) виділив домініканському ордену на південній стороні бродівського Ринку місце для спорудження костелу Святого Станіслава і кам’яницю шотландського купця Найлянда для заснування монастиря. Кляштор діяв у Бродах близько ста років, а сама будівля проіснувала до Другої світової війни.

Квітень

19 квітня – 130 років тому (1893 р.) рішенням магістрату Бродів вулицю Лешнівську (сучасну Івана Франка) було названо іменем доктора Ґольдгабера в пам’ять про його благородний вчинок. Будучи бурмистром Бродів і лікарем за фахом, Пауль Ґольдгабер прийшов на допомогу людям, котрі хворіли на висипний тиф. Під час консиліуму, заразившись від хворого, лікар важко занедужав і через деякий час помер.

28 квітня минає 80  років від часу створення 14-ої гренадерської дивізії зброї СС «Галичина» (1943 р.), яка в липні 1944 р. брала участь у боях з радянською армією під Бродами. До цієї військової формації входили українці, переважно вихідці з Галичини, багато з яких полягло в боях на теренах сучасного Золочівського району. Дивізійники, які пережили воєнні лихоліття та емігрували в різні країни, продовжували боротьбу за українську державу в нових умовах та іншими засобами, поширюючи правду про Україну, її історію, культуру.

Травень

15 травня минає 175 років від часу скасування панщини в Королівстві Галичини та Володимирії (1848 р.). З цією подією пов’язано чимало пам’яток – фігур на честь скасування панщини у нас на Брідщині. Такі пам’ятки споруджувалися в рік скасування чи на наступний рік, а також в ювілейні річниці цієї важливої для селян краю події.

Червень

2 червня – 100 років тому (1923 р.)  у церкві Святого Миколая с. Смільне біля Бродів відбулось вінчання  старшини УСС та УГА, відомого українського видавця і редактора, засновника видавничого концерну «Українська преса» Івана Тиктора з жителькою цього села Марією Хом’як.

21 червня минає 115 років як у с. Полівці Чортківського повіту (тепер Чортківський район Тернопільської області) народився о. Ісидор Нагаєвський (1908-1989) – священник УГКЦ, капелан дивізії «Галичина», історик, громадський діяч. Він деякий час (1935-1943 рр.) був парохом сіл Берлин, Білявці і Бовдури та залишив цікаві спогади про наш край.

25 червня – 150 років тому (1873 р.)  у с. Глушин на Брідщині народився Андрій Гаєк (1873 – 1946) – український оперний співак (ліричний тенор), громадський та культурний діяч.

Липень

1 липня – 125 років від дня народження Ярослава Герасимовича (1898-1971) – вояка УСС, УГА, армії УНР, повстанських загонів Якубенка, Волинця, учасника І-го Конгресу Українських Націоналістів, секретаря ОУН в Чехословаччині. Діяч народився у сім’ї священника та відомого громадського діяча о. Миколи Герасимовича в с. Білявці Брідського повіту.

4 липня 1948 р. (75 років тому) у с. Конюшків Бродівського району в бою з відділом МДБ загинули повстанці Іван Мазурок – «Балаку» (із с. Конюшків) та Ілля Куючка – «Буйний» (с. Берлин).

23-28 липня – 30 років від часу проведення у Бродах ІІІ Всесвітнього з’їзду брідщан – події, яка відіграла важливе значення у піднесенні національно-культурного життя краю.

18 липня – минає 70 років (1953 р.) від часу загибелі керівника Підкамінського районного проводу ОУН Миколи Рудого – «Джмеля», який потрапив у засідку облавників у с. Попівці.

25 липня – 30 років тому (1993 р.) було відкрито пам’ятник Тарасу Шевченку на площі Ринок у Бродах. Автори пам’ятника: скульптор Б.Романець, архітектор О.Ярема.

Серпень

15 серпня минає 150 років  від дня народження о. Йосипа Застирця (1873-1943) – священника УГКЦ, доктора філософії, письменника, педагога, громадського діяча, який народився на х. Романці с. Конюшків. У листопаді 1915 р. о. Йосип Застирець представив Івана Франка на здобуття Нобелівської премії.

Вересень

4 вересня – 320 років тому (1703 р.) власник Бродів Якуб Собєський віддав місто і замок в оренду Гаврилу Виговському (очевидно, сину молодшого брата гетьмана Івана Виговського – Костянтина).

4 вересня – 140 років тому (1883 р.) розпочалось навчання у новозбудованій будівлі Цісарсько-королівської вищої реальної гімназії ім. архикнязя Рудольфа. Автором проекту споруди був львівський архітектор Адольф Мінасевич (1846-1894).

Жовтень

3 жовтня 1648 р. (375 років тому) в ході Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького козацькі війська підійшли під Броди, зайняли місто та два з половиною місяці тримали в облозі Бродівський замок. Участь в облозі брали два козацьких полки: брацлавський під командуванням Данила Нечая та уманський – Степана Байбузи.

6 жовтня 1908 р. близько 11 години ночі мешканці Бродів відчули сильний землетрус.

14 жовтня минає 90 років від дня народження Ярослава Дутчака (1933-1988) – українського фізика, доктора фізико-математичних наук, професора, автора близько 400 наукових праць. Діяч був родом  із с. Гаї Смоленські.

Листопад

12 листопада  минає 115 років (1908 р.) з часу урочистого освячення новозбудованого приміщення бурси ім. Юзефа Коженьовського (нині це будівля, де знаходиться пологове відділення Бродівської міської лікарні).

17 листопада 1928 р. (95 років) було зареєстровано філію товариства «Союз українських купців» у Бродах. Тривалий час організацію очолював відомий підприємець, меценат Гриць Швалюк (1891-1941?).

У листопаді відзначатимемо 105-ту річницю від часу проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Першим повітовим комісаром Брідщини став Северин Левицький, а військовим комендантом повіту був надпоручник Української Національної Ради Думін.

Також у листопаді минає 30 років (1993 р.) від часу відкриття пам’ятника Жертвам більшовицьких репресій на майдані Свободи. Скульптор пам’ятника Б.Романець, архітектор І.Тимчишин.

Грудень

1 грудня минає 80 років від часу загибелі підрайонного провідника ОУН «Флюса» – Володимира Гринаха, уродженця Гаїв Дуб’євських. В пам’ять про трагічну загибель повстанця народ склав пісню «Ой там, в лісі, над гаями сова закричала».

Ще один історичний ювілей може відзначатися у цьому році, хоча точної дати (дня і місяця) поки не встановлено. Це 175 річчя діяльності книгарні, яка відома багатьом як книгарня Фелікса Веста у Бродах. Однак вона не завжди так називалася і спочатку з’явилася не в Бродах, а в Самборі у 1848 р. Її власником був книгар Ян Розенгайм, який у 1863 р. заклав філію у Бродах (160 років тому), а через деякий час продав свій заклад у Самборі й повністю перебрався у Броди. З ним приїхав практикант – Фелікс Вест, який згодом став зятем Розенгайма і перейняв його справу та провадив до 1939 р.

Наведений «Краєзнавчий календар» є далеко неповним і періодично уточнюється, коригується і доповнюється новими датами та подіями.

Підготував Василь Стрільчук

У серпні 2022 р. минає 85 років від часу, коли у нашому місті було проведено велике свято – День Українського Спортовця. Це була перша такого роду масова спортивна подія у житті українців Брідського повіту. Про її підготовку та проведення дізнаємося зі сторінок газети «Брідські вісті» – часопису, що виходив у Бродах у 1936-1937 р.

Організатором свята став Український Спортовий Клюб «Богун» (УСК «Богун»). І хоча це товариство досить відоме у Бродах, однак історія його творення та діяльності ще потребує ґрунтовного дослідження. Витоки створення УСК «Богун» сягають 1925 р. В тому році, у символічний для українців Галичини день – 1 листопада – група ініціативних і поважних людей міста Броди, а в основному це колишні старшини й підстаршини українських армій періоду 1917-1921 рр., урядовці УНР та ЗУНР, які на той час проживали чи працювали у Бродах, а також кілька активних молодих людей  підписали статут майбутнього товариства. Ініціативну групу очолював суддя Гнат Панас, заступник комісара Брідського повіту в період ЗУНР. 18 лютого 1926 р. цей же актив подав клопотання до воєводського уряду в Тернополі з проханням прийняти статут і зареєструвати товариство. Однак отримали відмову. Формальним приводом стало те, як випливає з пояснення воєводства, що товариство згідно зі статутом є неполітичним, а вживання у назві слова «український» надає товариству політичного характеру. Не погоджуючись з висновком воєводських чиновників, організатори УСК «Богун» подали скаргу до Міністерства внутрішніх справ Польської держави. Заборону на заснування Українського Спортового Клюбу «Богун» було скасовано, проте лист з офіційним підтвердженням надійшов лише 10 травня 1929 р. І тільки після цього – 28 травня 1929 р. статут товариства і сама організація були зареєстровані. Як зазначалося в установчому документі: «Метою Клюбу є плекання і піднесення фізичної  і духової культури так молоді як і цілого громадянства, а саме: розбуджування у всіх верствах громадянства замилування до всіх галузів спорту (як руханка, змагання, гри товариські, їзда кінно, на колесі, прогульки, плавання, танці), а також  музики, співу і пр., плекання в молоді товариського духа і удержування зносин з иншими подібними клюбами і товариствами».

З початку 1930-х років УСК «Богун» розгорнув активну діяльність. Однак для повноцінної праці бракувало власного спортивного майдану. Проблему вдалося вирішити у 1933 р. шляхом винаймання в громади Старих Бродів ділянки площею близько 2 моргів в урочищі Липки. За іншими даними – спогадами Адріяна Блюя – ділянка була викуплена. Після проведення необхідних робіт з вирівнювання площі та встановлення огорожі вартістю 900 злотих спортивний майдан (стадіон) був готовий для проведення різного роду змагань та заходів.

Значною мірою успішний розвиток товариства був пов’язаний з активним проводом (управою). Багатолітнім керівником УСК «Богун» в Бродах був один з визначних громадських діячів Брідщини, відомий кооператор, директор Повітового Союзу Кооператив Юрко Чубатий.  Його заступницею була Марія Жолнірчук – голова філії Товариства «Просвіта»(1933-1939),  активна діячка «Союзу Українок», «Рідної школи».

В товаристві найбільш дієвою була секція копаного м’яча (футболу), яка майже кожного року здобувала перші місця поміж команд Бродів. Частими були футбольні зустрічі між командами УСК «Богун» (Броди) та СТ «Україна» (Львів). Розвивалися також інші спортивні напрямки.

Наглядним прикладом успішної діяльності спортивного товариства для жителів та гостей Брідського повіту стала організація та проведення Дня Українського Спортовця у Бродах. Вперше інформацію про плановане свято було надруковано у часописі «Брідські вісті» від 1 липня 1937 р. Зокрема під заголовком «Комунікат» (повідомлення – В.С.) значилося:

«Український Спортовий Клюб «Богун» в Бродах подає до відома, що зпочатком серпня 1937. р. орґанізує в Бродах Перше Повітове Спортове Свято п. н. «День Українського Спортовця».

Проситься всі спортові Товариства брідського повіту приготовити своїх змагунів до участи в цьому святі.

Для орієнтації подається, що в програму ввійдуть слідуючі конкуренції:

1. Легкоатлєтика: біги 100 м. 400 м. і 2000 м. навпростець, скоки удовжінь і угору, куля, диск, ратище;
2. Спортові гри: копаний мяч і відбиванка;
3. Перегони наколисників 30 км.

За здобуття перших місць будуть роздані цінні нагороди й дипльоми.

Вже заздалегідь просимо зголошувати, котрі Товариства задумують взяти участь в «Дні Українського Спортовця», як рівнож які конкуренції приготовляють.

За Виділ У.С.К. «Богун» в Бродах: Юрій Чубатий, голова. – Др. Осип Сось, секретар».

А вже 1 серпня 1937 р. в повітовому часописі було вміщено нове оголошення з конкретною датою спортивного свята:

«Позір!
Вже дня 8. серпня ц. р. о год. 14-тій відбудеться в Бродах величавий Спортовий День п. н. «День Українського Спортовця»!
Докажім своєю масовою участю, що належно розуміємо велике значіння спорту для кожної Нації а зокрема для нас українців.
Подробиці в афішах!».

Однак через певні причини саме свято відбулося 15 серпня 1937 р. У часописі «Брідські вісті» за 1 вересня  було вміщено опис свята та світлину «Учасників наколесних змагань у Дні Українського Спортовця». Із замітки дізнаємося, що у програму свята увійшли такі види спорту як: перегони наколесників (велосипедні змагання), легка атлетика, відбиванка (волейбол) чоловічих і жіночих команд, змагання копаного м’яча (футбол). Короткий репортаж про перебіг свята та результати змагань подаємо словами учасника, надрукованими в повітовому часописі:

«Імпрезу розпочато в год. 14:30, перегонами наколесників на трасі Броди – Ясенів (30 км.). До старту стануло 9 змагунів, до мети прибуло 8. Перше місце осягнув Івасюта Михайло (Суходоли) в часі 1.1’05’’ (золочена медаля). Друге місце Фединишин А. (Чехи) в час 1.1’5’’(посріблена медаля). Третє місце Стефанівський Петро 1.6’46’’. Перегонам із великим зацікавленням приглядалося богато людей в Старих Бродах, Суходолах і Ясенові, куди переїздили наколесники.

Рівночасно на площі У.С.К. «Богун» відбувалися легкоатлєтичні змагання; біги 100 м, 400 м, скок в гору, в довжінь, мет кулею, диском і ратищем. Перші місця здобули – 100 метр. – Лящук Ярослав в часі 11’6’’ (позолочена медаля); Чайківський Дмитро. 11’10’’ (посріблена медаля); Гаврилюк 12’40’’; 400 м, Гаврилюк 1’8’’, Лящук Ярослав 1’10’’, Шаталов 1’11’’.

Скок в гору – Крохмаль 161 cm. (золочена медаля), Несторович 156 cm. Заяць 155 cm. (посріблена медаля).

Скок у довжінь – Лящук Ярослав 5,25 м. (золочена медаля); Несторович 5,19 м. (посріблена медаля); Кохманський 4,76 м.

В змаганнях жін. відбиванки взяли участь тільки дві дружині, а саме С.Т. «Сокіл» – Олесько і У.С.К. «Богун» – Броди. – Побідив «Богун».

До мужеської відбиванки стануло дружини «Сокіл» – Олесько, У.С.К. «Комета» – Радивилів – «Пониква», У.С.К. «Богун» – Броди. В фіналі побідив «Поникву» У.С.К «Богун» на пункти 25 : 23.

Змаганнями копаного мяча між УСК «Комета» – Радивилів а УСК «Богун» – Броди, – які виграла «Комета»2 : 1 «День Українського Спортовця» закінчено».

Спортивне свято 1937 року мало значний резонанс серед українського громадянства. Попри певні організаційні недоліки, День Українського Спортовця в Бродах сприяв популяризації та поширення спорту на теренах краю. Це свято мало позитивний вплив на морально-патріотичне виховання молоді, заохочувало до фізичного розвитку, участі в змаганнях, формувало національну свідомість українців.

З приходом у 1939 р. більшовиків діяльність УСК «Богун», як і всіх національно-патріотичних товариств, припинилася. Товариство було частково відновлено в період німецької окупації, але систематична діяльність не проводилася, оскільки йшла війна і багатьох членів не було на місці. І у 1943 р. УСК «Богун» остаточно припинив свою діяльність.

Із відродженням Української держави на початку 1990-х рр. спортивний бренд минулого Бродів було відновлено – правда, у назві футбольного клубу «Богун». Історичні джерела і старожили зберегли імена колишніх спортсменів УСК «Богун» і пам’ять про величаве спортивне свято 1937 р. у Бродах.

Цьогоріч минає 85 років з часу проведення першого Дня Українського Спортовця в Бродах. В пам’ять про цю непересічну подію за ініціативи любителя і популяризатора спорту, віце-президента Бродівського волейбольно-спортивного клубу «Єдність» Віталія Легчиліна та при організаційній підтримці Бродівської міської ради у нашому місті в неділю 14 серпня 2022 р. на стадіоні «Ювілейний» відбудеться День Українського Спортовця. Особливістю свята є те, що воно проходитиме за програмою 1937 року та на підтримку Збройних Сил України.

Підготував Василь Стрільчук