Цими днями Бродівський історико-краєзнавчий музей отримав пам’ятний експонат – капсулу із землею з місця пам’ятника в м. Бад-Гляйхенберг, де воювала Перша Українська Дивізія Української Національної Армії, утримуючи фронт проти радянської армії в квітні-травні 1945 р. Запеклі бої відбувалися за місцевий замок, який тоді було повністю знищено. Завдяки українським воякам містечко Бад-Глайхенберг не потрапило в радянську зону окупації Австрії з усіма її наслідками. На місцевому цвинтарі встановлено пам’ятник українським воякам 1-ї Української дивізії УНА.
Дарунок разом із супровідними світлинами пам’ятника, місць боїв української дивізії, а також зі святкування 80-ї річниці створення дивізії в Австрії передав пластун-сеньйор Тарас Піняжко, ініціатор проекту «Врятуй могилу Героя». Він є родичом капелана дивізії о. Михайла Левенця (його бабця Надія Корчак з м. Броди була троюрідною сестрою відомого брідщанина). Висловлюємо пану Тарасу щиру подяку! Також дякуємо п. Тарасу Компаніченку за допомогу в тому, що дарунок потрапив до нашого музею. Подібні капсули отримали Національний військово-історичний музей України у м. Києві, Тернопільський обласний краєзнавчий музей, Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім. Ст. Бандери та Музей історії міста Коломиї. Окрема подяка душпастирю українців у Штирії отцю Богдану Карпляку, який відвідав могили дивізійників та відправив панахиду.
Символічним є те, що подарунок надійшов саме в дні 79-их роковин бою під Бродами дивізії «Галичина», коли в роки ІІ світової війни, в ході так званої Львівсько-Сандомирської наступальної операції радянської армії в околицях міста Броди 13-22 липня 1944 р. в кровопролитних боях на боці німецької армії більшовицькому наступу протистояла дивізія 14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС «Галичина», укомплектована переважно з українців. Дивізія разом з 13 корпусом німецької армії потрапила в оточення, з якого вдалося вирватися близько 1 тис. українських вояків, ще до 3 тис. вояків залишилося на теренах Брідщини і Золочівщини, де влилися в лави УПА та продовжили боротьбу з більшовицьким режимом. В боях під Бродами загинуло багато українських патріотів, серед яких і колишні учасники Перших визвольних змагань. Пізніше, після доукомплектування з підрозділів, що не потрапили в оточення, вояків, які перебували у вишкільних таборах, прилученням інших підрозділів, військове формування було відновлено. Дивізія брала участь у боях в Словаччині, Югославії, Австрії. 19 квітня 1945 р. ця військова формація отримала новий статус і назву: Перша Українська Дивізія Української Національної Армії. А 25 квітня вояки дивізії склали присягу на вірність Україні. Під час завершення Другої світової війни основна частина дивізії потрапила в англійську зону окупації. Впродовж 1945-1947 рр. українські вояки перебували у таборах інтернованих в Італії. У травні-червні 1947 р. їх перевезено до Великобританії, а наприкінці 1948 р. – звільнено. Колишні вояки української дивізії роз’їхалися по різних куточках світу, створили комбатантські організації, підтримували українські інституції та боротьбу за звільнення України на міжнародній арені.
Підготував Василь Стрільчук
