Зустріч «ідеальних міст» у Бродах

Ні для кого не секрет, що наше місто має унікальну культурну спадщину, яка наразі не є належно оціненою і затребуваною та не використовується у розвитку Бродів. Навпаки незадовільний і аварійний стан архітектурних пам’яток міста несе загрозу людям і негативно впливає на репутацію міста, влади і громади. Але розуміємо, що це явище тимчасове і повинно зникнути найближчими роками. Адже як показує практика успішних міст, на прикладі сусідньої Польщі чи окремих і українських міст, без належного збереження спадку,  його використання та представлення немає повноцінного розвитку. Культурна спадщина – це інструмент для розвитку, засіб культурної дипломатії (як для Бродів – міжнародного рівня). Крім того, історична спадщина надає території, на якій вона знаходиться, додану вартість, створює сприятливий ґрунт для запровадження і поширення інновацій та залучення інвестицій, формує туристичну привабливість, дає нові робочі місця, спонукає до розвитку інфраструктуру та ін.

Одна з важливих особливостей історії нашого міста, а саме ідеальна забудова Бродів XVII-XVIII ст., привела у п’ятницю 10.07.2020 р. до нас поважних гостей із м. Полонного, що на Хмельниччині, до речі, теж міста з ідеальною забудовою. До складу делегації входили міський голова Полонської МР ОТГ Франц Скримський, заступник міського голови – Віктор Яськов, начальник відділу культури та туризму – Тетяна Ярославська, спеціаліст відділу культури та туризму – Вікторія Зінчук  та директора історичного музею Полонської МР ОТГ – Олександр Дацик. Метою візиту-знайомства гостей з Хмельниччини у м. Броди було налагодження дружніх зв’язків для подальшої співпраці  «ідеальних» міст України та узгодження процесу організації створення Асоціації «Ідеальні міста України». Перед візитом у Броди делегація з міста Полонного проводила подібні зустрічі у м. Івано-Франківськ та м. Жовква.

Поважних гостей зустрів Бродівський міський голова Анатолій Белей із своїми заступниками – Романом Сподариком та Олександром Єлиневським, а також начальником відділу бухгалтерського обліку і звітності міськради Іриною Олехою та головними спеціалістами Світланою Кулієвич та  Русланом Горбалем. На зустрічі був присутній директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук.

Під час розмови, яка відбулася у сесійній залі Бродівської міської ради, очільник нашого міста  Анатолій Белей ознайомив гостей з особливостями Бродів, потенціалом міста, здобутками та пріоритетами, а також вказав на основні проблеми, які вдалося вже розв’язати за час головування і ті, які вирішуються чи плануються вирішити найближчим часом. У свою чергу, міський голова м. Полонного  Франц Скримський розповів про власний п’ятирічний досвід функціонування об’єднаної територіальної громади (громада Полонного стала однією з 159 перших створених ОТГ в Україні). Він розказав про проблеми і виклики, які стояли на початку створення ОТГ і ті, які зараз стоять перед владою і людьми, поділився досягненнями громади. Керівник відділу культури Тетяна Ярославська ознайомила брідщан з особливостями культурної спадщини м. Полонного, про те, як у минулому році завдяки перемозі у конкурсі «Малі міста – великі враження» від Міністерства культури України вдалося дослідити частини підземних ходів м.Полонного і про те, що є намір і бажання надалі розкривати і розвивати цей культурний потенціал. Директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук продемонстрував для присутніх презентацію про ідеальне місто-фортецю Броди, розповів про його минуле і сучасне, втрачене і збережене. Гостям з Хмельниччини було  презентовано фільм «Броди», створений в рамках проекту «CHOICE: культурна спадщина і сучасність» у 2017 р. Спілкування між представниками обох міст – Бродів і Полонного – показало дуже багато спільних тем для співпраці і ще раз з акцентувало увагу на важливості подібних зустрічей, як для обміну досвідом, так і для об’єднання зусиль щодо вирішення схожих проблем. Це підтверджує важливість створення Асоціації ідеальних міст України як для залучення інвестицій, так і для пошуку додаткових джерел фінансування у сфері збереження і використання культурної спадщини та розвитку туризму.

Після спілкування у міській раді для гостей було проведено екскурсію містом, історичними пам’ятками (замком, синагогою, площею Ринок, вул. Золотою й Коцюбинського та частиною збереженого міського валу), а також вони мали можливість ознайомитися з новоствореними об’єктами, благоустроєм окремих частин міста та планами на майбутнє. Гості були приємно вражені нашим містом. За словами міського голови Полонного Франца Скримського, Броди мають багату культурну спадщину, але і потребують дуже багато праці біля неї.

Гості з Хмельниччини запросили брідщан на День міста, який планується у серпні 2020 р., для продовження співпраці та роботи над створенням Асоціації «Ідеальні міста України».

Василь Стрільчук

Фото Олександра Дацика

Новий краєзнавчий збірник «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

 

Сьогоднішні форс-мажорні обставини змінили багато планів і задумів у всіх галузях людської діяльності. Не винятком стала й культура, і, зокрема, музеї. Однак, такі обставини змушують шукати інших форм і методів роботи. Багато чого продовжує робитися дистанційно із подальшим сподіванням того, що ситуація з пандемією буде вирішена у найближчому майбутньому.

Ще минулого року Бродівський історико-краєзнавчий музей розпочав підготовку до організації чергової XI краєзнавчої конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», присвяченої Міжнародному дню пам’яток історії та культури. Впродовж тривалого часу відбувався збір і відбирання матеріалів до збірника конференції. Протягом лютого-березня тривала робота над самим збірником і підготовкою його макету для того, щоб він був вчасно надрукований і виданий до дати конференції, яка планувалася на 24 квітня. Зараз очевидним є те, що конференція в запланований час не відбудеться через ці форс-мажорні обставини. Однак збірник ( його макет) є скомплектований і підготовлений для друку та очікує сприятливих умов (фінансування), щоб вийти у світ. Отже, що ми маємо на даний час ….

Цьогорічний – 11 збірник – матеріалів краєзнавчої конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині» містить багато матеріалів про історію, культуру та природу нашого краю. Для зацікавлених пропонуємо попередній огляд статей збірника, який, сподіваємося, в найближчому часі побачить світ у запланованому друкованому варіанті, а згодом і в електронній версії на нашому сайті – «Історична спадщина Бродів» (www.brodyhistory.org.ua), де вже поміщені 10 попередніх збірників та багато інших матеріалів з історії Брідщини.

Перший розділ традиційно присвячений найдавнішій історії краю та археологічним дослідженням. Стаття доктора історичних наук Ярослава Онищука написана за результатами археологічних досліджень в околицях Бродів 2017 р. Зокрема, серед віднайдених тоді артефактів – денце горщика періоду Київської Русі з зображенням тризуба. Матеріали старшого наукового співробітника музею Андрія Корчака пов’язані з цікавими спостереженнями – чому на території центральної Сербії є багато тотожних назв давніх населених пунктів таких як і на Брідщині і ці населенні пункти також розташовані поруч один біля одного?

У розділі, присвяченому місту Броди, вміщено статті дослідника Юрія Туреги зі Львова про релігійне життя нашого міста наприкінці ХVI – на початку XVII ст., директора музею Василя Стрільчука про історію однієї з головних вулиць нашого міста – вулиці Івана Франка. Також представлено роботу, підготовлену в рамках пошуково-дослідницької діяльності Бродівської Малої академії наук Любомира Лесоніна (нині студента ЛНУ ім. І.Франка) про класицистичну скульптуру ХІХ ст. на міському цвинтарі в Бродах. Про Бродівську гімназію в системі освіти Австро-Угорщини написала Наталія Мисак, кан. іст. наук., старша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. Відомий науковець зі Львова кан. іст. наук., доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова відшукав і представив невідомі документи про діяльність УСК «Богун» у Бродах. І завершує розділ про місто цікава стаття співробітника музею Володимира Ульянова про історію Бродівської фортеці – «крєпості» – в радянський час.

В розділ про історію населених пунктів Брідщини увійшли статті Андрія Климчука. Редактора інтернет-порталу «Віртуальна Польща» про матеріали з історії Бродів і Брідщини у рукописних збірка Оссолінеума у Вроцлаві; Світлани Мостової, на превеликий жаль покійної багаторічної працівниці Замку-музею «Підгорецький замок», «Брідщина у спогадах Ґотгільфа Кона (1879 р.)»; матеріали суховільського краєзнавця Василя Романича (1949-2014) про історію Суховолі в період післявоєнних лихоліть 1914-1920 рр. Три статті присвячені історії шкільництва краю: про с. Підгірці дослідив кан. іст. наук., науковий співробітник державного історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» Богдан Гринюка;  історію школи в с. Нем’яч висвітлив Ігор Букало, студент ЛНУ ім. І.Франка, мол. наук. співр. Львівського музею історії релігії; про керівників школи у Підкамені в 1940-х – 2010-х рр. написав найстарший краєзнавець краю Теодор Зварич. Геральдику сіл Лешнівської сільської ради представив доктор істор. наук., голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.

До розділу «Національно-визвольні змагання» увійшло дослідження про всіх відомих на сьогоднішній день нагороджених вояків ОУН і УПА з Брідщини канд. іст. наук., директора Центру незалежних історичних студій, завідувача відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І.Крипякевича НАН України Михайла Романюка. Трагічні сторінки історії  періоду Другої світової війни розкриває відомий історик, письменник, журналіст Дмитро Чобіт у матеріалі «Про вбивства і теракти скоєні бандитами Армії Крайової в окрузі Гути Пеняцької у січні – лютому 1944 року трагічні сторінки історії». Розділ завершує ще одна публікація Д.Чобота, присвячена 30-тій річниці підняття синьо-жовтого стягу на Брідщині, яка базується на особистих спогадах автора та архівних матеріалах того періоду.

У розділі «Постатті краю» про родинне дерево отця Юліяна Дзеровича, уродженця с. Смільно, написала Роксоляна Загайська, викладач-методист, завідувач бібліотекою коледжу ім.І.Труша, член Національної спілки краєзнавців України.  Про 90-річного ювіляра, вчителя-методиста, краєзнавця Теодора Зварича зібрала матеріали бібліотекар музею Наталія Ханакова, систематизувавши перелік основних публікацій відомого брідщанина. Ірина Грицюк, заслужений діяч мистецтв України, старший викладач кафедри дизайну костюма Львівської Національної Академії Мистецтв висвітлила основні акценти життя і діяльності ще одного нашого земляка, уродженця с. Глушин Михайла Безпальківа – живописця і графіка.

У рубриці «Природа краю» представлено матеріал про червонокнижну рослину Скрученик приємний та ур. Кемпа біля м. Броди, яке є єдиним місцем зростання у Європі цієї унікальної рослини. Його автором є Михайло Шишка – керівник відділу рекреації та туризму НПП «Північне Поділля». Результати унікального дослідження, яке провели старший науковий співробітник відділу науки НПП «Північне Поділля» Володимир Баточенко та учень Бродівської гімназії ім. Івана Труша Олександр Дутчак, викладені у статті «Перелік вікових дерев міста Броди». Особливість цієї розвідки в тому, що місто Броди є фактично першим і єдиним містом в Україні, у якому  проведено загальноміський, на  всій території міста, облік вікових дерев (яким понад 100 років). Пам’ятки антропогенного походження села Шнирів описав краєзнавець, вчитель біології, завідувач шкільним музеєм Шнирівської ЗОШ Василь Макар. Витоки і притоки ріки Стир дослідив краєзнавець Ярослав Миськів.

Загалом у збірнику вміщено 25 статей, які репрезентують працю 25 дослідників на 148 сторінках. Сподіваємось, майбутня книга буде корисна та цікава для науковців, краєзнавців, музейних працівників, викладачів і студентів, школярів та широкого кола шанувальників історії і культури рідного краю.

Василь Стрільчук,

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею

Краєзнавчий календар Брідщини 2020

На початку Нового року є нагода пригадати перелік історичних подій, пам’ятних ювілеїв чи «круглих» дат місцевої історії. Одні з них матимуть громадський відголос та відзначатимуться на певному рівні, інші ж – просто згадуємо, щоб показати багатогранність історії нашого краю. Героїчність і саможертовність наших земляків у боротьбі за Українську державу, громадські ініціативи, заснування інституцій, значення яких важко сьогодні переоцінити, відомі постаті та інше – усе це в краєзнавчому календарі 2020 р.

У січні, 155 років тому (1865 р.), почався новий етап в освітньому житті нашого краю: реальну школу було переформовано в «Цісарсько-королівську реальну гімназію» з  чотирма  класами. З цього часу веде своє літочислення сучасна Бродівська гімназія ім. Івана Труша.

15 січня – 115 років назад (1905 р.) у приміщенні Бродівської повітової ради, що знаходилася на сучасній вул. Івана Франка,  товариство «Промислова допомога» відкрило виставку-ярмарку виробів місцевих майстрів. Тут були представлені предмети кошикарства, бондарства, красиві краватки, сардаки, покривала та інше.

24 січня відзначатимемо 105 років від дня народження нашого славного земляка Василя Ящуна (1915-2001) – доктора філології та філософії, професора Пітсбурзького університету, славіста, перекладача, поета і громадського діяча, який народився у с. Шнирів.

2 лютого минає 265 років від часу (1755 р.) першої відомої на сьогодні писемної згадки про палац Бродівського замку. Ця подія пов’язана з весіллям дочки власника міста Станіслава Потоцького – Теофілії з коронним стольником Августом Мошинським.

26 лютого 135 років від дня народження українського художника, педагога, уродженця с. Голубиця Миколи Федюка (1885-1962).

27 лютого – 75 річниця героїчного бою самооборонного кущового відділу «Ґонти» (Степана Мигаля із с. Лешнів) з відділами НКВД, які за чисельністю значно переважали повстанців. В історії ця подія зафіксована як Грималівський бій 1945 р. В одному з підпільних видань «Літопису УПА» було опубліковане оповідання «17 проти 300» (автор – провідник Золочівського окружного проводу ОУН – Кирило Якимець, «Бескид», родом з Соколівки). В ході цілоденного бою у лісовому масиві поблизу села Грималівка, засівши в окопах часів І світової війни, повстанці відбили 9 атак ворога, втративши 5 побратимів. Понад 20 убитих було у більшовиків, в тому числі один майор, один капітан, один лейтенант та секре­тар райпарткому.

14 березня125-та річниця від дня народження о. Івана Прокопчука (1895-1941) – священика, громадського діяча, який походив з с. Корсів та був парохом у с. Вербівчик, Замордований більшовиками у період окупації Західної України (1939-1941).

1 квітня – 125 років тому вийшов перший номер польськомовного часопису «Газета Брідська», що видавався у Бродівській друкарні Фелікса Веста впродовж 1895-1897 рр. Редактором цієї газети був батько відомого львівського скульптора Антона Попеля – Антон Попель-старший, який працював керівником митного уряду в м.Броди.

2 квітня 1895 р. (125 років тому) було засновано Кредитне товариство з обмеженою відповідальністю «Самопоміч», до наглядової ради якого увійшла майже вся українська інтелігенція повіту. Ініціаторами створення цієї організації, що сприяла розвитку кооперативного руху в нашому краї, були парох м. Броди о. Анатолій Долинський, гімназійний професор Василь Санат, парох Поникви о. Іван Туркевич та ін.

22 червня – 195 років від народження графа Володимира Дідушицького (1825-1899) – відомого громадського діяча, мецената, колекціонера, природознавця, власника маєтку в Пеняках, засновника першого заповідника на території сучасної України – «Пам’ятка Пеняцька».

1 липня – 130 р. від дня народження о. Івана Татаринського (1890-1941) – пароха с. Гаї Дітковецькі, учасника національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., визначного громадського діяча краю, який був замордований більшовиками під час окупації Західної України в 1939-1941 рр.

У липні минає 75 років від того часу, коли у нашому місті почало працювати педагогічне училище, яке готувало вчителів початкових класів.

6 серпня виповнюється 25 років від часу освячення одного з найбільших храмів нашого міста – Собору Пресвятої Богородиці на Старих Бродах.

17 вересня – 90 років від дня народження видатного театрального художника Євгена Лисика (1930-1991), уродженця села Шнирів Бродівського району.

22 вересня – 85 років назад (1935 р.) у Бродах відбулося велике свято на честь 30-річчя філії «Сільського господаря», у якому взяло участь понад 7 тис. осіб.

25 вересня170 років тому було утворено Торгово-промислову палату в Бродах (1850 р.). Ця установа була покликана захищати і відстоювати права купців та промисловців краю. В Галичині існувало лише три таких заклади (Краків, Львів і Броди). У 1901 р. для інституції було побудоване приміщення (сучасна будівля Бродівської ЗОШ №1). Торгово-промислова палата діяла в Бродах до 1929 р.

6 жовтня – 130 років від дня народження Миколи Ґошка (1890-1941) – сотника УГА, військового коменданта міста Стрия та Станіславова часів ЗУНР, який у міжвоєнний період проживав у Бродах, працював у фінансовому уряді міста (Уряд акцизів і державних монополій). Він народився у с. Стариська на Яворівщині (нині с. Старичі Яворівського району Львівської області). У серпні 1940 року заарештований більшовиками і засуджений на «процесі 59» до розстрілу. Вирок виконано 14 квітня 1941 р.

19 жовтня – 130 річниця від дня народження Володимира Хроновича (1890-1973) –письменника, педагога, уродженця нашого міста, іменем якого названа вулиця, на якій він проживав.

15 листопада – 115 років тому в с. Накваша народився Леопольд Бучковський (1905-1989) – польський письменник, художник, різьбяр.

8 грудня – 130 років тому народився о. Степан Клепарчук (1890 – 1984) – священик, активний громадський діяч, автор праці «Дорогами і стежками Брідщини», яка має важливе краєзнавче значення, оскільки базується на численних спогадах і документах.

12 грудня – 125 років тому поважні мешканці Бродів підписали звернення до цісарсько-королівського намісництва з проханням дозволити заснувати «Товариство з прикрашення міста Броди». Серед ініціаторів-засновників були граф Владислав Русоцький, Владислав Янішевський, Фелікс Вест та Антон Попель (старший). У наступні роки ця організація зробила чимало важливих і корисних речей для благоустрою і прикраси нашого міста наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Зокрема, за кошти членів організації було закуплено саджанці і проведено озеленення Ринкової площі, міського парку, центральних вулиць Бродів, валових алей. На Райківці у 1902 р. було встановлено годинниковий павільйон.

28 грудня – 115 років назад (1905 р.) міська рада Бродів прийняла рішення про перехід міста на середньоєвропейський час з 1 січня 1906 р.

Також 155 років тому було надруковано першу монографію про історію м. Броди – книгу о. Садока Баронча «Вільне торгове місто Броди» (1865), а 150 років назад вийшла ще одна книга цього ж історика «Історія домініканського монастиря в Підкамені» (1870).

Крім цього, слід згадати і про зафіксовані пам’ятні дати національно-визвольних змагань:

75 років тому, 10 березня 1945 р. в селі Гаї Старобрідські загинув районний провідник ОУН Роман Паляничка – «Кочовик», а 7 листопада 1945 р., на присілку Сади с. Ясенів поліг легендарний командир сотні УПА, лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги УПА, поручник «Свобода» (ім’я та прізвище не відомі, уродженець Східної України).

70 років тому:

  • 18 січня 1950 р. загинув повстанець з с. Черниця Михайло Чернявський – «Збанок»;
  • 25 лютого 1950 р. у с. Вовковатиця загинув кущовий провідник ОУН, лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги УПА Михайло Лесюк – «Жук»;
  • 8 серпня 1950 р. у боротьбі з більшовиками поліг районний провідник ОУН Михайло Горбатюк – «Чупринка»;
  • 28 жовтня 1950 р. біля с. Яснищі в бою з відділом МГБ загинули 4 повстанці: кущовий провідник ОУН на псевдо «Мор» (ім’я та прізвище не встановлено), Михайло Ключинський – «Дунайчик» (с.Вербівчик), Василь Кутняк – «Кучерявий» (с.Стиборівка) та Іван Саган – «Страшний» (с. Стиборівка)
  • 2 грудня 1950 р. загинув районний провідник ОУН Підкаменеччини та Олещини Михайло Павлінський – «Верба», «Бродяга».

Наведений перелік дат є відкритим і впродовж року буде доповнюватись. Усіх охочих долучитися до формування Календаря історичних дат Брідщини запрошуємо до співпраці. А тих, хто бажає дізнатися більше про історію краю, запрошуємо у Бродівський історико-краєзнавчий музей.

Василь Стрільчук

Дні Йозефа Рота та 935-а річниця першої згадки про Броди

Цьогоріч у рамках святкування Дня міста і, водночас, відзначення 935-ої річниці з часу першої писемної згадки про Броди, Бродівський історико-краєзнавчий музей організував кілька заходів з популяризації історії нашого краю. Постать уродженця нашого міста, відомого австрійського письменника Йозефа Рота стала ключовою у цьогорічних заходах. Адже 2 вересня минуло 125 років від дня народження письменника, а 2019 рік проголошений Роком культури Україна – Австрія.

Культурно-просвітня програма «Дні Йозефа Рота у Бродах» включала три основні заходи: науково-практичну конференцію «Йозеф Рот: портрет на тлі суспільно-політичних змін поч. ХХ ст.», презентації перекладу книги Йозефа Рота «Міста і люди» та українського перекладу книги Берріса Куцмані «Броди. Прикордонне галицьке місто в довгому ХІХ столітті».

Під час наукової конференції, яка проходила 13 вересня  в актовій залі Бродівської гімназії ім. І.Труша, було заслухано і обговорено 14 доповідей науковців, перекладачів, журналістів, краєзнавців та бібліотекарів. Учасники були з Відня, Києва, Львова та Бродів. Конференція складалася з двох блоків: перший, присвячений видатному письменнику Йозефу Роту та його творчості, а другий – історії нашого міста від найдавніших часів і до початку ХХ ст.

У суботу, 14 вересня, в читальній залі районної бібліотеки презентувалася книга перекладів репортажів та есе Йозефа Рота «Міста і люди». У ній брали участь перекладачі книги – Олеся Яремчук, журналістка, аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка, авторка книги «Наші Інші» та Христина Назаркевич, відома українська перекладачка, доцент кафедри німецької філології Львівського національного університету ім. Івана Франка. Гості у невимушеній та приємній атмосфері розповіли про Йозефа Рота – репортера, зачитали декілька фрагментів його творів. Учасники заходу мали можливість отримати книги з автографами перекладачів.

Заключним заходом Програми стала презентація українського перекладу книги «Броди. Прикордонне галицьке місто в довгому ХІХ столітті», яка відбулася у Бродівській гімназії в неділю, 15 вересня.  Захід пройшов за участі автора Берріса Куцмані – історика, славіста Інституту нової та новітньої історії Австрійської академії наук; засновника і директора видавництва «Літопис» Михайла Комарницького; наукового редактора Мар’яна Мудрого – доцента кафедри новітньої історії України ЛНУ ім. І.Франка; перекладача Володимира Кам’янця, доцента кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка; Олексія Чеботарьова, докторанта Санкт Галленського університету (Швейцарія). Книга, яка розповідає про історію міста Броди у період ХІХ ст., про історії успіхів та невдач нашого міста, стала справжнім подарунком для жителів та тих, хто цікавиться історією Бродів саме у Свято міста. Ця праця австрійського науковця є унікальним і єдиним такого роду дослідженням про галицькі міста цього періоду. Саме тому книга, яка розпочала свій шлях з нашого славного міста, презентується у Львові на книжковому форумі, у Івано-Франківську та Чернівцях. Учасники презентації в Бродах мали змогу поспілкуватися з усіма гостями, які спричинилися до виходу книги у світ, а бажаючі придбали фундаментальне дослідження про історію міста Броди з автографом автора.

Усі ці заходи були б не можливими без участі багатьох людей, які доклалися до їх організації та проведення. Хочеться висловити велику подяку за підтримку Бродівській міській раді, Австрійському бюро кооперації у Львові, Бродівській районній раді, Бродівській райдержадміністрації, Бродівській гімназії ім. Івана Труша та Центральній районній бібліотеці. Звичайно, цей захід був би неможливий без таких цікавих гостей, які 13-15 вересня знайшли час і можливість відвідати наше славне місто Броди та взяти участь у конференції та презентаціях і поділилися з нами своїми доробками.

Василь Стрільчук

 

100 років брідській гривні

Грошова одиниця є важливим атрибутом будь-якої держави. Після проголошення Третім універсалом Української Народної Республіки у листопаді 1917 р. Центральна Рада розпочала роботу над створенням своєї грошової системи, щоб розірвати свою залежність від Росії та створити власну фінансову систему. Перша грошова одиниця УНР отримала назву карбованець і була запущена в обіг 5 січня 1918 р. А вже 1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю — гривню (поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця). Гривня і карбованець були грошовими одиницями держави і в період Гетьманату та Директорії. Після Акту Злуки 22 січня 1919 р. і об’єднання ЗУНР та УНР грошова одиниця поширилася на всю територію держави. Впродовж 1917-1919 р. були випущені банкноти номіналом 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців. У період 1918-1920 рр. були надруковані грошові знаки номіналом 2, 5, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Грошова система України функціонувала у складних умовах національної революції, війни з більшовиками, поляками, денікінцями та ін. Попри різноманітні негаразди існувала нестача дрібної розмінної монети. У цей час деякі повітові міста друкували свої гроші, які були в обігу лише на конкретно визначеній території та підлягали обміну на державні гроші.

Серед таких міст, що мали свої власні грошові знаки – гривні – у квітні-травні 1919 р. були і Броди. Місто в той час входило до складу Західних областей Української Народної Республіки (ЗОУНР).

Випуском цих грошових знаків та підготовкою їх дизайну займалася спеціальна комісія при повітовому комісаріаті. Комісія працювала під головуванням повітового комісара Івана Герасимовича та посадника міста Броди (бургомістра) Станіслава Ріттля.  У результаті праці комісії було розроблено банкноти номіналом 1, 2, 5, 10 і 20 гривень. Гроші друкувалися у місцевій друкарні Пітча і Вайнштока на картонному папері однакового розміру близько 71 мм х 93 мм. Кожен з номіналів мав свій відтінок: 1 гривня була блідо-рожевого кольору, 2 гривні – рожеві, 5 гривень – ясно-бронзового забарвлення, 10 гривень – кремові, 20 гривнева купюра була ясно-жовтою.

Загалом було надруковано грошових знаків номіналом 1 гривня – 100 000 штук, 2 гривні – 50 000 шт., 5 гривень – 20 000 шт., 10 гривень – 10 000 шт., 20 гривень – 5 000 шт. Усі гроші були передані в міську касу, де на їх покриття покладено півмільйона гривень державного видання.  Каса здійснювала продаж та обмін дрібних грошей усім, кому це було потрібно. Лицева сторона кожної банкноти мала декоративне обрамлення (рамку). Купюри номіналом 1, 10 і 20 гривень були схожими. У верхньому правому й лівому куті рамки в квадратах зазначався номінал гривні – цифри 1, 10 чи 20. На полі поміж тими квадратами був напис «Одна гривня», «Десять гривень» чи «Двадцять гривень» (відповідно до номіналу банкноти). Гроші номіналом 2 і 5 гривні не мали таких квадратиків по кутах, а натомість вгорі посередині була велика цифра, що вказувала на номінал знаку. У 5-гривневої банкноти зліва від цифри був напис «пять», а справа – «гривень». У 2 гривнях  – зліва маленький квадратик з цифрою два і напис «дві», а справа – «гривнї». Далі у всіх банкнотах йшли однакові тексти. Візьмемо для прикладу 10 гривень: «Цей знак грошевий належить принимати в Повіті Броди за 10 гривень. Каса міста Броди виміняє кождого часу кожду скількість цих грошових знаків від 100 гривень почавши на гривні відповідно до їх вартости. Підроблюванє буде каране тяжкою вязницею до 20 літ.». Нижче посередині – «15 цьвітня 1919.». Під цим написом зліва: «Ствердив пов. Комісар:» нижче підпис «Герасимович», справа на тому ж рівні «Посадник міста:», нижче так само: «Ріттель». Між обома друкованими підписами кружок у вигляді печатки, де написано по колу «Магістрат Броди», а всередині – овал з зображенням тогочасного герба Бродів – п’ятираменного хреста Потоцьких – «Пиляви». Посередині прямокутної банкноти тиснений герб міста Броди. На зворотній стороні бродівських гривень, яка не мала поліграфічного друку, окрім номера купюри, стояли відбитки печаток Повітового комісаріату Бродів із зображенням лева (розміщувалась зліва) та відбитку печатки «Магістрат міста Броди» з гербом міста посередині (справа).

Незважаючи на мистецьку недосконалість, ці місцеві банкноти понад місяць виконували функцію грошових знаків на території Бродівського повіту. Слід зазначити також, що подібні гроші виходили  й в інших галицьких містах, таких як: Золочів, Тернопіль, Збараж, Сокаль та ін. Номінал їх, як правило, був від 1 до 50 гривень.

Український історик, колекціонер Микола Гнатишак (1903-1973), який перший описав гривні, що виходили в Бродах, зазначав, що ці грошові знаки були запровадженні 14 квітня 1919 року (хоча на самій банкноті стоїть дата 15 квітня 1919 р.). Брідські гроші були в обігу до захоплення міста і повіту поляками 22 травня 1919 р.

Сьогодні брідські гривні є важливим джерелом до вивчення історії Української національної революції 1917-1921 рр. та цінними музейними експонатами, цікавими для любителів боністики й краєзнавства.

 

Підготував Василь Стрільчук