Михайло Заяць – лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА

(до 100-річчя від дня народження Героя)

Сьогодні минає 100 років від дня народження вояка УПА Михайла Зайця – «Зенка», «Влодка», «Нестора», «Тараса», охоронця Головних командирів УПА Романа Шухевича, Василя Кука, людини, яка вклала вагому лепту в боротьбу за Українську державу і поклала на вівтар свободи своє життя.

Михайло Заяць народився 28 вересня 1921 р. в присілку Лісові с. Берлин Брідського повіту в свідомій українській сім’ї Миколи і Теклі Заяць. Він був четвертою дитиною (Юстина, 1908р.н.; Володимир, 1911р.н.; Йосип, 1913р.н.), після нього народилася ще найменша – дочка Ірина, 1926р.н.

Михайло закінчив сільську семирічну школу, жив при батьках, допомагав по господарству. «Природа наділила його талантом. Був завжди веселий, співав, жартував, грав на балалайці і мандоліні. Ці музичні інструменти висіли над його ліжком завжди. Товариші за ним ходили юрбою. Шалено їздив ровером, робив різні трюки – в’їжджав у фіртку не відкриваючи її. Все йому вдавалось – він грав у виставах, співав (це в «Рідній школі» чи «Просвіті», де збиралася молодь)». Так про Михайла згадувала його рідна сестра Ірина Миколаївна Хименко-Заяць, активна учасниця національно-визвольного руху, заарештована і суджена, згодом проживала в м. Черкаси.

Ще юнаком Михайло включився у національне життя села, був членом товариства «Луг», вступив в ОУН. За активну політичну діяльність разом із старшим братом Володимиром (також членом ОУН, а пізніше вояком УПА, який під псевдом «Лісовий» діяв на теренах Брідщини; загинув 3 вересня 1950р.) ув’язнений польською владою в Березі Картузькій (1939 р.).

У 1940 р. Михайло Заяць закінчив підпільну «школу печаткарів» (підробки документів), що діяла в околицях с. Ясенів на Брідщині. З 1942 р., під виглядом виїзду на роботу до Німеччини, перейшов на нелегальне становище. Деякий час (1944 – поч. 1945 р.) Михайло брав участь у самооборонному кущовому відділі «Стефанівського» (Михайла Дутки із с. Берлин). До травня 1945 р.  повстанець працював співробітником невстановленого технічного осередку при Проводі ОУН. Згодом був стрільцем боївки охорони Головного командира УПА Романа Шухевича. У листопаді 1945 р. Роман Шухевич направив «Зенка» до Василя Кука. Там повстанець перебував до березня 1946 р., а відтак повернувся в боївку охорони Головного командира УПА. З 1948 р. і до дня загибелі «Чупринки» «Зенко» був командиром охоронної боївки Р. Шухевича. З березня до травня 1950 р. Михайло Заяць був бойовиком керівника Львівського крайового проводу ОУН Осипа Дяківа – «Наума». Після цього, аж до своєї загибелі – охоронець Головного командира УПА В. Кука та учасник кур’єрської групи, що його обслуговувала. Відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 2-го класу (20 червня 1952 р.). Михайло Заяць є автором унікальних спогадів про Романа Шухевича «Мої спомини з життя командира УПА» та нарису «Поїздом через Львів». У травні 1951 р. Петро Федун – «Полтава» у своєму листі до Василя Кука запитував про «Зенка» і про можливість переведення його у свою боївку.

Загинув Михайло Заяць 3 грудня 1952 р. в с. Конюхи Козівського р-ну Тернопільської області у бою з відділом МГБ. Місце поховання невідоме.

Вічна слава Герою!

Підготував Василь Стрільчук

Перелік музейних екскурсій та заходів для учнів та вчителів навчальних закладів

Екскурсії залами музею

  1. Загальна оглядова екскурсія.
  2. Природа нашого краю.
  3. Найдавніша історія краю.
  4. Етнографія і побут Брідщини кін. ХІХ – початку ХХ ст.
  5. Брідщина в Національно-визвольних змаганнях 1917-1921 рр.
  6. Брідщина в часи ІІ світової війни (1939–1945 рр.).
  7. Національно-визвольна боротьба на Брідщині в 1940–1950-их роках.
  8. Твори брідських митців у музейній експозиції.

 

Екскурсії містом:

  1. Загальна оглядова екскурсія містом.
  2. Містичні історії Бродів.
  3. Оборонні фортифікації міста (Бродівський замок – міський земляний вал).
  4. Історія храмів та монастирів м. Броди.
  5. «Міське корзо» – екскурсія вулицею Золотою.
  6. Бродівські некрополі (єврейське і християнське кладовище).
  7. Пам’ятники міста.
  8. Броди в творах Йозефа Рота.
  9. Старі Броди.

Віртуальні екскурсії (проектор/інтерактивна дошка/сервіси інтернет відеозв’язку)

  • Бродівський замок – визначна пам’ятка оборонного зодчества XVII-XVIII ст.
  • Архітектурні особливості міста Броди.
  • Мандрівка вулицями міста (Золота, Стуса, Майдан Свободи, Юридика).
  • З історії Бродівського історико-краєзнавчого музею.
  • Сакральна каменерізна скульптура Брідщини.
  • Бродівський міський некрополь, а також Єврейський цвинтар.
  • Містичні історії Бродів.
  • Іван Франко і Броди.
  • Визначні діячі краю (Ю.Коженьовський, Ф. Вассиян, І.Труш, Ф. Вест, Петро Полтава та ін.).
  • Брідщина в національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
  • Театр в Бродах ХІХ – пер. пол. ХХ ст.
  • Одяг брідщан кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

 Можливе проведення виїзних краєзнавчих екскурсій районом (за умови організації замовником автобуса).

 

Інтегровані екскурсії

Екскурсії-квести:

  • Знаряддя праці наших предків.
  • Історія зброї (від найдавніших часів до ХХ ст.).

 

Інтерактивні екскурсії:

  • Природа нашого краю.
  • Бродівський замок – цитадель нашого міста.

Проведення екскурсій відбувається за попереднім замовленням.

 

За довідками звертайтесь у КУ “Бродівський історико-краєзнавчий музей” Бродівської міської ради:

майдан Свободи,5, м. Броди

тел.: 03266 421 13.

E-mail:bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum

 

 

Знайдений бідон з повстанськими документами передали до музею!

Сьогодні маємо приємну новину щодо збереження важливої сторінки історії нашого краю. Небайдужий мешканець Бродів Володимир Шелест повідомив у музей про випадкову знахідку бідону з літературою ОУН та УПА періоду 1940-50 рр. Оглянувши вміст бідона, виявлено, що це переважно ідеологічна література, листівки, агітки, а також повстанський звіт, щоденник 1950 р. тощо. Щодо хронологічних рамок матеріалів, то попередньо це період 1948 – березня 1951 р. Особливо вражає знахідка кількох світлин (чоловіка, трьох дівчат чи жінок і фото дитини), які, очевидно, повстанець носив при собі. На одному документі зазначено псевдо підпільника – «Степко», який, правдоподібно мав відношення до сховку цього архіву. За попередніми даними, мова йде про матеріали Лопатинського районного проводу ОУН.

Бідон, в якому були документи, проржавів у кількох місцях, внаслідок чого документи замокли. На даний час проведено переговори з Русланом Забілим, директором Національного музею «Тюрма на Лонцького», працівники якого мають досвід роботи з такого роду документами, їх збереженням і консервацією. Розглядається можливість передачі матеріалів фахівцям у м. Львів. Після консервації та оцифрування документи будуть представлені на виставці у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

Ще раз велика подяка пану Володимиру Шелесту за свідомий підхід і збереження нашої історії, унікального архіву часів українських національно-визвольних змагань 1940-1950-х років.

 

Василь Стрільчук

Нові відкриття і знахідки на Ринку в Бродах

У вівторок, 23.03.2021 р., під час археологічного нагляду, який проводить Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України (м. Львів), в ході реконструкції площі Ринок у Бродах було виявлено нові історичні артефакти з минулого нашого міста. Під час підготовки основи для дороги на північній стороні площі (неподалік пошти) на глибині близько 1 м було виявлено дерев’яні конструкції у вигляді дощаного настилу. Спочатку було припущення, що це залишки давнього моста, встановленого через заболочену канаву. Однак подальші дослідження показали, що це рештки підлоги якоїсь споруди (господарського чи торгівельного призначення). Настил побудований з товстих соснових дощок і брусів та досить непогано зберігся в болотистому ґрунті без доступу повітря. Споруда була пошкоджена (перерізана) під час прокладення австрійської каналізації на поч. ХХ ст. У ході обстежень під підлогою виявлено масивні балки, на яких стояла споруда. Під верхнім ярусом виявилося ще два настили від двох раніших споруд, знищених пожежами. Підлога нижнього ярусу була викладена жердинами діаметром 5-10 см, щільно покладених одна біля одної.

Серед знахідок, які допомагають науковцям визначити час існування будівель, є монети – так звані «боратинки» (1660-ті рр.), залишки скляного посуду XVII – поч. XVIII ст., фрагмент кахлі, люлька. Також виявлено чимало супутнього матеріалу: цвяхи, залізні предмети, мідні пластини і шматки свинцю та уламки керамічного посуду. Більшість металевих речей були пошкоджені вогнем.

Дослідницькі роботи проводилися під керівництвом археолога, доктора історичних наук Ярослава Онищука за участі директора Бродівського історико-краєзнавчого музею та студента 4 курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Тараса Мельника.

Відкриті об’єкти принесли нові відомості про забудову Ринку в Бродах у кін. XVII – на поч. XVIII ст. і знову звернули увагу на вплив великих пожеж на життя міста та його мешканців. Подальше вивчення знахідок, виявлених під час реконструкції центральної площі, триває. Результати досліджень будуть опубліковані, а знайдені артефакти після опрацювання і вивчення представлені на виставці в Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

Василь Стрільчук

Артефакт з минулого Бродів

Час не стоїть на місці і чимало старих будинків, які не мають охоронного статусу, на жаль, руйнуються чи демонтуються через незадовільний стан чи з інших причин. Так сталося і з одним із приватних будинків в середмісті Бродів, що на вул. М.Кривоноса. Але розуміючи ймовірну цінність окремих елементів будівлі, власники запросили музейних працівників оглянути споруду поч. ХХ ст. Серед цікавих елементів будинку виявилися старі, але в хорошому стані, сходи, які могли б доповнити і збагатити майбутню експозицію музею, присвячену історії міста, а крім того мати й утилітарне застосування. Сходи було акуратно демонтовано і за сприянням власників перевезено на тимчасове зберігання на територію Бродівської фортеці.

Сьогодні майстри завершили монтування цього близько 120-річного артефакту в музейному приміщенні на території Бродівського замку. Поки що доступ до них матимуть музейні працівники та фахівці, які будуть обстежувати приміщення, але сподіваємось, що в недалекому майбутньому це буде один із експонатів Музею міської історії Бродів.

Висловлюємо подяку:

пані Наталії Демчук за збереження і передання (перевезення) для музею цього цінного й практичного артефакту з минулого нашого міста;

Олегу Казмірчуку, директору КП ВО КТЦ «Бродівський замок», за сприяння у зберіганні давніх сходів (від моменту демонтажу й до часу складання).

підприємцю Ігорю Климу за допомогу в організації (вирішення технічної задачі) та монтуванні сходів у музейному приміщенні.

Ірині та Ярославу Мацвейкам (Sweet Bakery) за фінансову підтримку в реалізації даного проекту і збереження цікавого і корисного експоната з минулого міста.

 

Василь Стрільчук,

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею