Бродівський замок, 1630-1635 рр.

Об’єкт включений до Державного реєстру пам’яток архітектури постановою Ради Міністрів УРСР №970 від 24.08.1963 р. і отримав загальний охоронний №401/0. До комплексу входять: палац ( ох. № 401/1) та вали і бастіони з казематами (401/2). Пам’ятка має національний статус і перебуває у державній власності. Юридична адреса: вул. Замкова 1. До оборонного комплексу належать і міські вали, які разом із замком складають єдиний оборонний комплекс міста і повинні розглядатися як єдине ціле.

Бродівський замок XVIII ст. на гравюрі ХІХ ст.

Бродівський замок XVIII ст. на гравюрі ХІХ ст.

Оборонний комплекс міста Броди у середині XVII – I половині XVIII ст. складався із замку-цитаделі та міського валу. Вал оперізував довкола острів, на якому знаходилося місто, а замок-цитадель прилягав до нього із західної сторони. У плані замок-цитадель становив собою регулярний п’ятикутник площею близько 8000 кв. м. Його укріплення складались з п’яти бастіонів і куртин, що мали цегляні та кам’яні ескарпи (облицювання). Із середини дитинця до валів прилягали каземати. Всі каземати, мали 75 дверних та віконних прорізів. Каземати розміром 6´6 метрів були перекриті хрестовими склепіннями. Зі сторони подвір’я їх фасади утворювали площину, розділену арковими нішами і спарованими пілястрами. Всі архітектурні деталі (карнизи, портали) були виконані з білого каменю. Приміщення казематів були розташовані анфіладами. Куртини з’єднувалися між собою шестикутними в плані приміщеннями. Ззовні цих кутових казематів були прибудовані апарелі, по яких витягували гармати на вали. З боку дитинця на краю казематів знаходилась балюстрада, яка запобігала випадковому падінню людей на дитинець. В окремих бастіонах також були темні каземати. На території замку до сер. XVIII ст. знаходився дерев’яний будинок дідичів та комендантів фортеці. Відомі також тогочасні згадки про замкову каплицю. У 1750-х рр. біля північної куртини був збудований величний двоповерховий палац, а над в’їзною брамою висока прямокутна вежа з вмонтованим годинником. В’їзд в середину замку спочатку здійснювався через висувний міст, а потім з сер. XVIII ст. в середині рову додатково був збудований равелін. За валом знаходився глибокий рів, а далі простягалась болотиста місцевість.

Реконструкція Бродівського замку (автор В.Чоп) на фрагменті карти кін. XVIII ст.

Реконструкція Бродівського замку (автор В.Чоп) на фрагменті карти кін. XVIII ст.

Міські укріплення Бродів складалися з бастіонних фортифікацій композиційно пов’язаних із замком. В оборонне кільце входило десять бастіонів, сполучених куртинами та можливо лінія передової оборони. Ескарпи земляного валу і бастіонів були обличковані ламаним каменем та цеглою. Відстань між бастіонами сягала 150 метрів, а загальна довжина валу понад 4000 м. До міста провадили дві брами: Львівська з південного сходу (між 6 та 7 бастіонами) і Луцька з півночі (між 2 та 3). Львівська брама, як випливає з плану 1816 р., а також реконструкції дослідниці архітектури Т.Трегубової, мала так звані кліщі (або інакше теналь). Загальна територія оборонної системи міста становила 85 га.

Оборонна система Бродів була збудована приблизно у 1630-1635 рр. на замовлення тодішнього власника міста, великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольского. Його будівничими були найймовірніше фламандець Гійом Ле Вассер де Боплан та італієць Андреа дель Аква.

У 1646 р. замок відвідав король Владислав IV. 11 березня цього ж року помирає Станіслав Конєцпольський, місто і фортеця переходять до рук його сина Александра.

Восени 1648 р. замок витримав козацьку облогу. Тодішній власник міста Александр Конєцпольський наказав заздалегідь готуватись до приходу неприятеля. До фортеці, комендантом якої в цей час був Яків Іолінський, почали звозити своє майно жителі Бродів, Лешнева, Радивилова. Замкова залога складалася з двохсот чоловік піхотинців, тридцяти шляхтичів і біля двохсот міщан. Керували ними Павло Гавловський і Олександр Каспжинський.

Замкові каземати на поч. ХХ ст.

Замкові каземати на поч. ХХ ст.

Невідомо чи був під Бродами сам Богдан Хмельницький і чи козаки мали намір захопити фортецю. Згідно з твердженнями тогочасного історика Пасторія, місто спустошило все козацьке військо. Після того, як замкова залога видала їм вісімдесят татарських полонених, що знаходились тут ще з часів С.Конєцпольського, Б.Хмельницький залишив для облоги фортеці 20 тисяч людей з численною артилерією під керівництвом полковників Данила Нечая і Ступи, а сам вирушив на Львів. Цей загін знаходився в Бродах протягом восьми тижнів, поки гетьман не забрав його, повертаючись назад з під Замостя. Під час облоги замку в ньому спалахнула якась епідемія, спричинивши значні людські жертви.

Польський мемуарист Станіслав Освєнцим наводить дещо інші відомості про ці подіі: «…в минулі роки фортеця витримала на протязі дванадцяти тижнів облогу тридцяти шести тисяч і успішно їх відбила».

Каземати Бродівського замку

Каземати Бродівського замку

Під час битви під Берестечком сюди відсилалися полонені татари, транспортувались підводи з військовою зброєю. 19 липня 1651 р. тут перебував король Ян-Казимир. 21 серпня 1651 р. Броди черговий раз відвідав Станіслав Освєнцим, залишивши у своєму «Щоденнику» опис замку та вище згадану інформацію про облогу його козаками.

Наприкінці 1669 р. Станіслав Конєцпольський, син Олександра Конєцпольського, розпочав ремонт фортеці та міських укріплень. Незабаром людність в разі небезпеки знов могла переховуватись в замкових мурах. Так було у 1672 р., коли турки завоювали усе Поділля. Тоді велика кількість мешканців з Кам’янця, Бучача та Язлівця переселилась до Бродів. Зросла кількість населення міста також у 1676 р., коли турецький воєначальник Ібрагім-паша «Шайтан» напав на Поділля.

17 грудня 1671 р. Броди відвідав шведський мандрівник Ульріх фон Вердум. « замок, – пише він в своїх спогадах, – добре укріплений чотирма регулярними баштами згідно сьогоднішніх вимог, його вали і фортечний рів викладені. Він ніби скидається на цитадель при місті, яка вміло укріплена бастіонами і фосербеями, подекуди також викладеними ламаним каменем».

Каземати східної куртини замку

Каземати східної куртини замку

У 1682 р. м. Броди перейшло до Собєських. Лишився тогочасний опис фортеці, зроблений у 1685 р. придворним короля Яна ІІІ Собєського Франсуа Полем Далейраком. Дійшов до нас також опис замку з 20 жовтня 1689 р. Тоді ж фортецю кілька разів відвідує король Ян ІІІ Собєський.

У 1699 р. починається боротьба за володіння Бродами між королевичем Якубом Собєським і белзьким воєводою Яном-Олександром Конєцпольським. Останній почав здійснювати наїзди і грабувати місто. Він розігнав залогу фортеці, забрав звідти амуніцію, завдавши шкоди загалом на 200 тисяч злотих.

У 1703 р. Якуб Собєський за суму 30 тисяч талерів дав у володіння «Фортечне місто Броди з усіма гарматами, а також селом Старі Броди …» графові Габріелю Виговському.

Збережений портал

Збережений портал

Невдовзі Броди набув воєвода та генерал Київських земель Юзеф Потоцький. Контракт між ним та Якубом Людвігом Собєським було підписано 8 січня 1704 р. 30 січня відбувся «акт донації Бродів» (наділення маєтностями), а 8 травня заплативши 13200 талерів, Юзеф Потоцький був урочисто проголошений дідичем міста. 16 травня Єжи Виговський передав брідський арсенал комісарові Потоцького, київському стольнику Олександру Хоментовському.

1723 р. в Бродах побував мандрівник Василь Барський, в замітках якого згадується кам’яне облицювання міського валу. Відомо, що у 1726 р. планувалось розширення оборонних укріплень міста.

Після смерті короля Августа ІІ у 1733 р. почалась війна за польську спадщину. Юзеф Потоцький належачи до прибічників Станіслава Лещинського, змушений був вирушити на захист Варшави. Тим часом російські війська просунулись на Поділля і Волинь. Принц Людвіг Гессен-Гомбурзький на чолі тридцятитисячного корпусу росіян, йдучи на Заложці та Тернопіль, 4 червня 1734 р. зупинився у Підкамені. На другий день він віддав наказ розпочати обстріл Бродів. В свою чергу Броди теж відповіли гарматним вогнем. Після цього князь послав полковника на прізвище Ведель з невеликим загоном парламентарем до Бродів. Його зі зав’язаними очима перевели через рови та мури, а потім по драбині підняли і привели до брідського замку, де він провів переговори з комендантом Гаузеном стосовно здачі фортеці, після чого повернувся в Підкамінь. 8 червня принц Гессен-Гомбурзький вирушив з усім військом під Броди, розбив обоз і без жодного пострілу взяв фортецю. Він тут же звільнив російських в’язнів, забрав під своє командування королівський гарнізон і через кілька тижнів, залишивши власну залогу вирушив через Підкамінь до Збаража. В результаті вище наведених подій фортеця понесла немало втрат, позбувшись найголовнішої частини своєї артилерії та інших запасів. Новим комендантом фортеці по закінченні воєнних дій став граф Севальда.

В замкових казематах

В замкових казематах

Після смерті Юзефа Потоцького 19 травня 1751 р. Броди дісталися його синові київському воєводі Станіславу Потоцькому. Приблизно у цей час, перед замковою брамою будується равелін, в якому знаходилась друга брама, а перед нею ще один підйомний міст. Над в’їздною брамою замку зводиться вежа з вмонтованим годинником, а вздовж однієї з куртин двохповерховий палац. Існує малюнок, на якому зображено брідську фортецю в ІІ пол. XVIII ст. разом з цими добудовами.

У 1770 р. Броди перейшли до Вінцентіма Потоцького, а вже 5 серпня 1772 р. місто зайняли австрійські війська. В замку розташувався військовий гарнізон, чого граф аж ніяк не хотів дозволити. Між ним та австрійським урядом розпочалась довголітня тяжба, яка завершилася виведенням військових з фортеці. У 1773 р. Броди відвідав австрійський імператор Йозеф ІІ, а полковник фон Штюц показував йому фортифікації.

Десь в ІІ пол. XVIII ст. було розібрано більшу частину міських валів. На думку дослідника історії архітектури С.Кравцова, це було спричинено появою нових міських кварталів, у зв’язку з ростом юдейської громади. Як постає із спогадів відомого польського письменника, драматурга, уродженця села Старі Броди Юзефа Кожельовського (1797-1863), у 1804 р. вал оперізував лише північну і північно-східну частину міста (від тодішніх вулиці Лешнівської до вулиці Львівської). Багато корисної інформації можна дізнатися із цих спогадів і про замок. До речі це останній опис фортеці перед її зруйнуванням, про яке йтиметься нижче.

3D реконструкція Бродівського замку автор В.Чоп

3D реконструкція Бродівського замку автор В.Чоп

У 1809 р. територія королівства Галичини та Володимирії, і зокрема Броди на короткий час були зайняті військами Варшавського князівства. Враховуючи можливість повторення таких подій в подальшому, у 1812 р. замок було вирішено знищити. Ще перед самим початком Наполеонівських війн австрійський уряд планував залишити фортецю в оборонному стані, було проведено докладне обстеження ступені її збереженості та потреб, а результати відправлені до Відня. Однак, побоюючись якихось нових військових дій з боку поляків, а також відчуваючи тиск Росії, австрійський уряд наказав В.Потоцькому зруйнувати твердиню. Того ж року в’їзну браму з вежею було підірвано, натомість два бастіони зі сторони міста та равелін розібрано. Румовищами з вежі та башт було засипано фортечний рів, який оперізував її довкола. Замок втратив своє оборонне значення. Решта ж валів з казематами, що залишились, була передана під склади для товарів та магазини.

Замковий палац сер. XVIII ст.

Замковий палац сер. XVIII ст.

У 1939-1940 рр. радянською владою в замку був влаштований концентраційний табір для польських військовополонених. Після ІІ світової війни за часів Радянського Союзу замок був військовим об’єктом і використовувався як завод для ремонту автонавантажувачів.

Зараз фортеця знаходиться в руїні. Із замкового комплексу до нинішнього дня збереглись 31/2 куртини з казематами, каземати одного кутового бастіону та палац. Ці унікальні споруди продовжують руйнуватись. В північно-східній частині Бродів добре збереглось близько 700 метрів міського валу (дві куртини і два бастіони) (вулиці Валова, Галицька, Юридика, М.Коцюбинського), ще близько 2800 метрів валу чітко читаються в нарисі ряду вулиць (вул. Руська, Сонячна, Млинська, Польна, Р.Шухевича, І.Франка, Дружби, Енергетична, Б.Хмельницького, І.Мазепи, Залізнична, Пекарська, Джерельна, Шевська, Гончарська).

Алея на залишках міського оборонного валу

Алея на залишках міського оборонного валу

Отож, оборонні укріплення Бродів відносяться до найстаріших із збережених будівель міста, і попри їх ушкодження є унікальною пам’яткою мілітарної архітектури XVII ст., пов’язаною з ім’ям французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана. Крім цього, багато подій пов’язаних з замком мають важливе значення не тільки для історії краю, але й для вивчення військових дій, які відбувались на теренах Речі Посполитої та Австрійської імперії у середині XVII – поч. XIX ст.