Краєзнавчий календар Брідщини 2022 року

На початку року маємо добру нагоду заглянути до краєзнавчого календаря та ознайомитися з добіркою різноманітних «круглих» дат 2022 року.

Цьогоріч маємо декілька знакових ювілеїв. Серед них 80-річчя від часу створення Української Повстанської Армії (у Львівській області 2022 рік проголошено Роком УПА). Ювілейні дати  минають від дня народження відомих діячів нашого краю: Юліяна Чорнія (100-річчя), о. Адріяна Зафійовського (140 р.), Осипа Роздольського (150 р.), Юзефа Коженьовського (225 р.) та ін. 25 років святкуватиме відновлена Бродівська гімназія, яка нині носить ім’я Івана Труша.

Також у 2022 р. виповнюються 110-річні ювілеї відомих історичних будівель Бродів: старого корпусу Бродівського педколеджу ім. Маркіяна Шашкевича (колишнього повітового суду), Народного дому (давнього будинку польського товариства «Сокіл»), палацу графів Тишкевичів (нині адмінбудинку Бродівського держлісгоспу), пошти. 280 років минає з часу спорудження Великої Бродівської синагоги. 120 років тому (восени 1902 р.) в міському парку було встановлено годинниковий павільйон, відновлений на початку 2000-х років.

У поданому далі переліку наведено як і значніші події так і пересічні дати краєзнавчого характеру, які допомагають краще пізнати історію нашого краю.

Січень

2 січня минуло 125 років  (1897) від часу, коли на вулиці Стефанії (тогочасна назва сучасної вул. Золота) офіційно почало працювати газетне бюро. Його відкрив Бернард Шаррер. Там усі охочі могли здійснити підписку на крайові і зарубіжні (дозволені) часописи.

9 січня минуло 165 років від дня народження Юліяна Дуткевича (1857-1925) – греко-католицького священника, громадського діяча, публіциста, довголітнього пароха с. Дуб’є на Брідщині, ініціатора та засновника першого українського сільськогосподарського товариства «Сільський господар» (1898).

12 січня – 95 річниця початку створення молодіжного товариства «Луг», яке діяло до вересня 1939 р. Того дня 1927 р. група ініціативних людей у Бродах написала подання до Воєводства в Тернополі з повідомленням про намір заснувати Руханкове Товариство і Огневої сторожі «Луг», а також підписала статут організації. Серед членів засновників були колишні старшини армії УНР та УГА: Савицький Гриць, Павлюк Гриць, Вислоцький Олександр, Чубатий Володимир, Рудницький Володимир, Сірко, Степан Білинський та ін.

31 січня минає 100 років від дня народження відомого бріщанина Юліяна Чорнія (1922-2013) – хорунжого української дивізії «Галичина», члена ОУН, визначного діяча української діаспори, голови Американського комітету брідщан, члена редколегії книг «Броди і Брідщина», краєзнавця, доброчинця і мецената.

Лютий

15 – 21 лютого 85 років тому (1937) у с. Шнирів відбувався курс трикотарства, куховарства і домашньої господарки, в якому взяло участь 30 учасниць з різних сіл Брідщини. Захід було організовано місцевою читальнею «Просвіта» при підтримці Філії «Просвіти» у Бродах.

Березень

3 березня – 140 років від дня народження священника, катехита шкіл міста Броди, визначного громадського діяча Брідщини, діяча підпільної УГКЦ о.Адріян Зафійовський (1882-1973). Меморіальна дошка священнику розміщена на будівлі міської бібліотеки, де колись була жіноча школа.

5 березня минає 105 років від дня народження Галини Столяр (1917-1942) – української патріотки, учасниці «Пласту», «Просвіти», «Рідної школи», «Союзу Українок», студентського товариства «Смолоскип» та члена Організації Українських Націоналістів. В пам’ять про героїню, на будівлі колишньої плебанії у с. Суховоля, де мешкала її родина, встановлено меморіальну таблицю. Її ім’я носить Суховільська школа, а у Бродах є вулиця Галини Столяр.

6 березня виповнюється чверть століття символам Бродів. 6 березня 1997 р. рішенням Бродівської міської ради затверджено герб і прапор м. Броди.

19 березня – 225 років від дня народження Юзефа Коженьовського (1797–1869) – польського письменника, драматурга, педагога. Діяч народився на Старих Бродах, де сьогодні є названа вулиця його іменем. До Другої світової війни його ім’я носила сучасна вулиця Василя Стуса, а у міському парку стояв пам’ятник письменнику (скульптор А.Попель).

30 березня – 110 років тому (1912 р.) відбулося урочисте освячення новозбудованого приміщення повітового суду (нині старий корпус Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича).

125 років тому (у березні 1897 р.) в одному з будинків на вулиці Коженьовського (нині вул. Василя Стуса) розмістилося новостворене українське касино (товариство клубного типу) «Руська Бесіда», до якого увійшли 33 представники руської (української) інтелігенції міста і повіту (духовенство, викладачі гімназії, державні службовці).

Квітень

3 квітня минає 110 років як у село Ясенів «прийшов» телефонний зв’язок (1912).

14 квітня – 110 років від дня народження о. Ярослава Сірка (1912-1979) – священника, активного громадського діяча Брідщини (а згодом української діаспори в США), редактора газети «Брідські вісті» (1936-1937). Уродженець Малих Фільварків.

22 квітня – 110 років тому (1912) у Бродах розпочала свою роботу філія Австро-Угорського банку, який розмістився на першому поверсі будинку на вул. Валовій.

Травень

6 травня – 280 років тому (1742) у Бродах сталася велика пожежа, яка завдала місту великих збитків. Внаслідок пожежі місто покинули вірмени.

23 травня – 155 років минає від часу великої пожежі Бродів (1867). Пожар, що виник о 6 годині після полудня, знищив 760 будинків, у яких мешкало 1000 родин (6436 осіб). 4 людини загинуло, рятуючи своє майно.

31 травня – 385 років з часу (1637) коли у Бродах стараннями великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського (1591-1646), власника міста, було відкрито вищий навчальний заклад – «Академію Брідську», де викладачами працювали професори Краківського університету.

Червень

6 червня – 175 років від дня народження Олександра Барвінського (1847-1926) – українського громадсько-політичного діяча Галичини, історика, педагога, який тричі обирався послом до Галицького сейму від округу Броди (1894-1904).

10 червня минає 85 років (1937) з часу проведення у м. Броди «Свята Чорноморської фльоти», організованого членами товариства українських студентів «Смолоскип» у Бродах за участі хору «Боян». Захід був присвячений тематиці Чорного моря, його ролі й значенні для українців у різні історичні періоди.

Липень

1 липня – 90-та річниця з часу відкриття першого українського дитячого садка у Бродівському повіті (1932). Його було створено стараннями гуртка «Рідна школа» у Бродах і діяв він близько 2 місяців у приміщенні повітової бурси ім. Маркіяна Шашкевича. До садочка записалося 47 дітей. Вихователькою була Стефа Захарчуківна.

Серпень

5 серпня – 250 років тому (1772) в Броди увійшли австрійські війська. Місто стало прикордонним населеним пунктом Австрійської імперії.

15 серпня – 295 річниця (1727) коронації ікони Божої матері в Підкамені.

22 серпня – 340 років тому (1682) Броди перейшли у власність Собєських.

25 серпня – 130 років від дня народження Степана Тудора (С. Й. Олексюка) (1892-1941) – українського письменника-радянофіла, публіциста, філософа, політика. Діяч народився у с. Пониква.

У серпні минає 115 років (1907 р.) від часу одного із візитів Івана Франка у Броди.

Вересень

1 вересня – 25 років відродженій гімназії у Бродах, яка нині носить ім’я Івана Труша.

11 вересня – 100 річчя (1922) відновлення (після воєнних лихоліть 1914-1920 рр.) діяльності Бродівської філії товариства «Просвіта».

22-24 вересня – 110 років тому (1912 р.) у Бродах відбулися XXVII загальні збори членів Галицького лісового товариства, під час яких учасники відвідали ліси і промислові підприємства власників Бродів.

29 вересня – 150 років від дня народження українського фольклориста, етнографа, перекладача, випускника Брідської гімназії Осипа Роздольського (1872-1945) із с.Доброводи Збаразького повіту (тепер Збаразький район Тернопільської області).

Жовтень

14 жовтня – 80-та річниця створення УПА та 20 років з часу відкриття у м. Броди на вул. Золотій пам’ятника Петру Федуну-Полтаві (скульптор Богдан Романець, архітектор Ярослав Руцький).

18 жовтня – 110 років від дня народження видатного вченого хіміка, фармацевта, винахідника Миколи Туркевича (1912-1989), уродженця с. Пониква, випускника Бродівської гімназії.

21 жовтня – 75 річниця (1947 р.) сумнозвісної операції «Захід» – каральної акції радянської влади, спрямованої проти населення Західної України, яке підтримувало український національно-визвольний рух. В цей день розпочалися наймасовіші депортації населення в Сибір та Казахстан. Понад тисячу жителів Брідщини (тодішнього Бродівського, Підкамінського, Заболотцівського районів) були вивезені у віддалені райони тодішнього СРСР, багато з них ніколи не повернулися на рідну землю.

31 жовтня – 120 років тому (1902) ініціативна група української інтелігенції Брідщини на чолі з професором гімназії Василем Щуратом вирішила заснувати товариство «Русько-українська Повітова Бурса» і підписала статут. Це товариство опікувалося українською шкільною молоддю і його зусиллями згодом було збудовано приміщення, яке поклало основу сучасній Бродівській СЗОШ №2.

Листопад

4 листопада – 150 років від дня народження Якова-Броніслава Овчарського (1872-1942) – українського лікаря та мецената, одного з організаторів Львівського рятункового товариства, останнього особистого лікаря Івана Франка. Він народився у м. Броди, навчався у Бродівській гімназії.

21 листопада – 90 років тому (1932р.) було офіційно зареєстровано брідське Товариство українських студентів «Смолоскип», до складу якого входили такі відомі діячі національно-визвольних змагань краю як Степан Борщ, Микола Матвійчук, Олена(Галина) Столяр, Богдана Левицька, Михайло Левенець та ін.

25-27 листопада – 85 років тому (1937 р.) у м. Броди проходив з’їзд повітових лікарів Тернопільського воєводства, під час якого обговорювалися питання стану медичної опіки та гігієни у воєводстві, фінансові справи, співпраця між медичними закладами і установами та ін. Учасники заходу відвідали шпиталь, осередок здоров’я, насосну станцію та міську бійню.

Грудень

7 грудня – 130 років від дня народження Олени Степанів (1892 – 1963) – українського історика, географа, громадської та військової діячки. У роки Першої світової війни – хорунжа, командир стрілецької чоти в Легіоні Українських січових стрільців. Відзначена медаллю хоробрості (1914) та військовим хрестом Карла V (1918).  Життя її тісно пов’язане з с. Заболотці, де парохом був її батько. А на сільському цвинтарі в с.Заболотці збереглася могила брата Олени – Ананія Степаніва (1890-1919), сотника УГА, який загинув у бою з поляками в 1919 р. під м.Журавно.

Звичайно, що наведений перелік дат є далеко неповним і постійно доповнюється. Усіх охочих запрошую долучатися до написання історії рідного краю та подавати свої пропозиції до формування історичного календаря Брідщини. А більше інформації з історії краю можна почерпнути у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

 

Підготував Василь Стрільчук

120 років будівлі Торгово-промислової палати у Бродах

 

Серед історичних будинків міста Броди помітно виділяється архітектурний ансамбль вулиці Коцюбинського, де розташовані величні пам’ятки міста кінця ХІХ – початку ХХ ст. Поруч із спорудами давньої гімназії, яка нині носить ім’я Івана Труша, будівлею педагогічного коледжу ім. Маркіяна Шашкевича (давній повітовий суд), спорудою районного народного дому (колись – будівля «Сокола») знаходиться цікаве історичне приміщення Бродівської загальноосвітньої школи І ступеня №1. Це давня Торгово-промислова палата – пам’ятка, що нагадує жителям і гостям Бродів про минуле прикордонного торгового міста, яке називали «складом товарів Заходу і Сходу».

Торгово-промислова палата виникла в Бродах відповідно до розпорядження австрійської влади 25 вересня 1850 р. Це була одна з трьох палат, що існували на території Галичини (дві інші були у Львові та Кракові). Поява такої інституції була пов’язана з прикордонним становищем Бродів (на австро-російському кордоні), які від 1779 року і до 1879 р. користувалося правом «вільного торгового міста» (правом безмитного ввезення товарів). Територія дії торгово-промислової палати на період створення охоплювала чотири округи (Золочівську, Бережанську, Тернопільську та Чортківську) з територією 299,3 квадратних миль та населенням 1 033 137 людей. До складу палати у той час входили президент, віце-президент, 10 членів із купецького та ремісничого стану, 5 заступників, писар та возний.

Діяльність установи була пов’язана з розглядом і вирішенням питань розвитку торгівлі, фінансової справи, промисловості та ремесла в краї. При палаті діяли комісії: промислова, торгова, будівельна, господарча, для пенсійного фонду та ін. Бродівська торгово-промислова палата делегувала своїх представників у різні державні інституції: дорадчу раду для оподаткування спиртних напоїв, державну залізничну раду, постійну комісію торгівельних цінностей у закордонній торгівлі та ін. Керівники Бродівської торгово-промислової палати були депутатами Галицького сейму і австрійського парламенту. Установа сприяла відкриттю філії кредитного банку, надавала фінансову допомогу для професійних та промислових шкіл, що існували на підпорядкованій їй території. На початку ХХ століття керівництво палати спрямувало свої зусилля на створення торгівельної школи в Бродах, яку було відкрито в липні 1910 р. До Першої світової війни у палаті велися промисловий та торгівельні реєстри, перелік торгових марок (брендів) та патентів. Установа обстоювала інтереси купців і промисловців від утисків економічної політики австрійського уряду. Торгово-промислова палата прикордонного міста вимагала спрощеного перетину кордону з Російською імперією для підприємців. Інституція випускала власний бюлетень «Звіти Торгово-промислової палати в Бродах» («Berichte der Handelskammer Brody»), в якому висвітлювалися статистичні дані, відомості про діяльність палати, а також акцентувалася увага на актуальних проблемах, які перешкоджали розвитку торгівлі, ремесла та промисловості в краї.

Довгий час палата розміщувалася у винайнятих приміщеннях. І вже наприкінці ХІХ ст. гостро постало питання спорудження власної споруди. Таким чином, у 1899 р. було виділено земельну ділянку у східній частині середмістя Бродів і розпочалися будівельні роботи. Офіційно новозбудоване приміщення відкрило свої двері у листопаді 1901 року. Імпозантна двоповерхова будівля була декорована ліпниною із сюжетами давньогрецької міфології, що символізували ремесло і торгівлю та стала окрасою міста.

Згідно з статистичними даними на 1910 р., з 30 членів Бродівської торгово-промислової палати 6 було християнами, а 24 – іудеї.

До округу Бродівської торгово-промислової палати станом на 1914 р. входило 18 політичних повітів (Броди, Бережани, Бібрка, Борщів, Чортків, Гусятин, Кам’янка Струмилова, Підгайці, Перемишляни, Радехів, Рогатин, Скалат, Тернопіль, Теребовля, Заліщики, Збараж, Зборів, Золочів) з територією близько 300 кв. миль і населенням 1 453 591 чоловік.

Під час Першої світової війни установа припинила свою діяльність. Деякий час у приміщенні знаходився штаб військової частини, однак в ході воєнних дій будинок було сильно поруйновано. При цьому було знищено документацію, реєстри та бібліотеку установи. У 1920-х роках проведено відновлювальні роботи пошкоджених частин будівлі. Проте установа, не маючи достатніх ресурсів й можливостей, не змогла піднятися на попередній рівень і ще деякий час виконувала дорадчу функцію.

Після закриття палати (1929 р.) в приміщенні діяла торгівельна дворічна школа, яка згодом була реформована в купецьку гімназію. З приходом радянської влади в 1939 р. у будинку відкрили семирічну школу №2, де навчання проходило російською мовою. Під час німецької окупації тут розмістилася адміністрація Бродівського повіту (ляндкомісаріат). Із закінченням Другої світової війни будівлю знову передали для освітніх потреб. З 1945 по 1977р. тут знаходилась Бродівська середня школа №2 з російською мовою навчання. Згодом у приміщенні розмістились початкові класи Бродівської середньої школи №1. Рішенням виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 24.06.1986 р. № 330 споруду було включено до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення (ох. № 676-м.). Тепер це приміщення Бродівської загальноосвітньої школи І ступеня №1 (вул. Коцюбинського, 8). Як і колись, так і сьогодні, споруда колишньої Торгово-промислової палати служить для розвитку міста Броди.

Василь Стрільчук

 

Свято Листопадового Чину в Бродах: погляд в історію

Від часу відновлення Української держави свято Листопадового Чину щороку відзначається у Брідській громаді. У нашому місті це вшанування має давню традицію та проводиться, зазвичай, біля могили четаря УГА Пилипа Ґардзілевича (1894-1919), розстріляного поляками у липні 1919 р. і похованого на міському цвинтарі Бродів. Це єдина відома нам на сьогодні могила вояка УГА, але вона є не одна. Наприклад, на сайті Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України є інформація про двох вояків УГА із с. Фитьків (Надвірнянський район Івано-Франківської області), похованих у Бродах:

  • Дмитрук Михайло Костянтинович. Стрілець УГА. Помер у м. Броди Львівської обл.
  • Стефурак Микола  Олексійович. Стрілець УГА. Похований у м. Броди Львівської обл.

Напевне, є ще поховання й інших героїв національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., про яких ми поки що не знаємо.

У період 1920-30-х років напередодні річниці Листопадового Чину місцеві патріоти завжди намагалися впорядкувати і прибрати могилу четаря УГА Пилипа Ґардзілевича, незважаючи на заборони і переслідування польської влади. Відомо, зокрема, що за впорядкування могили П.Ґардзілевича напередодні Листопадового свята 1930 р. «за порушення громадського спокою» до суду були притягнуті українські хлопці Євген Шуст, 23 роки, студент медицини та Петро Бурячок, 21 рік, студент права, обоє уродженці Бродів.

Під час вшанування Героїв Листопадового Чину у листопаді 1928 р. (10 річниця) була насипана символічна могила Борцям, поляглим за волю України біля церкви Святого Юрія в Бродах (сьогодні відновлена і впорядкована). У ході заходів, які відбулися 4 листопада 1928 р., дійшло до сутичок українців з поліцією, кілька студентів та членів товариства «Луг» було затримано (детальніше тут).

Дещо по-іншому, ніж в попередні роки,  відбулося відзначення свята Листопадового Чину в 1936 р. Напередодні, в суботу 31 жовтня 1936 р., в церкві Св. Юрія було відправлено панахиду за полеглими вояками УГА. Як описував очевидець: «Перед гарно прибраною алєгоричною могилою в церкві стануло до Панахиди усе місцеве Духовенство на чолі з о. Деканом Демчинським. Понеслись жалібні звуки похоронної відправи під акомпаніямент мужеського хору Читальні Просвіти з Фільварків Великих і віджили в душах приявних на панахиді ще свіжі спомини великих та світлих днів зриву українського народу. Пісня «Ви жертвою в бою» як закінчення поминок викликала помітне вражіння і схилились голови віддаючи поклін Тим, що палаючи безмежною любовю до Батьківщини і бажаючи всіми фібрами душі здобути Її незалежність і волю, віддали своє молодече і повне надій на світле будуче життя» (Перший листопад у Бродах// Брідські вісті. – листопад 1936. – С.4.).

Друга частина свята відбулася наступного дня – у неділю 1 листопада 1936 р. О 10-ій годині було відправлено Торжественне Богослужіння в наміренні українського народу. Отець Євген Лабінський, сотрудник храму, виголосив проповідь присвячену пам’яті листопадових подій. Під час Служби співав церковний мішаний хор під керівництвом Є.Тиблючинського. Далі в приміщенні товариства «Боян» (очевидно, в домівці товариства «Основи», сучасна вул. Пушкіна, 10) відбулася Академія. Програма заходу була підготовлена членами читальні «Просвіта» з Великих Фільварків, зокрема чоловічим хором під керівництвом голови читальні Володимира Чубатого. Академія розпочалася піснею «Коли Ви вмирали», яку всі присутні слухали стоячи. Опіс­ля магістр Степан Борщ виголосив ґрунтовний реферат про історію Листопадового Зриву, його уроки і наслідки для майбутнього. Далі в програмі виступав чоловічий хор, який виконав пісні «Гей у лузі червона калина», «Маєва нічка», «Кладочка і Жовнярські похорони», переплетені декламацією поеми Уляни Кравченко «В поході», що її гарно й емоційно виконала Марійка Сидорівна. Захід завершився виконанням гімну «Ще не вмерла Україна». В академії, за даними учасника, взяло участь близько 120 осіб з м. Броди і приміських сіл.

Традиція вшанування Героїв Листопадового Чину пережила не одну окупацію й не одного ворога, який намагався стерти пам’ять народу про своїх кращих синів і дочок. Вояки Української Повстанської Армії в умовах важкої боротьби 1940-50-х років з радянськими каральними органами намагалися зберегти пам’ять про звитяжців попередніх поколінь  і передати її наступникам, водночас вписуючи і свої імена до когорти героїв. У підпіллі друкувалися відозви, листівки (присвячені Листопадовому Чину, Акту Соборності), які поширювали серед населення. Пам’ять про Героїв зберігалася й «жила» у наступних генераціях, завдяки чому ми маємо власну державу Україну. Адже, як говорив патріарх Йосип Сліпий: «Нікчемний той народ, який не шанує своїх героїв, що віддали життя за свободу і незалежність своєї держави».

Переконаний, що добра традиція вшанування Героїв – борців за волю України житиме далі. Історія відкриватиме призабуті імена, а ми пам’ятатимемо колишніх і нинішніх Героїв нашого народу,  котрі віддали життя за незалежність Української держави.

Василь Стрільчук

Фотоколаж (зліва направо): Брідщани на могилі четаря УГА Пилипа Ґардзілевича, квітень 1931 р.; Брідські пластуни на могилі четаря УГА Пилипа Ґардзілевича, 1 листопада 2011 р.; Повстанський дереворит, присвячений 30-річчю Листопадового Зриву (1918-1948). Знахідка з повстанського бідона з документами; Відкриття символічної могили Борцям, полеглим за волю України, біля церкви Св. Юрія у Бродах. 4.11.1928 р.

Михайло Заяць – лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА

(до 100-річчя від дня народження Героя)

Сьогодні минає 100 років від дня народження вояка УПА Михайла Зайця – «Зенка», «Влодка», «Нестора», «Тараса», охоронця Головних командирів УПА Романа Шухевича, Василя Кука, людини, яка вклала вагому лепту в боротьбу за Українську державу і поклала на вівтар свободи своє життя.

Михайло Заяць народився 28 вересня 1921 р. в присілку Лісові с. Берлин Брідського повіту в свідомій українській сім’ї Миколи і Теклі Заяць. Він був четвертою дитиною (Юстина, 1908р.н.; Володимир, 1911р.н.; Йосип, 1913р.н.), після нього народилася ще найменша – дочка Ірина, 1926р.н.

Михайло закінчив сільську семирічну школу, жив при батьках, допомагав по господарству. «Природа наділила його талантом. Був завжди веселий, співав, жартував, грав на балалайці і мандоліні. Ці музичні інструменти висіли над його ліжком завжди. Товариші за ним ходили юрбою. Шалено їздив ровером, робив різні трюки – в’їжджав у фіртку не відкриваючи її. Все йому вдавалось – він грав у виставах, співав (це в «Рідній школі» чи «Просвіті», де збиралася молодь)». Так про Михайла згадувала його рідна сестра Ірина Миколаївна Хименко-Заяць, активна учасниця національно-визвольного руху, заарештована і суджена, згодом проживала в м. Черкаси.

Ще юнаком Михайло включився у національне життя села, був членом товариства «Луг», вступив в ОУН. За активну політичну діяльність разом із старшим братом Володимиром (також членом ОУН, а пізніше вояком УПА, який під псевдом «Лісовий» діяв на теренах Брідщини; загинув 3 вересня 1950р.) ув’язнений польською владою в Березі Картузькій (1939 р.).

У 1940 р. Михайло Заяць закінчив підпільну «школу печаткарів» (підробки документів), що діяла в околицях с. Ясенів на Брідщині. З 1942 р., під виглядом виїзду на роботу до Німеччини, перейшов на нелегальне становище. Деякий час (1944 – поч. 1945 р.) Михайло брав участь у самооборонному кущовому відділі «Стефанівського» (Михайла Дутки із с. Берлин). До травня 1945 р.  повстанець працював співробітником невстановленого технічного осередку при Проводі ОУН. Згодом був стрільцем боївки охорони Головного командира УПА Романа Шухевича. У листопаді 1945 р. Роман Шухевич направив «Зенка» до Василя Кука. Там повстанець перебував до березня 1946 р., а відтак повернувся в боївку охорони Головного командира УПА. З 1948 р. і до дня загибелі «Чупринки» «Зенко» був командиром охоронної боївки Р. Шухевича. З березня до травня 1950 р. Михайло Заяць був бойовиком керівника Львівського крайового проводу ОУН Осипа Дяківа – «Наума». Після цього, аж до своєї загибелі – охоронець Головного командира УПА В. Кука та учасник кур’єрської групи, що його обслуговувала. Відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 2-го класу (20 червня 1952 р.). Михайло Заяць є автором унікальних спогадів про Романа Шухевича «Мої спомини з життя командира УПА» та нарису «Поїздом через Львів». У травні 1951 р. Петро Федун – «Полтава» у своєму листі до Василя Кука запитував про «Зенка» і про можливість переведення його у свою боївку.

Загинув Михайло Заяць 3 грудня 1952 р. в с. Конюхи Козівського р-ну Тернопільської області у бою з відділом МГБ. Місце поховання невідоме.

Вічна слава Герою!

Підготував Василь Стрільчук

Перелік музейних екскурсій та заходів для учнів та вчителів навчальних закладів

Екскурсії залами музею

  1. Загальна оглядова екскурсія.
  2. Природа нашого краю.
  3. Найдавніша історія краю.
  4. Етнографія і побут Брідщини кін. ХІХ – початку ХХ ст.
  5. Брідщина в Національно-визвольних змаганнях 1917-1921 рр.
  6. Брідщина в часи ІІ світової війни (1939–1945 рр.).
  7. Національно-визвольна боротьба на Брідщині в 1940–1950-их роках.
  8. Твори брідських митців у музейній експозиції.

 

Екскурсії містом:

  1. Загальна оглядова екскурсія містом.
  2. Містичні історії Бродів.
  3. Оборонні фортифікації міста (Бродівський замок – міський земляний вал).
  4. Історія храмів та монастирів м. Броди.
  5. «Міське корзо» – екскурсія вулицею Золотою.
  6. Бродівські некрополі (єврейське і християнське кладовище).
  7. Пам’ятники міста.
  8. Броди в творах Йозефа Рота.
  9. Старі Броди.

Віртуальні екскурсії (проектор/інтерактивна дошка/сервіси інтернет відеозв’язку)

  • Бродівський замок – визначна пам’ятка оборонного зодчества XVII-XVIII ст.
  • Архітектурні особливості міста Броди.
  • Мандрівка вулицями міста (Золота, Стуса, Майдан Свободи, Юридика).
  • З історії Бродівського історико-краєзнавчого музею.
  • Сакральна каменерізна скульптура Брідщини.
  • Бродівський міський некрополь, а також Єврейський цвинтар.
  • Містичні історії Бродів.
  • Іван Франко і Броди.
  • Визначні діячі краю (Ю.Коженьовський, Ф. Вассиян, І.Труш, Ф. Вест, Петро Полтава та ін.).
  • Брідщина в національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
  • Театр в Бродах ХІХ – пер. пол. ХХ ст.
  • Одяг брідщан кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

 Можливе проведення виїзних краєзнавчих екскурсій районом (за умови організації замовником автобуса).

 

Інтегровані екскурсії

Екскурсії-квести:

  • Знаряддя праці наших предків.
  • Історія зброї (від найдавніших часів до ХХ ст.).

 

Інтерактивні екскурсії:

  • Природа нашого краю.
  • Бродівський замок – цитадель нашого міста.

Проведення екскурсій відбувається за попереднім замовленням.

 

За довідками звертайтесь у КУ “Бродівський історико-краєзнавчий музей” Бродівської міської ради:

майдан Свободи,5, м. Броди

тел.: 03266 421 13.

E-mail:bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum