Таємниці підземель Бродів

 

Невивченою сторінкою минулого нашого міста є його підземна частина. Адже ніхто й ніколи системно не займався дослідженнями міських пивниць (підвалів). Не проводилися в історичному центрі м. Броди археологічні дослідження.

Про підвали середмістя Бродів ходить чимало легенд і переказів. Значно підсилюють ці легенди цікаві знахідки в ході виконання будівельних робіт, що проходять в історичному центрі кілька останніх десятиріч. Однак унікальні артефакти, на жаль, не стають історичним надбанням громади міста, а «випливають» на «чорних» ринках обласних міст, інтернет-аукціонах, чи вивозяться невідомими шляхами за кордон.

Проте пивниці центру Бродів, відновлені і відповідно облаштовані, могли б стати своєрідною «родзинкою» як для туристів, так і для гостей, а для жителів Бродів – можливістю для додаткового заробітку.

Адже відомо, що впродовж своєї історії місто завжди було важливим торгівельним центром. Обмеженість території міста (оборонним валом і довколишніми болотами) змушувала мешканців Бродів шукати додаткові площі, в тому числі й за рахунок спорудження глибоких підземель. Там, у пивницях, дуже часто знаходилися льодівні, де купці могли довгий час зберігати морожену рибу, м’ясо, інші продукти. Відомо також про розміщення у підвалах Бродів невеличких підприємств: олієнь, крупорізок, вендзолярень та ін. Звичайно, що зберігалося там вино і пиво, овочі та фрукти.

Міські підвали мали декілька рівнів. Цікавим є те, що підземелля найстарішої центральної частини міста ніколи не затоплювалися водою, як, наприклад, східна дільниця історичного середмістя (околиці Майдану Свободи). Пояснюється це тим, що місто виникло на острові посеред боліт, а основу цього острова становив твердий шар опоки (мергелю). І щоб викопати глибоку пивницю, господар був змушений вдовбуватись у тверду породу, яка, у свою чергу, не пропускала води. Якщо верхні яруси міських підвалів знаходились у м’якому шарі ґрунту, то нижній (другий) ярус був видовбаним у твердій опоці. Наочним прикладом такого виду пивниці є двоярусний підвал під старою кам’яницею, де нині знаходиться міська рада. Впродовж двох  місяців проходить розчищення цих підземних приміщень, які можуть стати цікавою туристичною атракцією.

Окремою, не менш інтригуючою темою є підземні ходи, які були у кожному давньому місті. Зокрема, відомі дві згадки (перекази) про підземні переходи до замку: перший йшов від будинку відомого жителя міста Мікулєвича, що жив у районі бродівського Підзамча; а другий – від споруди колишнього домініканського монастиря, що стояв колись на південній стороні Ринку.

Двоярусні підвали міста у роки Другої світової війни служили схронами для бродівських іудеїв, які переховувались там від нацистів. А в березні 1944 р., коли фронт підкотився до нашого міста, підвали центральної частини міста стали форпостом для більшовицьких партизанів, які, допомагаючи регулярним частинам захопити місто, із заходу (з тилу) увійшли в Броди і закріпилися у підвалах міських кам’яниць. Однак німцям вдалося їх вибити звідти і утримувати місто до липневих боїв 1944 року.

Загалом слід відзначити позитивну тенденцію у місті Броди щодо пошуку та спроб збереження автентичності (наскільки це в даний час і в сучасних умовах є можливим). Сподіваємось, що дослідження і відновлення брідських підземель триватиме і надалі. А гарним прикладом відреставрованої пивниці у нашому місті є підвал на майдані Свободи, відновлений підприємцем Ігорем Болюхом (про це вже згадувалося на нашому сайті).

Василь Стрільчук

Фестиваль у Бродівському замку

Теплої липневої днини вже вдруге у Бродівському замку зібралися майстри на фестиваль «Народні умільці», що відбувся 30 липня 2017 року. На замковому подвір’ї, перед палацом Потоцьких, розмістилися митці не лише з Брідщини, але й з Буська, Кременця, Київщини та інших місцевостей.

Бродівський район представляли Черницька, Підгорецька, Лешнівська, Ясенівська, Пониковицька, Пониквянська, Попівецька, Станіславчицька, Наквашанська, Комарівська та Шнирівська  сільські  ради, які демонстрували короваї, вишивку, страви, прикраси тощо. Художники Надія Свидовецька, Наталя Процик, Михайло Коваленко виставили на оглядини свої мистецькі роботи, які бажаючі могли придбати як сувеніри для подарунків. Бісероплетіння було представлено викладачами з Центру дитячої та юнацької творчості і майстринею Наталею Сакалюк.

Учасники фестивалю мали змогу відвідати й майстер-класи. Мистецтво розпису хною (мехенді) презентувала майстриня з Києва Олеся Токарська. А працівники Національного природного парку «Північне Поділля» вчили брідщан та гостей фестивалю виготовляти оберіг «Мішечок щастя» та робити пшеничне перевесло.

Працівники Бродівського історико-краєзнавчого музею представили свій стенд з краєзначою літературою.

Порадували глядачів і творчі фольклорні колективи «Криниченька», «Забавлянка», вокальний ансамбль «Козачка», дует «Баба Палашка і баба Параска» та інші колективи Народних домів при сільських радах. По-особливому вразила гостей Бродівського замку Ганна Грушицька – директор народного дому м. Буськ, що привезла на фестиваль оригінальні вишиті сорочки роботи «Творчої майстерні родини Грушицьких». Майстриня також заспівала для глядачів.

Проведення такого роду заходів покликане сприяти популяризації і розвитку народних ремесел Брідщини, а також привернути увагу до необхідності збереження пам’ятки архітектури національного значення Бродівського замку та інших об’єктів історико-культурної спадщини краю.

Наталія Ханакова

Нові археологічні знахідки під час досліджень давніх Бродів

Дослідження багатошарової пам’ятки археології Броди-І продовжуються і цього року. Традиційно археологічні розкопки проводять студенти-практиканти Львівського національного університету імені Івана Франка під керівництвом доцента кафедри археології і спеціальних галузей історичної науки, кандидата історичних наук Ярослава Онищука. Цього року археологи натрапили на 4 об’єкти, функціональне призначення яких з’ясовується. Серед знахідок – велика кількість фрагментів кераміки вельбарської культури (ІІІ ст. н.е.) та Київської Русі ХІІ-ХІІІ ст., добре збережені пряслиця готського і дваньоруського часу (овруцьке шиферне пряслице), голки, декоративна бронзова пластина, обмазка з відбитками деревини та ін.

Цікавою знахідкою є денце горщика з клеймом у вигляді тризуба (символ Рюриковичів), що вперше виявлене в околицях Бродів. Такі предмети зустрічаються на давньому Пліснеську, а от для Бродів це унікальна річ. Майстер, який виготовляв давній посуд, мав право ставити князівський герб на своїх виробах. Можливо, ця посудина свого часу була куплена і привезена з Пліснеська. Постає запитання: чи не може ця знахідка мати відношення до поселення, яке вперше згадується в «Повчанні Володимира Мономаха дітям» під 1084 р. – місцем де зустрічалися князі Володимир Мономах і Ярополк Із’яславович? Сподіваємось подальші дослідження порадують дослідників новими і не менш цікавими знахідками.

Як і попередні роки так і цього річ розкопки проводяться за підтримки Бродівської міської ради, при сприянні Бродівського історико-краєзнавчого музею та Бродівської ЗОШ І-ІІІ ступеня №4.

Василь Стрільчук

ХІ краєзнавча конференція і 10 науковий збірник «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

16 червня 2017 р. відбулася ХІ наукова краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», у якій взяли участь науковці та краєзнавці з Львівщини, Тернопільщини та Рівненщини, Житомирщини. Цьогорічна конференція була приурочена 100-річчю від дня народження видатної діячки ОУН Галини Столяр (1917-1942). Адже, як відомо, вшановуючи свою землячку Бродівська районна рада проголосила 2017 – роком Галини Столяр.

Традиційно захід розпочався з благословення і молитви, які виголосив о. Богдан Вихор – настоятель храму Пресвятої Богородиці Владичиці України, голова ГО «Край». Після привітального слова від представників районної і міської влади директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук ознайомив учасників конференції з результатами культурного проекту «Громада та полікультурна історична спадщина Бродів: потенціал, взаємодія, перспектива», що реалізувався ГО «Край» за фінансування Європейського Союзу і Асоціації агенцій місцевої демократії (ALDA, Франція) у місті Броди в рамках міжнародної програми «CHOICE: культурна спадщина і сучасність». Присутні на заході переглянули промоційний фільм «Броди», виготовлений в рамках проекту. Незмінна ведуча заходу Надія Степура, завідувач відділу обслуговування центральної районної бібліотеки, презентувала книжку «Броди. Міська абетка», видану в рамках проекту, яку кожен з учасників конференції отримав як подарунок від ГО «Край».

Однією з ключових доповідей став виступ краєзнавця, журналіста Михайла Шишки «Незламна духом» про Галину Столяр.

Після невеличкої перерви на каву робоче засідання конференції розпочалося з презентації науково-популярного журналу «Наша спадщина», присвяченому питанням охорони і збереження пам’яток історії та культури. Її провів головний редактор квартальника Андрій Левик. Під час презентації виступили члени редколегії журналу: історик Іван Сварник, який також ознайомив присутніх з архівними матеріалами з історії Брідщини; та доктор історичних наук Андрій Гречило, котрий розповів також про питання розвиту української геральдики. Редколегія видання закликала учасників заходу до співпраці й запропонувала подавати свої наукові доробки до журналу «Наша спадщина».

Авторський краєзнавчий проект про с. Підгірці представив присутнім голова громадської організації «Шолом-Підгірці» п. Ігор Кавич. Він розповів про інтерактивний проект з картою села, де відображено кожне обійстя Підгірців до Другої світової війни. Додаткові позначки, документи і фотоархів розповідають про долю кожної родини.

Наукову роботу конференції продовжив виступ кандидата історичних наук, доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка Ярослава Онищука «Деякі підсумки дослідження багатошарового поселення Броди-І у верхів’ях р. Стир». До речі, Ярослав Онищук був ведучим робочої частини конференції.

Слід зазначити, що серед доповідачів були люди різного віку: від студента 1 курсу і до поважних краєзнавців 87–річного віку.

На заході висвітлювалися та розглядалися питання археології краю, історії міста Броди і населених пунктів Брідщини, національно-визвольних змагань, постатей краю, пам’яткоохоронної та музейної справи, народознавчих досліджень.

Детальніше із змістом наукових доробків учасників конференції можна ознайомитись у черговому науковому збірнику матеріалів, який був надрукований з невеличким запізненням через певні фінансові проблеми. Однак, завдяки тому, що захід було включено до «Календарного плану заходів з організації відзначення визначних дат суспільно-політичного і культурного життя України, області та району, історичних подій, державних, національних та релігійних свят на 2017 рік у Бродівському районі” та при фінансовій підтримці голови ГО «Шолом-Підгірці» п. Ігоря Кавича чергове видання побачило світ і є доступним для науковців, краєзнавців та усіх зацікавлених осіб. Через деякий час збірник буде розміщено у вільному доступі на нашому сайті: brodyhistory.org.ua, де є деякі попередні наукові випуски.

Три фільми про історико-культурну спадщину міста Броди

У рамках проекту громадської організації «Край» «Громада та полікультурна історична спадщина міста Броди: потенціал, взаємодія, перспектива»,  який реалізувався  в рамках міжнародного проекту «CHOICE – Cultural Heritage: Opportunity for Improving Civic Engagement» (за фінансування ЄС та Асоціації агенцій місцевої демократії ALDА, при підтримці Центру Культурного менеджменту та Бродівської міської ради) було підготовлено три короткометражних фільми про історико-культурну спадщину міста Броди. Середня тривалість фільмів близько 8 хв.  Кожен фільм має свою мету та завдання і знятий різними творчими групами.

Перший фільм – «Бродівський замок» – знятий з метою привернення уваги громадськості, представників влади і місцевого самоврядування до проблеми збереження унікальної пам’ятки оборонного зодчества XVII ст. – Бродівської фортеці. Як показали заходи проекту «CHOICE» (семінари-тренінги, анкетування і стратегічна сесія), Бродівський замок є основним стратегічним об’єктом для розвитку міста, який мав би стати в перспективі краєзнавчо-туристичним центром Бродів.

Другий фільм «Броди. Місто Йозефа Рота», присвячений постаті видатного австрійського письменника Йозефа Рота (1894-1939), уродженця міста Броди. Завдяки Й. Роту наше місто відоме у багатьох країнах світу. У сюжетах своїх творів письменник часто описував Броди кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Ряд міських споруд,  згаданих Ротом, збереглися до наших днів і є цікавими, як і саме місто, для багатьох іноземних туристів. Однак громада міста не використовує цей потенціал, більше того, ряд будівель, пов’язаних з творами Йозефа Рота, втрачають свій автентичний вигляд. Метою цього фільму є привернення уваги до збереження об’єктів культурної спадщини, пов’язаних з Йозефом Ротом, які мають туристичну привабливість.

Третій фільм «Броди» – це промоційний ролик про наше місто, який дозволяє побачити сучасний стан багатокультурної спадщини Бродів під незвичним кутом. Його метою є показати, передусім, жителям міста його красу, самобутність, багату архітектурну спадщину, а водночас, привернути увагу до проблеми збереження пам’яток. Для туристів і гостей Бродів фільм є своєрідною візитівкою і запрошенням відвідати цікаве галицьке містечко.

Фільми «Бродівський замок» і «Броди» мають версії з сурдоперекладом, які також можна переглянути на нашому сайті.