Як відомо, свято Дня Матері відзначається у другу неділю травня – місяця Пречистої Діви Марії. В Україні ця традиція була запроваджена товариством «Союз Українок». Вважається, що вперше відзначення Дня Матері було організовано «Союзом Українок Канади» у 1928 р., а наступного року відзначалося і у Львові. Очевидно, що на теренах Брідщини святкування набули поширення у 1930-х роках. Ініціатором свята виступала брідська філія товариства «Союз Українок».
Гортаючи давню пресу, натрапив на цікавий репортаж про відзначення Дня матері у 1939 р. На той час ніхто ні з організаторів, ані з учасників чи глядачів свята і не думав, що для більшості з них це буде останній День Матері у Бродах. Слід зауважити, що відзначення самого свята у цей рік проводилося у місяці липні, оскільки до заходу були залучені учасники дитячих садків (захоронок). Дитсадки організовувались товариствами «Рідною Школою» та «Союзом Українок» у літній період. Для підготовки свята вихователям (садівничкам) потрібен був час на вивчення окремих номерів, виступів та для проведення загальних репетицій заходу.
Отже, 18 липня 1939 р. у місті Броди філія «Союзу Українок» влаштувала «День Матері». Імпреза розпочалася співом гімну «Союзу Українок» (на сл. Ульяни Кравченко). Після цього Лідія Дідиківна виголосила гарно опрацьований реферат. Наступними у програмі йшли виступи дошкільної молоді, вихованців організаторки дитячих садків Стефи Захарчуківни. Увагу присутніх захопили дитячі вправи, танок ляльок та інсценізації. Далі був виступ пані Табановичевої, яка «відспівала милим сопраном» дві пісні «Сирітка» (Лопатинського) та «Не видавай мене замуж» (О. Нижанківського).
Другу частину програми розпочали дитячі вправи до пісні «Накрила нічка». Співав дует Марії Завидівської (сопрано) та Стефи Захарчуківни (альт). Далі була мелодекламація Старицького-Лисенка «Остання ніч» у виконанні Ірини Канторківної, яка справила дуже гарне враження на присутніх. С.Дуткевичівна виконала на фортепіано «Коломийку» Н.Нижанківського і «Скерцо» Т.Ґізе. Програму переплітав жіночий хор, який відспівав «Даремне, пісне» Д. Січинського і в’язанку «Рідний край». Увагу учасників заходу захопило соло М. Осадцівної, «що має сильний і добрий голос (сопран)» і Ст. Захарчуківної, у якої «замітний альт». Багато праці для підготовки хору вклала дириґентка Стефа Осадцівна і її старання були успішними. Загалом «День Матері» у 1939 р. вдався, в чому була велика заслуга і голови філії «Союзу Українок» Марії Сіркової та інших членів Виділу. Гості виходили зі зали задоволені. Ніхто не міг подумати, що через два місяці все кардинально зміниться. Більшовицький режим заборонить діяльність «Союзу Українок», «Просвіти», «Рідної школи» та інших національних організацій. Поза законом опиниться і свято «День Матері». Декого із учасників імпрези було заарештовано і знищено енкаведистами у тюрмах. А кому поталанило пережити першу більшовицьку і німецьку окупацію, той змушений був емігрувати на Захід (як, наприклад, дочки о. М.Осадци – Стефа і Марта, Стефа Захарчуківна з родиною та ін.). І лише з відновленням незалежності Української Держави, після 1991 р. свято День Матері поступово повертатиметься у нашу сучасну традицію.
За матеріалами газети «Діло» від 21 липня 1939 р.
підготував Василь Стрільчук
