Цікавий артефакт з минулого нашого краю надійшов у фонди Бродівського історико-краєзнавчого музею перед Великоднем. Це поштова картка часів Першої світової війни із зображенням мисливського будиночка у с. Суходоли на Брідщині та коротким листом солдата німецької армії на звороті. Цей нині вже музейний предмет потрапив у наші фонди завдяки фінансовому сприянню нашого земляка, відомого лікаря Василя Матвіїва. До його придбання і доставки в Броди долучилися наші волонтери пан Микола Ковальчук та Марія Стрільчук. Щира подяка доброчинцям.
На лицьовій стороні поштівки – зображення сільського краєвиду з хатами під стріхами та сільською вулицею, обсадженою деревами. Підпис на поштівці зазначає, що це є суходільський мисливський будинок. Про те, що тут зображені наші Суходоли, свідчить ряд фактів. Брідщина довгий час знаходилася на лінії фронту Першої світової війни і на кінець 1917 р. фронт знову відкотився до австро-російського кордону. Військові кореспонденти, фотографи, люди, які відповідали за ідеологічну роботу, об’їжджали позиції вояків, робили світлини, з яких згодом друкували видові листівки. Незабаром ці поштівки потрапляли до вояків, що стояли на позиціях в даній місцевості. Таким чином військові надсилали картки з краєвидами, де вони служили, своїм рідним. У фондах нашого музею є ще дві подібних листівки із села Ражнів (подарунок Василя Дерка) та Ковпин Ставок. В інтернеті зустрічаються також поштівки з краєвидами сусідніх від Суходолів сіл – Голосковичі, Барчин, є декілька видів с. Заболотці, а також окрема серія із зображеннями позицій на річці Бовдурці та у с. Бовдури. Все це вказує на поширену практику документування та розповсюдження краєвидів прифронтової зони.
Внизу на білому полі лицьової сторони листівки, під зображенням зазначено коротку адресу відправника відкритки: «Abs: Ldstm. G. Heyer. Ldw. Jnf. Rgt. 12. Stab.» – «Відправник: Ландштурман Ґ. Гаєр, 12-ий піхотний полк ландверу, Штаб». Військове маркування вказує на приналежність полку до німецької армії (союзники Австро-Угорщини в складі коаліції Центральних держав), відділи якої тримали позиції західніше та південніше Бродів.
12-ий піхотний полк ландверу входив до складу 15-ої піхотної дивізії ландверу, яка брала участь в окопній війні західніше Бродів (01.04.1917 – 07.12.1917). З 7 по 17 грудня 1917 р. на цій ділянці тривало припинення вогню, а після настало перемир’я, що тривало до 18 лютого 1918 р. У той період, 13.01.1918 р., і був написаний лист Ґуставом Гаєром. Можливо, саме в мисливському будинку в с. Суходоли, що на зображенні, і містився штаб 12-го полку, де служив автор листа.
На звороті поштівки – друкований напис: «Польова пошта» та штамп солдатської польової пошти із позначкою «Штаб 12-го піхотного полку ландверу». Справа вказано одержувача: Родина Беліц, Берлін-Розенталь, Нідерштрассе № 9.
Зміст самого листа допомогли нам розібрати відвідувачка нашого музею пані Йоганна та її приятель Гюнтер, за що їм велика подяка.
«Галичина, 13 січня 1918 року
Любі друзі з Беліцгофу!
Ну як ви провели Новий рік? Сподіваюся, батько здоровим перейшов у новий рік, бо здоров’я – це найбільше багатство. Тут все йде своєю чергою. Росіяни сьогодні мають Новий рік, тож хотіли дістати алкоголю, але продаж шнапсу заборонено. Щирі вітання до здорової зустрічі. Ґустав».
Отже, як бачимо з листа, солдат резерву Ґустав звертається до своїх друзів, родини Беліц, які мешкають в фамільному маєтку Беліцгоф. Після запитання про зустріч Нового року, він цікавиться здоров’ям батька, зазначаючи відому істину, що здоров’я – це найбільший скарб. Окреслюючи своє повсякденне життя на фронті, він пише, що тут йде все своєю чергою. У той час на фронті тривало тимчасове перемир’я. А написати про будь-які деталі йому б не дозволила військова цензура, не пропустивши цей лист. Згадуючи росіян, автор міг мати й на увазі місцеве населення – українців, які в ніч з 13 на 14 січня святкували за юліанським календарем Новий рік. Хоча тут могла бути мова й про самих росіян, адже на той час відомим явищем на фронтах було братання солдатів ворогуючих армій, які втомилися внаслідок тривалої війни. Іноді вони приходили в гості один до одного, торгували між собою. Таким чином Ґустав міг бути проінформованим про те, що відбувається по той бік фронту. Згадка автора про бажання придбати алкоголь й існуюча заборона на це відображає суворі порядки воєнного часу. Лист закінчується типовим прощанням з побажанням зустрічі в доброму здоров’ї.
Це послання більш як 100-річої давності дає певне уявлення про повсякденне життя солдата-резервіста на Східному фронті під час Першої світової війни. А сама поштівка є цінним візуальним джерелом з історії нашого краю, зокрема с. Суходоли.
Якщо у Вас є поштівки із зображенням Брідщини чи фото – надсилайте нам. Адже навіть з коротких повідомлень чи речень можна відчитати історію.
Підготував Василь Стрільчук
