Українська бурса як осередок національно-патріотичного виховання покоління борців за волю України

31 жовтня 2017 р. минуло 115 років від часу, коли у Бродах було започатковано створення особливої інституції, яка в подальшому відігравала важливу роль у національному житті нашого краю аж до 1939 р.

Цього дня у 1902 р. група активних діячів на чолі з учителем Цісарсько-королівської гімназії ім. кронпринца Рудольфа в Бродах доктором Василем Щуратом вирішила заснувати товариство «Русько-українська Повітова Бурса» і підписала статут. Серед ініціаторів-засновників, окрім В. Щурата, були місцеві священики – професор гімназії о. Іван Туркевич, парох с. Суховоля о. Михайло Олексишин, парох с. Корсів о.Іван Чировський, парох с. Лешнів о. Микола Герасимович, о. Анатоль Долинський з м. Броди, катехит виділової школи у Бродах о. Юліан Дзерович, цісарсько-королівські судові ад’юнкти Григорій Питляр та Іван Герасимович, професор гімназії Василь Санат. Як зазначалося у документі, метою товариства було «помагати убогій русько-украінській шкільній молодежи всіма своіми средствами і пособляти вихованю тоі-ж молодежи в нацйональнім релігійно-моральнім дусі». І хоча перша редакція цього документа була відкинута Намісництвом через певні неузгодження і зауваження, початок було зроблено. Нову редакцію статуту Товариства Галицьке намісництво зареєструвало через декілька місяців – у лютому 1903 р.

Ключовою проблемою, яка стояла перед Товариством, було пошук відповідного приміщення, де могли б проживати українські діти, які доїжджали з довколишніх сіл і містечок на навчання у місцеву гімназію чи інші школи Бродів. Спочатку українська громадськість винайняла таке приміщення на вулиці Львівській (нині 22 січня), згодом заклад розміщувався на розі вулиць Філіпа Цукра та Музичної (нині ріг вулиць академіка В.Щурата та В. Хроновича), де проживав і сам професор Василь Щурат. А вже пізніше в районі вулиці Бузової (на межі міста Броди і приміського села Великі Фільварки) було вибудовано двоповерхову споруду української бурси з відповідними приміщеннями (їдальнею, бібліотекою,  кімнатами для занять, для проживання учнів і префекта закладу).

До Першої світової війни у Бродах окрім української бурси, діяла польська бурса ім. Юзефа Коженьовського, москвофільська бурса імені Єфимовича, а також свій заклад мала і найчисленніша у місті іудейська громада.

Українська бурса перестояла воєнні лихоліття 1914-1920 років, зазнавши часткових руйнувань. У 1923  році заклад отримав нове ім’я «Українська бурса імені Маркіяна Шашакевича» і після відбудови продовжував свою роботу до 1939 р.

Значення товариства Української бурси і створеного ним закладу як виховного та просвітнього осередку важко переоцінити. Завдяки цьому українська молодь краю мала можливість здобути добру освіту у стінах Брідської гімназії чи інших шкіл міста як в період Австро-Угорщини, так згодом і в період Другої Речі Посполитої. Тут проходило національно-патріотичне та релігійне виховання молодого покоління, на долю якого випало чимало різних випробувань і, зокрема, боротьба за Українську державу впродовж ХХ ст. Вихованцями, або як писали тоді «питомцями», бурси були такі відомі згодом діячі, як: четар УГА, краєзнавець Павло Дубас (1894-1972), науковець, поет, перекладач Василь Ящун (1915-2001), ідеолог національно-визвольного руху 1940-50-х років, полковник УПА Петро Федун – «Полтава» (1919-1951), командир куреня УПА «Перемога» в ТВ «Гуцульщина», окружний провідник ОУН Буковини Юліян Матвіїв (1914-1953), член ОУН, відомий пластовий діяч Андрій Турчин (1912-2004), крайовий референт Юнацтва ОУН(б) Південно-Східних українських земель у 1943-1944 рр. Юрій Федорук – «Лемко»(1921-1944)  та багато інших.

P.S. Дізнатися більше про історію будівлі української бурси в Бродах, яка нині є частиною розбудованого у 1970-х роках приміщення сучасної Бродівської СЗОШ І-ІІІ ступеня №2, можна  у статті:

Ульянов В. Будівля української повітової бурси ім. Маркіяна Шашкевича та її доля у 1940-1991 рр. // Гімназія в Бродах: від минувшини до відродження. З нагоди 10-річчя відродження. Випуск 1. – (Матеріали першої науково-теоретичної конференції 31 жовтня 2007 р.). – Броди.2008. – С. 19 – 32.

Підготував Василь Стрільчук

 

Михайло Романюк – кандидат на здобуття Обласної премії імені Героя України Степана Бандери

Для багатьох брідщан, які цікавляться історією національно-визвольних змагань 1930-50-х років, є добре відоме ім’я історика Михайла Романюка. Науковець народився у Бродах, навчався у Бродівській середній школі №1, закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «історик, викладач історії». Деякий час Михайло працював вчителем історії та правознавства Бродівської гімназії імені Івана Труша, а згодом – у середній школі № 91 м. Львова.

Нині Михайло Романюк – кандидат історичних наук, працює старшим науковим співробітником Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. Він є директором Центру незалежних історичних студій. Відомий історик є постійним учасником науково-краєзнавчих конференцій «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», які щорічно проходять у м. Броди.

Дослідник є автором понад 100 наукових і науково-популярних публікацій. Його статті друкуються у часописі «Визвольний шлях», збірниках наукових конференцій, неодноразово публікувалися і у районній пресі. Він є автором монографій «Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937–1953)», «Петро Федун – «Полтава» – провідний ідеолог ОУН та УПА»; упорядник і редактор двох томів документів «Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України», а також упорядник 23-го і 24-го томів «Літопису УПА. Нова серія» та книги «Українська дивізія «Галичина» (Львівщина): історія, спогади, світлини» (спільно з Ігорем Іваньковим).

Сьогодні Михайло Романюк є одним з п’яти претендентів на здобуття Обласної премії імені Героя України Степана Бандери. Зазначимо, що присудження цієї премії передбачається в трьох номінаціях, а саме: громадська, політична та науково-навчальна національна державотворча діяльність. Рішення про присудження премії оголосять не пізніше 14 жовтня – свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Отож вболіваймо за нашого земляка і побажаємо йому заслуженої перемоги!

Василь Стрільчук

Фото Володимира Ульянова

 

Фестиваль у Бродівському замку

Теплої липневої днини вже вдруге у Бродівському замку зібралися майстри на фестиваль «Народні умільці», що відбувся 30 липня 2017 року. На замковому подвір’ї, перед палацом Потоцьких, розмістилися митці не лише з Брідщини, але й з Буська, Кременця, Київщини та інших місцевостей.

Бродівський район представляли Черницька, Підгорецька, Лешнівська, Ясенівська, Пониковицька, Пониквянська, Попівецька, Станіславчицька, Наквашанська, Комарівська та Шнирівська  сільські  ради, які демонстрували короваї, вишивку, страви, прикраси тощо. Художники Надія Свидовецька, Наталя Процик, Михайло Коваленко виставили на оглядини свої мистецькі роботи, які бажаючі могли придбати як сувеніри для подарунків. Бісероплетіння було представлено викладачами з Центру дитячої та юнацької творчості і майстринею Наталею Сакалюк.

Учасники фестивалю мали змогу відвідати й майстер-класи. Мистецтво розпису хною (мехенді) презентувала майстриня з Києва Олеся Токарська. А працівники Національного природного парку «Північне Поділля» вчили брідщан та гостей фестивалю виготовляти оберіг «Мішечок щастя» та робити пшеничне перевесло.

Працівники Бродівського історико-краєзнавчого музею представили свій стенд з краєзначою літературою.

Порадували глядачів і творчі фольклорні колективи «Криниченька», «Забавлянка», вокальний ансамбль «Козачка», дует «Баба Палашка і баба Параска» та інші колективи Народних домів при сільських радах. По-особливому вразила гостей Бродівського замку Ганна Грушицька – директор народного дому м. Буськ, що привезла на фестиваль оригінальні вишиті сорочки роботи «Творчої майстерні родини Грушицьких». Майстриня також заспівала для глядачів.

Проведення такого роду заходів покликане сприяти популяризації і розвитку народних ремесел Брідщини, а також привернути увагу до необхідності збереження пам’ятки архітектури національного значення Бродівського замку та інших об’єктів історико-культурної спадщини краю.

Наталія Ханакова

ХІ краєзнавча конференція і 10 науковий збірник «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

16 червня 2017 р. відбулася ХІ наукова краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», у якій взяли участь науковці та краєзнавці з Львівщини, Тернопільщини та Рівненщини, Житомирщини. Цьогорічна конференція була приурочена 100-річчю від дня народження видатної діячки ОУН Галини Столяр (1917-1942). Адже, як відомо, вшановуючи свою землячку Бродівська районна рада проголосила 2017 – роком Галини Столяр.

Традиційно захід розпочався з благословення і молитви, які виголосив о. Богдан Вихор – настоятель храму Пресвятої Богородиці Владичиці України, голова ГО «Край». Після привітального слова від представників районної і міської влади директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук ознайомив учасників конференції з результатами культурного проекту «Громада та полікультурна історична спадщина Бродів: потенціал, взаємодія, перспектива», що реалізувався ГО «Край» за фінансування Європейського Союзу і Асоціації агенцій місцевої демократії (ALDA, Франція) у місті Броди в рамках міжнародної програми «CHOICE: культурна спадщина і сучасність». Присутні на заході переглянули промоційний фільм «Броди», виготовлений в рамках проекту. Незмінна ведуча заходу Надія Степура, завідувач відділу обслуговування центральної районної бібліотеки, презентувала книжку «Броди. Міська абетка», видану в рамках проекту, яку кожен з учасників конференції отримав як подарунок від ГО «Край».

Однією з ключових доповідей став виступ краєзнавця, журналіста Михайла Шишки «Незламна духом» про Галину Столяр.

Після невеличкої перерви на каву робоче засідання конференції розпочалося з презентації науково-популярного журналу «Наша спадщина», присвяченому питанням охорони і збереження пам’яток історії та культури. Її провів головний редактор квартальника Андрій Левик. Під час презентації виступили члени редколегії журналу: історик Іван Сварник, який також ознайомив присутніх з архівними матеріалами з історії Брідщини; та доктор історичних наук Андрій Гречило, котрий розповів також про питання розвиту української геральдики. Редколегія видання закликала учасників заходу до співпраці й запропонувала подавати свої наукові доробки до журналу «Наша спадщина».

Авторський краєзнавчий проект про с. Підгірці представив присутнім голова громадської організації «Шолом-Підгірці» п. Ігор Кавич. Він розповів про інтерактивний проект з картою села, де відображено кожне обійстя Підгірців до Другої світової війни. Додаткові позначки, документи і фотоархів розповідають про долю кожної родини.

Наукову роботу конференції продовжив виступ кандидата історичних наук, доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка Ярослава Онищука «Деякі підсумки дослідження багатошарового поселення Броди-І у верхів’ях р. Стир». До речі, Ярослав Онищук був ведучим робочої частини конференції.

Слід зазначити, що серед доповідачів були люди різного віку: від студента 1 курсу і до поважних краєзнавців 87–річного віку.

На заході висвітлювалися та розглядалися питання археології краю, історії міста Броди і населених пунктів Брідщини, національно-визвольних змагань, постатей краю, пам’яткоохоронної та музейної справи, народознавчих досліджень.

Детальніше із змістом наукових доробків учасників конференції можна ознайомитись у черговому науковому збірнику матеріалів, який був надрукований з невеличким запізненням через певні фінансові проблеми. Однак, завдяки тому, що захід було включено до «Календарного плану заходів з організації відзначення визначних дат суспільно-політичного і культурного життя України, області та району, історичних подій, державних, національних та релігійних свят на 2017 рік у Бродівському районі” та при фінансовій підтримці голови ГО «Шолом-Підгірці» п. Ігоря Кавича чергове видання побачило світ і є доступним для науковців, краєзнавців та усіх зацікавлених осіб. Через деякий час збірник буде розміщено у вільному доступі на нашому сайті: brodyhistory.org.ua, де є деякі попередні наукові випуски.

Музейний тиждень на Брідщині

Цього року Міжнародний день музеїв Бродівський історико-краєзнавчий музей традиційно відзначив рядом заходів, які були анонсовані як «Музейний тиждень».

У вівторок, 16 травня, в с. Суховоля в приміщені школи відбувся публічний лекторій «Мандрівна Євангеліє». На заході були присутні учні та вчителі місцевої школи, представники освіти району, настоятель суховільської парафії УГКЦ о. Ярослав Біль. Старший науковий працівник Бродівського історико-краєзнавчого музею Андрій Корчак розповів про цікаву долю Євангелія, яка зберігається в родині Романичів з Суховолі. Розповідь захопила присутніх своїм сюжетом. А. Корчак отримав запрошення ще раз відвідати сільську громаду з лекцією.

В середу, 17 травня, у виставкових залах  Бродівського історико-краєзнавчого музею, які знаходяться в пам’ятці історії та культури державного значення – палаці Брідської фортеці, відбулось відкриття виставки матеріалів, присвячених історії Львівського національного університету імені Івана Франка. Виставку представляв завідувач музею історії ЛНУ ім. Франка Юрій Гудима. На відкритті виставки були присутні вчителі, краєзнавці та учні 10-го класу брідської гімназії ім. Івана Труша, перед якими скоро повстане питання – де продовжити навчання. На вісімнадцяти інформаційних стендах, подарованих ЛНУ ім. Франка університетом м. Вроцлава (Польща), показані основі періоди виникнення та історії освітнього закладу, представлені фотографії відомих людей, пов’язаних з львівським університетом. Цікаву експозицію, Ю. Гудима доповнив мультимедійною презентацією про сьогодення ЛНУ ім. Франка. Всі присутні з зацікавленням сприйняли інформацію та подякували Юрію Володимировичу за зустріч. Виставка буде працювати в виставкових залах БІКМ до 15 червня 2017 р.

У четвер, 18 травня, в Бродівському історико-краєзнавчому музеї був день відкритих дверей. Всі охочі могли безкоштовно відвідати музейну експозицію, ознайомитися з новими краєзнавчими виданнями, отримати останні номери газети «Брідські вісті». Одночасно була оголошена акція – «Подаруй музею експонат». Незважаючи на невисоку активність потенційних відвідувачів музею, небайдужі подарували два цікавих артефакти. На завершення цього дня, в Народному домі «Просвіти» відбулась презентація трьох науково-популярних фільмів про місто Броди («Бродіський замок», «Броди. Місто Йозефа Рота», «Броди»). Фільми були підготовлені ГО «Край» в рамках міжнародного проекту «CHOICE: Культурна спадщина і сучасність» за участі музейних працівників. На презентації були автори фільмів, творчі працівники знімальних груп, чимало глядачів. Особливий успіх мав фільм «Броди», створений ТО «Видиво». Це дійсно був прорив в медіа контенті про Броди. Вже незабаром ці роботи будуть доступні на нашому сайті.

В п’ятницю, 19 травня,  найактивніші прихильники музею знов зустрілися в досить незвичному для Бродів місці. Це була відреставрована давня пивниця одного з старих будинків на Майдані Свободи. Тут  старший науковий працівник Бродівського історико-краєзнавчого музею А. Корчак презентував результати краєзнавчих досліджень 2015-2016 рр. нового юдейського цвинтаря на околиці Бродів. Присутні з захопленням сприймали найновішу інформацію з цього питання. В кінці заходу Андрій Михайлович відповів на питання, бажаючі виступити поділилися своїми враженнями, планами на майбутнє. Особлива подяка була виголошена власнику приміщення п-ну Ігорю Болюху за надану можливість цікаво провести заключний акорд музейного тижня.

Попереду нові дослідження, відкриття та зустрічі!

Текст і фото: Володимир Ульянов