(до 205-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка)
Вшанування пам’яті видатного українського діяча, просвітителя Тараса Шевченка у Бродах має давню традицію. Одним з осередків відзначення днів Кобзаря була Бродівська гімназія. Ще з кінця ХІХ ст. тут щороку проводилося дві урочисті академії: одна в пам’ять про Тараса Шевченка, інша зі вшанування Адама Міцкевича. На українській академії польський гімназійний хор співав одну польську пісню, а на польській – українські учні виконували один український твір. Зазвичай, під час вшанування Шевченка учень 7 чи 8 класу гімназії виголошував реферат про видатного українського поета. Громадськість міста і цілого Бродівського повіту теж намагалася якнайурочистіше вшанувати пам’ять Тараса Шевченка, постать і творчість якого відігравала неабияку роль у вихованні молодого покоління і самоідентифікації українців краю. Про ці та інші святкування днів великого Кобзаря дізнаємося із повідомлень тогочасних часописів та спогадів їх учасників.
Серед цікавих мемуарних матеріалів зі згадкою про Шевченківські дні у Бродах є спогади відомого історика, публіциста, педагога й громадського діяча Миколи Андрусяка (1902-1985). Він народився у с. Переволочна тодішнього Золочівського повіту (нині село в Буському районі Львівської області) і у період 1913-1914 років навчався у цісарсько-королівської гімназії імені кронпринца Рудольфа в Бродах. Як й інші учні-українці з віддалених від Бродів сіл, майбутній історик проживав у бурсі ім. Маркіяна Шашкевича (тепер стара частина споруди сучасної Бродівської СЗОШ №2). Саме навесні 1914 року українська громада Бродів відзначала 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Згідно зі спогадами, святкування відбувалися біля української бурси, на стіні якої було вмуровано пам’ятну таблицю. Ще одним заходом свята став висаджений пам’ятний дуб. Під час події виступав з патріотичною промовою відомий український громадсько-політичний діяч, адвокат і видавець Лонгин Цегельський (1875-1950).
Вже перебуваючи в США та дізнавшись про смерть видатного українського дипломата, автора тексту договору про об’єднання ЗУНР і УНР доктора Лонгина Цегельського, Микола Андрусяк під псевдонімом Никон Немирон написав статтю «З громадської діяльности пок[ійного]. Л.Цегельського» в українському часописі «Свобода» (27 грудня 1950 р.). У цій публікації й згадуються події, що відносяться до бродівського періоду навчання та Шевченківського свята 1914 р.
«Коли я почав учитися в гімназії, то мене як бувшого «сільського політика» не задовольняли дитячі оповідання в журналі для дітей «Дзвінок», видаванім Українським Педа[го]гічним Товариством у Львові (що за польської окупації мусіло змінити свою назву на «Рідна Школа»), який був у бібліотеці української бурси ім. М. Шашкевича в Бродах. Тимто я як був у мене зайвий гріш, біг до крамниці з розпродажею часописів при брідській «Золотій» вулиці й купував щоденник «Нове Слово», який у 1913-14 pp. видавав і за редакцію відповідав др Лонгин Цегельський…
Старший гімназист, що завідував бурсацькою бібліотекою, пізнавши моє зацікавлення, визичив мені недитячу лектуру, а саме видану львівською «Просвітою» книжку «Русь-Україна і Московщина» Л. Цегельського. Врешті в день повітового Шевченківського свята в Бродах у день латинського свята Вознесення я мав змогу одинокий раз в житті бачити пок. дра Л. Цегельського. Брідщина була в тому часі в більшості москвофільською, тільки села Дубє і Ясенів не мали ніодного москвофіла і тимто для пам’яті грядучим про це свято було влаштоване вмуровання пропам’ятної таблиці на будинку бурси та пoсадження пропам’ятного дуба на її подвір’ї. Головним промовцем при дубі був саме др Л. Цегельський, що своєю гремучою патріотичною промовою полонив серця всіх учасників. Цегельський не був послом округи Броди-Радехів-Сокаль; були послами в цій окрузі др Евген Петрушевич і москвофіл Димитрій Марков. Але з Брідщиною був зв’язаний Цегельський літами своєї молодости; його дід і згодом батько (помер на весну 1944 р) були парохами в с. Висоцьку, брідського повіту, де мали навіть своє власне господарство, яке продали, коли десь на переломі XІХ і XX ст. перенеслися Цегельські до Камінки Струмілової».
На превеликий жаль, до наших днів не збереглося пам’ятної таблички на приміщенні колишньої Української бурси імені Маркіяна Шашкевича, також немає сьогодні й жодного дуба на території Бродівської СЗОШ І-ІІІ ст. №2. Приміщення бурси було сильно понищене в період І світової війни. Можливо, і в той час пропала таблиця, про яку не знаходимо жодних відомостей у спогадах 1920-30их років, коли заклад відновив свою діяльність. Невідомо коли був знищений дуб, висаджений в пам’ять про відзначення 100-річчя від дня народження Т.Шевченка у Бродах. Це могло статися як під час І або ІІ світових воєн, чи в пізніший час, коли будувалися корпуси сучасної школи (у 1970-их роках). І якби не публікація Миколи Андрусяка про Лонгина Цегельського і його участь у Шевченківському святі в Бродах, то ця подія могла б стертися з народної пам’яті.
Підготував Василь Стрільчук
