Міжнародна науково-практична конференція, присвячена пам’яткам села Підгірці

24-25 березня 2017 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Збереження та ревалоризація пам’яток с.Підгірці. Відтворення втраченої дерев’яної церкви Св. Михайла».

Село Підгірці розташоване у Бродівському районі Львівської області і є перлиною не тільки краю, але й України. Тут знаходиться відомий архітектурний ансамбль Підгорецького замку (замок-палац XVII-XVIII ст., костел-ротонда XVIII ст., гетьманський заїзд XVIII ст., терасний, регулярний та ландшафтний парки XVII-XІХ ст.), залишки броварні XVII-XХ ст., церква поч. ХХ ст., окремі зразки житлової забудови ХІХ-ХХ ст. На території села знаходиться Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» з  унікальними пам’ятками VII-ХІІІ ст. та ансамбль монастиря XVII-XХ ст. До травня 2006 р. у селі стояла дерев’яна церква Св. Михайла, яка згоріла під час пожежі. Біля церкви зберігся давній цвинтар XVIIІ-ХІХст. В майбутньому на території населеного пункту повинні бути збудовані офісні приміщення Національного природного парку «Північне Поділля», який діє на території трьох районів області (Бродівського, Золочівського та Буського).

Організаторами заходу виступили Національний університет «Львівська політехніка» та громадська організація «Шолом Підгірці».

В перший день конференції (24.03) після привітальних слів організаторів конференції від НУ «Львівська політехніка» проректора проф. Чухрай Н.І., директора Інституту архітектури проф. Черкеса Б.С., почесних гостей – проф. Марини Доерінг-Вільямс (Технічний університет, м. Відень), доц. Лопатька В.М. (Харківський національний університет будівництва та архітектури), Возняка Т.С. – директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Возницького та представників влади, учасники вирушили на виїзне засідання у с. Підгірці, де оглянули основні історико-культурні об’єкти населеного пункту, побували на місці згорілої церкви, оглянули місцеві краєвиди.

Другого дня конференції (25.03) відбулося пленарне засідання в приміщенні НУ «Львівська політехніка». Під час заходу виступили і взяли участь в обговореннях і дискусіях професори Чухрай Н.І., Черкес Б.С., Бевз М.В., Лінда С.М., доценти Рибчинський О.В., Дубик Ю. (усі з НУ «Львівська політехніка»), доцент Лопатько В.М. (ХНУБА, м.Харків), професор Марина Доерінг-Вільямс (ТУ, м. Відень), доктор Антон Кралер (УНІ, м.Інсбрук), доктор Герхард Гаузер. З доповіддю виступив також директор громадської організації «Шолом Підгірці» Ігор Кавич, який продемонстрував учасникам короткометражний фільм про пам’ятки села Підгірці. Перед присутніми виступили Віктор Кушніренко – голова ради правління благодійного фонду «Підгорецький замок», Андрій Филипчук – заступник директора Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», голова сільської ради с. Підгірці Надія Михайлишин, Бродівський районний архітектор Оксана Максимів та ін. Після тривалих обговорень і дискусій ухвалили резолюцію, серед пунктів якої: створення робочої групи за участю членів ГО «Шолом Підгірці», науковців, представників влади та ін.; розроблення Програми з інвентаризації і вивчення пам’яток Підгірців; проведення експертної оцінки генерального плану села на відповідність можливості створення Національного заповідника з відповідним ландшафтом; видати на базі НУ «Львівська політехніка» науковий збірник матеріалів конференції та ін.

Під час конференції 25.03.2017 р.

Під час конференції 25.03.2017 р.

Слід відзначити велику роботу з підготовки конференції, проведену директором ГО «Шолом Підгірці» п. Ігором Кавичем та доцентом «Львівської політехніки» п. Орестою Ремешило-Рибчинською, яка багато років досліджує пам’ятки Підгірців, а під час заходу була незмінною ведучою.

Є велика надія, що ініційований новозаснованою ГО «Шолом Підгірці» процес збереження і ревалоризації пам’яток с. Підгірці матиме добрі результати і поважну підтримку. До речі, назва громадської організації походить від кооперативи «Шолом», заснованої у міжвоєнний період у с. Підгірці о. Василем Пришляком – великим патріотом і подвижником життя села і краю.

Горіла церква в с. Чепелі

(уточнена інформація)

22 лютого 2017 р. близько 2 години ночі загорілася церква Перенесення мощей Святого Миколи у с. Чепелі на Брідщині. Пожежа була вчасно помічена і храм вдалося врятувати. Про розміри і шкоду заподіяну церкві свідчать світлини, розміщенні на офіційному сайті Сокалько-Жовківської єпархії. Причини пожежі встановлюють слідчі.

Постраждалий храм було збудовано у 1989-1993 рр. на фундаментах старої церкви. Давніша дерев’яна церква ХІХ ст. була знищена під час Першої світової війни і громада села у 1922 р. переробила на церкву будинок плебанії, використавши залишки матеріалів зруйнованої святині.

Як відомо, село Чепелі є батьківщиною о. Якова Головацького (1814-1888) –  українського лінгвіста, етнографа, фольклориста, історика, поета, педагога, громадського діяча, співзасновника гуртка «Руська Трійця».

Лекторій з нагоди Міжнародного дня рідної мови

21 лютого 2017 р. у Міжнародний день рідної мови бажаючі мешканці міста Броди  зібралися у читальній залі районної бібліотеки, щоб послухати лекцією на тему «Синопсис Пліснесько-Підгорецького монастиря – визначна пам’ятка староукраїнської мови та історії». Захід був організований Бродівським історико-краєзнавчим музеєм спільно з Центральною районною бібліотекою. Перед лекцією власний вірш про рідну мову прочитав поет, краєзнавець, член Національної спілки журналістів України Микола Шуневич. Лектор – старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею – Андрій Корчак розповів  про те, яке місце займає «Синопсис…» серед інших тогочасних видатних рукописних пам’яток України. Він ознайомив присутніх з історією написання літопису, його особливостями. Розказав про дослідників рукопису. Аналізуючи текст, Андрій Корчак заінтригував присутніх тим, якою же мовою написано «Синопсис…» – староукраїнською, церковнослов’янською чи руською. Під час лекції присутні мали можливість насолодитися оригінальним звучанням тексту давнього документа, який спробував відтворити Андрій Корчак. На завершення ведуча заходу Надія Степура подякувала всім присутнім і лектору за цікаву зустріч і зробила анонс подальших подій у читальній залі бібліотеки.

Розробляється генеральний план історичного села Лешнів

ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» працює над підготовкою генерального плану села Лешнів. У документі планується врахувати об’єкти культурної спадщини населеного пункту – руїни костелу Святого Матвія, оборонний вал, церкву Святого Миколая, єврейський та два християнські цвинтарі, споруду колишнього млина.

Як повідомила керівник відділу містобудування, архітектури і будівництва Бродівської РДА Оксана Максимів, за матеріалами генплану буде розроблена облікова документація, паспорти об’єктів для подальшого включення їх до державного реєстру пам’яток (у статусі «нововиявлених»).

Нагадаємо, що сучасне село Лешнів – колишнє містечко, засноване краківським каштеляном Мацеєм Лешньовським  у 1627 р. на місці (чи поблизу) давнього поселення на річці Солонівка. Містечко мало велику Ринкову площу, Бернардинський монастир з костелом Св. Матвія XVII ст., синагогу (розібрану в 1950-х роках), дві церкви та багато інших цікавих споруд. Лешнів мав унікальну систему підземних ходів, які, за переказами, пересікали містечко з півдня на північ та із заходу на схід. На жаль, цей населений пункт не був включений до Списку історичних населених місць України, до якого увійшли з нашого району місто Броди і смт. Підкамінь.

Сподіваємось, що врахування історико-культурного спадку Лешнева в майбутньому генплані, сприятиме порятунку унікальних об’єктів колишнього містечка, а для лешнівської громади стане предметом зацікавлення, гордості своїм минулим, а також основою для подальшого розвитку.