Краєзнавчий календар 2021 р. наповнений значною кількістю «круглих» дат, ювілеїв, пам’ятних подій, які відбулися в минулому на теренах Брідщини. Традиційний щорічний ретроспективний огляд пов’язаний не лише з необхідністю відзначити чи вшанувати окремі історичні події, але й пригадати епізоди і факти з минулого нашого краю, замислитися про те, що було, що є зараз і що/як може бути в майбутньому.
Січень
1 січня – 115 років тому (1906 р.) місто Броди почало жити за середньоєвропейським часом згідно з прийнятим рішенням міської ради від 28 грудня 1905 р.
3 січня – відзначатиметься 150-річчя від дня народження священника, визначного громадського, освітньо-культурного діяча, педагога, мецената, останнього довоєнного голови Товариства «Просвіта» у Львові о. Юліяна Дзеровича (1871-1943), уродженця с. Смільне.
12 січня – 95 років тому (1926 р.) розпочалася історія організації «Луг» на Брідщині. Цього дня групою ініціативних людей у Бродах було підписано лист до Воєводства в Тернополі з повідомленням про намір заснувати Руханкове Товариство і Огневої сторожі «Луг», а також підписано статут організації. Серед членів засновників були Савицький Гриць (голова), Павлюк Гриць (секретар), Вислоцький Олександр, Чубатий Володимир, Рудницький Володимир, Сірко та ін. Незважаючи на різноманітні перешкоди з боку польської влади, ця організація, що проіснувала до приходу більшовиків у вересні 1939 р., виховала багато патріотів, які згодом стали активними учасниками національно-визвольного руху 1940-50х років.
26 січня – 75 річниця загибелі Григорія Котельницького (1907-1946) – «Шугая», командира куреня УПА «Дружинники», військового референта Золочівського окружного проводу ОУН, командира тактичних відтинків «Пліснесько» та «Яструб», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Народився у с. Підгірці. Загинув з побратимами 26.01.1946 р. біля с. Кривня Рогатинського району на Івано-Франківщині.
29 січня – 75 років минає (1946 р.) з часу, коли в ході так званої «великої блокади» – репресивної операції, яку проводив більшовицький режим проти ОУН і УПА, на Піщаній горі біля с. Бовдури енкаведисти виявили схрон з повстанцями. Під час бою загинуло 6 підпільників (Роман Хміляр – «Голуб», Степан Ковальчук – «Орел», Петро Дудка – «Омелько», Йосип Хміляр – «Вербовий», Юліан Хміляр – «Хмурний» та Стах Савчук – «Тарас»), а 2 (Семен Сліпець – «Дубок» та Іван Хміляр – «Іван») були захоплено в полон. Цього дня Берлинський самооборонний кущ «Стефанівського» (Михайла Дутки з с. Берлин) поніс значні втрати – 8 бійців.
Лютий
130 років минає від першого візиту до нашого міста Лесі Українки (1871-1913). На початку лютого 1891 р. Лариса Петрівна Косач у супроводі своєї матері – Олени Пчілки – їхала з Луцька через Львів до Відня, щоб лікувати хвору ногу. Першим містом Галичини були Броди. Невідомо, чи була Леся Українка у цей час в самому місті чи лише на станції, очікуючи поїзда. Однак з Бродами вона мала тісні зв’язки. Про це свідчить, наприклад, лист поетеси до відомого етнографа В.Гнатюка від 27 серпня 1901 р. з Буркута (Гуцульщина), де зазначено таке: «Листа від п. Питляра з Бродів я отримала, тільки він не дає точної адреси (вулиці і числа дому), тож невідомо, де його в Бродах шукати; чи не будете ласкаві написати мені се. Также прошу подати Вашу приватну адресу у Львові, бо я хотіла б телеграфувати до Вас просьбу вислати книжки до Бродів, до п. Питляра, як тільки отримаю звістку, що там вже є кому ті книжки забрати». Очевидно, мова йшла про переправлення книг через кордон, які могли бути заборонені в Російській імперії. Щодо Питляра, то тут мова, правдоподібно, йде про Григорія Питляра – ад’юнкта повітового суду в Бродах.
22 лютого – 85 років назад (1936 р.) на Старих Бродах відбувся перший Луговий з’їзд, на якому були присутні представники майже усіх 33 існуючих на той час осередків товариства «Луг» Бродівського повіту (всього близько 200 чоловік). На з’їзді був присутній і виголосив реферат голова «Великого Лугу» у Львові полковник Роман Дашкевич.
28 лютого – 75 річниця загибелі (1946 р.) керівника Берлинського підрайонного проводу ОУН Михайла Дутки (1910-1946) – «Стефанівського».
Березень
11 березня – 100-річчя від дня народження Юрія Федорука (1921-1944) – «Лемка» – визначного члена ОУН, виховника молоді, організаційного референта крайового проводу Юнацтва ЗУЗ, провідника Генеральної Округи ОУН на ОіСУЗ. Діяч народився у с. Накваша на Брідщині, а загинув у бою з більшовиками 30 липня 1944 р. в с. Устянка на Рівненщині.
18 березня – 75 річниця з часу загибелі (1946 р.) провідника Лешнівського кущового проводу ОУН Степана Мигаля (1918-1946) – «Гонти», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Степан Мигаль з дружиною та 6 побратимами загинули в криївці поблизу с. Лісові, оточений облавниками.
30 березня відзначатимемо 125 річчя від дня народження Олександра Вислоцького (1896-1941) – українського громадського і політичного діяча, сотника Січових Стрільців, посла від партії УНДО до польського сейму (1928-1930), організатора українського культурного і економічного життя Брідщини 1920-1930-х рр., керівника повітового товариства «Луг», засновника і видавця газети «Брідські вісті».
Квітень
1 квітня – 130-річчя від часу заснування філії товариства «Просвіта» у Бродах (1891 р.). Саме в цей день група ініціативних людей Брідщини (на чолі з професором Бродівської гімназії Григорієм Яремою) вирішила заснувати у Бродах філію цього товариства і підписала статут.
22 квітня – 120 років тому (1901 р.) Леся Українка знову побувала проїздом у м. Броди, звідки відправила лист до Михайла Кривинюка – громадського і політичного діяча і видавця, майбутнього чоловіка своєї сестри Ольги Косач. У короткому листі, відправленому з Бродів, зазначила: «Переїхала без інцидентів, тільки в вагонах палять в грубках шалено, так що все таки раз мусіла класти компреси, але на тім ся скінчило. Вітаю всіх. Л.К. Сьогодні напишу зі Львова. Л.К.».
Червень
11 червня – 370 років тому (1651 р.) напередодні битви під Берестечком неподалік Бродів відбувся бій козаків і татар з двома польськими хоругвами (військовими відділами). У цьому бою козацько-татарський загін здобув перемогу, але незабаром був розбитий внаслідок нападу іншого польського відділу. Полеглих у бою козаків поховали у могилі неподалік с. Шнирів.
13-14 червня – 125 років тому (1896 р.) відбувся візит до Бродів цісарсько-королівського намісника Галичини князя Євстахія Сангушка, водночас власника Підгорецького замку. Граф зустрівся з представниками влади, місцевою шляхтою, відвідав навчальні заклади міста, державні та громадські установи, побував на службі в костелі.
21 червня – 125 років назад (1896 р.) засновано Товариство допомоги бухгалтерам та купцям у Бродах.
22-23 червня – 80 роковини (1941 р.) масових розстрілів політичних в’язнів в тюрмах НКВД спочатку на території Західної України, а згодом й на іншій території України.
23-29 червня 1941 р. (80 років тому) під Бродами відбулася найбільша танкова битва періоду Другої світової війни – відома як битва в районі Луцьк-Дубно-Броди.
28-29 червня – 90 річниця від часу чергового візиту митрополита Андрея Шептицького до м. Броди (1931 р.). Очільника УГКЦ зустріли біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де від імені духовенства його урочисто привітав о. Туркевич, а від брідської громади суддя – Гнат Панас. Після благословення митрополита відбулася служба у церкві Святого Юрія, згодом – обід в українській бурсі, а увечері в будинку Музичного товариства відбувся святковий концерт на честь 30-річчя первосвященства Андрея Шептицького за участі близько 250 осіб.
28 червня – 85 років тому (1936 р.) у Бродах відбулося велике свято «День Просвітянки» організоване філією «Просвіти». Величне свято, яке розпочалося біля церкви Св. Юрія і продовжилося, після походу вулицями міста близько 3 тис. учасників, на площі «Богуна», було перервано провокаційним нападом комуністів. Гідну відсіч нападникам дали брідські «луговики».
Липень
28 липня – 105 років назад (1916 р.) місто Броди було захоплене російськими військами у ході наступу генерала Брусилова, що розпочався 4 червня 1916 року. Після жовтневих подій 1917 р. у Петрограді, українські солдати і офіцери 101-ої російської піхотної дивізії, яка дислокувалася у Бродах, створили військовий комітет і заявили про свою підтримку Українській Центральній Раді у Києві. Австро-угорські війська повернулися у Броди аж в лютому 1918 р.
30 липня минає 10 років від часу проведення у с. Клекотів з’їзду родини Федунів та відкриття Музею-садиби родини Федунів (2011 р.).
Серпень
24 серпня – окрім Дня Незалежності України, відзначатимемо 150-річчя від дня народження Василя Щурата (1871-1948) – визначного українського педагога, літературознавця, поета, перекладача та громадського діяча. Він з 1901 по 1907 рік проживав у м. Броди, працюючи професором Бродівської гімназії та брав активну участь у громадському житті українців Брідщини. Саме завдяки його наполегливій праці пожвавилося національне життя краю. Він очолював місцеву «Просвіту», заснував товариство «Основа», для якого спільно з товариством «Самопоміч» було збудовано будівлю, де розмістилися різні українські організації. Він став засновником товариства «Українська бурса», завдяки якому було відкрито гуртожиток для незаможних українських дітей, які приїжджали на навчання до Бродівської гімназії. Бродівський період був дуже продуктивним і в творчому доробку Василя Щурата – перекладено «Слово о полку Ігоревім», написано «Грюнвальдську пісню», написано ряд краєзнавчих розвідок та ін.
Наприкінці серпня минає 95 років (1926 р.) з часу заснування товариства «Луг» у с. Заболотці. Його засновником був творець товариства «Великий Луг» у Львові і незмінний керівник цієї організації Роман Дашкевич, заболотцівський зять. Членами-засновниками були Іван Зенюк, Антоній Баґай, Антоній Сітка, Антон Міськів, Микола Лисюк, Антін Шалейка, Іван Миськів, Григорій Шикула, Петро Сенів.
Вересень
3 вересня – 175 років від дня народження відомого польського книговидавця, громадського та політичного діяча Бродів, власника книгарні на вул. Золотій – Фелікса Веста (1846-1946).
26 вересня – минає 110 років від дня народження о. Михайла Левенця (1911-1991), уродженця Малих Фільварків, священника, активного громадського діяча, капелана української дивізії «Галичина», першого капелана СУМ.
28 вересня – 100-річчя від народження Михайла Заяця (1921-1952), «Зенка», «Влодка» – вояка УПА, печаткара, керівника охоронної боївки головного командира УПА Романа Шухевича, охоронця та учасника кур’єрської групи Василя Кука, автора унікальних спогадів про генерала «Чупринку», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу. Повстанець народився у с. Берлин.
Жовтень
16 жовтня – 100-річчя від народження Олекси Сітки (1921-1952), «Підкови», керівника Бродівського надрайонного проводу ОУН, лицаря Бронзового хреста бойової заслуги УПА, уродженця х. Липник, с. Ражнів.
25 жовтня – 85 років тому (1936 р.) філія товариства «Просвіти» в Бродах організувала «Вечір народної ноші» за участю понад 600 осіб. На вечорі, як показ, було представлене селянське весілля з народними звичаями і піснями. Дійство підготували члени читальні «Просвіти» під проводом п. М. Лисюкової, дружини місцевого пароха.
Листопад
11 листопада – 120 років тому (1901) бюро Торгово-промислової палати перейшло у новозбудоване власне приміщення (нині будівля Бродівської ЗОШ №1). Будівництво, вартість якого становила 80 000 корон, тривало два роки (1899-1901). А 12 грудня 1901 р. відбулося перше урочисте засідання Торгово-промислової палати у новому будинку.
18 листопада – 110 років назад (1911 р.) відбувся чин урочистого освячення приміщення новозбудованої Української бурси ім. Маркіяна Шашкевича на вул. Бузовій. На базі цієї будівлі у пізніший час було розбудовано Бродівську СЗОШ №2.
85 років тому в листопаді 1936 р. вийшов перший номер «Брідських вістей» – часопису, присвяченого суспільному життю українців Брідщини.
В кінці листопада минає 110 років (1911 р.) від часу відкриття у Бродах купецької двокласної школи. На той час там навчалося 33 учні. Метою закладу була підготовка інтелігентного купецтва.
Грудень
1 грудня – 140 років від дня народження Івана Созанського (1881 – 1911) – історика, філолога, професора Бродівської гімназії, автора праці «З минувшини міста Бродів». Діяч народився у с. Старі Купновичі на Самбірщині. Помер і похований у м.Броди.
Ця невелика добірка історичних дат є далеко неповною, постійно оновлюється. Радо запрошуємо жителів Брідщини доповнювати історичний календар, надавати свої пропозиції та побажання. Усіх, хто бажає дізнатися більше про історію краю запрошуємо у Бродівський історико-краєзнавчий музей. Читайте наш сайт «Історична спадщина Бродів» та слідкуйте за нашими сторінками у мережі фейсбук.
Василь Стрільчук
директор Бродівського історико-краєзнавчого музею
