День Українського Спортовця в Бродах 1937 р.

У серпні 2022 р. минає 85 років від часу, коли у нашому місті було проведено велике свято – День Українського Спортовця. Це була перша такого роду масова спортивна подія у житті українців Брідського повіту. Про її підготовку та проведення дізнаємося зі сторінок газети «Брідські вісті» – часопису, що виходив у Бродах у 1936-1937 р.

Організатором свята став Український Спортовий Клюб «Богун» (УСК «Богун»). І хоча це товариство досить відоме у Бродах, однак історія його творення та діяльності ще потребує ґрунтовного дослідження. Витоки створення УСК «Богун» сягають 1925 р. В тому році, у символічний для українців Галичини день – 1 листопада – група ініціативних і поважних людей міста Броди, а в основному це колишні старшини й підстаршини українських армій періоду 1917-1921 рр., урядовці УНР та ЗУНР, які на той час проживали чи працювали у Бродах, а також кілька активних молодих людей  підписали статут майбутнього товариства. Ініціативну групу очолював суддя Гнат Панас, заступник комісара Брідського повіту в період ЗУНР. 18 лютого 1926 р. цей же актив подав клопотання до воєводського уряду в Тернополі з проханням прийняти статут і зареєструвати товариство. Однак отримали відмову. Формальним приводом стало те, як випливає з пояснення воєводства, що товариство згідно зі статутом є неполітичним, а вживання у назві слова «український» надає товариству політичного характеру. Не погоджуючись з висновком воєводських чиновників, організатори УСК «Богун» подали скаргу до Міністерства внутрішніх справ Польської держави. Заборону на заснування Українського Спортового Клюбу «Богун» було скасовано, проте лист з офіційним підтвердженням надійшов лише 10 травня 1929 р. І тільки після цього – 28 травня 1929 р. статут товариства і сама організація були зареєстровані. Як зазначалося в установчому документі: «Метою Клюбу є плекання і піднесення фізичної  і духової культури так молоді як і цілого громадянства, а саме: розбуджування у всіх верствах громадянства замилування до всіх галузів спорту (як руханка, змагання, гри товариські, їзда кінно, на колесі, прогульки, плавання, танці), а також  музики, співу і пр., плекання в молоді товариського духа і удержування зносин з иншими подібними клюбами і товариствами».

З початку 1930-х років УСК «Богун» розгорнув активну діяльність. Однак для повноцінної праці бракувало власного спортивного майдану. Проблему вдалося вирішити у 1933 р. шляхом винаймання в громади Старих Бродів ділянки площею близько 2 моргів в урочищі Липки. За іншими даними – спогадами Адріяна Блюя – ділянка була викуплена. Після проведення необхідних робіт з вирівнювання площі та встановлення огорожі вартістю 900 злотих спортивний майдан (стадіон) був готовий для проведення різного роду змагань та заходів.

Значною мірою успішний розвиток товариства був пов’язаний з активним проводом (управою). Багатолітнім керівником УСК «Богун» в Бродах був один з визначних громадських діячів Брідщини, відомий кооператор, директор Повітового Союзу Кооператив Юрко Чубатий.  Його заступницею була Марія Жолнірчук – голова філії Товариства «Просвіта»(1933-1939),  активна діячка «Союзу Українок», «Рідної школи».

В товаристві найбільш дієвою була секція копаного м’яча (футболу), яка майже кожного року здобувала перші місця поміж команд Бродів. Частими були футбольні зустрічі між командами УСК «Богун» (Броди) та СТ «Україна» (Львів). Розвивалися також інші спортивні напрямки.

Наглядним прикладом успішної діяльності спортивного товариства для жителів та гостей Брідського повіту стала організація та проведення Дня Українського Спортовця у Бродах. Вперше інформацію про плановане свято було надруковано у часописі «Брідські вісті» від 1 липня 1937 р. Зокрема під заголовком «Комунікат» (повідомлення – В.С.) значилося:

«Український Спортовий Клюб «Богун» в Бродах подає до відома, що зпочатком серпня 1937. р. орґанізує в Бродах Перше Повітове Спортове Свято п. н. «День Українського Спортовця».

Проситься всі спортові Товариства брідського повіту приготовити своїх змагунів до участи в цьому святі.

Для орієнтації подається, що в програму ввійдуть слідуючі конкуренції:

  1. Легкоатлєтика: біги 100 м. 400 м. і 2000 м. навпростець, скоки удовжінь і угору, куля, диск, ратище;
  2. Спортові гри: копаний мяч і відбиванка;
  3. Перегони наколисників 30 км.

За здобуття перших місць будуть роздані цінні нагороди й дипльоми.

Вже заздалегідь просимо зголошувати, котрі Товариства задумують взяти участь в «Дні Українського Спортовця», як рівнож які конкуренції приготовляють.

За Виділ У.С.К. «Богун» в Бродах: Юрій Чубатий, голова. – Др. Осип Сось, секретар».

 

А вже 1 серпня 1937 р. в повітовому часописі було вміщено нове оголошення з конкретною датою спортивного свята:

«Позір!
Вже дня 8. серпня ц. р. о год. 14-тій відбудеться в Бродах величавий Спортовий День п. н. «День Українського Спортовця»!
Докажім своєю масовою участю, що належно розуміємо велике значіння спорту для кожної Нації а зокрема для нас українців.
Подробиці в афішах!».

 

Однак через певні причини саме свято відбулося 15 серпня 1937 р. У часописі «Брідські вісті» за 1 вересня  було вміщено опис свята та світлину «Учасників наколесних змагань у Дні Українського Спортовця». Із замітки дізнаємося, що у програму свята увійшли такі види спорту як: перегони наколесників (велосипедні змагання), легка атлетика, відбиванка (волейбол) чоловічих і жіночих команд, змагання копаного м’яча (футбол). Короткий репортаж про перебіг свята та результати змагань подаємо словами учасника, надрукованими в повітовому часописі:

«Імпрезу розпочато в год. 14:30, перегонами наколесників на трасі Броди – Ясенів (30 км.). До старту стануло 9 змагунів, до мети прибуло 8. Перше місце осягнув Івасюта Михайло (Суходоли) в часі 1.1’05’’ (золочена медаля). Друге місце Фединишин А. (Чехи) в час 1.1’5’’(посріблена медаля). Третє місце Стефанівський Петро 1.6’46’’. Перегонам із великим зацікавленням приглядалося богато людей в Старих Бродах, Суходолах і Ясенові, куди переїздили наколесники.

Рівночасно на площі У.С.К. «Богун» відбувалися легкоатлєтичні змагання; біги 100 м, 400 м, скок в гору, в довжінь, мет кулею, диском і ратищем. Перші місця здобули – 100 метр. – Лящук Ярослав в часі 11’6’’ (позолочена медаля); Чайківський Дмитро. 11’10’’ (посріблена медаля); Гаврилюк 12’40’’; 400 м, Гаврилюк 1’8’’, Лящук Ярослав 1’10’’, Шаталов 1’11’’.

Скок в гору – Крохмаль 161 cm. (золочена медаля), Несторович 156 cm. Заяць 155 cm. (посріблена медаля).

Скок у довжінь – Лящук Ярослав 5,25 м. (золочена медаля); Несторович 5,19 м. (посріблена медаля); Кохманський 4,76 м.

В змаганнях жін. відбиванки взяли участь тільки дві дружині, а саме С.Т. «Сокіл» – Олесько і У.С.К. «Богун» – Броди. – Побідив «Богун».

До мужеської відбиванки стануло дружини «Сокіл» – Олесько, У.С.К. «Комета» – Радивилів – «Пониква», У.С.К. «Богун» – Броди. В фіналі побідив «Поникву» У.С.К «Богун» на пункти 25 : 23.

Змаганнями копаного мяча між УСК «Комета» – Радивилів а УСК «Богун» – Броди, – які виграла «Комета»2 : 1 «День Українського Спортовця» закінчено».

Спортивне свято 1937 року мало значний резонанс серед українського громадянства. Попри певні організаційні недоліки, День Українського Спортовця в Бродах сприяв популяризації та поширення спорту на теренах краю. Це свято мало позитивний вплив на морально-патріотичне виховання молоді, заохочувало до фізичного розвитку, участі в змаганнях, формувало національну свідомість українців.

З приходом у 1939 р. більшовиків діяльність УСК «Богун», як і всіх національно-патріотичних товариств, припинилася. Товариство було частково відновлено в період німецької окупації, але систематична діяльність не проводилася, оскільки йшла війна і багатьох членів не було на місці. І у 1943 р. УСК «Богун» остаточно припинив свою діяльність.

Із відродженням Української держави на початку 1990-х рр. спортивний бренд минулого Бродів було відновлено – правда, у назві футбольного клубу «Богун». Історичні джерела і старожили зберегли імена колишніх спортсменів УСК «Богун» і пам’ять про величаве спортивне свято 1937 р. у Бродах.

Цьогоріч минає 85 років з часу проведення першого Дня Українського Спортовця в Бродах. В пам’ять про цю непересічну подію за ініціативи любителя і популяризатора спорту, віце-президента Бродівського волейбольно-спортивного клубу «Єдність» Віталія Легчиліна та при організаційній підтримці Бродівської міської ради у нашому місті в неділю 14 серпня 2022 р. на стадіоні «Ювілейний» відбудеться День Українського Спортовця. Особливістю свята є те, що воно проходитиме за програмою 1937 року та на підтримку Збройних Сил України.

 

Підготував Василь Стрільчук

Творча палітра «Школи різьбярства» рідному місту

З нагоди Дня Конституції України керівник «Школи різьбярства», що діє при Бродівському педагогічному коледжі імені Маркіяна Шашкевича, Ігор Ошурко подарував декілька знакових виробів учнів цього мистецького осередку та її керівника у фонди Бродівського історико-краєзнавчого музею.  Символічним є те, що саме цього року виповнюється 35 років «Школи різьбярства», заснованої і провадженої Ігорем Степановичем, а також 25 років першого випуску групи студентів, керівником якої він був.

«Школа різьбярства» за час свого існування вже стала певним символом міста Броди і громади, вироби її учнів експонувалися у різних куточках України і за кордоном. Подаровані предмети, розміщені на виставці, в майбутньому стануть окремим розділом музейної експозиції та презентуватимуть народні ремесла нашого краю для гостей міста і громади.

Сьогодні випускники Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича, який діє у місті Броди вже 77 років, захищають наші права і свободи на освітньому, науковому, культурному, трудовому та військовому фронтах. А коледж очікує на поповнення вступниками, майбутніми талановитими педагогами.

Екскурсії містом Броди у квітні 2022 р.

Комунальна установа

«Бродівський історико-краєзнавчий музей» Бродівської міської ради

запрошує на екскурсії містом

 

Упродовж квітня 2022 р. працівники музею проводять безкоштовні екскурсії містом Броди для гостей, які волею обставин опинилися у місті Броди і Бродівській громаді.

Перелік екскурсій:

  1. Загальна оглядова екскурсія містом
  2. Бродівський замок
  3. Містичні історії Бродів
  4. Міське корзо – вулиця Золота.
  5. Архітектурний ансамбль вулиці Коцюбинського.
  6. Інше за попереднім узгодженням.

 

Записатися на екскурсії містом можна
заповнивши контактну форму

або звернутися до Бродівського історико-краєзнавчого музею (м. Броди, майдан Свободи,5).

 

Екскурсії проводитимуться з наповненням груп 10-15 осіб із дотриманням умов  воєнного часу.

Конференція «Гімназія в Бродах: від минувшини до відродження»

Бродівська міська рада

Бродівська гімназія імені Івана Труша

Комунальна установа “Бродівський історико-краєзнавчий музей” Бродівської міської ради

 

Інформаційний лист

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

 

Запрошуємо Вас до участі у IV науково-теоретичній конференції «Гімназія в Бродах: від минувшини до відродження», яка присвячена 25-річчю відродження гімназії.

Гімназія у Бродах має понад 150-літню освітню традицію. Будучи заснованою ще в часи Австрійської імперії, ця установа продовжувала свою діяльність до початку Другої світової війни. Про тогочасні досягнення гімназії в Україні та поза її межами може свідчити плеяда відомих випускників. Це митці І. Труш, М. Федюк, А. Попель, В. Дайчак; літератори О. Роздольський, В. Хронович, Й. Рот, В. Ящун, Л. Бучковський; діячі українських національно-визвольних змагань М. Тарнавський, П. Федун та ін. Також в цей час тут працювали знані представники української гуманітарної науки  І. Кокорудз, В. Щурат та І. Созанський.

В радянський період та в перші роки Незалежної України в стінах колишньої гімназії діяла українська середня школа. В свій час її учнями були скульптор Б. Романець та співак М. Шуневич, доктори фізико-математичних наук, професори Я.Дутчак та О.Шпотюк, доктор технічних наук, професор П.Ясній, поет, перекладач Я.Павлюк. У 1997 р. завдяки старанням небайдужих людей, справжніх патріотів краю та України гімназія у Бродах відновила свою роботу. У 1999 р. закладу присвоєно ім’я Івана Труша. За свою відносно коротку історію гімназія і надалі продовжує забезпечувати високий освітній рівень здобувачів освіти.

Одним із багатьох різновидів діяльності навчального закладу є проведення ювілейних конференцій, метою яких є представлення для широкого кола громадськості нових досліджень з історії гімназії та життєпису пов’язаних з нею відомих людей.

Конференція відбудеться в приміщенні гімназії 17 червня 2022 р.

Робота заходу буде організована за такими напрямками:

  1. «Гімназія в ІІ пол. ХІХ – І пол. ХХ ст.»
  2. «Середня школа сер. – кін. ХХ ст.»
  3. «Відроджена гімназія кін. ХХ – поч. ХХІ ст.»
  4. «Непересічні особи в історії гімназії»

 

Офіційна мова конференції – українська.

 

Заявку на участь у роботі конференції (назва теми, прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, науковий ступінь, вчене звання, домашня (робоча) адреса, № тел., e-mail),текст статті та ілюстраціїпросимо надсилати до 1 травня 2022 р. на електронну пошту: naum2109@ukr.net, yuriymelnyk@brodyg.ukr.education

Контактні особи: директор Юрій Мельник (0997705440); вчитель історії Андрій Корчак (0662552548; 0963937418).

Матеріали конференції будуть опубліковані у збірнику до початку конференції.

Вимоги до оформлення статті:

Обсяг тексту –до 10 сторінок та 5 ілюстрацій.

Ілюстрації та підписи до них подаються окремо від основного тексту.

Вгорі справа: прізвище, ім’я, нижче – посада, місце роботи, назва міста: курсив.

Назва статті –посередині великими літерами.

Текст – Microsoft Word; шрифт – TimesNewRoman, кегль – 14; параметри оформлення сторінки: верхній і нижній береги – 2 см, лівий – 3 см, правий – 1,5 см; інтервал між рядками –1,5. У кінці статті – пронумерований список літератури, посилання в тексті – у квадратних дужках напр. [1, с. 20] (Джерела та література) кегль – 10, інтервал між рядками – 1.

 

Оргкомітет залишає за собою право відхиляти доповіді, які не відповідають вимогам та тематиці конференції.

Проїзд, проживання – коштом учасників конференції.

Будемо вдячні Вам за поширення цієї інформації серед колег.

 

Оргкомітет

Краєзнавчий календар Брідщини 2022 року

На початку року маємо добру нагоду заглянути до краєзнавчого календаря та ознайомитися з добіркою різноманітних «круглих» дат 2022 року.

Цьогоріч маємо декілька знакових ювілеїв. Серед них 80-річчя від часу створення Української Повстанської Армії (у Львівській області 2022 рік проголошено Роком УПА). Ювілейні дати  минають від дня народження відомих діячів нашого краю: Юліяна Чорнія (100-річчя), о. Адріяна Зафійовського (140 р.), Осипа Роздольського (150 р.), Юзефа Коженьовського (225 р.) та ін. 25 років святкуватиме відновлена Бродівська гімназія, яка нині носить ім’я Івана Труша.

Також у 2022 р. виповнюються 110-річні ювілеї відомих історичних будівель Бродів: старого корпусу Бродівського педколеджу ім. Маркіяна Шашкевича (колишнього повітового суду), Народного дому (давнього будинку польського товариства «Сокіл»), палацу графів Тишкевичів (нині адмінбудинку Бродівського держлісгоспу), пошти. 280 років минає з часу спорудження Великої Бродівської синагоги. 120 років тому (восени 1902 р.) в міському парку було встановлено годинниковий павільйон, відновлений на початку 2000-х років.

У поданому далі переліку наведено як і значніші події так і пересічні дати краєзнавчого характеру, які допомагають краще пізнати історію нашого краю.

Січень

2 січня минуло 125 років  (1897) від часу, коли на вулиці Стефанії (тогочасна назва сучасної вул. Золота) офіційно почало працювати газетне бюро. Його відкрив Бернард Шаррер. Там усі охочі могли здійснити підписку на крайові і зарубіжні (дозволені) часописи.

9 січня минуло 165 років від дня народження Юліяна Дуткевича (1857-1925) – греко-католицького священника, громадського діяча, публіциста, довголітнього пароха с. Дуб’є на Брідщині, ініціатора та засновника першого українського сільськогосподарського товариства «Сільський господар» (1898).

12 січня – 95 річниця початку створення молодіжного товариства «Луг», яке діяло до вересня 1939 р. Того дня 1927 р. група ініціативних людей у Бродах написала подання до Воєводства в Тернополі з повідомленням про намір заснувати Руханкове Товариство і Огневої сторожі «Луг», а також підписала статут організації. Серед членів засновників були колишні старшини армії УНР та УГА: Савицький Гриць, Павлюк Гриць, Вислоцький Олександр, Чубатий Володимир, Рудницький Володимир, Сірко, Степан Білинський та ін.

31 січня минає 100 років від дня народження відомого бріщанина Юліяна Чорнія (1922-2013) – хорунжого української дивізії «Галичина», члена ОУН, визначного діяча української діаспори, голови Американського комітету брідщан, члена редколегії книг «Броди і Брідщина», краєзнавця, доброчинця і мецената.

Лютий

15 – 21 лютого 85 років тому (1937) у с. Шнирів відбувався курс трикотарства, куховарства і домашньої господарки, в якому взяло участь 30 учасниць з різних сіл Брідщини. Захід було організовано місцевою читальнею «Просвіта» при підтримці Філії «Просвіти» у Бродах.

Березень

3 березня – 140 років від дня народження священника, катехита шкіл міста Броди, визначного громадського діяча Брідщини, діяча підпільної УГКЦ о.Адріян Зафійовський (1882-1973). Меморіальна дошка священнику розміщена на будівлі міської бібліотеки, де колись була жіноча школа.

5 березня минає 105 років від дня народження Галини Столяр (1917-1942) – української патріотки, учасниці «Пласту», «Просвіти», «Рідної школи», «Союзу Українок», студентського товариства «Смолоскип» та члена Організації Українських Націоналістів. В пам’ять про героїню, на будівлі колишньої плебанії у с. Суховоля, де мешкала її родина, встановлено меморіальну таблицю. Її ім’я носить Суховільська школа, а у Бродах є вулиця Галини Столяр.

6 березня виповнюється чверть століття символам Бродів. 6 березня 1997 р. рішенням Бродівської міської ради затверджено герб і прапор м. Броди.

19 березня – 225 років від дня народження Юзефа Коженьовського (1797–1869) – польського письменника, драматурга, педагога. Діяч народився на Старих Бродах, де сьогодні є названа вулиця його іменем. До Другої світової війни його ім’я носила сучасна вулиця Василя Стуса, а у міському парку стояв пам’ятник письменнику (скульптор А.Попель).

30 березня – 110 років тому (1912 р.) відбулося урочисте освячення новозбудованого приміщення повітового суду (нині старий корпус Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича).

125 років тому (у березні 1897 р.) в одному з будинків на вулиці Коженьовського (нині вул. Василя Стуса) розмістилося новостворене українське касино (товариство клубного типу) «Руська Бесіда», до якого увійшли 33 представники руської (української) інтелігенції міста і повіту (духовенство, викладачі гімназії, державні службовці).

Квітень

3 квітня минає 110 років як у село Ясенів «прийшов» телефонний зв’язок (1912).

14 квітня – 110 років від дня народження о. Ярослава Сірка (1912-1979) – священника, активного громадського діяча Брідщини (а згодом української діаспори в США), редактора газети «Брідські вісті» (1936-1937). Уродженець Малих Фільварків.

22 квітня – 110 років тому (1912) у Бродах розпочала свою роботу філія Австро-Угорського банку, який розмістився на першому поверсі будинку на вул. Валовій.

Травень

6 травня – 280 років тому (1742) у Бродах сталася велика пожежа, яка завдала місту великих збитків. Внаслідок пожежі місто покинули вірмени.

23 травня – 155 років минає від часу великої пожежі Бродів (1867). Пожар, що виник о 6 годині після полудня, знищив 760 будинків, у яких мешкало 1000 родин (6436 осіб). 4 людини загинуло, рятуючи своє майно.

31 травня – 385 років з часу (1637) коли у Бродах стараннями великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського (1591-1646), власника міста, було відкрито вищий навчальний заклад – «Академію Брідську», де викладачами працювали професори Краківського університету.

Червень

6 червня – 175 років від дня народження Олександра Барвінського (1847-1926) – українського громадсько-політичного діяча Галичини, історика, педагога, який тричі обирався послом до Галицького сейму від округу Броди (1894-1904).

10 червня минає 85 років (1937) з часу проведення у м. Броди «Свята Чорноморської фльоти», організованого членами товариства українських студентів «Смолоскип» у Бродах за участі хору «Боян». Захід був присвячений тематиці Чорного моря, його ролі й значенні для українців у різні історичні періоди.

Липень

1 липня – 90-та річниця з часу відкриття першого українського дитячого садка у Бродівському повіті (1932). Його було створено стараннями гуртка «Рідна школа» у Бродах і діяв він близько 2 місяців у приміщенні повітової бурси ім. Маркіяна Шашкевича. До садочка записалося 47 дітей. Вихователькою була Стефа Захарчуківна.

Серпень

5 серпня – 250 років тому (1772) в Броди увійшли австрійські війська. Місто стало прикордонним населеним пунктом Австрійської імперії.

15 серпня – 295 річниця (1727) коронації ікони Божої матері в Підкамені.

22 серпня – 340 років тому (1682) Броди перейшли у власність Собєських.

25 серпня – 130 років від дня народження Степана Тудора (С. Й. Олексюка) (1892-1941) – українського письменника-радянофіла, публіциста, філософа, політика. Діяч народився у с. Пониква.

У серпні минає 115 років (1907 р.) від часу одного із візитів Івана Франка у Броди.

Вересень

1 вересня – 25 років відродженій гімназії у Бродах, яка нині носить ім’я Івана Труша.

11 вересня – 100 річчя (1922) відновлення (після воєнних лихоліть 1914-1920 рр.) діяльності Бродівської філії товариства «Просвіта».

22-24 вересня – 110 років тому (1912 р.) у Бродах відбулися XXVII загальні збори членів Галицького лісового товариства, під час яких учасники відвідали ліси і промислові підприємства власників Бродів.

29 вересня – 150 років від дня народження українського фольклориста, етнографа, перекладача, випускника Брідської гімназії Осипа Роздольського (1872-1945) із с.Доброводи Збаразького повіту (тепер Збаразький район Тернопільської області).

Жовтень

14 жовтня – 80-та річниця створення УПА та 20 років з часу відкриття у м. Броди на вул. Золотій пам’ятника Петру Федуну-Полтаві (скульптор Богдан Романець, архітектор Ярослав Руцький).

18 жовтня – 110 років від дня народження видатного вченого хіміка, фармацевта, винахідника Миколи Туркевича (1912-1989), уродженця с. Пониква, випускника Бродівської гімназії.

21 жовтня – 75 річниця (1947 р.) сумнозвісної операції «Захід» – каральної акції радянської влади, спрямованої проти населення Західної України, яке підтримувало український національно-визвольний рух. В цей день розпочалися наймасовіші депортації населення в Сибір та Казахстан. Понад тисячу жителів Брідщини (тодішнього Бродівського, Підкамінського, Заболотцівського районів) були вивезені у віддалені райони тодішнього СРСР, багато з них ніколи не повернулися на рідну землю.

31 жовтня – 120 років тому (1902) ініціативна група української інтелігенції Брідщини на чолі з професором гімназії Василем Щуратом вирішила заснувати товариство «Русько-українська Повітова Бурса» і підписала статут. Це товариство опікувалося українською шкільною молоддю і його зусиллями згодом було збудовано приміщення, яке поклало основу сучасній Бродівській СЗОШ №2.

Листопад

4 листопада – 150 років від дня народження Якова-Броніслава Овчарського (1872-1942) – українського лікаря та мецената, одного з організаторів Львівського рятункового товариства, останнього особистого лікаря Івана Франка. Він народився у м. Броди, навчався у Бродівській гімназії.

21 листопада – 90 років тому (1932р.) було офіційно зареєстровано брідське Товариство українських студентів «Смолоскип», до складу якого входили такі відомі діячі національно-визвольних змагань краю як Степан Борщ, Микола Матвійчук, Олена(Галина) Столяр, Богдана Левицька, Михайло Левенець та ін.

25-27 листопада – 85 років тому (1937 р.) у м. Броди проходив з’їзд повітових лікарів Тернопільського воєводства, під час якого обговорювалися питання стану медичної опіки та гігієни у воєводстві, фінансові справи, співпраця між медичними закладами і установами та ін. Учасники заходу відвідали шпиталь, осередок здоров’я, насосну станцію та міську бійню.

Грудень

7 грудня – 130 років від дня народження Олени Степанів (1892 – 1963) – українського історика, географа, громадської та військової діячки. У роки Першої світової війни – хорунжа, командир стрілецької чоти в Легіоні Українських січових стрільців. Відзначена медаллю хоробрості (1914) та військовим хрестом Карла V (1918).  Життя її тісно пов’язане з с. Заболотці, де парохом був її батько. А на сільському цвинтарі в с.Заболотці збереглася могила брата Олени – Ананія Степаніва (1890-1919), сотника УГА, який загинув у бою з поляками в 1919 р. під м.Журавно.

Звичайно, що наведений перелік дат є далеко неповним і постійно доповнюється. Усіх охочих запрошую долучатися до написання історії рідного краю та подавати свої пропозиції до формування історичного календаря Брідщини. А більше інформації з історії краю можна почерпнути у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

 

Підготував Василь Стрільчук