120 років будівлі Торгово-промислової палати у Бродах

 

Серед історичних будинків міста Броди помітно виділяється архітектурний ансамбль вулиці Коцюбинського, де розташовані величні пам’ятки міста кінця ХІХ – початку ХХ ст. Поруч із спорудами давньої гімназії, яка нині носить ім’я Івана Труша, будівлею педагогічного коледжу ім. Маркіяна Шашкевича (давній повітовий суд), спорудою районного народного дому (колись – будівля «Сокола») знаходиться цікаве історичне приміщення Бродівської загальноосвітньої школи І ступеня №1. Це давня Торгово-промислова палата – пам’ятка, що нагадує жителям і гостям Бродів про минуле прикордонного торгового міста, яке називали «складом товарів Заходу і Сходу».

Торгово-промислова палата виникла в Бродах відповідно до розпорядження австрійської влади 25 вересня 1850 р. Це була одна з трьох палат, що існували на території Галичини (дві інші були у Львові та Кракові). Поява такої інституції була пов’язана з прикордонним становищем Бродів (на австро-російському кордоні), які від 1779 року і до 1879 р. користувалося правом «вільного торгового міста» (правом безмитного ввезення товарів). Територія дії торгово-промислової палати на період створення охоплювала чотири округи (Золочівську, Бережанську, Тернопільську та Чортківську) з територією 299,3 квадратних миль та населенням 1 033 137 людей. До складу палати у той час входили президент, віце-президент, 10 членів із купецького та ремісничого стану, 5 заступників, писар та возний.

Діяльність установи була пов’язана з розглядом і вирішенням питань розвитку торгівлі, фінансової справи, промисловості та ремесла в краї. При палаті діяли комісії: промислова, торгова, будівельна, господарча, для пенсійного фонду та ін. Бродівська торгово-промислова палата делегувала своїх представників у різні державні інституції: дорадчу раду для оподаткування спиртних напоїв, державну залізничну раду, постійну комісію торгівельних цінностей у закордонній торгівлі та ін. Керівники Бродівської торгово-промислової палати були депутатами Галицького сейму і австрійського парламенту. Установа сприяла відкриттю філії кредитного банку, надавала фінансову допомогу для професійних та промислових шкіл, що існували на підпорядкованій їй території. На початку ХХ століття керівництво палати спрямувало свої зусилля на створення торгівельної школи в Бродах, яку було відкрито в липні 1910 р. До Першої світової війни у палаті велися промисловий та торгівельні реєстри, перелік торгових марок (брендів) та патентів. Установа обстоювала інтереси купців і промисловців від утисків економічної політики австрійського уряду. Торгово-промислова палата прикордонного міста вимагала спрощеного перетину кордону з Російською імперією для підприємців. Інституція випускала власний бюлетень «Звіти Торгово-промислової палати в Бродах» («Berichte der Handelskammer Brody»), в якому висвітлювалися статистичні дані, відомості про діяльність палати, а також акцентувалася увага на актуальних проблемах, які перешкоджали розвитку торгівлі, ремесла та промисловості в краї.

Довгий час палата розміщувалася у винайнятих приміщеннях. І вже наприкінці ХІХ ст. гостро постало питання спорудження власної споруди. Таким чином, у 1899 р. було виділено земельну ділянку у східній частині середмістя Бродів і розпочалися будівельні роботи. Офіційно новозбудоване приміщення відкрило свої двері у листопаді 1901 року. Імпозантна двоповерхова будівля була декорована ліпниною із сюжетами давньогрецької міфології, що символізували ремесло і торгівлю та стала окрасою міста.

Згідно з статистичними даними на 1910 р., з 30 членів Бродівської торгово-промислової палати 6 було християнами, а 24 – іудеї.

До округу Бродівської торгово-промислової палати станом на 1914 р. входило 18 політичних повітів (Броди, Бережани, Бібрка, Борщів, Чортків, Гусятин, Кам’янка Струмилова, Підгайці, Перемишляни, Радехів, Рогатин, Скалат, Тернопіль, Теребовля, Заліщики, Збараж, Зборів, Золочів) з територією близько 300 кв. миль і населенням 1 453 591 чоловік.

Під час Першої світової війни установа припинила свою діяльність. Деякий час у приміщенні знаходився штаб військової частини, однак в ході воєнних дій будинок було сильно поруйновано. При цьому було знищено документацію, реєстри та бібліотеку установи. У 1920-х роках проведено відновлювальні роботи пошкоджених частин будівлі. Проте установа, не маючи достатніх ресурсів й можливостей, не змогла піднятися на попередній рівень і ще деякий час виконувала дорадчу функцію.

Після закриття палати (1929 р.) в приміщенні діяла торгівельна дворічна школа, яка згодом була реформована в купецьку гімназію. З приходом радянської влади в 1939 р. у будинку відкрили семирічну школу №2, де навчання проходило російською мовою. Під час німецької окупації тут розмістилася адміністрація Бродівського повіту (ляндкомісаріат). Із закінченням Другої світової війни будівлю знову передали для освітніх потреб. З 1945 по 1977р. тут знаходилась Бродівська середня школа №2 з російською мовою навчання. Згодом у приміщенні розмістились початкові класи Бродівської середньої школи №1. Рішенням виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 24.06.1986 р. № 330 споруду було включено до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення (ох. № 676-м.). Тепер це приміщення Бродівської загальноосвітньої школи І ступеня №1 (вул. Коцюбинського, 8). Як і колись, так і сьогодні, споруда колишньої Торгово-промислової палати служить для розвитку міста Броди.

Василь Стрільчук

 

Свято Листопадового Чину в Бродах: погляд в історію

Від часу відновлення Української держави свято Листопадового Чину щороку відзначається у Брідській громаді. У нашому місті це вшанування має давню традицію та проводиться, зазвичай, біля могили четаря УГА Пилипа Ґардзілевича (1894-1919), розстріляного поляками у липні 1919 р. і похованого на міському цвинтарі Бродів. Це єдина відома нам на сьогодні могила вояка УГА, але вона є не одна. Наприклад, на сайті Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України є інформація про двох вояків УГА із с. Фитьків (Надвірнянський район Івано-Франківської області), похованих у Бродах:

  • Дмитрук Михайло Костянтинович. Стрілець УГА. Помер у м. Броди Львівської обл.
  • Стефурак Микола  Олексійович. Стрілець УГА. Похований у м. Броди Львівської обл.

Напевне, є ще поховання й інших героїв національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., про яких ми поки що не знаємо.

У період 1920-30-х років напередодні річниці Листопадового Чину місцеві патріоти завжди намагалися впорядкувати і прибрати могилу четаря УГА Пилипа Ґардзілевича, незважаючи на заборони і переслідування польської влади. Відомо, зокрема, що за впорядкування могили П.Ґардзілевича напередодні Листопадового свята 1930 р. «за порушення громадського спокою» до суду були притягнуті українські хлопці Євген Шуст, 23 роки, студент медицини та Петро Бурячок, 21 рік, студент права, обоє уродженці Бродів.

Під час вшанування Героїв Листопадового Чину у листопаді 1928 р. (10 річниця) була насипана символічна могила Борцям, поляглим за волю України біля церкви Святого Юрія в Бродах (сьогодні відновлена і впорядкована). У ході заходів, які відбулися 4 листопада 1928 р., дійшло до сутичок українців з поліцією, кілька студентів та членів товариства «Луг» було затримано (детальніше тут).

Дещо по-іншому, ніж в попередні роки,  відбулося відзначення свята Листопадового Чину в 1936 р. Напередодні, в суботу 31 жовтня 1936 р., в церкві Св. Юрія було відправлено панахиду за полеглими вояками УГА. Як описував очевидець: «Перед гарно прибраною алєгоричною могилою в церкві стануло до Панахиди усе місцеве Духовенство на чолі з о. Деканом Демчинським. Понеслись жалібні звуки похоронної відправи під акомпаніямент мужеського хору Читальні Просвіти з Фільварків Великих і віджили в душах приявних на панахиді ще свіжі спомини великих та світлих днів зриву українського народу. Пісня «Ви жертвою в бою» як закінчення поминок викликала помітне вражіння і схилились голови віддаючи поклін Тим, що палаючи безмежною любовю до Батьківщини і бажаючи всіми фібрами душі здобути Її незалежність і волю, віддали своє молодече і повне надій на світле будуче життя» (Перший листопад у Бродах// Брідські вісті. – листопад 1936. – С.4.).

Друга частина свята відбулася наступного дня – у неділю 1 листопада 1936 р. О 10-ій годині було відправлено Торжественне Богослужіння в наміренні українського народу. Отець Євген Лабінський, сотрудник храму, виголосив проповідь присвячену пам’яті листопадових подій. Під час Служби співав церковний мішаний хор під керівництвом Є.Тиблючинського. Далі в приміщенні товариства «Боян» (очевидно, в домівці товариства «Основи», сучасна вул. Пушкіна, 10) відбулася Академія. Програма заходу була підготовлена членами читальні «Просвіта» з Великих Фільварків, зокрема чоловічим хором під керівництвом голови читальні Володимира Чубатого. Академія розпочалася піснею «Коли Ви вмирали», яку всі присутні слухали стоячи. Опіс­ля магістр Степан Борщ виголосив ґрунтовний реферат про історію Листопадового Зриву, його уроки і наслідки для майбутнього. Далі в програмі виступав чоловічий хор, який виконав пісні «Гей у лузі червона калина», «Маєва нічка», «Кладочка і Жовнярські похорони», переплетені декламацією поеми Уляни Кравченко «В поході», що її гарно й емоційно виконала Марійка Сидорівна. Захід завершився виконанням гімну «Ще не вмерла Україна». В академії, за даними учасника, взяло участь близько 120 осіб з м. Броди і приміських сіл.

Традиція вшанування Героїв Листопадового Чину пережила не одну окупацію й не одного ворога, який намагався стерти пам’ять народу про своїх кращих синів і дочок. Вояки Української Повстанської Армії в умовах важкої боротьби 1940-50-х років з радянськими каральними органами намагалися зберегти пам’ять про звитяжців попередніх поколінь  і передати її наступникам, водночас вписуючи і свої імена до когорти героїв. У підпіллі друкувалися відозви, листівки (присвячені Листопадовому Чину, Акту Соборності), які поширювали серед населення. Пам’ять про Героїв зберігалася й «жила» у наступних генераціях, завдяки чому ми маємо власну державу Україну. Адже, як говорив патріарх Йосип Сліпий: «Нікчемний той народ, який не шанує своїх героїв, що віддали життя за свободу і незалежність своєї держави».

Переконаний, що добра традиція вшанування Героїв – борців за волю України житиме далі. Історія відкриватиме призабуті імена, а ми пам’ятатимемо колишніх і нинішніх Героїв нашого народу,  котрі віддали життя за незалежність Української держави.

Василь Стрільчук

Фотоколаж (зліва направо): Брідщани на могилі четаря УГА Пилипа Ґардзілевича, квітень 1931 р.; Брідські пластуни на могилі четаря УГА Пилипа Ґардзілевича, 1 листопада 2011 р.; Повстанський дереворит, присвячений 30-річчю Листопадового Зриву (1918-1948). Знахідка з повстанського бідона з документами; Відкриття символічної могили Борцям, полеглим за волю України, біля церкви Св. Юрія у Бродах. 4.11.1928 р.

Перелік музейних екскурсій та заходів для учнів та вчителів навчальних закладів

Екскурсії залами музею

  1. Загальна оглядова екскурсія.
  2. Природа нашого краю.
  3. Найдавніша історія краю.
  4. Етнографія і побут Брідщини кін. ХІХ – початку ХХ ст.
  5. Брідщина в Національно-визвольних змаганнях 1917-1921 рр.
  6. Брідщина в часи ІІ світової війни (1939–1945 рр.).
  7. Національно-визвольна боротьба на Брідщині в 1940–1950-их роках.
  8. Твори брідських митців у музейній експозиції.

 

Екскурсії містом:

  1. Загальна оглядова екскурсія містом.
  2. Містичні історії Бродів.
  3. Оборонні фортифікації міста (Бродівський замок – міський земляний вал).
  4. Історія храмів та монастирів м. Броди.
  5. «Міське корзо» – екскурсія вулицею Золотою.
  6. Бродівські некрополі (єврейське і християнське кладовище).
  7. Пам’ятники міста.
  8. Броди в творах Йозефа Рота.
  9. Старі Броди.

Віртуальні екскурсії (проектор/інтерактивна дошка/сервіси інтернет відеозв’язку)

  • Бродівський замок – визначна пам’ятка оборонного зодчества XVII-XVIII ст.
  • Архітектурні особливості міста Броди.
  • Мандрівка вулицями міста (Золота, Стуса, Майдан Свободи, Юридика).
  • З історії Бродівського історико-краєзнавчого музею.
  • Сакральна каменерізна скульптура Брідщини.
  • Бродівський міський некрополь, а також Єврейський цвинтар.
  • Містичні історії Бродів.
  • Іван Франко і Броди.
  • Визначні діячі краю (Ю.Коженьовський, Ф. Вассиян, І.Труш, Ф. Вест, Петро Полтава та ін.).
  • Брідщина в національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
  • Театр в Бродах ХІХ – пер. пол. ХХ ст.
  • Одяг брідщан кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

 Можливе проведення виїзних краєзнавчих екскурсій районом (за умови організації замовником автобуса).

 

Інтегровані екскурсії

Екскурсії-квести:

  • Знаряддя праці наших предків.
  • Історія зброї (від найдавніших часів до ХХ ст.).

 

Інтерактивні екскурсії:

  • Природа нашого краю.
  • Бродівський замок – цитадель нашого міста.

Проведення екскурсій відбувається за попереднім замовленням.

 

За довідками звертайтесь у КУ “Бродівський історико-краєзнавчий музей” Бродівської міської ради:

майдан Свободи,5, м. Броди

тел.: 03266 421 13.

E-mail:bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum

 

 

Нові відкриття і знахідки на Ринку в Бродах

У вівторок, 23.03.2021 р., під час археологічного нагляду, який проводить Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України (м. Львів), в ході реконструкції площі Ринок у Бродах було виявлено нові історичні артефакти з минулого нашого міста. Під час підготовки основи для дороги на північній стороні площі (неподалік пошти) на глибині близько 1 м було виявлено дерев’яні конструкції у вигляді дощаного настилу. Спочатку було припущення, що це залишки давнього моста, встановленого через заболочену канаву. Однак подальші дослідження показали, що це рештки підлоги якоїсь споруди (господарського чи торгівельного призначення). Настил побудований з товстих соснових дощок і брусів та досить непогано зберігся в болотистому ґрунті без доступу повітря. Споруда була пошкоджена (перерізана) під час прокладення австрійської каналізації на поч. ХХ ст. У ході обстежень під підлогою виявлено масивні балки, на яких стояла споруда. Під верхнім ярусом виявилося ще два настили від двох раніших споруд, знищених пожежами. Підлога нижнього ярусу була викладена жердинами діаметром 5-10 см, щільно покладених одна біля одної.

Серед знахідок, які допомагають науковцям визначити час існування будівель, є монети – так звані «боратинки» (1660-ті рр.), залишки скляного посуду XVII – поч. XVIII ст., фрагмент кахлі, люлька. Також виявлено чимало супутнього матеріалу: цвяхи, залізні предмети, мідні пластини і шматки свинцю та уламки керамічного посуду. Більшість металевих речей були пошкоджені вогнем.

Дослідницькі роботи проводилися під керівництвом археолога, доктора історичних наук Ярослава Онищука за участі директора Бродівського історико-краєзнавчого музею та студента 4 курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Тараса Мельника.

Відкриті об’єкти принесли нові відомості про забудову Ринку в Бродах у кін. XVII – на поч. XVIII ст. і знову звернули увагу на вплив великих пожеж на життя міста та його мешканців. Подальше вивчення знахідок, виявлених під час реконструкції центральної площі, триває. Результати досліджень будуть опубліковані, а знайдені артефакти після опрацювання і вивчення представлені на виставці в Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

Василь Стрільчук

Артефакт з минулого Бродів

Час не стоїть на місці і чимало старих будинків, які не мають охоронного статусу, на жаль, руйнуються чи демонтуються через незадовільний стан чи з інших причин. Так сталося і з одним із приватних будинків в середмісті Бродів, що на вул. М.Кривоноса. Але розуміючи ймовірну цінність окремих елементів будівлі, власники запросили музейних працівників оглянути споруду поч. ХХ ст. Серед цікавих елементів будинку виявилися старі, але в хорошому стані, сходи, які могли б доповнити і збагатити майбутню експозицію музею, присвячену історії міста, а крім того мати й утилітарне застосування. Сходи було акуратно демонтовано і за сприянням власників перевезено на тимчасове зберігання на територію Бродівської фортеці.

Сьогодні майстри завершили монтування цього близько 120-річного артефакту в музейному приміщенні на території Бродівського замку. Поки що доступ до них матимуть музейні працівники та фахівці, які будуть обстежувати приміщення, але сподіваємось, що в недалекому майбутньому це буде один із експонатів Музею міської історії Бродів.

Висловлюємо подяку:

пані Наталії Демчук за збереження і передання (перевезення) для музею цього цінного й практичного артефакту з минулого нашого міста;

Олегу Казмірчуку, директору КП ВО КТЦ «Бродівський замок», за сприяння у зберіганні давніх сходів (від моменту демонтажу й до часу складання).

підприємцю Ігорю Климу за допомогу в організації (вирішення технічної задачі) та монтуванні сходів у музейному приміщенні.

Ірині та Ярославу Мацвейкам (Sweet Bakery) за фінансову підтримку в реалізації даного проекту і збереження цікавого і корисного експоната з минулого міста.

 

Василь Стрільчук,

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею