31 жовтня 2017 р. минуло 115 років від часу, коли у Бродах було започатковано створення особливої інституції, яка в подальшому відігравала важливу роль у національному житті нашого краю аж до 1939 р.

Цього дня у 1902 р. група активних діячів на чолі з учителем Цісарсько-королівської гімназії ім. кронпринца Рудольфа в Бродах доктором Василем Щуратом вирішила заснувати товариство «Русько-українська Повітова Бурса» і підписала статут. Серед ініціаторів-засновників, окрім В. Щурата, були місцеві священики – професор гімназії о. Іван Туркевич, парох с. Суховоля о. Михайло Олексишин, парох с. Корсів о.Іван Чировський, парох с. Лешнів о. Микола Герасимович, о. Анатоль Долинський з м. Броди, катехит виділової школи у Бродах о. Юліан Дзерович, цісарсько-королівські судові ад’юнкти Григорій Питляр та Іван Герасимович, професор гімназії Василь Санат. Як зазначалося у документі, метою товариства було «помагати убогій русько-украінській шкільній молодежи всіма своіми средствами і пособляти вихованю тоі-ж молодежи в нацйональнім релігійно-моральнім дусі». І хоча перша редакція цього документа була відкинута Намісництвом через певні неузгодження і зауваження, початок було зроблено. Нову редакцію статуту Товариства Галицьке намісництво зареєструвало через декілька місяців – у лютому 1903 р.

Ключовою проблемою, яка стояла перед Товариством, було пошук відповідного приміщення, де могли б проживати українські діти, які доїжджали з довколишніх сіл і містечок на навчання у місцеву гімназію чи інші школи Бродів. Спочатку українська громадськість винайняла таке приміщення на вулиці Львівській (нині 22 січня), згодом заклад розміщувався на розі вулиць Філіпа Цукра та Музичної (нині ріг вулиць академіка В.Щурата та В. Хроновича), де проживав і сам професор Василь Щурат. А вже пізніше в районі вулиці Бузової (на межі міста Броди і приміського села Великі Фільварки) було вибудовано двоповерхову споруду української бурси з відповідними приміщеннями (їдальнею, бібліотекою,  кімнатами для занять, для проживання учнів і префекта закладу).

До Першої світової війни у Бродах окрім української бурси, діяла польська бурса ім. Юзефа Коженьовського, москвофільська бурса імені Єфимовича, а також свій заклад мала і найчисленніша у місті іудейська громада.

Українська бурса перестояла воєнні лихоліття 1914-1920 років, зазнавши часткових руйнувань. У 1923  році заклад отримав нове ім’я «Українська бурса імені Маркіяна Шашакевича» і після відбудови продовжував свою роботу до 1939 р.

Значення товариства Української бурси і створеного ним закладу як виховного та просвітнього осередку важко переоцінити. Завдяки цьому українська молодь краю мала можливість здобути добру освіту у стінах Брідської гімназії чи інших шкіл міста як в період Австро-Угорщини, так згодом і в період Другої Речі Посполитої. Тут проходило національно-патріотичне та релігійне виховання молодого покоління, на долю якого випало чимало різних випробувань і, зокрема, боротьба за Українську державу впродовж ХХ ст. Вихованцями, або як писали тоді «питомцями», бурси були такі відомі згодом діячі, як: четар УГА, краєзнавець Павло Дубас (1894-1972), науковець, поет, перекладач Василь Ящун (1915-2001), ідеолог національно-визвольного руху 1940-50-х років, полковник УПА Петро Федун – «Полтава» (1919-1951), командир куреня УПА «Перемога» в ТВ «Гуцульщина», окружний провідник ОУН Буковини Юліян Матвіїв (1914-1953), член ОУН, відомий пластовий діяч Андрій Турчин (1912-2004), крайовий референт Юнацтва ОУН(б) Південно-Східних українських земель у 1943-1944 рр. Юрій Федорук – «Лемко»(1921-1944)  та багато інших.

P.S. Дізнатися більше про історію будівлі української бурси в Бродах, яка нині є частиною розбудованого у 1970-х роках приміщення сучасної Бродівської СЗОШ І-ІІІ ступеня №2, можна  у статті:

Ульянов В. Будівля української повітової бурси ім. Маркіяна Шашкевича та її доля у 1940-1991 рр. // Гімназія в Бродах: від минувшини до відродження. З нагоди 10-річчя відродження. Випуск 1. – (Матеріали першої науково-теоретичної конференції 31 жовтня 2007 р.). – Броди.2008. – С. 19 – 32.

Підготував Василь Стрільчук

 

Ще нема коментарів.

Залиште коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікованою. Обов’язкові поля позначені (*).

Можна використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>