Броди

Музейні артефакти – це не лише предмети минулого, а й мовчазні свідки історії, які можуть розповісти набагато більше, ніж здається на перший погляд. За умови уважного вивчення та розуміння контексту, вони перетворюються на цінні джерела знань про побут, звичаї, суспільні зв’язки, події та інше. У цьому матеріалі знову мова піде про один з таких предметів, що набуває значення саме через уважне прочитання його контексту.

Завдяки підтримці пана Василя Матвіїва музейні збірки поповнилися ще одним цікавим раритетом з історії міста. Це чергова поштова листівка початку ХХ століття, на якій зображено костел Воздвиження Хреста Господнього (нині відому церкву Воздвиження Чесного Животворящого Хреста). Поштівка демонструє вигляд на храм і подвір’я із північного заходу. На передньому плані – газон і двоє людей, чия присутність дозволяє краще уявити розміри величної споруди Бродів. Фасад храму привертає увагу високими арковими вікнами та наріжними пілястрами, а над головною навою височіє декорована сиґнатурка-ліхтар, яка робить силует костелу більш виразним і впізнаваним здалеку. Вдалині подвір’я стоїть храмова дзвіниця. На передньому плані – ряд зелених насаджень, які ніби поділяють подвір’я на дві частини. Поміж невеликими деревцями (хвойними і листяними) помітно бетонні чи кам’яні стовпці. Таким способом, очевидно, відгородили місце давнього цвинтаря, який традиційно знаходився біля кожного міського храму до кінця XVIII ст. Легкі, ненав’язливі кольори, якими злегка підмальовано давню світлину, додають зображенню відчуття спокою і затишку, створюючи гармонійну атмосферу історичного куточку середмістя Бродів.

Ця видова листівка, випущена відомим підприємцем Бродів Владиславом Коцяном, цінна не лише зображенням, але і листом на звороті. Як видно з поштового штемпелю і тексту цього листа, її було відправлено з міста Броди до Відня 1 травня 1914 р., тобто за кілька місяців до початку Першої світової війни. Адресована вона була високоповажному панові Леопольду Ланґу, майстру-шевцю, який проживав у м. Відень, у VIII районі, на вулиці Шкодагассе. Зміст самого листа, написаного німецькою мовою, наступний: «Шановний пане Ланґ! Прошу Вас якнайшвидше пред’явити мені Ваш рахунок за роботу та комплектуючі до мого мисливського жакету. З повагою …». Далі йде підпис, який можна із певним застереженням відчитати як «Д. Борицінський». Поки що не відомо, ким був цей чоловік, але точно знаємо про його хобі – полювання. Очевидним є й те, що він був не бідною людиною, оскільки міг замовити собі мисливський жакет у столичного майстра. Полювання на той час для місцевих заможних мешканців було не просто забавою, а важливою частиною їхнього способу життя і традицій, а замовлення спеціалізованого одягу свідчило про  певний смак автора листа. Отже, цей артефакт з минулого, окрім відображення контактів жителів міста, містить і маленький штрих до історії мисливства на Брідщині – з її давніми традиціями, цікавими постатями та захопливими сюжетами.

Ще одне, на що звертає увагу поштова картка, це спосіб презентування міста назовні. Для того, щоб писати такий лист, достатньо було звичайної поштової картки, не видової злегка кольоризованої поштівки. Однак автор листа, очевидно, вибрав презентаційний екземпляр і надіслав його до Відня не просто, щоб полагодити приватну справу і розрахуватися з шевцем, а водночас презентувати місто через зображення однієї з відомих і впізнаваних споруд – костелу. Ось така вона, данина часу, культурна дипломатія на побутовому рівні, любов і гордість за своє місто початку ХХ ст.

Ще раз висловлюємо щиру вдячність доброчинцю п. Василю за внесок у збереження історичної спадщини та дослідження минулого нашого міста і краю. Окрема подяка тим, хто допоміг купити і передати поштівку до музею, а також Павлу Кулінцю за консультації та допомогу при відчитуванні тексту.

Підготував Василь Стрільчук

Музейні збірки поповнив ще один цінний артефакт – поштова листівка міжвоєнного часу, придбана на інтернет-аукціоні за фінансової підтримки нашого земляка, знаного лікаря Василя Матвіїва. На її лицьовій стороні – зображення старої вілли, що потопає в зелені прилеглого парку. Частину фасаду обплітає дикий виноград або плющ, що надає будівлі романтичного вигляду. Це той момент, коли природа і архітектура, об’єднані людським задумом, створюють емоційний ландшафт, що промовляє без слів

На звороті листівки – типова розмітка міжвоєнної кореспонденції, друкований напис «STAREBRODY» («Старі Броди»). Нижче – знак пошти і залізниці з написом «BRODY», що підтверджує походження листівки. Справа – дві поштові марки і штамп, на якому видно 1930 рік. Рукописний текст німецькою мовою, попри складний почерк, вдалося частково розшифрувати. Це особисте послання, сповнене очікування і легкого гумору: «Шановна пані! Цього разу я чекаю цілу вічність на відповідь на мій довгий-довгий лист. Ви, мабуть, у подорожі, через що й не відповідаєте? Хай йому грець, як і я! Найщиріші вітання від одного старого друга…». Адресатом (одержувачем) листа була фрау Маріана (прізвище не вдалося повністю відчитати) з Дрездена: «Dresden / Weisser Hirsch / Heinweg 4». Ця адреса досі існує і легко знаходиться на сучасній карті. Зв’язок між Старими Бродами і саксонською віллою відкриває несподівану сторінку тогочасних особистих контактів.

Ідентифікація будинку поки залишається відкритою. Відомо лише, що садиба розташовувалася на території давнього приміського села Старі Броди, де мешкало чи мало свої маєтки ряд заможних родин: Тишкевичі (власники збереженого палацу), Бялопольські (між Старими Бродами і Фільварками Великими), Радзєйовські (на межі з Дітківцями), Шнель (при дорозі на Золочів), Шмідт (між Старими Бродами і Смільном) та інші. Частина їхніх садиб була знищена під час Першої світової війни, а деякі – зникли без сліду в пізніші роки.

Цікаве доповнення до цієї історії з’явилося під час вивчення листівки. На тому ж інтернет-аукціоні продався німецький альбом періоду Другої світової війни, пов’язаний з історією Люфтваффе (повітряних збройних сил Третього Райху). У заголовку до лоту поміж іншого згадано було Броди, а серед фото – два зображення тієї ж вілли: одна світлина і один графічний малюнок з підписом «Brody Ukraine Russland Juli 41». Автор малюнка – невідомий, підпис нерозбірливий. Ці два зображення періоду німецької окупації Бродів (одне з яких з липня 1941 року) дають змогу побачити загальний вигляд садиби, його територію, садово-паркову структуру, зміни які відбулися на той час. Вілла постає вже не як місце проживання чи відпочинку, а як простір пристосований до нових реалій. На світлині бачимо, що на подвір’ї перед самою садибою розбито військовий намет, поруч з яким порається (пере одежу?) якийсь чоловік, очевидно, військовий. Біля головного входу будинку стоїть легковий автомобіль. Доріжкою йде невідома особа.

Таким чином поштівка з листом, яку доповнили копії зображень періоду Другої світової війни, відкриває нам ще одну невідому сторінку історії нашого міста. Давній артефакт дозволяє не лише реконструювати вигляд однієї з давніх садиб передмістя, а й відчути атмосферу міжвоєнного часу. Ця вілла – мовчазний свідок історії, що чекає на своє подальше дослідження. А ми ще раз дякуємо нашому добродію п. Василю Матвіїву за сприяння у збереженні нашої історії, а також пану Миколі Ковальчуку і Марії Стрільчук за те, що цей цікавий предмет потрапив до музейних збірок.

Підготував Василь Стрільчук

Напередодні Великодня Бродівський історико-краєзнавчий музей отримав низку цінних подарунків. Серед нових надходжень – поштова картка, відправлена з міста Броди ще в 1884 році.

Цей цікавий експонат подарувало музею подружжя Вольфганга та Галини Фаренгольц, попередньо придбавши річ на інтернет-аукціоні. Поштова листівка є важливим джерелом для дослідження історії нашого міста та має безпосередній зв’язок із відомим польським книговидавцем, громадським діячем, почесним громадянином Бродів – Феліксом Вестом (1846–1946). Він був власником книгарні та друкарні на вулиці Золотій, 17 (нині Золота, 11) у Бродах наприкінці ХІХ ст. і до 1939 р.

Розшифровку старонімецького почерку здійснили відвідувачка нашого музею пані Йоганна та її друг із Відня. За це їм щира подяка!

Картку було надіслано на адресу фірми «Родер Баус і компанія», що займалась торгівлею папером і товарами для мистецтва та знаходилася за  адресою: м.Відень, IV-й район, вулиця Гауптштрасе, 51. IV-й район столиці Австро-Угорщини носив назву Віден і його головною вулицею була Віднер Гауптштрасе (Wiedner Hauptstrasse) – жвава комерційна артерія району, де зосереджувалося багато торговельних фірм. Вдалось знайти згадку про компанію «Густав Родер і Ко», що діяла за тією ж адресою й спеціалізувалась на торгівлі папером[1]. Ймовірно, один із її керівників особисто знав Фелікса Веста.

На адресній стороні документа видно поштовий штемпель з написом «Відень», з датою 26 квітня 1884 року. А знизу – у лівому кутку – кругла печатка з написом: «Книгарня Розенгейма / Фелікс Вест / Броди». Засновником цього книжково-видавничого підприємства у Бродах був Ян Розенгейм із Самбора. Саме в нього Фелікс Вест навчався ремеслу, а згодом став його зятем і правонаступником справи. Як відомо з дослідження Д. Куся, підприємство носило назву, зазначену на відбитку, у період з 01.01.1882 до 01.01.1886 р.[2]

На текстовій стороні кореспонденційної картки міститься сам текст листа, з позначкою місця і дати відправлення: Броди, 24 квітня 1884 року. Нижче подаємо його зміст:

«Прохання надіслати поштою з післяплатою суму:

24 касети № 17 50/50 пряжа 165/HH і 45

D. M. N. P. R. S. T. W.

 2   4   2   2   4  4  2   2

Пан Петруссі, який ще 18-го цього місяця повідомив про свій приїзд – до сьогодні не з’явився!

З повагою
Фелікс Вест»

Щодо розуміння суті повідомлення, то можемо припустити, що Фелікс Вест надіслав замовлення на 24 «касети» – ймовірно, котушки з нитками, які могли використовуватись у палітурному виробництві. Латинські літери і цифри, очевидно, означають маркування товару. Оскільки обіцяний кур’єр Петруссі не прибув, Вест вирішив не зволікати й звернувся до постачальника напряму.

Цей невеликий клаптик картону з простим листом несе в собі цілий пласт історії: про підприємливість, торгівельні зв’язки та логістику, друкарську справу у Бродах кінця XIX століття. Місто, як «східні ворота Австро-Угорщини», було набагато ближчим до столиці ніж могло здаватися. Кореспонденційна картка за два дні дійшла з пошти у м. Броди до поштового відділення IV району Відня.

Завдяки меценатам, у музеї тепер зберігається лист із підписом Фелікса Веста – живий слід доби та людини. Цей музейний предмет – не просто листівка, це дотик до епохи, коли Броди були важливою ланкою у великій європейській мережі книжкової, торговельної та культурної комунікації.

Дякуємо меценатам за дарунок і внесок у збереження нашої історії!

Підготував Василь Стрільчук

^[1] Verzeichniss der Mitglieder des Gremiums der Wiener Kaufmannschaft : nach dem Stande vom Monate August 1881. Wien, 1881. P. 65.

[2] Kuś D. Feliks West księgarz-wydawca 1846-1946. Warszawa – Wrocław, 1988. S. 40.