(до 100-річчя від дня народження Героя)
Сьогодні минає 100 років від дня народження вояка УПА Михайла Зайця – «Зенка», «Влодка», «Нестора», «Тараса», охоронця Головних командирів УПА Романа Шухевича, Василя Кука, людини, яка вклала вагому лепту в боротьбу за Українську державу і поклала на вівтар свободи своє життя.
Михайло Заяць народився 28 вересня 1921 р. в присілку Лісові с. Берлин Брідського повіту в свідомій українській сім’ї Миколи і Теклі Заяць. Він був четвертою дитиною (Юстина, 1908р.н.; Володимир, 1911р.н.; Йосип, 1913р.н.), після нього народилася ще найменша – дочка Ірина, 1926р.н.
Михайло закінчив сільську семирічну школу, жив при батьках, допомагав по господарству. «Природа наділила його талантом. Був завжди веселий, співав, жартував, грав на балалайці і мандоліні. Ці музичні інструменти висіли над його ліжком завжди. Товариші за ним ходили юрбою. Шалено їздив ровером, робив різні трюки – в’їжджав у фіртку не відкриваючи її. Все йому вдавалось – він грав у виставах, співав (це в «Рідній школі» чи «Просвіті», де збиралася молодь)». Так про Михайла згадувала його рідна сестра Ірина Миколаївна Хименко-Заяць, активна учасниця національно-визвольного руху, заарештована і суджена, згодом проживала в м. Черкаси.
Ще юнаком Михайло включився у національне життя села, був членом товариства «Луг», вступив в ОУН. За активну політичну діяльність разом із старшим братом Володимиром (також членом ОУН, а пізніше вояком УПА, який під псевдом «Лісовий» діяв на теренах Брідщини; загинув 3 вересня 1950р.) ув’язнений польською владою в Березі Картузькій (1939 р.).
У 1940 р. Михайло Заяць закінчив підпільну «школу печаткарів» (підробки документів), що діяла в околицях с. Ясенів на Брідщині. З 1942 р., під виглядом виїзду на роботу до Німеччини, перейшов на нелегальне становище. Деякий час (1944 – поч. 1945 р.) Михайло брав участь у самооборонному кущовому відділі «Стефанівського» (Михайла Дутки із с. Берлин). До травня 1945 р. повстанець працював співробітником невстановленого технічного осередку при Проводі ОУН. Згодом був стрільцем боївки охорони Головного командира УПА Романа Шухевича. У листопаді 1945 р. Роман Шухевич направив «Зенка» до Василя Кука. Там повстанець перебував до березня 1946 р., а відтак повернувся в боївку охорони Головного командира УПА. З 1948 р. і до дня загибелі «Чупринки» «Зенко» був командиром охоронної боївки Р. Шухевича. З березня до травня 1950 р. Михайло Заяць був бойовиком керівника Львівського крайового проводу ОУН Осипа Дяківа – «Наума». Після цього, аж до своєї загибелі – охоронець Головного командира УПА В. Кука та учасник кур’єрської групи, що його обслуговувала. Відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 2-го класу (20 червня 1952 р.). Михайло Заяць є автором унікальних спогадів про Романа Шухевича «Мої спомини з життя командира УПА» та нарису «Поїздом через Львів». У травні 1951 р. Петро Федун – «Полтава» у своєму листі до Василя Кука запитував про «Зенка» і про можливість переведення його у свою боївку.
Загинув Михайло Заяць 3 грудня 1952 р. в с. Конюхи Козівського р-ну Тернопільської області у бою з відділом МГБ. Місце поховання невідоме.
Вічна слава Герою!
Підготував Василь Стрільчук
