Місто

Українська бурса як осередок національно-патріотичного виховання покоління борців за волю України

31 жовтня 2017 р. минуло 115 років від часу, коли у Бродах було започатковано створення особливої інституції, яка в подальшому відігравала важливу роль у національному житті нашого краю аж до 1939 р.

Цього дня у 1902 р. група активних діячів на чолі з учителем Цісарсько-королівської гімназії ім. кронпринца Рудольфа в Бродах доктором Василем Щуратом вирішила заснувати товариство «Русько-українська Повітова Бурса» і підписала статут. Серед ініціаторів-засновників, окрім В. Щурата, були місцеві священики – професор гімназії о. Іван Туркевич, парох с. Суховоля о. Михайло Олексишин, парох с. Корсів о.Іван Чировський, парох с. Лешнів о. Микола Герасимович, о. Анатоль Долинський з м. Броди, катехит виділової школи у Бродах о. Юліан Дзерович, цісарсько-королівські судові ад’юнкти Григорій Питляр та Іван Герасимович, професор гімназії Василь Санат. Як зазначалося у документі, метою товариства було «помагати убогій русько-украінській шкільній молодежи всіма своіми средствами і пособляти вихованю тоі-ж молодежи в нацйональнім релігійно-моральнім дусі». І хоча перша редакція цього документа була відкинута Намісництвом через певні неузгодження і зауваження, початок було зроблено. Нову редакцію статуту Товариства Галицьке намісництво зареєструвало через декілька місяців – у лютому 1903 р.

Ключовою проблемою, яка стояла перед Товариством, було пошук відповідного приміщення, де могли б проживати українські діти, які доїжджали з довколишніх сіл і містечок на навчання у місцеву гімназію чи інші школи Бродів. Спочатку українська громадськість винайняла таке приміщення на вулиці Львівській (нині 22 січня), згодом заклад розміщувався на розі вулиць Філіпа Цукра та Музичної (нині ріг вулиць академіка В.Щурата та В. Хроновича), де проживав і сам професор Василь Щурат. А вже пізніше в районі вулиці Бузової (на межі міста Броди і приміського села Великі Фільварки) було вибудовано двоповерхову споруду української бурси з відповідними приміщеннями (їдальнею, бібліотекою,  кімнатами для занять, для проживання учнів і префекта закладу).

До Першої світової війни у Бродах окрім української бурси, діяла польська бурса ім. Юзефа Коженьовського, москвофільська бурса імені Єфимовича, а також свій заклад мала і найчисленніша у місті іудейська громада.

Українська бурса перестояла воєнні лихоліття 1914-1920 років, зазнавши часткових руйнувань. У 1923  році заклад отримав нове ім’я «Українська бурса імені Маркіяна Шашакевича» і після відбудови продовжував свою роботу до 1939 р.

Значення товариства Української бурси і створеного ним закладу як виховного та просвітнього осередку важко переоцінити. Завдяки цьому українська молодь краю мала можливість здобути добру освіту у стінах Брідської гімназії чи інших шкіл міста як в період Австро-Угорщини, так згодом і в період Другої Речі Посполитої. Тут проходило національно-патріотичне та релігійне виховання молодого покоління, на долю якого випало чимало різних випробувань і, зокрема, боротьба за Українську державу впродовж ХХ ст. Вихованцями, або як писали тоді «питомцями», бурси були такі відомі згодом діячі, як: четар УГА, краєзнавець Павло Дубас (1894-1972), науковець, поет, перекладач Василь Ящун (1915-2001), ідеолог національно-визвольного руху 1940-50-х років, полковник УПА Петро Федун – «Полтава» (1919-1951), командир куреня УПА «Перемога» в ТВ «Гуцульщина», окружний провідник ОУН Буковини Юліян Матвіїв (1914-1953), член ОУН, відомий пластовий діяч Андрій Турчин (1912-2004), крайовий референт Юнацтва ОУН(б) Південно-Східних українських земель у 1943-1944 рр. Юрій Федорук – «Лемко»(1921-1944)  та багато інших.

P.S. Дізнатися більше про історію будівлі української бурси в Бродах, яка нині є частиною розбудованого у 1970-х роках приміщення сучасної Бродівської СЗОШ І-ІІІ ступеня №2, можна  у статті:

Ульянов В. Будівля української повітової бурси ім. Маркіяна Шашкевича та її доля у 1940-1991 рр. // Гімназія в Бродах: від минувшини до відродження. З нагоди 10-річчя відродження. Випуск 1. – (Матеріали першої науково-теоретичної конференції 31 жовтня 2007 р.). – Броди.2008. – С. 19 – 32.

Підготував Василь Стрільчук

 

Жовтень 31, 2017 in Брідщина, Місто Коментарі (0)

Михайло Романюк – кандидат на здобуття Обласної премії імені Героя України Степана Бандери

Для багатьох брідщан, які цікавляться історією національно-визвольних змагань 1930-50-х років, є добре відоме ім’я історика Михайла Романюка. Науковець народився у Бродах, навчався у Бродівській середній школі №1, закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «історик, викладач історії». Деякий час Михайло працював вчителем історії та правознавства Бродівської гімназії імені Івана Труша, а згодом – у середній школі № 91 м. Львова.

Нині Михайло Романюк – кандидат історичних наук, працює старшим науковим співробітником Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. Він є директором Центру незалежних історичних студій. Відомий історик є постійним учасником науково-краєзнавчих конференцій «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», які щорічно проходять у м. Броди.

Дослідник є автором понад 100 наукових і науково-популярних публікацій. Його статті друкуються у часописі «Визвольний шлях», збірниках наукових конференцій, неодноразово публікувалися і у районній пресі. Він є автором монографій «Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937–1953)», «Петро Федун – «Полтава» – провідний ідеолог ОУН та УПА»; упорядник і редактор двох томів документів «Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України», а також упорядник 23-го і 24-го томів «Літопису УПА. Нова серія» та книги «Українська дивізія «Галичина» (Львівщина): історія, спогади, світлини» (спільно з Ігорем Іваньковим).

Сьогодні Михайло Романюк є одним з п’яти претендентів на здобуття Обласної премії імені Героя України Степана Бандери. Зазначимо, що присудження цієї премії передбачається в трьох номінаціях, а саме: громадська, політична та науково-навчальна національна державотворча діяльність. Рішення про присудження премії оголосять не пізніше 14 жовтня – свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Отож вболіваймо за нашого земляка і побажаємо йому заслуженої перемоги!

Василь Стрільчук

Фото Володимира Ульянова

 

Вересень 25, 2017 in Брідщина, Місто Коментарі (0)

У Бродах відкрилася виставка, присвячена австрійському письменнику Йозефу Роту

«Австрійській єврей з Галичиною у серці» – саме таку назву має оновлена виставка, що розпочала свою роботу у 20 вересня 2017 року у виставкових залах Бродівського історико-краєзнавчого музею. У далекому 1994 році коли в Бродах гучно відзначали 100-річчя від дня народження нашого земляка,  класика австрійської літератури Йозефа Рота, ця виставка була подарована  Австрійським  літературним  товариством. Час від часу фотографії частково демонструвалися учням та гостям Бродівської гімназії ім. І. Труша, але відновити і показати її у повному обсязі вирішили саме зараз.

На відкритті виставки, у своєму вступному слові, директор  Бродівського історико-краєзнавчого музею розповів про історію виникнення цієї виставки і зауважив, що на даний момент вона є дуже актуальною, адже постать Йозефа Рота це той міцний зв’язок, який єднає нас з Європою. Це можливість популяризувати історію нашого міста не лише в Україні, а й далеко за її межами. Як зазначив Василь Стрільчук, завдяки багатьом творам цього письменника ми бачимо художній образ Бродів, Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Невеличку екскурсію по виставці провів старший науковий співробітник музею Андрій Корчак. У своїй розповіді він зупинився на основних біографічних відомостях про Рота, а також поділився особистими міркування про творчість письменника. Як зазначив у виступі А. Корчак, у своїх романах, новелах, нарисах письменник передбачив трагічну долю європейського єврейства у середині ХХ століття.

У другій частині презентації виставки відвідувачі мали змогу переглянути документальний фільм «Броди – місто Йозефа Рота», що був створений завдяки міжнародному проекту «CHOICE: культурна спадщина і сучасність». Бібліотекар музею Наталія Ханакова, що була консультантом стрічки, поділилася своїми враженнями, що залишилися в неї  від зйомочного процесу.

У своєму виступі начальник відділу культури, національностей, релігій та туризму Бродівської РДА Марія Радзівіл відзначила багатогранність і талановитість нашого земляка та зауважила, що творчий процес у якому задіяні працівники Бродівському музеї наблизить наше місто до Європи.

Виставка триватиме до листопада 2017 року. Запрошуємо всіх бажаючих!

Наталія Ханакова

Фото Володимира Ульянова

Вересень 22, 2017 in Місто, Музей, Проект CHOICE Коментарі (0)

Таємниці підземель Бродів

 

Невивченою сторінкою минулого нашого міста є його підземна частина. Адже ніхто й ніколи системно не займався дослідженнями міських пивниць (підвалів). Не проводилися в історичному центрі м. Броди археологічні дослідження.

Про підвали середмістя Бродів ходить чимало легенд і переказів. Значно підсилюють ці легенди цікаві знахідки в ході виконання будівельних робіт, що проходять в історичному центрі кілька останніх десятиріч. Однак унікальні артефакти, на жаль, не стають історичним надбанням громади міста, а «випливають» на «чорних» ринках обласних міст, інтернет-аукціонах, чи вивозяться невідомими шляхами за кордон.

Проте пивниці центру Бродів, відновлені і відповідно облаштовані, могли б стати своєрідною «родзинкою» як для туристів, так і для гостей, а для жителів Бродів – можливістю для додаткового заробітку.

Адже відомо, що впродовж своєї історії місто завжди було важливим торгівельним центром. Обмеженість території міста (оборонним валом і довколишніми болотами) змушувала мешканців Бродів шукати додаткові площі, в тому числі й за рахунок спорудження глибоких підземель. Там, у пивницях, дуже часто знаходилися льодівні, де купці могли довгий час зберігати морожену рибу, м’ясо, інші продукти. Відомо також про розміщення у підвалах Бродів невеличких підприємств: олієнь, крупорізок, вендзолярень та ін. Звичайно, що зберігалося там вино і пиво, овочі та фрукти.

Міські підвали мали декілька рівнів. Цікавим є те, що підземелля найстарішої центральної частини міста ніколи не затоплювалися водою, як, наприклад, східна дільниця історичного середмістя (околиці Майдану Свободи). Пояснюється це тим, що місто виникло на острові посеред боліт, а основу цього острова становив твердий шар опоки (мергелю). І щоб викопати глибоку пивницю, господар був змушений вдовбуватись у тверду породу, яка, у свою чергу, не пропускала води. Якщо верхні яруси міських підвалів знаходились у м’якому шарі ґрунту, то нижній (другий) ярус був видовбаним у твердій опоці. Наочним прикладом такого виду пивниці є двоярусний підвал під старою кам’яницею, де нині знаходиться міська рада. Впродовж двох  місяців проходить розчищення цих підземних приміщень, які можуть стати цікавою туристичною атракцією.

Окремою, не менш інтригуючою темою є підземні ходи, які були у кожному давньому місті. Зокрема, відомі дві згадки (перекази) про підземні переходи до замку: перший йшов від будинку відомого жителя міста Мікулєвича, що жив у районі бродівського Підзамча; а другий – від споруди колишнього домініканського монастиря, що стояв колись на південній стороні Ринку.

Двоярусні підвали міста у роки Другої світової війни служили схронами для бродівських іудеїв, які переховувались там від нацистів. А в березні 1944 р., коли фронт підкотився до нашого міста, підвали центральної частини міста стали форпостом для більшовицьких партизанів, які, допомагаючи регулярним частинам захопити місто, із заходу (з тилу) увійшли в Броди і закріпилися у підвалах міських кам’яниць. Однак німцям вдалося їх вибити звідти і утримувати місто до липневих боїв 1944 року.

Загалом слід відзначити позитивну тенденцію у місті Броди щодо пошуку та спроб збереження автентичності (наскільки це в даний час і в сучасних умовах є можливим). Сподіваємось, що дослідження і відновлення брідських підземель триватиме і надалі. А гарним прикладом відреставрованої пивниці у нашому місті є підвал на майдані Свободи, відновлений підприємцем Ігорем Болюхом (про це вже згадувалося на нашому сайті).

Василь Стрільчук

Серпень 27, 2017 in Місто Коментарі (0)

Фестиваль у Бродівському замку

Теплої липневої днини вже вдруге у Бродівському замку зібралися майстри на фестиваль «Народні умільці», що відбувся 30 липня 2017 року. На замковому подвір’ї, перед палацом Потоцьких, розмістилися митці не лише з Брідщини, але й з Буська, Кременця, Київщини та інших місцевостей.

Бродівський район представляли Черницька, Підгорецька, Лешнівська, Ясенівська, Пониковицька, Пониквянська, Попівецька, Станіславчицька, Наквашанська, Комарівська та Шнирівська  сільські  ради, які демонстрували короваї, вишивку, страви, прикраси тощо. Художники Надія Свидовецька, Наталя Процик, Михайло Коваленко виставили на оглядини свої мистецькі роботи, які бажаючі могли придбати як сувеніри для подарунків. Бісероплетіння було представлено викладачами з Центру дитячої та юнацької творчості і майстринею Наталею Сакалюк.

Учасники фестивалю мали змогу відвідати й майстер-класи. Мистецтво розпису хною (мехенді) презентувала майстриня з Києва Олеся Токарська. А працівники Національного природного парку «Північне Поділля» вчили брідщан та гостей фестивалю виготовляти оберіг «Мішечок щастя» та робити пшеничне перевесло.

Працівники Бродівського історико-краєзнавчого музею представили свій стенд з краєзначою літературою.

Порадували глядачів і творчі фольклорні колективи «Криниченька», «Забавлянка», вокальний ансамбль «Козачка», дует «Баба Палашка і баба Параска» та інші колективи Народних домів при сільських радах. По-особливому вразила гостей Бродівського замку Ганна Грушицька – директор народного дому м. Буськ, що привезла на фестиваль оригінальні вишиті сорочки роботи «Творчої майстерні родини Грушицьких». Майстриня також заспівала для глядачів.

Проведення такого роду заходів покликане сприяти популяризації і розвитку народних ремесел Брідщини, а також привернути увагу до необхідності збереження пам’ятки архітектури національного значення Бродівського замку та інших об’єктів історико-культурної спадщини краю.

Наталія Ханакова

Серпень 2, 2017 in Брідщина, Місто, Музей Коментарі (0)