Краєзнавчий календар Брідщини на 2021 рік


Краєзнавчий календар 2021 р. наповнений значною кількістю «круглих» дат, ювілеїв, пам’ятних подій, які відбулися в минулому на теренах Брідщини. Традиційний щорічний ретроспективний огляд пов’язаний не лише з необхідністю відзначити чи вшанувати окремі історичні події, але й пригадати епізоди і факти з минулого нашого краю, замислитися про те, що було, що є зараз і що/як може бути в майбутньому.

Січень

1 січня 115 років тому (1906 р.) місто Броди почало жити за середньоєвропейським часом згідно з прийнятим рішенням міської ради від 28 грудня 1905 р.

3 січня – відзначатиметься 150-річчя від дня народження священника, визначного громадського, освітньо-культурного діяча, педагога, мецената, останнього довоєнного голови Товариства «Просвіта» у Львові о. Юліяна Дзеровича (1871-1943), уродженця с. Смільне.

12 січня 95 років тому (1926 р.) розпочалася історія організації «Луг» на Брідщині. Цього дня групою ініціативних людей у Бродах було підписано лист до Воєводства в Тернополі з повідомленням про намір заснувати Руханкове Товариство і Огневої сторожі «Луг», а також підписано статут організації. Серед членів засновників були Савицький Гриць (голова), Павлюк Гриць (секретар), Вислоцький Олександр, Чубатий Володимир, Рудницький Володимир, Сірко та ін. Незважаючи на різноманітні перешкоди з боку польської влади, ця організація, що проіснувала до приходу більшовиків у вересні 1939 р., виховала багато патріотів, які згодом стали активними учасниками національно-визвольного руху 1940-50х років.

26 січня – 75 річниця загибелі Григорія Котельницького (1907-1946) – «Шугая», командира куреня УПА «Дружинники», військового референта Золочівського окружного проводу ОУН, командира тактичних відтинків «Пліснесько» та «Яструб», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Народився у с. Підгірці. Загинув з побратимами 26.01.1946 р. біля с. Кривня Рогатинського району на Івано-Франківщині.

29 січня – 75 років минає (1946 р.) з часу, коли в ході так званої «великої блокади» –  репресивної операції, яку проводив більшовицький режим проти ОУН і УПА, на Піщаній горі біля с. Бовдури енкаведисти виявили схрон з повстанцями. Під час бою загинуло 6 підпільників (Роман Хміляр – «Голуб», Степан Ковальчук – «Орел», Петро Дудка – «Омелько», Йосип Хміляр – «Вербовий», Юліан Хміляр – «Хмурний» та Стах Савчук – «Тарас»), а 2 (Семен Сліпець – «Дубок» та Іван Хміляр – «Іван») були захоплено в полон. Цього дня Берлинський самооборонний кущ «Стефанівського» (Михайла Дутки з с. Берлин) поніс значні втрати – 8 бійців.

Лютий

130 років минає від першого візиту до нашого міста Лесі Українки (1871-1913). На початку лютого 1891 р. Лариса Петрівна Косач у супроводі своєї матері – Олени Пчілки – їхала з Луцька через Львів до Відня, щоб лікувати хвору ногу. Першим містом Галичини були Броди. Невідомо, чи була Леся Українка у цей час в самому місті чи лише на станції, очікуючи поїзда. Однак з Бродами вона мала тісні зв’язки. Про це свідчить, наприклад, лист поетеси до відомого етнографа В.Гнатюка від 27 серпня 1901 р. з Буркута (Гуцульщина), де зазначено таке: «Листа від п. Питляра з Бродів я отримала, тільки він не дає точної адреси (вулиці і числа дому), тож невідомо, де його в Бродах шукати; чи не будете ласкаві написати мені се. Также прошу подати Вашу приватну адресу у Львові, бо я хотіла б телеграфувати до Вас просьбу вислати книжки до Бродів, до п. Питляра, як тільки отримаю звістку, що там вже є кому ті книжки забрати». Очевидно, мова йшла про переправлення книг через кордон, які могли бути заборонені в Російській імперії. Щодо Питляра, то тут мова, правдоподібно, йде про Григорія Питляра – ад’юнкта повітового суду в Бродах.

22 лютого 85 років назад (1936 р.) на Старих Бродах відбувся перший Луговий з’їзд, на якому були присутні представники майже усіх 33 існуючих на той час осередків товариства «Луг» Бродівського повіту (всього близько 200 чоловік). На з’їзді був присутній і виголосив реферат голова «Великого Лугу» у Львові полковник Роман Дашкевич.

28 лютого – 75 річниця загибелі (1946 р.) керівника Берлинського підрайонного проводу ОУН Михайла Дутки (1910-1946) – «Стефанівського».

Березень

11 березня 100-річчя від дня народження Юрія Федорука (1921-1944) – «Лемка» – визначного члена ОУН, виховника молоді, організаційного референта крайового проводу Юнацтва ЗУЗ, провідника Генеральної Округи ОУН на ОіСУЗ. Діяч народився у с. Накваша на Брідщині, а загинув у бою з більшовиками 30 липня 1944 р. в с. Устянка на Рівненщині.

18 березня – 75 річниця з часу загибелі (1946 р.) провідника  Лешнівського кущового проводу ОУН Степана Мигаля (1918-1946) – «Гонти», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Степан Мигаль з дружиною та 6 побратимами загинули в криївці поблизу с. Лісові, оточений облавниками.

30 березня відзначатимемо 125 річчя від дня народження Олександра Вислоцького (1896-1941) – українського громадського і політичного діяча, сотника Січових Стрільців, посла від партії УНДО до польського сейму (1928-1930), організатора українського культурного і економічного життя Брідщини 1920-1930-х рр., керівника повітового товариства «Луг», засновника і видавця газети «Брідські вісті».

Квітень

1 квітня 130-річчя від часу заснування філії товариства «Просвіта» у Бродах (1891 р.). Саме в цей день група ініціативних людей Брідщини (на чолі з професором Бродівської гімназії Григорієм Яремою) вирішила заснувати у Бродах філію цього товариства і підписала статут.

22 квітня 120 років тому (1901 р.) Леся Українка знову побувала проїздом у м. Броди, звідки відправила лист до Михайла Кривинюка – громадського і політичного діяча і видавця, майбутнього чоловіка своєї сестри Ольги Косач. У короткому листі, відправленому з Бродів, зазначила: «Переїхала без інцидентів, тільки в вагонах палять в грубках шалено, так що все таки раз мусіла класти компреси, але на тім ся скінчило. Вітаю всіх. Л.К. Сьогодні напишу зі Львова. Л.К.».

Червень

11 червня 370 років тому (1651 р.) напередодні битви під Берестечком неподалік Бродів відбувся бій козаків і татар з двома польськими хоругвами (військовими відділами). У цьому бою козацько-татарський загін здобув перемогу, але незабаром був розбитий внаслідок нападу іншого польського відділу. Полеглих у бою козаків поховали у могилі неподалік с. Шнирів.

13-14 червня 125 років тому (1896 р.) відбувся візит до Бродів цісарсько-королівського намісника Галичини князя Євстахія Сангушка, водночас власника Підгорецького замку. Граф зустрівся з представниками влади, місцевою шляхтою, відвідав навчальні заклади міста, державні та громадські установи, побував на службі в костелі.

21 червня 125 років назад (1896 р.) засновано Товариство допомоги бухгалтерам та купцям у Бродах.

22-23 червня80 роковини (1941 р.) масових розстрілів політичних в’язнів в тюрмах НКВД спочатку на території Західної України, а згодом й на іншій території України.

23-29 червня 1941 р. (80 років тому) під Бродами відбулася найбільша танкова битва періоду Другої світової війни – відома як битва в районі Луцьк-Дубно-Броди.

28-29 червня 90 річниця від часу чергового візиту митрополита  Андрея Шептицького до м. Броди (1931 р.). Очільника УГКЦ зустріли біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де від імені духовенства його урочисто привітав о. Туркевич, а від брідської громади суддя – Гнат Панас. Після благословення митрополита відбулася служба у церкві Святого Юрія, згодом – обід в українській бурсі, а увечері в будинку Музичного товариства відбувся святковий концерт на честь 30-річчя первосвященства Андрея Шептицького за участі близько 250 осіб.

28 червня 85 років тому (1936 р.) у Бродах відбулося велике свято «День Просвітянки» організоване філією «Просвіти». Величне свято, яке розпочалося біля церкви Св. Юрія і продовжилося, після походу вулицями міста близько 3 тис. учасників, на площі «Богуна», було перервано провокаційним нападом комуністів. Гідну відсіч нападникам дали брідські «луговики».

Липень

28 липня – 105 років назад (1916 р.) місто Броди було захоплене російськими військами у ході наступу генерала Брусилова, що розпочався 4 червня 1916 року. Після жовтневих подій 1917 р. у Петрограді, українські солдати і офіцери 101-ої російської піхотної дивізії, яка дислокувалася у Бродах, створили військовий комітет і заявили про свою підтримку Українській Центральній Раді у Києві.  Австро-угорські війська повернулися у Броди аж в лютому 1918 р.

30 липня минає 10 років від часу проведення у с. Клекотів з’їзду родини Федунів та відкриття Музею-садиби родини Федунів (2011 р.).

  

Серпень

24 серпня – окрім Дня Незалежності України, відзначатимемо 150-річчя від дня народження Василя Щурата (1871-1948) – визначного українського педагога, літературознавця, поета, перекладача та громадського діяча. Він з 1901 по 1907 рік проживав у м. Броди, працюючи професором Бродівської гімназії та брав активну участь у громадському житті українців Брідщини. Саме завдяки його наполегливій праці пожвавилося національне життя краю. Він очолював місцеву «Просвіту», заснував товариство «Основа», для якого спільно з товариством «Самопоміч» було збудовано будівлю, де розмістилися різні українські організації. Він став засновником товариства «Українська бурса», завдяки якому було відкрито гуртожиток для незаможних українських дітей, які приїжджали на навчання до Бродівської гімназії. Бродівський період був дуже продуктивним і в творчому доробку Василя Щурата – перекладено «Слово о полку Ігоревім», написано «Грюнвальдську пісню», написано ряд краєзнавчих розвідок та ін.

Наприкінці серпня минає 95 років (1926 р.) з часу заснування товариства «Луг» у с. Заболотці. Його засновником був творець товариства «Великий Луг» у Львові і незмінний керівник цієї організації Роман Дашкевич, заболотцівський зять. Членами-засновниками були Іван Зенюк, Антоній Баґай, Антоній Сітка, Антон Міськів, Микола Лисюк, Антін Шалейка, Іван Миськів, Григорій Шикула, Петро Сенів.

Вересень

3 вересня – 175 років від дня народження відомого польського книговидавця, громадського та політичного діяча Бродів, власника книгарні на вул. Золотій – Фелікса Веста (1846-1946).

26 вересня – минає 110 років від дня народження о. Михайла Левенця (1911-1991), уродженця Малих Фільварків, священника, активного громадського діяча, капелана української дивізії «Галичина», першого капелана СУМ.

28 вересня 100-річчя від народження Михайла Заяця (1921-1952), «Зенка», «Влодка» – вояка УПА, печаткара, керівника охоронної боївки головного командира УПА Романа Шухевича, охоронця та учасника кур’єрської групи Василя Кука, автора унікальних спогадів про генерала «Чупринку», лицаря Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу. Повстанець народився у с. Берлин.

Жовтень

16 жовтня – 100-річчя від народження Олекси Сітки (1921-1952), «Підкови», керівника Бродівського надрайонного проводу ОУН, лицаря Бронзового хреста бойової заслуги УПА, уродженця х. Липник, с. Ражнів.

25 жовтня – 85 років тому (1936 р.) філія товариства «Просвіти» в Бродах організувала «Вечір народної ноші» за участю понад 600 осіб. На вечорі, як показ, було представлене селянське весілля з народними звичаями і піснями. Дійство підготували члени читальні «Просвіти» під проводом п. М. Лисюкової, дружини місцевого пароха.

Листопад

11 листопада – 120 років тому (1901) бюро Торгово-промислової палати перейшло у новозбудоване власне приміщення (нині будівля Бродівської ЗОШ №1). Будівництво, вартість якого становила 80 000 корон, тривало два роки (1899-1901). А 12 грудня 1901 р. відбулося перше урочисте засідання Торгово-промислової палати у новому будинку.

18 листопада 110 років назад (1911 р.) відбувся чин урочистого освячення приміщення новозбудованої Української бурси ім. Маркіяна Шашкевича на вул. Бузовій. На базі цієї будівлі у пізніший час було розбудовано Бродівську СЗОШ №2.

85 років тому в листопаді 1936 р. вийшов перший номер «Брідських вістей» – часопису, присвяченого суспільному життю українців Брідщини.

В кінці листопада минає 110 років (1911 р.) від часу відкриття у Бродах купецької двокласної школи. На той час там навчалося 33 учні. Метою закладу була підготовка інтелігентного купецтва.

Грудень

1 грудня 140 років від дня народження Івана Созанського (1881 – 1911) – історика, філолога, професора Бродівської гімназії, автора праці «З минувшини міста Бродів». Діяч народився у с. Старі Купновичі на Самбірщині. Помер і похований у м.Броди.

 

Ця невелика добірка історичних дат є далеко неповною, постійно оновлюється. Радо запрошуємо жителів Брідщини доповнювати історичний календар, надавати свої пропозиції та побажання. Усіх, хто бажає дізнатися більше про історію краю запрошуємо у Бродівський історико-краєзнавчий музей. Читайте наш сайт «Історична спадщина Бродів» та  слідкуйте за нашими сторінками у мережі фейсбук.

Василь Стрільчук

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею

Знахідки з Бродівського Ринку (попередній огляд досліджень)

Ринкова площа є серцем будь-якого великого міста чи малого містечка, адже в минулому там вирувало найбільше життя, торгували, вели переговори, оголошували міські новини, карали злочинців та ін. Тут сходилися основні вулиці міста, а довкола знаходилися важливі інституції: ратуша, міські храми, суд та ін. Саме тому дослідження Ринку є дуже важливим у вивченні історії усього міста. Вважається, що сучасний Бродівський Ринок було закладено у 1580-х роках при розбудові Любича – міста С.Жолкевського. Згодом, під час будівництва ідеального міста-фортеці за проектом Гійома Левассера де Боплана і Андреа дель Акви, Броди змінили планувальну структуру, яка збереглася до наших днів. З того часу Ринок був незмінним центром життя усього міста аж до наших днів. І закономірно, що будь-які земляні роботи на території Ринку, як і всього середмістя, викликають чималий інтерес, оскільки несуть нову інформацію, цікаві знахідки та відкриття. Так сталося і цього разу. Чимало цікавих артефактів з минулого нашого міста було знайдено під час робіт з прокладання ливневої каналізації на Ринковій площі міста. Фірма-підрядник, яка виконує роботи, згідно з чинним законодавством, уклала угоду з Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України про археологічний нагляд під час виконання земляних робіт. Участь у дослідженні вдалося взяти і автору цих рядків, який вирішив поділитися деякими дуже попередніми даними про знахідки і відкриття.

Слід зазначити, що земляні роботи проходять по давній(і разом з тим сучасній) дорозі, яка оперізувала центральноринковий квартал. Глибина розкопу сягала до 3 м. Отже, під час прокладення траншей у північній та західній сторонах Ринку виявлено дерев’яний настил, який мав три нашарування. Зокрема, вдалося дослідити нашарування західної сторони Ринку. Вони знаходилися на глибині 1 м від сучасного асфальту. Датуючий матеріал, знайдений зверху настилу, відноситься до другої пол. XVIII ст., що свідчить про те, що ця дерев’яна дорога була побудована не пізніше цього періоду. Але під верхнім шаром є ще два настили значно ранішого часу, кожен з яких може датуватися кількома десятиліттями раніше попереднього. Як зазначив у своїх коментарях дослідник Юрій Турега, який вивчає історію Бродів за давніми міськими актовими книгами кін. XVI–ХVIII ст., «у бродівських фінансових книгах сер. XVIII ст. неодноразово можна натрапити на записи про витрати із міської скарбниці на мощення вулиць деревом та оплату праці робітників, які тим займалися». Слід також згадати про потужний шар ринкового бруку – різний за розмірами камінь світлого кольору, який ставився на ребро. Бруківка знаходилася місцями під самим асфальтовим покриттям, а подекуди 20-40 см нижче сучасної дороги. Мощення бродівського ринку відоме ще з першої половини ХІХ ст., воно неодноразово перестелялося, ремонтувалося і збереглося до сьогодні. Його добре видно на фотографіях Бродів початку ХХ ст. Видобута бруківка була забрана на зберігання в КП «Броди» і сподіваємося, що вона буде використана в облаштуванні історичного середмістя в майбутньому.

Крім того, було виявлено чимало цікавих матеріалів XVII-ХІХ ст. На жаль, через особливості ґрунту і великі пожежі минулого багато металевих речей є в незадовільному стані. Однак навіть знищені монети – соліди («боратинки») 1660-х років є добрим датуючим матеріалом для визначення культурного шару. Серед цікавих знахідок – багато фрагментів скляного гутного посуду XVII-XVIIІ ст., який, очевидно, виготовлявся в околицях Бродів (про що може свідчити значна кількість знайдених однотипних розбитих скляних келихів). Знайдені також керамічні люльки та їх фрагменти, уламки глиняного посуду, кахель. У шарі пожежі кін. XVII ст. виявлені перепалені залізні цвяхи, підківки до взуття, підкова, сплавлені мідні монети, вироби зі свинцю, поплавлене гутне скло, гудзики. Усі знахідки та зібрані відомості будуть опрацьовуватися і систематизуватися спільно працівниками Рятівної археологічної служби та Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Весь знайдений матеріал після опрацювання буде переданий у фонди Бродівського історико-краєзнавчого музею. За результатами досліджень буде організована виставка та підготовлені наукові публікації.

Василь Стрільчук,

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею

 

Зустріч «ідеальних міст» у Бродах

Ні для кого не секрет, що наше місто має унікальну культурну спадщину, яка наразі не є належно оціненою і затребуваною та не використовується у розвитку Бродів. Навпаки незадовільний і аварійний стан архітектурних пам’яток міста несе загрозу людям і негативно впливає на репутацію міста, влади і громади. Але розуміємо, що це явище тимчасове і повинно зникнути найближчими роками. Адже як показує практика успішних міст, на прикладі сусідньої Польщі чи окремих і українських міст, без належного збереження спадку,  його використання та представлення немає повноцінного розвитку. Культурна спадщина – це інструмент для розвитку, засіб культурної дипломатії (як для Бродів – міжнародного рівня). Крім того, історична спадщина надає території, на якій вона знаходиться, додану вартість, створює сприятливий ґрунт для запровадження і поширення інновацій та залучення інвестицій, формує туристичну привабливість, дає нові робочі місця, спонукає до розвитку інфраструктуру та ін.

Одна з важливих особливостей історії нашого міста, а саме ідеальна забудова Бродів XVII-XVIII ст., привела у п’ятницю 10.07.2020 р. до нас поважних гостей із м. Полонного, що на Хмельниччині, до речі, теж міста з ідеальною забудовою. До складу делегації входили міський голова Полонської МР ОТГ Франц Скримський, заступник міського голови – Віктор Яськов, начальник відділу культури та туризму – Тетяна Ярославська, спеціаліст відділу культури та туризму – Вікторія Зінчук  та директора історичного музею Полонської МР ОТГ – Олександр Дацик. Метою візиту-знайомства гостей з Хмельниччини у м. Броди було налагодження дружніх зв’язків для подальшої співпраці  «ідеальних» міст України та узгодження процесу організації створення Асоціації «Ідеальні міста України». Перед візитом у Броди делегація з міста Полонного проводила подібні зустрічі у м. Івано-Франківськ та м. Жовква.

Поважних гостей зустрів Бродівський міський голова Анатолій Белей із своїми заступниками – Романом Сподариком та Олександром Єлиневським, а також начальником відділу бухгалтерського обліку і звітності міськради Іриною Олехою та головними спеціалістами Світланою Кулієвич та  Русланом Горбалем. На зустрічі був присутній директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук.

Під час розмови, яка відбулася у сесійній залі Бродівської міської ради, очільник нашого міста  Анатолій Белей ознайомив гостей з особливостями Бродів, потенціалом міста, здобутками та пріоритетами, а також вказав на основні проблеми, які вдалося вже розв’язати за час головування і ті, які вирішуються чи плануються вирішити найближчим часом. У свою чергу, міський голова м. Полонного  Франц Скримський розповів про власний п’ятирічний досвід функціонування об’єднаної територіальної громади (громада Полонного стала однією з 159 перших створених ОТГ в Україні). Він розказав про проблеми і виклики, які стояли на початку створення ОТГ і ті, які зараз стоять перед владою і людьми, поділився досягненнями громади. Керівник відділу культури Тетяна Ярославська ознайомила брідщан з особливостями культурної спадщини м. Полонного, про те, як у минулому році завдяки перемозі у конкурсі «Малі міста – великі враження» від Міністерства культури України вдалося дослідити частини підземних ходів м.Полонного і про те, що є намір і бажання надалі розкривати і розвивати цей культурний потенціал. Директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук продемонстрував для присутніх презентацію про ідеальне місто-фортецю Броди, розповів про його минуле і сучасне, втрачене і збережене. Гостям з Хмельниччини було  презентовано фільм «Броди», створений в рамках проекту «CHOICE: культурна спадщина і сучасність» у 2017 р. Спілкування між представниками обох міст – Бродів і Полонного – показало дуже багато спільних тем для співпраці і ще раз з акцентувало увагу на важливості подібних зустрічей, як для обміну досвідом, так і для об’єднання зусиль щодо вирішення схожих проблем. Це підтверджує важливість створення Асоціації ідеальних міст України як для залучення інвестицій, так і для пошуку додаткових джерел фінансування у сфері збереження і використання культурної спадщини та розвитку туризму.

Після спілкування у міській раді для гостей було проведено екскурсію містом, історичними пам’ятками (замком, синагогою, площею Ринок, вул. Золотою й Коцюбинського та частиною збереженого міського валу), а також вони мали можливість ознайомитися з новоствореними об’єктами, благоустроєм окремих частин міста та планами на майбутнє. Гості були приємно вражені нашим містом. За словами міського голови Полонного Франца Скримського, Броди мають багату культурну спадщину, але і потребують дуже багато праці біля неї.

Гості з Хмельниччини запросили брідщан на День міста, який планується у серпні 2020 р., для продовження співпраці та роботи над створенням Асоціації «Ідеальні міста України».

Василь Стрільчук

Фото Олександра Дацика

Новий краєзнавчий збірник «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

 

Сьогоднішні форс-мажорні обставини змінили багато планів і задумів у всіх галузях людської діяльності. Не винятком стала й культура, і, зокрема, музеї. Однак, такі обставини змушують шукати інших форм і методів роботи. Багато чого продовжує робитися дистанційно із подальшим сподіванням того, що ситуація з пандемією буде вирішена у найближчому майбутньому.

Ще минулого року Бродівський історико-краєзнавчий музей розпочав підготовку до організації чергової XI краєзнавчої конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», присвяченої Міжнародному дню пам’яток історії та культури. Впродовж тривалого часу відбувався збір і відбирання матеріалів до збірника конференції. Протягом лютого-березня тривала робота над самим збірником і підготовкою його макету для того, щоб він був вчасно надрукований і виданий до дати конференції, яка планувалася на 24 квітня. Зараз очевидним є те, що конференція в запланований час не відбудеться через ці форс-мажорні обставини. Однак збірник ( його макет) є скомплектований і підготовлений для друку та очікує сприятливих умов (фінансування), щоб вийти у світ. Отже, що ми маємо на даний час ….

Цьогорічний – 11 збірник – матеріалів краєзнавчої конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині» містить багато матеріалів про історію, культуру та природу нашого краю. Для зацікавлених пропонуємо попередній огляд статей збірника, який, сподіваємося, в найближчому часі побачить світ у запланованому друкованому варіанті, а згодом і в електронній версії на нашому сайті – «Історична спадщина Бродів» (www.brodyhistory.org.ua), де вже поміщені 10 попередніх збірників та багато інших матеріалів з історії Брідщини.

Перший розділ традиційно присвячений найдавнішій історії краю та археологічним дослідженням. Стаття доктора історичних наук Ярослава Онищука написана за результатами археологічних досліджень в околицях Бродів 2017 р. Зокрема, серед віднайдених тоді артефактів – денце горщика періоду Київської Русі з зображенням тризуба. Матеріали старшого наукового співробітника музею Андрія Корчака пов’язані з цікавими спостереженнями – чому на території центральної Сербії є багато тотожних назв давніх населених пунктів таких як і на Брідщині і ці населенні пункти також розташовані поруч один біля одного?

У розділі, присвяченому місту Броди, вміщено статті дослідника Юрія Туреги зі Львова про релігійне життя нашого міста наприкінці ХVI – на початку XVII ст., директора музею Василя Стрільчука про історію однієї з головних вулиць нашого міста – вулиці Івана Франка. Також представлено роботу, підготовлену в рамках пошуково-дослідницької діяльності Бродівської Малої академії наук Любомира Лесоніна (нині студента ЛНУ ім. І.Франка) про класицистичну скульптуру ХІХ ст. на міському цвинтарі в Бродах. Про Бродівську гімназію в системі освіти Австро-Угорщини написала Наталія Мисак, кан. іст. наук., старша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. Відомий науковець зі Львова кан. іст. наук., доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова відшукав і представив невідомі документи про діяльність УСК «Богун» у Бродах. І завершує розділ про місто цікава стаття співробітника музею Володимира Ульянова про історію Бродівської фортеці – «крєпості» – в радянський час.

В розділ про історію населених пунктів Брідщини увійшли статті Андрія Климчука. Редактора інтернет-порталу «Віртуальна Польща» про матеріали з історії Бродів і Брідщини у рукописних збірка Оссолінеума у Вроцлаві; Світлани Мостової, на превеликий жаль покійної багаторічної працівниці Замку-музею «Підгорецький замок», «Брідщина у спогадах Ґотгільфа Кона (1879 р.)»; матеріали суховільського краєзнавця Василя Романича (1949-2014) про історію Суховолі в період післявоєнних лихоліть 1914-1920 рр. Три статті присвячені історії шкільництва краю: про с. Підгірці дослідив кан. іст. наук., науковий співробітник державного історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» Богдан Гринюка;  історію школи в с. Нем’яч висвітлив Ігор Букало, студент ЛНУ ім. І.Франка, мол. наук. співр. Львівського музею історії релігії; про керівників школи у Підкамені в 1940-х – 2010-х рр. написав найстарший краєзнавець краю Теодор Зварич. Геральдику сіл Лешнівської сільської ради представив доктор істор. наук., голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.

До розділу «Національно-визвольні змагання» увійшло дослідження про всіх відомих на сьогоднішній день нагороджених вояків ОУН і УПА з Брідщини канд. іст. наук., директора Центру незалежних історичних студій, завідувача відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І.Крипякевича НАН України Михайла Романюка. Трагічні сторінки історії  періоду Другої світової війни розкриває відомий історик, письменник, журналіст Дмитро Чобіт у матеріалі «Про вбивства і теракти скоєні бандитами Армії Крайової в окрузі Гути Пеняцької у січні – лютому 1944 року трагічні сторінки історії». Розділ завершує ще одна публікація Д.Чобота, присвячена 30-тій річниці підняття синьо-жовтого стягу на Брідщині, яка базується на особистих спогадах автора та архівних матеріалах того періоду.

У розділі «Постатті краю» про родинне дерево отця Юліяна Дзеровича, уродженця с. Смільно, написала Роксоляна Загайська, викладач-методист, завідувач бібліотекою коледжу ім.І.Труша, член Національної спілки краєзнавців України.  Про 90-річного ювіляра, вчителя-методиста, краєзнавця Теодора Зварича зібрала матеріали бібліотекар музею Наталія Ханакова, систематизувавши перелік основних публікацій відомого брідщанина. Ірина Грицюк, заслужений діяч мистецтв України, старший викладач кафедри дизайну костюма Львівської Національної Академії Мистецтв висвітлила основні акценти життя і діяльності ще одного нашого земляка, уродженця с. Глушин Михайла Безпальківа – живописця і графіка.

У рубриці «Природа краю» представлено матеріал про червонокнижну рослину Скрученик приємний та ур. Кемпа біля м. Броди, яке є єдиним місцем зростання у Європі цієї унікальної рослини. Його автором є Михайло Шишка – керівник відділу рекреації та туризму НПП «Північне Поділля». Результати унікального дослідження, яке провели старший науковий співробітник відділу науки НПП «Північне Поділля» Володимир Баточенко та учень Бродівської гімназії ім. Івана Труша Олександр Дутчак, викладені у статті «Перелік вікових дерев міста Броди». Особливість цієї розвідки в тому, що місто Броди є фактично першим і єдиним містом в Україні, у якому  проведено загальноміський, на  всій території міста, облік вікових дерев (яким понад 100 років). Пам’ятки антропогенного походження села Шнирів описав краєзнавець, вчитель біології, завідувач шкільним музеєм Шнирівської ЗОШ Василь Макар. Витоки і притоки ріки Стир дослідив краєзнавець Ярослав Миськів.

Загалом у збірнику вміщено 25 статей, які репрезентують працю 25 дослідників на 148 сторінках. Сподіваємось, майбутня книга буде корисна та цікава для науковців, краєзнавців, музейних працівників, викладачів і студентів, школярів та широкого кола шанувальників історії і культури рідного краю.

Василь Стрільчук,

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею

Краєзнавчий календар Брідщини 2020

На початку Нового року є нагода пригадати перелік історичних подій, пам’ятних ювілеїв чи «круглих» дат місцевої історії. Одні з них матимуть громадський відголос та відзначатимуться на певному рівні, інші ж – просто згадуємо, щоб показати багатогранність історії нашого краю. Героїчність і саможертовність наших земляків у боротьбі за Українську державу, громадські ініціативи, заснування інституцій, значення яких важко сьогодні переоцінити, відомі постаті та інше – усе це в краєзнавчому календарі 2020 р.

У січні, 155 років тому (1865 р.), почався новий етап в освітньому житті нашого краю: реальну школу було переформовано в «Цісарсько-королівську реальну гімназію» з  чотирма  класами. З цього часу веде своє літочислення сучасна Бродівська гімназія ім. Івана Труша.

15 січня – 115 років назад (1905 р.) у приміщенні Бродівської повітової ради, що знаходилася на сучасній вул. Івана Франка,  товариство «Промислова допомога» відкрило виставку-ярмарку виробів місцевих майстрів. Тут були представлені предмети кошикарства, бондарства, красиві краватки, сардаки, покривала та інше.

24 січня відзначатимемо 105 років від дня народження нашого славного земляка Василя Ящуна (1915-2001) – доктора філології та філософії, професора Пітсбурзького університету, славіста, перекладача, поета і громадського діяча, який народився у с. Шнирів.

2 лютого минає 265 років від часу (1755 р.) першої відомої на сьогодні писемної згадки про палац Бродівського замку. Ця подія пов’язана з весіллям дочки власника міста Станіслава Потоцького – Теофілії з коронним стольником Августом Мошинським.

26 лютого 135 років від дня народження українського художника, педагога, уродженця с. Голубиця Миколи Федюка (1885-1962).

27 лютого – 75 річниця героїчного бою самооборонного кущового відділу «Ґонти» (Степана Мигаля із с. Лешнів) з відділами НКВД, які за чисельністю значно переважали повстанців. В історії ця подія зафіксована як Грималівський бій 1945 р. В одному з підпільних видань «Літопису УПА» було опубліковане оповідання «17 проти 300» (автор – провідник Золочівського окружного проводу ОУН – Кирило Якимець, «Бескид», родом з Соколівки). В ході цілоденного бою у лісовому масиві поблизу села Грималівка, засівши в окопах часів І світової війни, повстанці відбили 9 атак ворога, втративши 5 побратимів. Понад 20 убитих було у більшовиків, в тому числі один майор, один капітан, один лейтенант та секре­тар райпарткому.

14 березня125-та річниця від дня народження о. Івана Прокопчука (1895-1941) – священика, громадського діяча, який походив з с. Корсів та був парохом у с. Вербівчик, Замордований більшовиками у період окупації Західної України (1939-1941).

1 квітня – 125 років тому вийшов перший номер польськомовного часопису «Газета Брідська», що видавався у Бродівській друкарні Фелікса Веста впродовж 1895-1897 рр. Редактором цієї газети був батько відомого львівського скульптора Антона Попеля – Антон Попель-старший, який працював керівником митного уряду в м.Броди.

2 квітня 1895 р. (125 років тому) було засновано Кредитне товариство з обмеженою відповідальністю «Самопоміч», до наглядової ради якого увійшла майже вся українська інтелігенція повіту. Ініціаторами створення цієї організації, що сприяла розвитку кооперативного руху в нашому краї, були парох м. Броди о. Анатолій Долинський, гімназійний професор Василь Санат, парох Поникви о. Іван Туркевич та ін.

22 червня – 195 років від народження графа Володимира Дідушицького (1825-1899) – відомого громадського діяча, мецената, колекціонера, природознавця, власника маєтку в Пеняках, засновника першого заповідника на території сучасної України – «Пам’ятка Пеняцька».

1 липня – 130 р. від дня народження о. Івана Татаринського (1890-1941) – пароха с. Гаї Дітковецькі, учасника національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., визначного громадського діяча краю, який був замордований більшовиками під час окупації Західної України в 1939-1941 рр.

У липні минає 75 років від того часу, коли у нашому місті почало працювати педагогічне училище, яке готувало вчителів початкових класів.

6 серпня виповнюється 25 років від часу освячення одного з найбільших храмів нашого міста – Собору Пресвятої Богородиці на Старих Бродах.

17 вересня – 90 років від дня народження видатного театрального художника Євгена Лисика (1930-1991), уродженця села Шнирів Бродівського району.

22 вересня – 85 років назад (1935 р.) у Бродах відбулося велике свято на честь 30-річчя філії «Сільського господаря», у якому взяло участь понад 7 тис. осіб.

25 вересня170 років тому було утворено Торгово-промислову палату в Бродах (1850 р.). Ця установа була покликана захищати і відстоювати права купців та промисловців краю. В Галичині існувало лише три таких заклади (Краків, Львів і Броди). У 1901 р. для інституції було побудоване приміщення (сучасна будівля Бродівської ЗОШ №1). Торгово-промислова палата діяла в Бродах до 1929 р.

6 жовтня – 130 років від дня народження Миколи Ґошка (1890-1941) – сотника УГА, військового коменданта міста Стрия та Станіславова часів ЗУНР, який у міжвоєнний період проживав у Бродах, працював у фінансовому уряді міста (Уряд акцизів і державних монополій). Він народився у с. Стариська на Яворівщині (нині с. Старичі Яворівського району Львівської області). У серпні 1940 року заарештований більшовиками і засуджений на «процесі 59» до розстрілу. Вирок виконано 14 квітня 1941 р.

19 жовтня – 130 річниця від дня народження Володимира Хроновича (1890-1973) –письменника, педагога, уродженця нашого міста, іменем якого названа вулиця, на якій він проживав.

15 листопада – 115 років тому в с. Накваша народився Леопольд Бучковський (1905-1989) – польський письменник, художник, різьбяр.

8 грудня – 130 років тому народився о. Степан Клепарчук (1890 – 1984) – священик, активний громадський діяч, автор праці «Дорогами і стежками Брідщини», яка має важливе краєзнавче значення, оскільки базується на численних спогадах і документах.

12 грудня – 125 років тому поважні мешканці Бродів підписали звернення до цісарсько-королівського намісництва з проханням дозволити заснувати «Товариство з прикрашення міста Броди». Серед ініціаторів-засновників були граф Владислав Русоцький, Владислав Янішевський, Фелікс Вест та Антон Попель (старший). У наступні роки ця організація зробила чимало важливих і корисних речей для благоустрою і прикраси нашого міста наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Зокрема, за кошти членів організації було закуплено саджанці і проведено озеленення Ринкової площі, міського парку, центральних вулиць Бродів, валових алей. На Райківці у 1902 р. було встановлено годинниковий павільйон.

28 грудня – 115 років назад (1905 р.) міська рада Бродів прийняла рішення про перехід міста на середньоєвропейський час з 1 січня 1906 р.

Також 155 років тому було надруковано першу монографію про історію м. Броди – книгу о. Садока Баронча «Вільне торгове місто Броди» (1865), а 150 років назад вийшла ще одна книга цього ж історика «Історія домініканського монастиря в Підкамені» (1870).

Крім цього, слід згадати і про зафіксовані пам’ятні дати національно-визвольних змагань:

75 років тому, 10 березня 1945 р. в селі Гаї Старобрідські загинув районний провідник ОУН Роман Паляничка – «Кочовик», а 7 листопада 1945 р., на присілку Сади с. Ясенів поліг легендарний командир сотні УПА, лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги УПА, поручник «Свобода» (ім’я та прізвище не відомі, уродженець Східної України).

70 років тому:

  • 18 січня 1950 р. загинув повстанець з с. Черниця Михайло Чернявський – «Збанок»;
  • 25 лютого 1950 р. у с. Вовковатиця загинув кущовий провідник ОУН, лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги УПА Михайло Лесюк – «Жук»;
  • 8 серпня 1950 р. у боротьбі з більшовиками поліг районний провідник ОУН Михайло Горбатюк – «Чупринка»;
  • 28 жовтня 1950 р. біля с. Яснищі в бою з відділом МГБ загинули 4 повстанці: кущовий провідник ОУН на псевдо «Мор» (ім’я та прізвище не встановлено), Михайло Ключинський – «Дунайчик» (с.Вербівчик), Василь Кутняк – «Кучерявий» (с.Стиборівка) та Іван Саган – «Страшний» (с. Стиборівка)
  • 2 грудня 1950 р. загинув районний провідник ОУН Підкаменеччини та Олещини Михайло Павлінський – «Верба», «Бродяга».

Наведений перелік дат є відкритим і впродовж року буде доповнюватись. Усіх охочих долучитися до формування Календаря історичних дат Брідщини запрошуємо до співпраці. А тих, хто бажає дізнатися більше про історію краю, запрошуємо у Бродівський історико-краєзнавчий музей.

Василь Стрільчук