Музей

«Тут все йде своєю чергою»: Суходоли на листівці Першої світової війни

Цікавий артефакт з минулого нашого краю надійшов у фонди Бродівського історико-краєзнавчого музею перед Великоднем. Це поштова картка часів Першої світової війни із зображенням мисливського будиночка у с. Суходоли на Брідщині та коротким листом солдата німецької армії на звороті. Цей нині вже музейний предмет потрапив у наші фонди завдяки фінансовому сприянню нашого земляка, відомого лікаря Василя Матвіїва. До його придбання і доставки в Броди долучилися наші волонтери пан Микола Ковальчук та Марія Стрільчук. Щира подяка доброчинцям.

На лицьовій стороні поштівки – зображення сільського краєвиду з хатами під стріхами та сільською вулицею, обсадженою деревами. Підпис на поштівці зазначає, що це є суходільський мисливський будинок. Про те, що тут зображені наші Суходоли, свідчить ряд фактів. Брідщина довгий час знаходилася на лінії фронту Першої світової війни і на кінець 1917 р. фронт знову відкотився до австро-російського кордону. Військові кореспонденти, фотографи, люди, які відповідали за ідеологічну роботу, об’їжджали позиції вояків, робили світлини, з яких згодом друкували видові листівки. Незабаром ці поштівки потрапляли до вояків, що стояли на позиціях в даній місцевості. Таким чином військові надсилали картки з краєвидами, де вони служили, своїм рідним. У фондах нашого музею є ще дві подібних листівки із села Ражнів (подарунок Василя Дерка) та Ковпин Ставок. В інтернеті зустрічаються також поштівки з краєвидами сусідніх від Суходолів сіл – Голосковичі, Барчин, є декілька видів с. Заболотці, а також окрема серія із зображеннями позицій на річці Бовдурці та у с. Бовдури. Все це вказує на поширену практику документування та розповсюдження краєвидів прифронтової зони.

Внизу на білому полі лицьової сторони листівки, під зображенням зазначено коротку адресу відправника відкритки: «Abs: Ldstm. G. Heyer. Ldw. Jnf. Rgt. 12. Stab.» – «Відправник: Ландштурман Ґ. Гаєр, 12-ий піхотний полк ландверу, Штаб». Військове маркування вказує на приналежність полку до німецької армії (союзники Австро-Угорщини в складі коаліції Центральних держав), відділи якої тримали позиції західніше та південніше Бродів.

12-ий піхотний полк ландверу входив до складу 15-ої піхотної дивізії ландверу, яка брала участь в окопній війні західніше Бродів (01.04.1917 – 07.12.1917). З 7 по 17 грудня 1917 р. на цій ділянці тривало припинення вогню, а після настало перемир’я, що тривало до 18 лютого 1918 р. У той період, 13.01.1918 р., і був написаний лист Ґуставом Гаєром. Можливо, саме в мисливському будинку в с. Суходоли, що на зображенні, і містився штаб 12-го  полку, де служив автор листа.

На звороті поштівки – друкований напис: «Польова пошта» та штамп солдатської польової пошти із позначкою «Штаб 12-го  піхотного полку ландверу». Справа вказано одержувача: Родина Беліц, Берлін-Розенталь, Нідерштрассе № 9.

Зміст самого листа допомогли нам розібрати відвідувачка нашого музею пані Йоганна та її приятель Гюнтер, за що їм велика подяка.

«Галичина, 13 січня 1918 року

Любі друзі з Беліцгофу!

Ну як ви провели Новий рік? Сподіваюся, батько здоровим перейшов у новий рік, бо здоров’я – це найбільше багатство. Тут все йде своєю чергою. Росіяни сьогодні мають Новий рік, тож хотіли дістати алкоголю, але продаж шнапсу заборонено. Щирі вітання до здорової зустрічі. Ґустав».

Отже, як бачимо з листа, солдат резерву Ґустав звертається до своїх друзів, родини Беліц, які мешкають в фамільному маєтку Беліцгоф. Після запитання про зустріч Нового року, він цікавиться здоров’ям батька, зазначаючи відому істину, що здоров’я – це найбільший скарб. Окреслюючи своє повсякденне життя на фронті, він пише, що тут йде все своєю чергою. У той час на фронті тривало тимчасове перемир’я. А написати про будь-які деталі йому б не дозволила військова цензура, не пропустивши цей лист. Згадуючи росіян, автор міг мати й на увазі місцеве населення – українців, які в ніч з 13 на 14 січня святкували за юліанським календарем Новий рік. Хоча тут могла бути мова й про самих росіян, адже на той час відомим явищем на фронтах було братання солдатів ворогуючих армій, які втомилися внаслідок тривалої війни. Іноді вони приходили в гості один до одного, торгували між собою. Таким чином Ґустав міг бути проінформованим про те, що відбувається по той бік фронту. Згадка автора про бажання придбати алкоголь й існуюча заборона на це відображає суворі порядки воєнного часу. Лист закінчується типовим прощанням з побажанням зустрічі в доброму здоров’ї.

Це послання більш як 100-річої давності дає певне уявлення про повсякденне життя солдата-резервіста на Східному фронті під час Першої світової війни. А сама поштівка є цінним візуальним джерелом з історії нашого краю, зокрема с. Суходоли.

Якщо у Вас є поштівки із зображенням Брідщини чи фото – надсилайте нам. Адже навіть з коротких повідомлень чи речень можна відчитати історію.

Підготував Василь Стрільчук

Травень 18, 2025 in Брідщина, Музей Коментарі (0)

З Бродів до Відня за 2 дні: історія однієї поштової картки ХІХ століття

Напередодні Великодня Бродівський історико-краєзнавчий музей отримав низку цінних подарунків. Серед нових надходжень – поштова картка, відправлена з міста Броди ще в 1884 році.

Цей цікавий експонат подарувало музею подружжя Вольфганга та Галини Фаренгольц, попередньо придбавши річ на інтернет-аукціоні. Поштова листівка є важливим джерелом для дослідження історії нашого міста та має безпосередній зв’язок із відомим польським книговидавцем, громадським діячем, почесним громадянином Бродів – Феліксом Вестом (1846–1946). Він був власником книгарні та друкарні на вулиці Золотій, 17 (нині Золота, 11) у Бродах наприкінці ХІХ ст. і до 1939 р.

Розшифровку старонімецького почерку здійснили відвідувачка нашого музею пані Йоганна та її друг із Відня. За це їм щира подяка!

Картку було надіслано на адресу фірми «Родер Баус і компанія», що займалась торгівлею папером і товарами для мистецтва та знаходилася за  адресою: м.Відень, IV-й район, вулиця Гауптштрасе, 51. IV-й район столиці Австро-Угорщини носив назву Віден і його головною вулицею була Віднер Гауптштрасе (Wiedner Hauptstrasse) – жвава комерційна артерія району, де зосереджувалося багато торговельних фірм. Вдалось знайти згадку про компанію «Густав Родер і Ко», що діяла за тією ж адресою й спеціалізувалась на торгівлі папером[1]. Ймовірно, один із її керівників особисто знав Фелікса Веста.

На адресній стороні документа видно поштовий штемпель з написом «Відень», з датою 26 квітня 1884 року. А знизу – у лівому кутку – кругла печатка з написом: «Книгарня Розенгейма / Фелікс Вест / Броди». Засновником цього книжково-видавничого підприємства у Бродах був Ян Розенгейм із Самбора. Саме в нього Фелікс Вест навчався ремеслу, а згодом став його зятем і правонаступником справи. Як відомо з дослідження Д. Куся, підприємство носило назву, зазначену на відбитку, у період з 01.01.1882 до 01.01.1886 р.[2]

На текстовій стороні кореспонденційної картки міститься сам текст листа, з позначкою місця і дати відправлення: Броди, 24 квітня 1884 року. Нижче подаємо його зміст:

«Прохання надіслати поштою з післяплатою суму:

24 касети № 17 50/50 пряжа 165/HH і 45

D. M. N. P. R. S. T. W.

 2   4   2   2   4  4  2   2

Пан Петруссі, який ще 18-го цього місяця повідомив про свій приїзд – до сьогодні не з’явився!

З повагою
Фелікс Вест»

Щодо розуміння суті повідомлення, то можемо припустити, що Фелікс Вест надіслав замовлення на 24 «касети» – ймовірно, котушки з нитками, які могли використовуватись у палітурному виробництві. Латинські літери і цифри, очевидно, означають маркування товару. Оскільки обіцяний кур’єр Петруссі не прибув, Вест вирішив не зволікати й звернувся до постачальника напряму.

Цей невеликий клаптик картону з простим листом несе в собі цілий пласт історії: про підприємливість, торгівельні зв’язки та логістику, друкарську справу у Бродах кінця XIX століття. Місто, як «східні ворота Австро-Угорщини», було набагато ближчим до столиці ніж могло здаватися. Кореспонденційна картка за два дні дійшла з пошти у м. Броди до поштового відділення IV району Відня.

Завдяки меценатам, у музеї тепер зберігається лист із підписом Фелікса Веста – живий слід доби та людини. Цей музейний предмет – не просто листівка, це дотик до епохи, коли Броди були важливою ланкою у великій європейській мережі книжкової, торговельної та культурної комунікації.

Дякуємо меценатам за дарунок і внесок у збереження нашої історії!

Підготував Василь Стрільчук

[1] Verzeichniss der Mitglieder des Gremiums der Wiener Kaufmannschaft : nach dem Stande vom Monate August 1881. Wien, 1881. P. 65.

[2] Kuś D. Feliks West księgarz-wydawca 1846-1946. Warszawa – Wrocław, 1988. S. 40.

Квітень 21, 2025 in Місто, Музей Коментарі (0)

Презентація пілотного українсько-естонського культурного проєкту: “Броди: таємниці старого міста”

6 листопада 2024 р.  на онлайн платформі «Супермаркет рішень для громад» Асоціації малих міст України (АММУ) відбулася презентація пілотного українсько-естонського культурного проєкту: “Броди: таємниці старого міста”. Бродівська громада презентувала інтерактивну карту міста, розроблену Бродівським історико-краєзнавчим музеєм на основі естонської платформи Navicup. Цей телефонний додаток було апробовано до Дня міста Броди у вигляді міського пізнавального квесту.

Зустріч модерувала Оксана Кирилюк, виконавчий директор АММУ, яка розповіла про українсько-естонський проєкт, присвячений 33-ій річниці незалежності України, в якому брало участь багато громад, однак тільки Бродівська громада зуміла пройти цей шлях до кінця і створити інтерактивну карту міста. З привітальним словом до учасників звернувся секретар Бродівської міської ради Руслан Шишка, коротко охарактеризувавши нашу громаду, її розташування, багату історію та культурний спадок, роботу Бродівського історико-краєзнавчого музею в напрямку популяризації історії краю та розвитку туризму. З вітальним словом до учасників звернувся також представник естонської компанії NAVICUP Аско Беренс (Asko Berens) (Естонія), який розповів про співпрацю з музеєм у Бродах над створенням додатку та подальше бажання розвивати цю інтерактивну платформу в культурній, освітній сферах.

Презентацію проєкту провів директор КУ “Бродівський історико-краєзнавчий музей” Бродівської міської ради Василь Стрільчук. Він покроково розповів про історію створення інтерактивної карти “Броди: таємниці старого міста”, які проблеми і труднощі виникали на шляху від ідеї до реалізації проєкту. Окрему увагу доповідач звернув на вибір компаньйона (екскурсовода) – бобра Бродислава, його роль і значення в додатку. Учасники заходу ознайомилися з тим як відбувалася апробація карти, презентацію якої було приурочено до 940-ї річниці з часу першої писемної згадки про Броди. Директор музею розповів також про можливості розвитку платформи Navicup для популяризації культурної спадщини міста та розвитку пізнавального туризму на теренах Бродівської громади, а також подальшими кроками й ідеями.

Учасників заходу, а їх було понад 50 представників різних громад України, зацікавила презентація та додаток Navicup, про що свідчили окремі запитання і дописи в чаті та прохання поділитися презентацією і контактами директора музею.

На завершення заходу пані Оксана подякувала естонським партнерам за співпрацю, Бродівській громаді і музею за успішну реалізацію цікавого проєкту та відзначила, що наша громада є  завжди є досить активною та прогресивною.

 

P.S. Зайти на інтерактивну карту “Броди: таємниці старого міста” можна за посиланням. Необхідно завантажити додаток Navicup на телефон. Якщо ви хочете спробувати свої сили в квесті, то зареєструйтеся. В іншому випадку Вам достатньо мати на телефоні лише програму Navicup, включити gps і бродити історичними місцями Бродів, читаючи історії визначних пам’яток, чи слухаючи їх голосом ШІ.

Листопад 6, 2024 in Місто, Музей Коментарі (0)

Броди 1944: битва, що не вщухає

У Бродівському історико-краєзнавчому музеї з нагоди 80-ої річниці бою під Бродами відкрилася виставка «Броди 1944: битва, що не вщухає». Як відомо, історична значущість й актуальність цієї події впливає на сучасне сприйняття історії України і навіть на геополітичну ситуацію.

Матеріали для експонування надав п. Тарас Піняжко, архітектор з м. Відень (Австрія), ініціатор проєкту «Врятуй могилу Героя».

На виставці представлені німецькі й французькі журнали, у яких йдеться про битву під Бродами у липні 1944 р. Серед експонатів – два німецькі журнали «Der Freiwillige» 1956 і 1957 років, у яких поміщено спогади учасників битви, від часу якої тоді минуло 12-13 років. До речі, це, мабуть, перші не українські видання сучасників дивізійників про дивізію та бій під Бродами. Інший німецький журнал «Clausewitz» за 2023 р. помістив аналітичну статтю про Бродівську битву. У матеріалі відзначено хоробрість українських вояків, яка вражала німців, котрі відступали, у той час коли українці продовжували вірити і боролись. Французьке 112-сторінкове видання «39–45» (виходить раз на два місяці та повністю присвячене Другій світовій війні) приділило подіям битви під Бродами ряд публікацій у журналах 2023-2024 рр. На виставці представлено 3 випуски з матеріалом, який багато ілюстрований світлинами, картами, схемами і документами. Автор публікації розглядає бій під Бродами в контексті українського питання і боротьби за національне визволення. Подіям національно-визвольної боротьби 1917-1921 р. присвячена публікація ще в одному французькому журналі  «Armes Militaria Magazine» за 2006 р., який також представлений в експозиції.

Окреме місце на виставці займає ще один експонат – капсула із землею з місця, де було поховання добровольця 14 гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина» Степана Куриловича (1910-1975), відомого діяча Пласту, члена куреня «Ордену Залізної Остроги», який пройшов лихоліття Другої світової війни та жив і працював у Австрії. Могила діяча знаходилася на цвинтарі Аннабіхль у Клагенфурті (Австрія) до 1985 р., після чого була знищена, а поле переплановане. Пану Тарасу Піняжко вдалося відшукати місце поховання українського патріота. В експозиції знаходяться сучасні світлини символічного місця поховання С. Куриловича, план цвинтаря Аннабіхль, а також журнал «Пластовий шлях» (Ч. 2 за 2023 р.), де вміщено коротку біографічну довідку про добровольця дивізії «Галичина» Степана Куриловича.

Таким чином, події російсько-української війни привернули увагу та інтерес сучасних європейських авторів до історії питання російської агресії проти України та боротьби українців проти загарбників, одним з таких епізодів безумовно є події, пов’язані з історією творення дивізії «Галичина» і битвою під Бродами у липні 1944 р. 80 років тому багато визначних українців поклали голови в боротьбі з російським більшовизмом на полях під Бродами. Вшановуючи Героїв, які віддали життя за незалежність України, запрошуємо до нашого музею відвідати тематичну виставку.

Висловлюємо подяку п. Тарасу Піняжку за надані матеріали для експонування та п. Василю Зьомбрі за організаційну допомогу в підготовці виставки.

Підготував Василь Стрільчук

Липень 16, 2024 in Брідщина, Музей Коментарі (0)

Нові поповнення музейної збірки про брідщан в діаспорі: Стефан Матвіїв (Велика Британія)

Напередодні свята Миколая музейні збірки поповнилися унікальними матеріалами про долю ще однієї брідської родини. Житель міста Броди пан Ярослав Матвіїв подарував до брідської скарбниці пам’яті фотоматеріали та документи з життя рідного дядька – Стефана Матвіїва (1924-2020), уродженця с. Черниця, та розповів про долю своєї родини. Згідно з розповіддю, молодий хлопець Стефан Матвіїв у роки Другої світової війни потрапив на роботу до Німеччини. Працював на стратегічному заводі. Внаслідок аварії на підприємстві над юнаком нависла загроза арешту. В той час відбувалося переформування дивізії «Галичина» і Стефан зголосився до цієї формації. А в рідному селі Черниця на Брідщині, з приходом більшовиків було заарештовано старшого брата Стефана – Миколу, якого підозрювали у зв’язках з УПА. У Молотовську область вивезли дружину і дочку Миколи та батьків Миколи та Стефана. У 1948 р. помер батько Іван. Брат Микола також не вернувся з Сибіру.

Життєвий шлях Стефана певною мірою був схожим до долі багатьох дивізійників: вишкіл; відправка на фронт, де вже не встиг повоювати, оскільки Друга світова війна завершувалася; здача дивізійників у полон до альянтів; табір для українських полонених в Ріміні. А згодом переїзд до Англії й важка праця на каменоломнях. Пізніше одружився з англійкою Мері. Проживав в місті Гаддерсфілд. Працював в компанії Бі-Бі-Сі, як технічний працівник. Брав активну участь в національному житті української громади в Англії: був членом Об’єднання бувших вояків-українців у Великобританії, Союзу українців у Великій Британії, учасником українських хорів, про що свідчать численні світлини. У спілкуванні з родиною часто розповідав про центр українського життя в Англії – Тарасівку. Від 1990 року і до початку 2000-х років відвідував Україну і свою родину. Був учасником ІІІ всесвітнього з’їзду брідщан у Бродах.

Серед подарованих паном Ярославом матеріалів є 20 світлин з життя Стефана Матвіїва; два примірники часопису «Українська думка», що виходив у Лондоні, за 1996 р.; Постанова Президії Головної Управи Об’єднання бувших вояків українців у Великій Британії від 1.10.1990 про присвоєння підстаршинського ранґу старшого десятника Стефанові Матвіїву.

Велика подяка за збережену пам’ять і дарунок для музею!

 

Василь Стрільчук,

директор музею

Грудень 6, 2023 in Брідщина, Музей Коментарі (0)