Музейні артефакти – це не лише предмети минулого, а й мовчазні свідки історії, які можуть розповісти набагато більше, ніж здається на перший погляд. За умови уважного вивчення та розуміння контексту, вони перетворюються на цінні джерела знань про побут, звичаї, суспільні зв’язки, події та інше. У цьому матеріалі знову мова піде про один з таких предметів, що набуває значення саме через уважне прочитання його контексту.
Завдяки підтримці пана Василя Матвіїва музейні збірки поповнилися ще одним цікавим раритетом з історії міста. Це чергова поштова листівка початку ХХ століття, на якій зображено костел Воздвиження Хреста Господнього (нині відому церкву Воздвиження Чесного Животворящого Хреста). Поштівка демонструє вигляд на храм і подвір’я із північного заходу. На передньому плані – газон і двоє людей, чия присутність дозволяє краще уявити розміри величної споруди Бродів. Фасад храму привертає увагу високими арковими вікнами та наріжними пілястрами, а над головною навою височіє декорована сиґнатурка-ліхтар, яка робить силует костелу більш виразним і впізнаваним здалеку. Вдалині подвір’я стоїть храмова дзвіниця. На передньому плані – ряд зелених насаджень, які ніби поділяють подвір’я на дві частини. Поміж невеликими деревцями (хвойними і листяними) помітно бетонні чи кам’яні стовпці. Таким способом, очевидно, відгородили місце давнього цвинтаря, який традиційно знаходився біля кожного міського храму до кінця XVIII ст. Легкі, ненав’язливі кольори, якими злегка підмальовано давню світлину, додають зображенню відчуття спокою і затишку, створюючи гармонійну атмосферу історичного куточку середмістя Бродів.
Ця видова листівка, випущена відомим підприємцем Бродів Владиславом Коцяном, цінна не лише зображенням, але і листом на звороті. Як видно з поштового штемпелю і тексту цього листа, її було відправлено з міста Броди до Відня 1 травня 1914 р., тобто за кілька місяців до початку Першої світової війни. Адресована вона була високоповажному панові Леопольду Ланґу, майстру-шевцю, який проживав у м. Відень, у VIII районі, на вулиці Шкодагассе. Зміст самого листа, написаного німецькою мовою, наступний: «Шановний пане Ланґ! Прошу Вас якнайшвидше пред’явити мені Ваш рахунок за роботу та комплектуючі до мого мисливського жакету. З повагою …». Далі йде підпис, який можна із певним застереженням відчитати як «Д. Борицінський». Поки що не відомо, ким був цей чоловік, але точно знаємо про його хобі – полювання. Очевидним є й те, що він був не бідною людиною, оскільки міг замовити собі мисливський жакет у столичного майстра. Полювання на той час для місцевих заможних мешканців було не просто забавою, а важливою частиною їхнього способу життя і традицій, а замовлення спеціалізованого одягу свідчило про певний смак автора листа. Отже, цей артефакт з минулого, окрім відображення контактів жителів міста, містить і маленький штрих до історії мисливства на Брідщині – з її давніми традиціями, цікавими постатями та захопливими сюжетами.
Ще одне, на що звертає увагу поштова картка, це спосіб презентування міста назовні. Для того, щоб писати такий лист, достатньо було звичайної поштової картки, не видової злегка кольоризованої поштівки. Однак автор листа, очевидно, вибрав презентаційний екземпляр і надіслав його до Відня не просто, щоб полагодити приватну справу і розрахуватися з шевцем, а водночас презентувати місто через зображення однієї з відомих і впізнаваних споруд – костелу. Ось така вона, данина часу, культурна дипломатія на побутовому рівні, любов і гордість за своє місто початку ХХ ст.
Ще раз висловлюємо щиру вдячність доброчинцю п. Василю за внесок у збереження історичної спадщини та дослідження минулого нашого міста і краю. Окрема подяка тим, хто допоміг купити і передати поштівку до музею, а також Павлу Кулінцю за консультації та допомогу при відчитуванні тексту.
Підготував Василь Стрільчук