XVII краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

Інформаційний лист

 

XVII краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

 

Комунальна установа «Бродівський історико-краєзнавчий музей» Бродівської міської ради запрошує взяти участь у XVII-ій науково-краєзнавчій конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», яка відбудеться в червні 2026 р.

 

Пропонована тематика досліджень

  1. Історія та краєзнавство.

а) археологічні дослідження регіону;

б) суспільно-політичне та економічне життя краю;

в) видатні особистості;

г) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);

ґ) географія та природа краю.

  1. Музейна справа на Брідщині.

а) історія Бродівського історико-краєзнавчого музею;

б) музейні колекції, збірки, окремі предмети;

в) діячі музейної справи.

  1. Брідщина у боротьбі за незалежність України.

а) воєнна історія регіону;

б) визвольні змагання 1918–1923 рр.;

в) збройне підпілля ОУН та УПА;

г) новітня війна за незалежність та її герої.

  1. Джерелознавство, історіографія.

 

До конференції планується видання науково-краєзнавчого збірника.

Для участі в роботі конференції до 5 квітня 2026 року необхідно подати заявку та статтю, оформлену відповідно до встановлених вимог.

Вимоги до матеріалів

  • Обсяг роботи 6–8 сторінок тексту (Текст у форматі Word, шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.
  • Оформлення списку літератури та джерел має відповідати усталеними державними вимогами до наукових публікацій.
  • Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
  • Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (не менше 300 dpi) з підписом до них.
  • Роботи подаються в електронному вигляді на електронну адресу музею bikm@ukr.net.
  • Необхідно подати відомості про автора: ім’я та прізвище автора; науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи, контактні дані для зворотного зв’язку (телефон, емейл).
  • Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.
  • Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.

 

За довідками звертатись:

Комунальна установа «Бродівський історико-краєзнавчий музей»

Бродівської міської ради,

майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600

Тел. +38 (03266) 4-21-13

E-mail: bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum

Оргкомітет конференції

«Тут все йде своєю чергою»: Суходоли на листівці Першої світової війни

Цікавий артефакт з минулого нашого краю надійшов у фонди Бродівського історико-краєзнавчого музею перед Великоднем. Це поштова картка часів Першої світової війни із зображенням мисливського будиночка у с. Суходоли на Брідщині та коротким листом солдата німецької армії на звороті. Цей нині вже музейний предмет потрапив у наші фонди завдяки фінансовому сприянню нашого земляка, відомого лікаря Василя Матвіїва. До його придбання і доставки в Броди долучилися наші волонтери пан Микола Ковальчук та Марія Стрільчук. Щира подяка доброчинцям.

На лицьовій стороні поштівки – зображення сільського краєвиду з хатами під стріхами та сільською вулицею, обсадженою деревами. Підпис на поштівці зазначає, що це є суходільський мисливський будинок. Про те, що тут зображені наші Суходоли, свідчить ряд фактів. Брідщина довгий час знаходилася на лінії фронту Першої світової війни і на кінець 1917 р. фронт знову відкотився до австро-російського кордону. Військові кореспонденти, фотографи, люди, які відповідали за ідеологічну роботу, об’їжджали позиції вояків, робили світлини, з яких згодом друкували видові листівки. Незабаром ці поштівки потрапляли до вояків, що стояли на позиціях в даній місцевості. Таким чином військові надсилали картки з краєвидами, де вони служили, своїм рідним. У фондах нашого музею є ще дві подібних листівки із села Ражнів (подарунок Василя Дерка) та Ковпин Ставок. В інтернеті зустрічаються також поштівки з краєвидами сусідніх від Суходолів сіл – Голосковичі, Барчин, є декілька видів с. Заболотці, а також окрема серія із зображеннями позицій на річці Бовдурці та у с. Бовдури. Все це вказує на поширену практику документування та розповсюдження краєвидів прифронтової зони.

Внизу на білому полі лицьової сторони листівки, під зображенням зазначено коротку адресу відправника відкритки: «Abs: Ldstm. G. Heyer. Ldw. Jnf. Rgt. 12. Stab.» – «Відправник: Ландштурман Ґ. Гаєр, 12-ий піхотний полк ландверу, Штаб». Військове маркування вказує на приналежність полку до німецької армії (союзники Австро-Угорщини в складі коаліції Центральних держав), відділи якої тримали позиції західніше та південніше Бродів.

12-ий піхотний полк ландверу входив до складу 15-ої піхотної дивізії ландверу, яка брала участь в окопній війні західніше Бродів (01.04.1917 – 07.12.1917). З 7 по 17 грудня 1917 р. на цій ділянці тривало припинення вогню, а після настало перемир’я, що тривало до 18 лютого 1918 р. У той період, 13.01.1918 р., і був написаний лист Ґуставом Гаєром. Можливо, саме в мисливському будинку в с. Суходоли, що на зображенні, і містився штаб 12-го  полку, де служив автор листа.

На звороті поштівки – друкований напис: «Польова пошта» та штамп солдатської польової пошти із позначкою «Штаб 12-го  піхотного полку ландверу». Справа вказано одержувача: Родина Беліц, Берлін-Розенталь, Нідерштрассе № 9.

Зміст самого листа допомогли нам розібрати відвідувачка нашого музею пані Йоганна та її приятель Гюнтер, за що їм велика подяка.

«Галичина, 13 січня 1918 року

Любі друзі з Беліцгофу!

Ну як ви провели Новий рік? Сподіваюся, батько здоровим перейшов у новий рік, бо здоров’я – це найбільше багатство. Тут все йде своєю чергою. Росіяни сьогодні мають Новий рік, тож хотіли дістати алкоголю, але продаж шнапсу заборонено. Щирі вітання до здорової зустрічі. Ґустав».

Отже, як бачимо з листа, солдат резерву Ґустав звертається до своїх друзів, родини Беліц, які мешкають в фамільному маєтку Беліцгоф. Після запитання про зустріч Нового року, він цікавиться здоров’ям батька, зазначаючи відому істину, що здоров’я – це найбільший скарб. Окреслюючи своє повсякденне життя на фронті, він пише, що тут йде все своєю чергою. У той час на фронті тривало тимчасове перемир’я. А написати про будь-які деталі йому б не дозволила військова цензура, не пропустивши цей лист. Згадуючи росіян, автор міг мати й на увазі місцеве населення – українців, які в ніч з 13 на 14 січня святкували за юліанським календарем Новий рік. Хоча тут могла бути мова й про самих росіян, адже на той час відомим явищем на фронтах було братання солдатів ворогуючих армій, які втомилися внаслідок тривалої війни. Іноді вони приходили в гості один до одного, торгували між собою. Таким чином Ґустав міг бути проінформованим про те, що відбувається по той бік фронту. Згадка автора про бажання придбати алкоголь й існуюча заборона на це відображає суворі порядки воєнного часу. Лист закінчується типовим прощанням з побажанням зустрічі в доброму здоров’ї.

Це послання більш як 100-річої давності дає певне уявлення про повсякденне життя солдата-резервіста на Східному фронті під час Першої світової війни. А сама поштівка є цінним візуальним джерелом з історії нашого краю, зокрема с. Суходоли.

Якщо у Вас є поштівки із зображенням Брідщини чи фото – надсилайте нам. Адже навіть з коротких повідомлень чи речень можна відчитати історію.

Підготував Василь Стрільчук

З Бродів до Відня за 2 дні: історія однієї поштової картки ХІХ століття

Напередодні Великодня Бродівський історико-краєзнавчий музей отримав низку цінних подарунків. Серед нових надходжень – поштова картка, відправлена з міста Броди ще в 1884 році.

Цей цікавий експонат подарувало музею подружжя Вольфганга та Галини Фаренгольц, попередньо придбавши річ на інтернет-аукціоні. Поштова листівка є важливим джерелом для дослідження історії нашого міста та має безпосередній зв’язок із відомим польським книговидавцем, громадським діячем, почесним громадянином Бродів – Феліксом Вестом (1846–1946). Він був власником книгарні та друкарні на вулиці Золотій, 17 (нині Золота, 11) у Бродах наприкінці ХІХ ст. і до 1939 р.

Розшифровку старонімецького почерку здійснили відвідувачка нашого музею пані Йоганна та її друг із Відня. За це їм щира подяка!

Картку було надіслано на адресу фірми «Родер Баус і компанія», що займалась торгівлею папером і товарами для мистецтва та знаходилася за  адресою: м.Відень, IV-й район, вулиця Гауптштрасе, 51. IV-й район столиці Австро-Угорщини носив назву Віден і його головною вулицею була Віднер Гауптштрасе (Wiedner Hauptstrasse) – жвава комерційна артерія району, де зосереджувалося багато торговельних фірм. Вдалось знайти згадку про компанію «Густав Родер і Ко», що діяла за тією ж адресою й спеціалізувалась на торгівлі папером[1]. Ймовірно, один із її керівників особисто знав Фелікса Веста.

На адресній стороні документа видно поштовий штемпель з написом «Відень», з датою 26 квітня 1884 року. А знизу – у лівому кутку – кругла печатка з написом: «Книгарня Розенгейма / Фелікс Вест / Броди». Засновником цього книжково-видавничого підприємства у Бродах був Ян Розенгейм із Самбора. Саме в нього Фелікс Вест навчався ремеслу, а згодом став його зятем і правонаступником справи. Як відомо з дослідження Д. Куся, підприємство носило назву, зазначену на відбитку, у період з 01.01.1882 до 01.01.1886 р.[2]

На текстовій стороні кореспонденційної картки міститься сам текст листа, з позначкою місця і дати відправлення: Броди, 24 квітня 1884 року. Нижче подаємо його зміст:

«Прохання надіслати поштою з післяплатою суму:

24 касети № 17 50/50 пряжа 165/HH і 45

D. M. N. P. R. S. T. W.

 2   4   2   2   4  4  2   2

Пан Петруссі, який ще 18-го цього місяця повідомив про свій приїзд – до сьогодні не з’явився!

З повагою
Фелікс Вест»

Щодо розуміння суті повідомлення, то можемо припустити, що Фелікс Вест надіслав замовлення на 24 «касети» – ймовірно, котушки з нитками, які могли використовуватись у палітурному виробництві. Латинські літери і цифри, очевидно, означають маркування товару. Оскільки обіцяний кур’єр Петруссі не прибув, Вест вирішив не зволікати й звернувся до постачальника напряму.

Цей невеликий клаптик картону з простим листом несе в собі цілий пласт історії: про підприємливість, торгівельні зв’язки та логістику, друкарську справу у Бродах кінця XIX століття. Місто, як «східні ворота Австро-Угорщини», було набагато ближчим до столиці ніж могло здаватися. Кореспонденційна картка за два дні дійшла з пошти у м. Броди до поштового відділення IV району Відня.

Завдяки меценатам, у музеї тепер зберігається лист із підписом Фелікса Веста – живий слід доби та людини. Цей музейний предмет – не просто листівка, це дотик до епохи, коли Броди були важливою ланкою у великій європейській мережі книжкової, торговельної та культурної комунікації.

Дякуємо меценатам за дарунок і внесок у збереження нашої історії!

Підготував Василь Стрільчук

[1] Verzeichniss der Mitglieder des Gremiums der Wiener Kaufmannschaft : nach dem Stande vom Monate August 1881. Wien, 1881. P. 65.

[2] Kuś D. Feliks West księgarz-wydawca 1846-1946. Warszawa – Wrocław, 1988. S. 40.