Будівля Бродівського районного Народного дому є не лише центральним культурним осередком міста і району, але водночас однією з красивих архітектурних пам’яток Бродів. Розташована вона у найгарнішій частині нашого міста, найменш спотвореній перебудовами і реконструкціями, не заліплена рекламою і не обставлена МАФами. Будівля знаходиться на одному з вигинів вулиці Коцюбинського, яка у цьому місці описує контур п’ятого бастіону міських земляних укріплень.

Первісне призначення споруди – це будинок польського гімнастичного товариства «Сокіл»,  заснованого в Бродах у 1891 р.  Основними завданнями цієї організації були патріотичне виховання польської молоді, розвиток спорту та культурно-просвітня діяльність. Спершу товариство не мало власної домівки і для своїх заходів використовувало приміщення Товариства християнських рукодільників «Зірка» («Gwiazda»), яке знаходилося біля сучасної швейної фабрики (на розі теперішніх вулиць В.Стефаника і Єврейської).

Історія появи будівлі «Сокола» у Бродах є досить цікавою. Не зважаючи на те, що польська громада Бродів і повіту була досить економічно спроможною та мала значний політичний вплив у місті, повіті і навіть у Галичині, шлях побудови даної споруди був досить тривалим і непростим. Ще у 1901 р. спадкоємці графів  Молодецьких – останнього магнатського роду, який володів Бродами, подарували для побудови «сокільського гнізда» площу під забудову, вартістю 4000 корон. Бродівська повітова рада виділила для цієї мети 200 корон, а власник маєтку Броди Шмідт офірував ще 500 корон.

Процес підготовки до зведення власної будівлі тривав довший час. Будівельна комісія приймала пропозиції проектів майбутньої «Сокільні». Серед проектних пропозицій, що надійшли на конкурс, вирішено було обрати ідею львівських архітекторів Лаврентія Дайчака та Єжи Гродинського. Цей же проект було прийнято та затверджено для реалізації і на загальних зборах брідського «Сокола», що відбулись 9 травня 1909 р. Вибір проекту молодого львівського архітектора Лаврентія Дайчака (1882-1968), очевидно був не випадковим. Цей відомий згодом польський архітектор, громадський і політичний діяч народився у с. Ренів Бродівського повіту (нині село Зборівського району Тернопільської області). Він навчався у Бродівській гімназії і в цей час проживав у домі відомого бродівського книгаря Фелікса Веста (1846-1946), який, між іншим, був засновником товариства «Сокіл» у Бродах. Після закінчення гімназії Лаврентій (Вавжинєц) вступив на архітектурний відділ Політехнічної школи у Львові. Будучи студентом у 1906 р. спроектував у своєму рідному селі костел, а також кілька храмів у сусідніх селах. У 1911 р. він завершив навчання, а диплом отримав пізніше – у 1915 р. Проект будівлі брідського «Сокола» належав до ранніх робіт талановитого зодчого, але це була не перша його ідея апробована у нашому місті. Згодом Л.Дайчак мав своє архітектурне бюро (1925-1939) та створив ще дуже багато проектів храмів, різноманітних споруд, проектів реконструкцій та реставрацій (в тому числі і на Брідщині). Про співавтора Дайчака відомо небагато: Єжи Гродинський – працював архітектором у Львові на поч. ХХ ст., за його проектом (у співавторстві з Р. Фелінським) виконувалась передпоховальна споруда євреїв (Бет-Тахара) на Янівському цвинтарі.

Закладення наріжного каменю будівлі «Сокола» у Бродах відбулося 8 травня 1910 р. та було поєднано з відзначенням свята Конституції 3 травня.  Згідно з описами події, у неділю рано, 8 травня, прозвучав сигнал залізничної музики. На вокзалі зустрічали гостей – представників з Буська, Лопатина, Олеська, Радехова, Залозець, Золочева та Жидачева. З вокзалу усі рушили на спортивну площу, де збиралася публіка, шикувалися і готувалися до походу. В урочистій ході взяли участь 93 особи, окрім соколів були представники пожежної сторожі, народних шкіл, гімназії, семінарії, багато селян. О 11:30 відбувся урочистий молебень, на якому виголосив святкову промову ксьондз Марцінкевич. Після цього похід рушив на площу побудови споруди, де чин освячення наріжного каменю провів ксьондз-канонік Краус. Далі виступили голова округи, делегат сокільського союзу п. Яніковський, бурмістр доктор Ріттель і голова місцевого осередку товариства п. Кендзєрський. Після обіду відбулися гімнастичні навчання під керівництвом пана Сікорського. Урочистості завершилися вечіркою.

Як відомо зі звітів виділу брідського Товарисва «Сокіл» за 1910 р., що з готівкою 12 000 корон і пляцом вартістю 14 000(!) корон, ініціатори спорудження приступили до зведення власного будинку. Цей проект був  реалізований завдяки серйозній підтримці меценатів. Власник маєтку Броди Вільгельм Фридерик Шмідт офірував для будівництва споруди всю цеглу загальною вартістю 16 625 корон. А власник каменоломні Беньямін Куттін з Бродів подарував необхідну кількість каменю для цоколю та сходів будівлі. Старанням нотаріуса Станіслава Голуба було отримано значну позику для будівництва в розмірі 60 000 корон в крайовому банку. Крім того члени товариства сплачували членські внески. Загалом загальний прихід товариства за 1910 р. становив 107 232 корон 38 гр. В організації було 268 членів.

Вже до кінця 1910 р. будівлю було зведено й накрито. Далі тривали внутрішні роботи. Проте в 1911 році заходи Товариства вже проводили у власній домівці. Однак урочисте відкриття і освячення відбулося влітку 1912 р. Ось як про цю подію писав один із учасників свята: «9 [червня 1912 р.] о 6 годині вранці збудило нас аж три музики, а саме: музика гімназії, пожежної команди і спроваджених зі Львова «чвартаків» (військових музикантів – В.С.). О 10 годині відбулося польове богослужіння, урочисто відслужене пріором з Підкаменя ксьондзом Плащицею. Потім похід, у якому брали участь шкільна молодь, «соколи» наші і з провінції, дружини Бартошові, польські товариства, польські читальні з повіту і громадськість, рушив до Сокольні. Чин посвячення здійснив архієпископ Теодорович, який після цього в довшій промові підніс значення сокільської ідеї. Після нього говорили делегат Союзу п. Бєга, бурмістр д-р Ріттель, голова «Сокола» п. Голуб. Далі відбувся спільний обід. Колишньому голові «Сокола» пану Кендзєрському, який приїхав з Перемишля на цю урочистість, влаштовано овації. Після обіду на спортивній площі «Сокола» пройшли навчання. Увечері відбувся раут, котрому передував концерт, до програми якого входили спів аматорського гуртка під диригуванням п. Веста, спів соло п. Шмідтової, декламація п. Бучинської зі Львова і смичковий квінтет. Потім була томбола (лотерея) і танці».

У 1912 році у будівлі «Сокола» почав працювати перший міський кінотеатр. У приміщенні діяла бібліотека, закладена відомим бродівським книгарем та видавцем Феліксом Вестом. З південного боку будівлі «Сокола» знаходився невеликий літній майданчик, на якому взимку заливали каток. У західній частині подвір’я у міжвоєнний період було облаштовано тенісний корт. Фронтон головного фасаду будівлі завершувала скульптура жінки-птаха з великими крилами (Сокіл-Мати), яку демонтували в період першої більшовицької окупації. Головний вхід був з вулиці Гімназійні вали. Цікавим елементом споруди є балкон, що виходить на передгімназійну площу, і з якого в минулому виступали різноманітні поважні особи, звертаючись до жителів міста.

В роки німецької окупації (1941-1944) у приміщенні знаходився кінотеатр для німців. Після війни споруду було передано під районний дім культури.

Зараз це приміщення Бродівського районного Народного дому. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення (ох. № 675-м).

Підготував Василь Стрільчук

 

 

Ще нема коментарів.

Залиште коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікованою. Обов’язкові поля позначені (*).

Можна використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>