Лекторій з нагоди Міжнародного дня рідної мови

21 лютого 2017 р. у Міжнародний день рідної мови бажаючі мешканці міста Броди  зібралися у читальній залі районної бібліотеки, щоб послухати лекцією на тему «Синопсис Пліснесько-Підгорецького монастиря – визначна пам’ятка староукраїнської мови та історії». Захід був організований Бродівським історико-краєзнавчим музеєм спільно з Центральною районною бібліотекою. Перед лекцією власний вірш про рідну мову прочитав поет, краєзнавець, член Національної спілки журналістів України Микола Шуневич. Лектор – старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею – Андрій Корчак розповів  про те, яке місце займає «Синопсис…» серед інших тогочасних видатних рукописних пам’яток України. Він ознайомив присутніх з історією написання літопису, його особливостями. Розказав про дослідників рукопису. Аналізуючи текст, Андрій Корчак заінтригував присутніх тим, якою же мовою написано «Синопсис…» – староукраїнською, церковнослов’янською чи руською. Під час лекції присутні мали можливість насолодитися оригінальним звучанням тексту давнього документа, який спробував відтворити Андрій Корчак. На завершення ведуча заходу Надія Степура подякувала всім присутнім і лектору за цікаву зустріч і зробила анонс подальших подій у читальній залі бібліотеки.

Чергова зустріч учасників проекту «CHOICE: культурна спадщина і сучасність»

У п’ятницю 17 лютого 2017 р. у місті Львів в рамках міжнародного проекту «CHOICE: культурна спадщина і сучасність» відбулася дискусія «Виклики і можливості для ревіталізації культурної спадщини». Під час заходу, організованого ГО «Центр культурного менеджменту», учасники з 11 міст України, які реалізують програму CHOICE, коротко представили хід виконання власних проектів. З короткою доповіддю про проект «Громада та полікультурна історична спадщина Бродів: потенціал, взаємодія, перспектива» виступив Василь Стрільчук, який проінформував присутнім про певні здобутки, труднощі на даному етапі проекту.

Після моніторингової зустрічі учасників проекту «CHOICE: культурна спадщина і сучасність» відбулася відкрита дискусія за участі:

  • Олега Рибчинського, кандидата архітектури, доцента кафедри реставрації архітектурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка»;
  • Тараса Возняка, головного редактора і засновника культурологічного журналу «Ї», генерального директора Львівської картинної галереї імені Бориса Возницького;
  • Олександра Буценка, директора Українського центру культурних досліджень при Міністерстві культури України, директора Центру Розвитку «Демократія через культуру», експерта Ради Європи з питань культурної політики.

Наступна зустріч запланована на завершальному етапі проекту в квітні 2017 року.

Пам’яті Івана Крислача – автора унікальних зображень Бродів

Минулого тижня не стало відомого українського художника-графіка Івана Крислача (1929-2017) – заслуженого художника України, автора понад 300 екслібрисів, численних ілюстрацій до творів українських письменників. Митець працював у галузі графіки та монументального живопису. Найвідоміші його твори «Козацькі могили» (1973), «Село моє рідне» (1975), «Стрілецькі могили» (1990), триптих «Довбуш» (1990), цикл ліноритів «Одвічний змаг» (1998) та ін. Іван Крислач подарував нашому місту десять ліногравюр з видами найвідоміших пам’яток архітектури. Набір естампів «Давні Броди» побачив світ у 1984 році, коли наше місто відзначало 900-річчя з часу першої писемної згадки. На ліногравюрах митець зобразив церкву Святого Юра, палац Тишкевичів, будинок колишнього повітового суду, Празький банк, каземати Бродівського замку, палац Потоцьких, оборонний вал, церкву Пресвятої Трійці, гімназію, а також гіпотетичну реконструкцію «Давньоруські Броди». Набір відбитків був поміщений у спеціальну оформлену у відповідному стилі обкладинку. Розмір естампів 15 х 21 см. З унікальними зображеннями Бродів авторства Івана Крислача бажаючі можуть ознайомитись у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

На історичних об’єктах Бродів з’явилися інформаційні таблички з qr-кодами

У місті Броди біля пам’яток та на окремих спорудах з’явилися двомовні інформаційні таблички з qr-кодами. Такий захід втілюється у рамках реалізації ГО «Край» проекту «CHOICE – Cultural Heritage: Opportunity for Improving Civic Engagement» і його метою є інформування громади міста та іноземних гостей про історико-культурний спадок Бродів. Інформаційні таблички є тимчасовими ознакувальними елементами інфраструктури міста. З часом, після приведення фасадів історичних пам’яток у відповідний стан, врегулювання питання реклами і вивісок в історичному середмісті, а також після напрацювання єдиної системи ознакування міста Броди з врахуванням державних і європейських стандартів, їх планується замінити на постійні.

Віднині будь-хто бажаючий може за допомогою камери мобільного смартфона, планшета (маючи завантажену спеціальну безкоштовну програму – сканер qr-кодів), зчитавши інформацію з таблички за відповідним посиланням, зайти на сторінку сайту «Історична спадщина Бродів» та отримати інформацію про ту пам’ятку, біля якої він знаходиться. На думку ініціаторів проекту, такий засіб сприятиме кращому сприйняттю мешканцями міста (особливо молоддю – поколінням смартфонів) історичного спадку, приверне увагу до необхідності його  порятунку та збереження. Для туристів, які відвідують  Броди, це буде зручним джерелом інформації про історико-архітектурні об’єкти міста.

Таблички виготовлені за фінансування Бродівської міської ради, яка підтримала ГО «Край» в реалізації проекту, забезпечивши необхідні 10% власного внеску.

Розробляється генеральний план історичного села Лешнів

ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» працює над підготовкою генерального плану села Лешнів. У документі планується врахувати об’єкти культурної спадщини населеного пункту – руїни костелу Святого Матвія, оборонний вал, церкву Святого Миколая, єврейський та два християнські цвинтарі, споруду колишнього млина.

Як повідомила керівник відділу містобудування, архітектури і будівництва Бродівської РДА Оксана Максимів, за матеріалами генплану буде розроблена облікова документація, паспорти об’єктів для подальшого включення їх до державного реєстру пам’яток (у статусі «нововиявлених»).

Нагадаємо, що сучасне село Лешнів – колишнє містечко, засноване краківським каштеляном Мацеєм Лешньовським  у 1627 р. на місці (чи поблизу) давнього поселення на річці Солонівка. Містечко мало велику Ринкову площу, Бернардинський монастир з костелом Св. Матвія XVII ст., синагогу (розібрану в 1950-х роках), дві церкви та багато інших цікавих споруд. Лешнів мав унікальну систему підземних ходів, які, за переказами, пересікали містечко з півдня на північ та із заходу на схід. На жаль, цей населений пункт не був включений до Списку історичних населених місць України, до якого увійшли з нашого району місто Броди і смт. Підкамінь.

Сподіваємось, що врахування історико-культурного спадку Лешнева в майбутньому генплані, сприятиме порятунку унікальних об’єктів колишнього містечка, а для лешнівської громади стане предметом зацікавлення, гордості своїм минулим, а також основою для подальшого розвитку.