Новини

Продовження конкурсу історичної фотографії «БРОДИ В ОБ’ЄКТИВІ» до 31 серпня 2018 р.

У зв’язку із слабкою активністю жителів нашого міста, оргкомітет прийняв рішення продовжити конкурс історичної фотографії «Броди в об’єктиві» до кінця літа (31.08.2018 р.).

Однак зазначимо, що попередні результати конкурсу дали надзвичайно цікаві та цінні матеріали з історії Бродів, котрі надійшли від жителів інших міст. І що найприємніше – надіслані оригінальні матеріали (світлини й поштівки) після завершення конкурсу (згідно супровідних листів одного з конкурсантів) перейдуть у фонди Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Тому ще раз звертаємося передусім до небайдужих брідщан та запрошуємо долучитися до вивчення і популяризації історії Бродів. Не будьмо байдужими до рідного міста! Шукаймо фото Бродів до 1995 р. і приносимо їх для відсканування у музей!

Детальніше про конкурс тут.

Серпень 13, 2018 in Місто, Музей Коментарі (0)

Попередні підсумки конкурсу короткометражного кіно «Наш замок»

Завершився етап подачі короткометражних фільмів та відеороликів на конкурс «Наш замок» (тривав з 25 квітня по 30 червня 2018 року), присвячених пам’ятці архітектури державного значення XVII-XVIII ст. – Бродівському замку. Наші юні брідщани, які на цьому етапі були основною цільовою аудиторією, активно долучилися до участі в конкурсі та підготували 9 короткометражок. Це свідчить про те, що нашій молоді небайдужа доля унікальної пам’ятки Бродів, яка зараз перебуває у занепаді та залишається поза увагою громади.

Діти досить творчо підійшли до виконання поставленого завдання та зйомок фільмів. У когось це ролик-звернення, хтось зробив сюжет у вигляді журналістського репортажу, інші подали матеріал як інтерв’ю зі своїми вчителями. Цікавими є постановочні фільми з костюмами. Щодо виконавців, то їх понад 50. Є фільми над яким працювала одна особа (студент педколеджу Мирослав Гесик; уродженка Бродів, семикласниця Юля Чоп),  чи двоє (сестри Дарина та Юля Бродики). В інших випадках свої зусилля об’єднали учні одного класу (7-А Бродівської ЗОШ №3; 6-В класу Бродівської СЗОШ №2), а також команди зі шкіл (Бродівської гімназії ім. Івана Труша та Бродівської СЗОШ №2). Короткометражний фільм підготувала дитяча спільнота Св. Йосафата при церкві Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (м. Броди). Але найбільш численною була команда Бродівського міжшкільного учнівського парламенту, у підготовці їхнього фільму взяло участь 20 осіб з різних шкіл і навчальних закладів.

Наступний крок конкурсу – це прем’єра фільмів під час культурно-мистецького фестивалю «ЗамокФест», який відбудеться на території Бродівського замку 5 серпня 2018 року. Після презентації відеороликів жителям і гостям нашого міста буде визначено переможців та вручено нагороди і призи учасникам конкурсу. Після цього фільми демонструватимуться у телеефірі ТРК «Броди» та  будуть розміщені на каналі YouTube «Броди історія».

Нагадаємо, що захід проводиться громадською організацією «Край» в рамках проекту національної співпраці «Чим живуть замки?», що реалізується в межах програми Британської Ради «Culturе Bridges» за фінансування Європейського Союзу та при підтримці Бродівської міської ради. Інформаційну підтримку заходу надають ТРК «Броди» та газета «Голос відродження».

Василь Стрільчук,

координатор проекту «Чим живуть замки»

Липень 5, 2018 in Culture Bridges, ГО "Край", Місто Коментарі (0)

Броди – місто на культурному шляху Ради Європи «Via Regia»

2-4 червня 2018 р. у Бродах перебувала команда міжнародної мережі «Via Regia – культурний шлях Ради Європи»* на чолі з керівниками: директоркою Європейського культурно-інформаційного центру в Тюрінгії Кароліною Фішер та консультантом проекту, доктором Юрґеном Фішером. Гості з Німеччини перебували у Бродах вже не вперше. У 2005 р. на ринковій площі нашого міста експонувалась виставка-трейлер «Via Regia». Ще один приїзд відбувся у 2010 р., саме тоді Бродівський історико-краєзнавчий музей був сертифікований як член мережі.

Цьогорічний візит до України пов’язаний із відзначенням Європейського року культурної спадщини та планами розвитку співпраці VIA REGIA – Україна на 2018-2020 роки. Керівники міжнародного проекту більше двох тижнів перебували в нашій державі та відвідували визначні місця, розташовані на давньому шляху, що проходив містами нашої країни від кордону з Польщею, аж до Києва (зараз за основу цього шляху взято міжнародну магістраль Е40). Гості з Німеччини провели зустріч у Міністерстві культури України, яка була присвячена співпраці між Україною та Via Regia в рамках програми культурних шляхів Ради Європи. Результатом перемовин мають стати прийняті восени 2018 р. українським парламентом нормативні документи з приєднання України до Розширеної часткової угоди про культурні маршрути Ради Європи.                Мандруючи Україною, представники  «Via Regia» проводили зустрічі з партнерами проекту та новими потенційними учасниками, відвідали фестиваль «Музейні гостини», що проходив у Рівному.

У Бродах гостей цікавили передусім наступні питання:

  • стан Бродівського замку;
  • чи відбувається реконструкція давнього кордону між Бродами і Радивиловом (чи встановлені символічні знаки, чи реконструйовано історичний вокзал в Радивилові);
  • результати археологічних досліджень в околицях Бродів. Чи є знахідки, які є цікавими для історичних відносин міх регіоном та Західною Єропою;
  • нові відомості по темі «Бальзак і Броди»;
  • проекти музею, заплановані на цей рік в рамках Європейського року культурної спадщини, які може підтримати інформаційно мережа «Via Regia».

Команда міжнародного проекту відвідала відомі пам’ятки нашого міста (замок, синагогу, єврейський та християнський цвинтарі, Бродівський історико-краєзнавчий музей та ін.), оглянула вказівники та інформаційні стенди, встановлені в історичній частині Бродів.

А 7 червня 2018 р. у м. Львів відбулася підсумкова зустріч з членами проекту, на якій було обговорено ряд важливих питань для подальшої співпраці:

  •  перспективи подальшого розвитку туризму уздовж дороги Е40 та майбутнє співробітництво членів Via Regia з державними установами;
  • видання україномовного путівника Via Regia;
  • про довгострокову співпрацю з «GRAND TOUR Tourismus Marketing GmbH» для популяризації Via Regia на європейських туристичних маршрутах та з метою допомоги туристам, які подорожують індивідуально (на легкових машинах, мотоциклах).
  • способи поширення інформації про культурні шляхи Європи на інтернет-сторінках в Україні.

Отже, за результатами зустрічі й подальшої співпраці на кінець року Бродівському історико-краєзнавчому музею як члену міжнародного проекту потрібно буде напрацювати матеріал для книги-путівника «Via Regia» про Броди. У нашому місті та на околицях слід визначити 5-7 найвизначніших об’єктів (туристичних, інфраструктурних), які найбільший туристичний портал Європи (www.dreamango.com/) рекомендуватиме мандрівникам, котрі подорожуватимуть шляхом Е40 в Україну ( в тому числі й через наше місто). З осені 2018 р. з’явиться додаток до смартфонів Via Regia-App, що включатиме в себе також інформацію про Україну.

Таким чином, завдяки тісній співпраці Бродівського історико-краєзнавчого музею у проекті Via Regia та унікальному культурному спадку міста Броди, Європа і світ більше дізнаватимуться про нас, нашу культуру і традиції, пам’ятки, інфраструктуру, що однозначно сприятиме розвитку Бродів. Але важливе значення у цьому громади, обов’язком якої є зберегти «обличчя міста», визначні історико-культурні об’єкти, давню міську забудову, завдяки якій нас вирізнятимуть з-поміж інших міст.

Василь Стрільчук

 

* Віа Регія (Via Regia) – це назва найстарішого та найдовшого сухопутного зв’язку між Східною і Західною Європою. Довжина його 4500 км. Він існує вже понад 2000 років і поєднує 8 європейських держав та простягається від берегів Атлантичного океану і до м. Києва. В сучасній формі шлях існує як Європейський транспортний коридор С ІІІ. Міжнародна мережа використовує потенціал Віа Регії як символ об’єднання Європи. У 2006 році шлях був відзначений як «Великий культурний шлях Ради Європи». Більше можна дізнатися за цим посиланням.

Червень 14, 2018 in Брідщина, Місто, Музей Коментарі (0)

У Підгорецькому замку відкрито виставку копійованих картин

Непересічна подія в культурному житті нашого краю відбулася у суботу, 9 червня 2018 р., у Музеї-заповіднику «Підгорецький замок». У відомій перлині Брідщини офіційно відкрили виставку «Історія забуття… Виставка копій з колекції Підгорецького замку».

Захід розпочала привітальним словом до численних учасників заходу Світлана Мостова – завідувач музею-заповідника. Генеральний директор Львівської галереї мистецтв ім. Бориса Возницького, до складу якої входить Підгорецький замок, Тарас Возняк зазначив, що, готуючи цю виставку, організатори намагалися подарувати враження і дати відвідувачам можливість хоч трішечки побути в тій атмосфері, що панувала колись у стінах пам’ятки. Гендиректор зазначив, що це не перша подія у цих залах, рік назад тут було поставлено балет Ігоря Стравинського «Історія солдата». «Ніхто не вірив, що ці зали можна привідкрити, щоб затягувати сюди і спонсорів і тих чи інших осіб. Бо коли ти показуєш ту руїну, вони бачать безнадію…». Тарас Возняк наголосив на тому, що «тут воно трішечки не так, як було раніше», але закликав присутніх включити свою уяву і поринути у світ краси і атмосфери, яка була колись тут.

Перед присутніми виступив і голова Фонду «Підгорецький замок» (громадської організації, яка допомогла організувати виставку) Віктор Кушніренко. Він подякував усім партнерам і небайдужим людям, котрі долучилися до ініціативи створення виставки та закликав присутніх не судити строго, оскільки це далеко не те, що створив Конєцпольський чи Живуський, але «ми будемо прагнути до досконалості, і рано чи пізно відтворимо ту красу, яка тут була».

Цікаву екскурсію експозицією, розміщеною в чотирьох залах палацу, провела мистецтвознавець, директор Палацу Потоцьких Оксана Козинкевич. Гості оглянули копійовані полотна, які були в колекції Підгорецького замку до 1939 року. Зокрема, в експозиції представлені копії творів Шимона Чеховича, Яцека Олесінського, Якоба Джорданса, Шарля Ле Бруна, Яна Де Баана, Пьєтро Бьянчі, Олександра Григлевського, Джовані Баттісто Клементі, Йозефа Грассі та інших італійських, австрійських, польських, французьких, нідерландських художників, якими славилася колекція.

В одному із залів для присутніх відбулася демонстрація фільму про Підгорецький замок «Історія забуття», консультантами якого були Борис Возницький та Єжи Гофман.  Гостей заходу зачарував музичний кліп «Підгорецький замок», знятий за участю  Вікторії Лук’янець, солістки Віденської опери, Народної артистки України. Зйомки цього кліпу проходили в Підгорецькому замку, музеї-замку Ланьцут, королівському замку Вавель у Польщі.

На завершення події відбувся чин освячення виставкових залів палацу.

Василь Стрільчук

Червень 10, 2018 in Брідщина, Музей Коментарі (0)

«Броди-Старокостянтинів: містки співпраці»

30 травня 2018 року у сесійній залі Бродівської міської ради в рамках проекту національної співпраці «Чим живуть замки», що реалізується в межах програми Британської Ради «Culture bridges» за фінансування ЄС, відбулась ознайомча конференція «Броди-Старокостянтинів: містки співпраці». У заході взяли участь представники ГО «Край», Бродівської міської та районної  рад, культурно-освітньої сфери, громадські активісти, краєзнавці. На конференцію прибуло четверо гостей із міста Старокостянтинова Хмельницької області, адже ГО «Старокостянтинів небайдужий» є партнером проекту. Модератором заходу виступив директор Бродівського історико-краєзнавчого музею, член громадської організації «Край» Василь Стрільчук.

Вітальну частину конференції розпочав отець Богдан Вихор, голова ГО «Край», нагадавши про важливість подій подібного масштабу, необхідності збереження культурного спадку наших міст та закликавши усіх присутніх до спільної молитви. Продовжив захід перший заступник міського голови Бродів Роман Сподарик, який у стислій формі розповів про економічні та інфраструктурні досягнення нашого міста. Марія Радзівіл, начальник відділу культури, національностей, релігій та туризму Бродівської РДА від імені усієї бродівської громади висловила сподівання та прагнення щодо відродження Бродівського замку й культурної спадщини міста загалом. Від гостей із вітальним словом виступив Василь Муляр, завідував відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини виконавчого комітету Староконстянтинівської міської ради. Він акцентувавши увагу на історичній подібності двох міст, закликав присутніх до об’єднання зусиль задля вирішення спільних проблем збереження культурної спадщини.

Під час презентації проекту «Чим живуть замки» координатор проекту від ГО «Край» Василь Стрільчук коротко розповів учасникам про програму «Culture bridges», її мету та завдання, а також ознайомив присутніх з основними цілями та заходами спільного проекту. Голова ГО «Старокостянтинів небайдужий» Сергій Худий розказав про витоки співпраці між Бродами й Старокостянтиновом, які почалися від часу спільної праці в проекті «Choice: культурна спадщина і сучасність», а також ознайомив учасників конференції з громадською організацією, керівником якої він є.

Гості з Старокостянтинова познайомили присутніх з історико-культурним спадком свого міста. Молодший науковий співробітник культурного центру-музею «Старий Костянтинів» Анатолій Борсук, продемонстрував презентацію «Історико-культурна спадщина м. Старокостянтинова» ознайомив присутніх із часовим надбанням рідного міста. Василь Муляр розповів про історію замку князів Острозьких, його відновлення, сучасний стан та перспективи. Представник Старокостянтинівської міської ради висловив готовність поділитися власним досвідом для збереження замку в Бродах.

Після перерви на каву на учасників очікувала презентація старшого наукового співробітника Бродівського історико-краєзнавчого музею Андрія Корчака. «Бродівський замок – унікальна пам’ятка оборонного зодчества». Доповідач звернув увагу присутніх на особливості оборонних фортифікацій міста Броди та дав зрозуміти, наскільки важливою культурною перлиною є комплекс Бродівського замку. Далі гості та усі бажаючі відвідали з екскурсію Бродівську фортецю, обговорюючи важливі моменти майбутніх заходів проекту.

Наступного дня – 31 травня – гості продовжили знайомство з культурною спадщиною міста. Окрім оглядової екскурсії Бродами, відвідання Бродівського історико-краєзнавчого музею, відбулася зустріч з керівником відділу культури, національностей, релігій та туризму Марією Радзівіл, де були обговорені питання майбутньої співпраці. Учасники ознайомчої конференції відвідали «Школу різьбярства», що діє у Бродівському педагогічному коледжі ім. М.Шашкевича та поспілкувалися з її керівником Ігорем Ошурком.

На завершення заходу відбулася підсумкова нарада у приміщенні центральної районної бібліотеки, на якій були підведені підсумки ознайомчої конференції учасники ділилися своїми враженнями та висловлювали побажання щодо подальшої співпраці. Як підсумок, відбулося підписання спільного договору про співпрацю між ГО у реалізації проекту «Чим живуть замки».

Загалом перший важливий захід проекту пройшов успішно, учасники з новими ідеями та враженнями планують подальші кроки у реалізації проекту.

Любомир Лесонін

 

Червень 4, 2018 in Culture Bridges, ГО "Край", Місто Коментарі (0)

Броди очима Шолома Алейхема

16 травня 2018 року в актовій залі Бродівської ЗОШ I-III ступенів N4 відбувся лекторій під назвою «Броди очима Шолом-Алейхема», присвячений Міжнародному дню музеїв. Темою лекції стали згадки видатного єврейського письменника у своїх творах про Броди, зокрема, у повісті «Хлопчик Мотл».

Зі вступного слова розпочала доповідь вчитель зарубіжної літератури Галина Вишневська, після чого за розповідь взявся лектор – бібліотекар Бродівського історико-краєзнавчого музею Наталія Ханакова. Слухачами були учні дев’ятих класів. Слід зазначити, що подібна лекція проводилось не вперше – кілька місяців тому Наталія Ханакова провела цю ж саму розповідь для семикласників.

У ході лекторію учні і викладачі дізналися деталі життя видатного єврейського письменника. Особливо цікавою була частина, де йшлось про візит Шолом-Алейхема у Броди. Відомо, що в 1906-му році Алейхем побував у нашому містечку, прочитавши у місцевому єврейському музичному товаристві кілька лекцій. Повість «Хлопчик Мотл» є прямим віддзеркаленням вражень письменника від Бродів. Алейхем уміло описав деталі життя тутешніх представників народу Мойсеєвого, а також здійснив вельми цікавий опис нашого міста.

Окрім цього, слухачі мали змогу дізнатись детальніше про історію рідних вулиць та архітектурних пам’яток, пов’язаних із єврейською спадщиною у Бродах. Були продемонстровані унікальні фотографії єврейських дітлахів в Олеську та знімок єврея – жителя села Підкамінь. Обидві фотографії з колекції Яна Музара. Доповідач розповіла й про долю малої синагоги у Бродах, що знаходилась неподалік від великої, руїни якої нині ми маємо змогу бачити на вулиці Героїв-авіаторів.

Загалом, лекторій пройшов успішно. Змістовною була розповідь лектора та уважними були школярі, що з цікавістю вбирали в себе нову інформацію як про рідне місто, так і про письменника, творчість якого вони вивчають на уроках зарубіжної літератури.

Любомир Лесонін

учень Бродівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4

Травень 16, 2018 in Місто, Музей Коментарі (1)

Конкурс короткометражного кіно «Наш замок»

 

З 25 квітня по 30 червня 2018 року громадська організація «Край» в рамках проекту національної співпраці «Чим живуть замки?», що реалізується в межах програми Британської Ради «Culture Bridges» за фінансування Європейського Союзу, проводить конкурс короткометражного кіно, відеороликів «Наш замок», присвячених пам’ятці архітектури державного значення XVII-XVIII ст. – Бродівському замку.

До участі в конкурсі запрошується учнівська та студентська молодь!

На Конкурс приймаються відеоролики, присвячені Бродівському замку з будь-яким стилістичним та жанровим рішенням автора, з висвітленням різноманітних аспектів та проблем визначної пам’ятки нашого міста: історія та сучасність, збереження та використання, роль пам’ятки для розвитку міста; проблеми та шляхи їх вирішення; замок в контексті інших пам’яток міста; екологічно-рекреаційне та туристичне значення; соціальні проблеми, пов’язані з сучасним станом замку тощо.

Для участі у Конкурсі необхідно до 30 червня 2018 року надіслати на електронну адресу kraybrody@gmail.com  заявку на участь та авторську роботу з обов’язковими титрами. Відеоролик потрібно завантажити на файлообмінник і в електронному листі організаторам конкурсу додати відповідне посилання.

Кращі фільми, відеоролики будуть демонструватися під час дводенного фестивалю «Чим живуть замки?» у м. Броди та м. Старокостянтинові (Хмельницька обл.), що проходитиме в серпні 2018 р. у телеефірі ТРК «Броди» та розміщені на каналі YouTube «Броди історія».

Переможці конкурсу будуть нагороджені цінними подарунками та грамотами.

Вимоги до робіт, що подаються на конкурс:

Відеоролики подаються у форматі MP4 або AVI. Розмір кадру відеоролика повинен бути не менше 720 x 480 (720 x 546).

Рекомендована тривалість ролика 3-5 хвилин. Максимальний розмір файлу відеоролика – 400 Mb.

Фільм, або відеоролик має бути відзнятий спеціально для конкурсу «Наш замок» і не бути оприлюдненим до оголошення результатів конкурсу.

В рамках виконання завдання допускається і вітається використання спецефектів, в тому числі комп’ютерної графіки, 3-D моделювання, мультиплікація та різні прийоми комбінованих зйомок.

На конкурс не допускаються, або  можуть бути дискваліфіковані роботи, які не відповідають тематиці та вимогам конкурсу, з недотриманням технічних параметрів конкурсного завдання (формат, тривалість і розмір відеоролика і ін.), а також плагіат та порушення авторських прав. Члени сімей організаторів конкурсу та членів журі до участі в конкурсі не допускаються.

Критерії оцінювання відеороликів

  • Ідея (завдання та цілі поставлені автором, його задум);
  • сюжет (наскільки в ролику продуманий, розкритий і зрозумілий глядачам сюжет);
  • Відповідність тематиці (узгодженість з темою конкурсу);
  • Креативність (нетрадиційне донесення ідеї ролика, оформлення, використання творчих прийомів);
  • Техніка виконання (якість зйомки, монтажу, звуку).
Квітень 24, 2018 in Culture Bridges, ГО "Край", Місто Коментарі (0)

Як Броди на один день стали майже столицею УНР

 

Місто Броди за всю свою історію пережило чимало подій, потрясінь, злетів і падінь. Географічне розташування населеного пункту, важливі міжнародні комунікації, які тут проходили, завжди впливали на історичний розвиток нашої місцевості. В цьому матеріалі згадаємо про маловідому для широкого загалу подію 99-річної давності, яка, на жаль, не мала великого історичного значення ані у світовій історії, ані для процесу українського державотворення. Однак для нашого міста це було щось незвичайне. 10 квітня 1919 р. у Бродах відбулися переговори між владою УНР, на чолі з Симоном Петлюрою, та делегацією Антанти, яка була представлена дипломатичними місіями ряду європейських держав та представників США, щодо можливості припинення польсько-української війни. Це був непростий час для молодої Української республіки. Після Акту злуки 22 січня 1919 р. територія ЗУНР увійшла до складу Української Народної Республіки як Західна область Української Народної Республіки. Внаслідок складної міжнародної та внутрідержавної ситуації процес об’єднання двох держав не був завершений. Після захоплення більшовиками Києва (у лютому 1919 року) найвищий орган верховної влади УНР – Директорія – змушений був часто змінювати місце свого перебування. З того часу і походить вислів «у вагоні Директорія, під вагоном територія», який відображає трагізм ситуації, що склалася. На час згаданих подій столиця УНР розміщувалася у м. Рівне. Саме звідти 10 квітня 1919 р. прибули на станцію Броди у спеціальному поїзді більшість представників уряду Української держави.

Нижче подаємо спогади учасника Перших визвольних змагань (1917-1921), старшого лейтенанта військово-морського флоту УНР Святослава Шрамченка (1893-1958), відомого громадського діяча, філателіста та письменника. Ці спогади під назвою «Лінія Керзона (Уривок з дневника з часів Визвольних змагань)», було опубліковано у газеті  «Свобода» 11 квітня 1953 року (подається із збереженням оригіналу).

 

Святослав Шрамченко

Капітан Лейтенант Фльоти

ЛІНІЯ КЕРЗОНА

(Уривок з дневника з часів Визвольних Змагань)

«Дня 9 квітня 1919 року одержую наказ від морсько­го міністра, капітана ІІІ ран­ги Михайла Івановича Білінського (загинув геройсь­кою смертю у II Зимовому поході під Базаром, 17 листо­пада 1921 р.), як його ст. адьютант, що в ночі вирушаємо в складі надзвичайного поїзду до Бродів. Наш ва­гон морського міністра, разом з вагоном плятформою для нашого авта, стояв тоді на станції Рівне, де в той час перебував Уряд УНР. Надси­лаю ст. матроса М. Ф. Тименка до коменданта двірця Рівне, щоб наші вагони при­чепили до того надзвичайно­го потягу. На 24 годину це було зроблено і ми виїхали. Крім наших вагонів в поїзді були вагони членів Директо­рії, Андрієвського і Макарен­ка, а також кількох міністрів.

10 квітня 1919 року ран­ком ми приїхали до Бродів. Тут на годину 16 була ви­значена важна нарада з представниками Антанти. Прибули Місії: американська і сербська, пізніше англійсь­ка, французька і італійська, а ще пізніше прибув Голов­ний Отаман Війська і Фльоти УНР, С. В. Петлюра. Почесна сотня на двірці, добре одягнена і в доброму вигля­ді, ввесь час мусіла салютувати, а оркестра грала зу­стрічні марші та гимни чу­жих держав, що робило по­мітне враження на представників чужих держав. Ця ор­кестра УГА мусіла за останню ніч вивчити всі потрібні гимни, в тому числі і аме­риканський. Прибув член Директорії Швець і Коман­дир УГА Генштабу Генерал-Полковник Михайло Омельянович-Павленко зі штабом, а також представники Уряду ЗОУНР. Почесна сотня промаршерувала добрим кроком перед Головним Отаманом і всіма прибулими.

На самій нараді почули ми пропозицію припинення польсько-української війни по новій демаркаційно-граничній лінії, якогось тоді лорда Керзона. Але ця нара­да не дала відповідних на­слідків. Поляки з огляду на Місії Антанти ніби погоджу­вались, і то не виразно, на лінію Керзона на півночі (Буг), на півдні випихали цю лінію далеко на схід – десь ніби під Тернопіль. Чорними нитками по білому бу­ло шито, що робили це не­щиро. (Лінія Керзона вже має і в нас досить велику лі­тературу, тому я приводжу тут лише те, що записано про неї в дневнику).

Після того відбулась нара­да Директорії і Кабінету мі­ністрів. Був зформований но­вий Кабінет міністрів під го­ловуванням Мартоса дуже лівого напрямку. Головний Отаман від’їхав разом з сербською місією до Радивилова.

Підвечір пішов я до міста. Невеличке, брудне містечко з великим процентом жидів­ського населення. Страшна грязюка-болото. Я пожалку­вав, що не взяв нашого авта, але хотілось пройтись. По дорозі зробив собі знимку у місцевого фотографа, яка навіть заховалась у мене до­сі, а потім зайшов до одного з ресторанів. Засидівся там в товаристві старшин УГА і різних урядовців до доручень наших міністрів аж до години 23. Після години 23 скерувався на двірець. Це вже було після поліційної го­дини і зовсім темно. Зі мною пішло двох урядовців, один з Міністерства закордонних справ, а другий з Міністер­ства шляхів. Вони були в цивільному і тому бажали іти зі мною разом. Від міста до двірця було досить дале­ко. В темряві доводилось об­ходити великі калюжі. Коли раптом на розі якоїсь вулиці, коло великої калюжі, вири­нула військова патруля.

– «Хто іде? Стій, лягай!» – почулась команда.

Від несподіванки, та й з переляку, обидва урядовці хлюпнули в калюжу, поряд­но обхляпавши і мене. Я го­лосно відповів, що треба в першу чергу подивитись, хто іде, а потім давати накази лягати чи не лягати. Вони підійшли до мене і освітили мене електричними ліхтари­ками. Тоді підстаршина і двох стрільців клацнули каб­луками, віддаючи мені поша­ну і вибачились. Я вказав на двох урядовців, що саме мок­рі і брудні вставали на ноги з калюжі і сказав патрулі хто вони. Підстаршина ви­бачивсь і перед ними і по­яснив мені, що частенько по­ляки стріляли в нічні укра­їнські патрулі і тому вони мають такий наказ, будучи готові й самі стріляти відра­зу.

Ми пішли далі. Добре, що було темно, бо мокрі і бруд­ні урядовці мусіли мати жа­люгідний вигляд, а я про­кляв «по-морськи» тую лінію Керзона, через яку і я був охляпаний.

Вночі около год. 3 ми від’­їхали в напрямку на Терно­піль. З нами вагони різних Місій, членів Директорії Ан­дрієвського і Швеця, Держ. Секретаря Корчинського, 2 вагони міністра фінансів Кривецького, міністра Тимофієва і Фещенка-Чопівського, старшин УГА і д-ра Цегельського.

11 квітня 1919 р. Красне. Стоїмо з самого ранку. Ро­били знимку всіх, що приїхали разом з Місіями Ан­танти. Потім звантажили на­ше авто і інші. Американсь­ка Місія разом з іншими, морський міністер з Швецем і Дром Цегельським від’їха­ли автами на фронт, після чого останні мали приїхати до Станиславова. Я ж одер­жав наказ скеруватись туди разом з канцелярією Морського міністра. В Коломиї то­ді перебувало ціле Морське міністерство і там провади­лось формування морського полку з підстаршин і матросів-українців б. Австро-Угорської фльоти». 

Отже, як бачимо, у далекому 1919 році Броди стали центром міжнародних переговорів, місцем, де мала (могла б) вирішитися доля молодої Української держави. Однак, на жаль, цього не сталося, але спогади і матеріали про цю зустріч залишилися. В майбутньому історикам та краєзнавцям необхідно буде більш детально дослідити цю подію, її учасників, місця та об’єкти у нашому місті, пов’язані з цією міжнародною зустріччю.

Що ж до автора спогадів, відомого військового і громадського діяча Святослава Шрамченка, то його з Бродами пов’язував ще й інший факт. Під керівництвом морського міністра УНР Михайла Білинського, Святослав Шрамченко брав активну участь у формуванні 1-го полку морської піхоти, ядро якого складали гуцули, колишні моряки Австро-Угорського флоту та сплавники лісу. Створення полку розпочалося в Коломиї, де знаходився штаб. А згодом з Коломиї 1-ий Гуцульський полк морської піхоти для остаточного формування у березні 1919 р. був переведений у місто Броди, де, отримавши озброєння і технічне забезпечення, пройшов курс навчання і бойової підготовки. Морські піхотинці неодноразово відзначались у боях за Українську державу, але це вже інша історія, про яку можна прочитати в окремих дослідженнях, спогадах, зокрема й у публікаціях, розміщених на сторінках інтернету.

 

Підготував Василь Стрільчук

Квітень 10, 2018 in Місто Коментарі (0)

Конкурс історичної фотографії “Броди в об’єктиві”

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Бродівського історико-краєзнавчого музею

Василь Стрільчук

27 березня 2018 р.

 

ПОЛОЖЕННЯ

про конкурс історичної фотографії

«БРОДИ В ОБ’ЄКТИВІ»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Організатором конкурсу історичної фотографії «Броди в об’єктиві» (далі «Конкурс») є Бродівський історико-краєзнавчий музей (далі «Музей» або «Організатор»). Співорганізатором виступає громадська організація «Край».

Конкурс проводиться за підтримки Бродівської міської ради.

Інформаційну підтримку надають районна газета «Голос відродження», телерадіокомпанія «Броди», інтернет-сайт «Історична спадщина Бродів» (http://www.brodyhistory.org.ua/).

1.2. Метою конкурсу є вивчення, збереження та популяризація історії міста Броди,  організація фотовиставки, поповнення музейних фондів, залучення і стимулювання до пошуково-дослідницької роботи активної й творчої молоді та небайдужих громадян.

1.3. Для участі в конкурсі подаються оригінальні фотографії, негативи, давні поштові листівки, виготовлені до 1995 року та безпосередньо пов’язані з містом Броди. Сучасні фотографії (зроблені цифровою технікою і після 1995 року), а також копії фотографій з інтернет-ресурсів до конкурсу не допускаються.

1.4. Право взяти участь у Конкурсі можуть мешканці міста Броди, району та усі бажаючі, які нададуть матеріали (фотографії, негативи та ін.) відповідно до цього Положення.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

2.1. Прийом фотографій на Конкурс триває з 1 квітня по 31 серпня 2018 року.

2.2. Фотографії приймаються за адресою: Бродівський історико-краєзнавчий музей,

80600, м. Броди, майдан Свободи 5, з поміткою «На конкурс «Броди в об’єктиві».

2.3.Учні або студенти можуть передавати фотографії через наукового керівника або вчителя навчального закладу.

2.4. Світлини для розгляду журі можна приносити особисто за вказаною адресою.

2.5 Відібрані фотографії будуть скопійовані працівниками музею та повернені власникам.

2.6. Із відібраних світлин (на основі скопійованих матеріалів) працівниками Бродівського історико-краєзнавчого музею буде підготовлено виставку, відкриття якої планується провести у вересні 2018 року в рамках святкування Дня міста Броди.

3. ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ, ЯКІ ПОДАЮТЬСЯ НА КОНКУРС

3.1. Світлини (фотографії), негативи, давні поштові листівки з видами міста, що подаються на конкурс, мають бути зроблені у Бродах або безпосередньо пов’язані з нашим містом, його історією. Матеріали повинні мати певну історичну чи мистецьку цінність: відображати цікаві місця, об’єкти, події, людей, змінені краєвиди Бродів, неіснуючі будівлі тощо.

3.2. На конкурс приймаються лише фотографії, зроблені в період від сер. ХІХ ст. до 1995 року. До участі у конкурсі не допускаються сучасні фотографії (зроблені цифровою технікою і після 1995 року), а також копії фотографій з інтернет-ресурсів.

3.3. На конкурс приймаються лише оригінальні матеріали (фотографії, негативи, давні поштові листівки з видами міста), які після копіювання (сканування, перефотографування) в обов’язковому порядку повертаються власникам. Копії приймаються лише в окремих випадках, коли достеменно відомо, що оригінал фотографії не зберігся.

3.4. У випадку, коли особа (житель м. Броди чи району) бажає взяти участь у конкурсі, але з тих чи інших причин не може надати світлини для копіювання у музей (фотографії наклеєні у сімейний альбом, висять у рамах на стіні тощо), слід звернутися до Організатора за вказаною адресою (або тел. 4-21-13). Працівник музею за згодою особи може прийти і перефотографувати матеріали для участі в конкурсі.

3.5. За бажанням конкурсант також може подарувати музею фотоматеріали, оформивши акт-передачі чи дарчий лист.

4. ПОРЯДОК УЧАСТІ В КОНКУРСІ

4.1. Своєю участю у конкурсі виконавці приймають умови цього Положення та рішення Організатора.

4.2. Всі фотографії, які подаються на Конкурс, мають бути оригінальними і вільними від прав третьої сторони. Організатор Конкурсу не несе ніяких зобов’язань щодо будь-яких прав третьої сторони. Організатор зберігає за собою всі права на репродукцію матеріалів, поданих на Конкурс, без обмеження терміну використання.

4.3. Всі фотографії, відібрані на Конкурс, будуть якісно відскановані/перефотографовані та повернуті власникам відразу або в обумовлений між учасником і Організатором конкурсу термін.

4.4. До фотографії, поданої на конкурс, має додаватися наступна інформація (на окремому аркуші):

а) Опис фотографії (час виготовлення; місце, де зроблена світлина (вулиця, будинок тощо); автор – фотограф (якщо відомий); подія та інша інформація, пов’язана з світлиною);

б) Ім’я та прізвище конкурсанта, рід занять чи навчальний заклад, зручні для учасника контактні дані (телефон, або адресу електронної скриньки, чи сторінку в соцмережі тощо), за допомогою яких Організатор зможе швидко зв’язатися з конкурсантом для повідомлення результатів конкурсу, запрошення на виставку чи у інших випадках, пов’язаних з конкурсом чи наданими фотоматеріалами.

4.5. Особа, яка бере участь у конкурсі, дає згоду Організатору на використання своїх персональних даних в цілях проведення цього конкурсу.

5. ПОРЯДОК ОБРАННЯ ТА НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ

5.1. Переможці Конкурсу визначаються журі, до складу якого входять: представники

Бродівського історико-краєзнавчого музею, громадської організації «Край», Бродівської міської ради, засобів масової інформації, районного відділу освіти.

5.2. Персональний склад журі затверджується Організатором до 1 вересня 2018 року та розміщується на сайті «Історична спадщина Бродів» (http://www.brodyhistory.org.ua/).

5.3. Результати конкурсу будуть оголошені журі до 15 вересня 2018 р. та розміщені у районних ЗМІ, на сайті «Історична спадщина Бродів» (http://www.brodyhistory.org.ua/), на сторінці Бродівського історико-краєзнавчого музею в соцмережі Facebook. Організатор Конкурсу повідомляє переможців про дату та умови отримання подарунків у різних номінаціях.

5.4. Переможці Конкурсу будуть нагороджені цінними подарунками та дипломами, а також родинними сертифікатами на безкоштовне відвідування Бродівського історико-краєзнавчого музею, музейних виставок, заходів впродовж 1 року.

5.5. Нагородження переможців відбудеться під час відзначення Дня міста Броди (третя неділя вересня 2018 р.).

5.6. Фотоматеріали, надані переможцями, будуть опубліковані на сайті «Історична спадщина Бродів» (http://www.brodyhistory.org.ua/), в районних ЗМІ.

5.7. Із найцікавіших світлин, наданих на конкурс, буде підготовлена виставка «Броди в об’єктиві», яку буде відкрито до святкування Дня міста Броди.

Квітень 2, 2018 in ГО "Край", Місто, Музей Коментарі (0)

Бурмістр, який став жертвою професії

(Із циклу «Бурмістри Бродів»)

Серед очільників нашого міста в минулому було чимало цікавих особистостей, людей різних національностей, професій, з різними долями. Одним з них став представник найчисленнішої єврейської громади Бродів – міський лікар д-р Пауль Ґольдгабер (1835-1893), якому громада двічі довіряла керувати містом. На жаль, про його особу відомо не так багато, лише загальні офіційні дані, поміщені в тогочасних довідниках, звітах, газетних замітках. Однак його життя і діяльність вплинули на історію нашого міста, залишивши певний слід. Про це свідчить й те, що його іменем була названа одна з головних міських вулиць (давня вул. Лешнівська, сучасна – Івана Франка).

Пауль Ґольдгабер працював лікарем у Бродах з 1863 р. Він був членом повітової ради і повітового відділу (1868-1875), входив до складу галицького господарського товариства (1871-1872). У 1872-1875 рр. був бурмістром Бродів. В 1876-1892 р. входив до складу міської ради і працював головним міським лікарем. З 1888 по 1892 р. був заступником бурмістра Антонія Вітославського. У 1893 р. вдруге обраний очільником магістрату Бродів. Незважаючи на те, що був бурмістром, продовжував надавати допомогу хворим. І коли весною 1893 р. на вул. Лешнівській в Бродах спалахнула епідемія висипного тифу, він прийшов рятувати недужих. Однак, під час консиліуму, заразившись від хворого, лікар важко захворів. 5 квітня 1893 р. містом розійшлася звістка, яка до глибини вразила кожного мешканця Бродів незалежно від віровизнання: Пауль Ґольдгабер помер. Великий натовп людей зібрався на вулиці перед будинком, де мешкав бурмістр. Як писала тогочасна преса про померлого, «Місто втратило найкращого лікаря; хворі та бідні опікуна, який їм у багатьох випадках, окрім надання лікарської опіки, допомагав матеріально; родина, яка складається з трьох незабезпечених дітей, втратила батька (5 років тому втратила і матір), а громада – енергійного бурмістра, який мав на меті добро міста, а не особисту користь. Померлий був людиною чистого характеру і ніхто не міг сказати злого слова про нього».

Віддаючи останню шану померлому, майже усе місто прийшло провести його тіло до могили. Були представники усіх інституцій, ради міста, єврейська громада, офіцерський корпус, пожежна сторожа. Над могилою про заслуги покійного розповів професор гімназії Герцель, радний Бродів. Від ради міста прощався з покійним вчитель Теувім, а від імені колег говорив лікар д-р Каллях. Бурмістра-лікаря поховали на новому єврейському цвинтарі, що на північній околиці Бродів. Його могила на даний час ще не віднайдена.

Випадки, коли лікар помирав, заразившись від хворого, були непоодинокими у Бродах. Від цієї ж хвороби кілька років потому помер лікар Якоб Вольф Ґлясгаль, а у 1898 р. помер міський лікар Фелікс Ляйблінґер, заразившись від пацієнта черевним тифом. Як писали в тодішніх часописах, «вони стали жертвою професії».

19 квітня 1893 р. відбулося засідання міської ради, присвячене вшануванню пам’яті померлого бурмістра доктора Ґольдгабера. Радні міста віддали шану його заслугам і ухвалили ряд рішень з увічнення пам’яті померлого. Заступник бурмістра Куляк розповів про заслуги доктора Ґольдгабера і попросив дозволу вписати це до протокольних книг. Радний Хаєс запропонував повісити портрет бурмістра у залі засідань, а на пропозицію Теувіма ухвалено назвати вулицю Лешнівську «вулицею Ґольдгабера».

До наших днів, на жаль, не збереглось приміщення сесійної зали магістрату Бродів, де висів портрет бурмістра Ґольдгабера. Поки що не віднайдені протокольні книги тих років із записами про заслуги лікаря-бурмістра (ймовірність того, що ці документи теж безповоротно втрачені, є досить великою). Пам’ять про Пауля Ґольдгабера зберігають давні карти-схеми м.Броди із зазначенням вулиці, названої його прізвищем; поштівки з видами вулиці та документи кінця ХІХ ст. – 1939 р.

В період національного відродження і початку декомунізації міста (на поч. 1990-х років) була спроба повернути ім’я жертовного бургомістра громаді Бродів у назві однієї з міських вулиць. Оскільки питання повернення назви – перейменування вулиці Івана Франка на д-ра Ґольдгабера не стояло тоді на порядку денному, вирішено дати ім’я лікаря одній із сусідніх вулиць. Таким чином, рішенням сесії Бродівської міської ради від 14.05.1991 р. «Про повернення старих назв та перейменування вулиць м.Бродів» іменем лікаря Ґольдгабера було названо вулицю Карла Маркса (давню Верхню Підвальну). Однак недостатня обізнаність жителів міста, зокрема і мешканців цієї вулиці, про особу Пауля Ґольдгабера, які, очевидно, вперше почули це ім’я, стала причиною обурення і звернень до міської ради. Як наслідок, вулицю знову перейменували і дали їй нову назву – Галицька. Таким чином, ім’я лікаря Ґольдгабера знову затерлося в пам’яті міста.

 

Василь Стрільчук

 

 

Березень 25, 2018 in Брідщина, Місто Коментарі (1)