Грошова одиниця є важливим атрибутом будь-якої держави. Після проголошення Третім універсалом Української Народної Республіки у листопаді 1917 р. Центральна Рада розпочала роботу над створенням своєї грошової системи, щоб розірвати свою залежність від Росії та створити власну фінансову систему. Перша грошова одиниця УНР отримала назву карбованець і була запущена в обіг 5 січня 1918 р. А вже 1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю — гривню (поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця). Гривня і карбованець були грошовими одиницями держави і в період Гетьманату та Директорії. Після Акту Злуки 22 січня 1919 р. і об’єднання ЗУНР та УНР грошова одиниця поширилася на всю територію держави. Впродовж 1917-1919 р. були випущені банкноти номіналом 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців. У період 1918-1920 рр. були надруковані грошові знаки номіналом 2, 5, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Грошова система України функціонувала у складних умовах національної революції, війни з більшовиками, поляками, денікінцями та ін. Попри різноманітні негаразди існувала нестача дрібної розмінної монети. У цей час деякі повітові міста друкували свої гроші, які були в обігу лише на конкретно визначеній території та підлягали обміну на державні гроші.
Серед таких міст, що мали свої власні грошові знаки – гривні – у квітні-травні 1919 р. були і Броди. Місто в той час входило до складу Західних областей Української Народної Республіки (ЗОУНР).
Випуском цих грошових знаків та підготовкою їх дизайну займалася спеціальна комісія при повітовому комісаріаті. Комісія працювала під головуванням повітового комісара Івана Герасимовича та посадника міста Броди (бургомістра) Станіслава Ріттля. У результаті праці комісії було розроблено банкноти номіналом 1, 2, 5, 10 і 20 гривень. Гроші друкувалися у місцевій друкарні Пітча і Вайнштока на картонному папері однакового розміру близько 71 мм х 93 мм. Кожен з номіналів мав свій відтінок: 1 гривня була блідо-рожевого кольору, 2 гривні – рожеві, 5 гривень – ясно-бронзового забарвлення, 10 гривень – кремові, 20 гривнева купюра була ясно-жовтою.
Загалом було надруковано грошових знаків номіналом 1 гривня – 100 000 штук, 2 гривні – 50 000 шт., 5 гривень – 20 000 шт., 10 гривень – 10 000 шт., 20 гривень – 5 000 шт. Усі гроші були передані в міську касу, де на їх покриття покладено півмільйона гривень державного видання. Каса здійснювала продаж та обмін дрібних грошей усім, кому це було потрібно. Лицева сторона кожної банкноти мала декоративне обрамлення (рамку). Купюри номіналом 1, 10 і 20 гривень були схожими. У верхньому правому й лівому куті рамки в квадратах зазначався номінал гривні – цифри 1, 10 чи 20. На полі поміж тими квадратами був напис «Одна гривня», «Десять гривень» чи «Двадцять гривень» (відповідно до номіналу банкноти). Гроші номіналом 2 і 5 гривні не мали таких квадратиків по кутах, а натомість вгорі посередині була велика цифра, що вказувала на номінал знаку. У 5-гривневої банкноти зліва від цифри був напис «пять», а справа – «гривень». У 2 гривнях – зліва маленький квадратик з цифрою два і напис «дві», а справа – «гривнї». Далі у всіх банкнотах йшли однакові тексти. Візьмемо для прикладу 10 гривень: «Цей знак грошевий належить принимати в Повіті Броди за 10 гривень. Каса міста Броди виміняє кождого часу кожду скількість цих грошових знаків від 100 гривень почавши на гривні відповідно до їх вартости. Підроблюванє буде каране тяжкою вязницею до 20 літ.». Нижче посередині – «15 цьвітня 1919.». Під цим написом зліва: «Ствердив пов. Комісар:» нижче підпис «Герасимович», справа на тому ж рівні «Посадник міста:», нижче так само: «Ріттель». Між обома друкованими підписами кружок у вигляді печатки, де написано по колу «Магістрат Броди», а всередині – овал з зображенням тогочасного герба Бродів – п’ятираменного хреста Потоцьких – «Пиляви». Посередині прямокутної банкноти тиснений герб міста Броди. На зворотній стороні бродівських гривень, яка не мала поліграфічного друку, окрім номера купюри, стояли відбитки печаток Повітового комісаріату Бродів із зображенням лева (розміщувалась зліва) та відбитку печатки «Магістрат міста Броди» з гербом міста посередині (справа).
Незважаючи на мистецьку недосконалість, ці місцеві банкноти понад місяць виконували функцію грошових знаків на території Бродівського повіту. Слід зазначити також, що подібні гроші виходили й в інших галицьких містах, таких як: Золочів, Тернопіль, Збараж, Сокаль та ін. Номінал їх, як правило, був від 1 до 50 гривень.
Український історик, колекціонер Микола Гнатишак (1903-1973), який перший описав гривні, що виходили в Бродах, зазначав, що ці грошові знаки були запровадженні 14 квітня 1919 року (хоча на самій банкноті стоїть дата 15 квітня 1919 р.). Брідські гроші були в обігу до захоплення міста і повіту поляками 22 травня 1919 р.
Сьогодні брідські гривні є важливим джерелом до вивчення історії Української національної революції 1917-1921 рр. та цінними музейними експонатами, цікавими для любителів боністики й краєзнавства.
Підготував Василь Стрільчук