Три фільми про історико-культурну спадщину міста Броди

У рамках проекту громадської організації «Край» «Громада та полікультурна історична спадщина міста Броди: потенціал, взаємодія, перспектива»,  який реалізувався  в рамках міжнародного проекту «CHOICE – Cultural Heritage: Opportunity for Improving Civic Engagement» (за фінансування ЄС та Асоціації агенцій місцевої демократії ALDА, при підтримці Центру Культурного менеджменту та Бродівської міської ради) було підготовлено три короткометражних фільми про історико-культурну спадщину міста Броди. Середня тривалість фільмів близько 8 хв.  Кожен фільм має свою мету та завдання і знятий різними творчими групами.

Перший фільм – «Бродівський замок» – знятий з метою привернення уваги громадськості, представників влади і місцевого самоврядування до проблеми збереження унікальної пам’ятки оборонного зодчества XVII ст. – Бродівської фортеці. Як показали заходи проекту «CHOICE» (семінари-тренінги, анкетування і стратегічна сесія), Бродівський замок є основним стратегічним об’єктом для розвитку міста, який мав би стати в перспективі краєзнавчо-туристичним центром Бродів.

Другий фільм «Броди. Місто Йозефа Рота», присвячений постаті видатного австрійського письменника Йозефа Рота (1894-1939), уродженця міста Броди. Завдяки Й. Роту наше місто відоме у багатьох країнах світу. У сюжетах своїх творів письменник часто описував Броди кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Ряд міських споруд,  згаданих Ротом, збереглися до наших днів і є цікавими, як і саме місто, для багатьох іноземних туристів. Однак громада міста не використовує цей потенціал, більше того, ряд будівель, пов’язаних з творами Йозефа Рота, втрачають свій автентичний вигляд. Метою цього фільму є привернення уваги до збереження об’єктів культурної спадщини, пов’язаних з Йозефом Ротом, які мають туристичну привабливість.

Третій фільм «Броди» – це промоційний ролик про наше місто, який дозволяє побачити сучасний стан багатокультурної спадщини Бродів під незвичним кутом. Його метою є показати, передусім, жителям міста його красу, самобутність, багату архітектурну спадщину, а водночас, привернути увагу до проблеми збереження пам’яток. Для туристів і гостей Бродів фільм є своєрідною візитівкою і запрошенням відвідати цікаве галицьке містечко.

Фільми «Бродівський замок» і «Броди» мають версії з сурдоперекладом, які також можна переглянути на нашому сайті.

ЗВЕРНЕННЯ громадської організації «Край» до Бродівської міської ради у справі збереження пам’ятки архітектури національного значення Бродівського замку

Впродовж квітня 2016 р. – квітня 2017 р. громадською організацією «Край» в рамках міжнародної програми «CHOICE: культурна спадщина і сучасність» за фінансової підтримки ЄС та Асоціації агенцій місцевої демократії (ALDA, Франція) при сприянні Бродівської міської ради реалізовувався проект «Громада та полікультурна історична спадщина міста Броди: потенціал, взаємодія, перспектива». Метою цього проекту була активізація громади у справі збереження історико-культурної спадщини нашого міста та напрацювання плану подальших дій у цій сфері. За результатами численних заходів проекту, опитувань, обговорень та відгуків у соціальних мережах більшість активних громадян Бродів вважає ключовим елементом історико-культурного спадку міста – Бродівський замок.­­­

Відомо, що Бродівський замок (фортеця) – це видатна пам’ятка архітектури національного значення на території міста, що на сьогоднішній день знаходиться у занедбаному стані. Це один з основних об’єктів історико-культурної спадщини нашого міста, який репрезентує його давню історію, є невід’ємною частиною забудови ідеального міста-фортеці, а також символом м. Броди. Водночас сучасний стан пам’ятки є вкрай незадовільним і, окрім того, небезпечним для жителів і гостей нашого міста.

Враховуючи вищезазначене, просимо Бродівську міську раду, на території якої знаходиться пам’ятка, виступити ініціатором та організувати робочу групу з представників виконкому та депутатського корпусу міської ради, представників Бродівської РДА і Бродівської районної ради, із залученням депутатів Львівської обласної ради, Верховної ради України, краєзнавців, науковців, архітекторів, інших фахівців, громадських активістів та зацікавлених осіб для напрацювання плану дій щодо порятунку пам’ятки, а також вироблення дієвої стратегії щодо реалізації визначених заходів.

Серед першочергових завдань, які стоять перед громадою міста Броди і району на даний час, вбачаємо:

  • визначення умов використання громадою міста даного об’єкта (юридичний аспект проблеми);
  • вжиття першочергових протиаварійних заходів з метою забезпечення безпеки жителів і гостей міста;
  • напрацювання плану дій щодо підготовки проектно-кошторисної документації;
  • визначення основних шляхів залучення коштів для збереження та ефективного використання пам’ятки для потреб брідської громади.

 

Члени ГО «Край» готові долучитися до порятунку пам’ятки національного значення Бродівського замку шляхом участі в робочих зустрічах та нарадах, організації заходів із підтримки, збереження, промоції пам’ятки, підготовці проектних заявок для пошуку фінансування робіт із збереження та ревіталізації унікального об’єкта нашого краю та реалізації підтриманих проектів.

Музейний тиждень на Брідщині

Цього року Міжнародний день музеїв Бродівський історико-краєзнавчий музей традиційно відзначив рядом заходів, які були анонсовані як «Музейний тиждень».

У вівторок, 16 травня, в с. Суховоля в приміщені школи відбувся публічний лекторій «Мандрівна Євангеліє». На заході були присутні учні та вчителі місцевої школи, представники освіти району, настоятель суховільської парафії УГКЦ о. Ярослав Біль. Старший науковий працівник Бродівського історико-краєзнавчого музею Андрій Корчак розповів про цікаву долю Євангелія, яка зберігається в родині Романичів з Суховолі. Розповідь захопила присутніх своїм сюжетом. А. Корчак отримав запрошення ще раз відвідати сільську громаду з лекцією.

В середу, 17 травня, у виставкових залах  Бродівського історико-краєзнавчого музею, які знаходяться в пам’ятці історії та культури державного значення – палаці Брідської фортеці, відбулось відкриття виставки матеріалів, присвячених історії Львівського національного університету імені Івана Франка. Виставку представляв завідувач музею історії ЛНУ ім. Франка Юрій Гудима. На відкритті виставки були присутні вчителі, краєзнавці та учні 10-го класу брідської гімназії ім. Івана Труша, перед якими скоро повстане питання – де продовжити навчання. На вісімнадцяти інформаційних стендах, подарованих ЛНУ ім. Франка університетом м. Вроцлава (Польща), показані основі періоди виникнення та історії освітнього закладу, представлені фотографії відомих людей, пов’язаних з львівським університетом. Цікаву експозицію, Ю. Гудима доповнив мультимедійною презентацією про сьогодення ЛНУ ім. Франка. Всі присутні з зацікавленням сприйняли інформацію та подякували Юрію Володимировичу за зустріч. Виставка буде працювати в виставкових залах БІКМ до 15 червня 2017 р.

У четвер, 18 травня, в Бродівському історико-краєзнавчому музеї був день відкритих дверей. Всі охочі могли безкоштовно відвідати музейну експозицію, ознайомитися з новими краєзнавчими виданнями, отримати останні номери газети «Брідські вісті». Одночасно була оголошена акція – «Подаруй музею експонат». Незважаючи на невисоку активність потенційних відвідувачів музею, небайдужі подарували два цікавих артефакти. На завершення цього дня, в Народному домі «Просвіти» відбулась презентація трьох науково-популярних фільмів про місто Броди («Бродіський замок», «Броди. Місто Йозефа Рота», «Броди»). Фільми були підготовлені ГО «Край» в рамках міжнародного проекту «CHOICE: Культурна спадщина і сучасність» за участі музейних працівників. На презентації були автори фільмів, творчі працівники знімальних груп, чимало глядачів. Особливий успіх мав фільм «Броди», створений ТО «Видиво». Це дійсно був прорив в медіа контенті про Броди. Вже незабаром ці роботи будуть доступні на нашому сайті.

В п’ятницю, 19 травня,  найактивніші прихильники музею знов зустрілися в досить незвичному для Бродів місці. Це була відреставрована давня пивниця одного з старих будинків на Майдані Свободи. Тут  старший науковий працівник Бродівського історико-краєзнавчого музею А. Корчак презентував результати краєзнавчих досліджень 2015-2016 рр. нового юдейського цвинтаря на околиці Бродів. Присутні з захопленням сприймали найновішу інформацію з цього питання. В кінці заходу Андрій Михайлович відповів на питання, бажаючі виступити поділилися своїми враженнями, планами на майбутнє. Особлива подяка була виголошена власнику приміщення п-ну Ігорю Болюху за надану можливість цікаво провести заключний акорд музейного тижня.

Попереду нові дослідження, відкриття та зустрічі!

Текст і фото: Володимир Ульянов

Броди – місто на Шляху Яна ІІІ Собєського

7 квітня 2017 р. у м. Жовква пройшла робоча зустріч з підготовки до другого етапу подання проектної заявки (повної аплікаційної форми) «Promotion of local culture and preservation of historical heritage of Jan III Sobieski Trail in the Polish-Ukrainian border area» на транскордонну програму PL-BY-UA 2014-2020. Робоча нарада була ініційована основними партнерами проекту ГО «Фундація регіональних ініціатив Жовківщини», Жовківською міською радою та Фундацією ThinkTank Szlaku Jana III Sobieskiego. Серед партнерів, окрім міста Жовкви, є Івано-Франкове, Глиняни, Броди, Золочів, Благодійний фонд «Підгорецький замок» та ін. Делегацію нашого міста представляли заступник міського голови Олександр Єленевський, спеціаліст міської ради Руслан Горбаль та директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук. Учасники зустрічі спільно з польськими партнерами обговорили основні питання подальшої роботи над проектною заявкою, визначили дату наступної наради.

Предметом проекту є, між іншим, підготовка та розбудова «Малої туристичної інфраструктури (МТІ) на Шляху Яна ІІІ Собєського (ЯІІІС) в Україні та Польщі на основі туристичних напрямків, визначених в рамках проекту «Є один король! Шлях Яна ІІІ Собєського, як транснаціональний туристичний продукт». В межах майбутнього проекту кожен з партнерів матиме можливість передбачити кошти для забезпечення своїх пропозицій, пов’язаних з створенням малої туристичної інфраструктури (ознакування, приміські вітальні щити, альтанки, лавочки, оглядові вежі, велостоянки і т.д.), котрі будуть вписуватися у транскордонний туристичний маршрут.

*  *  *

Як відомо, король Ян ІІІ Собєський (1629-1696) тісно пов’язаний з м. Броди, яке разом з замком і селом Старі Броди з 1682 по 1704 р. належало родині Собєських.

Міжнародна науково-практична конференція, присвячена пам’яткам села Підгірці

24-25 березня 2017 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Збереження та ревалоризація пам’яток с.Підгірці. Відтворення втраченої дерев’яної церкви Св. Михайла».

Село Підгірці розташоване у Бродівському районі Львівської області і є перлиною не тільки краю, але й України. Тут знаходиться відомий архітектурний ансамбль Підгорецького замку (замок-палац XVII-XVIII ст., костел-ротонда XVIII ст., гетьманський заїзд XVIII ст., терасний, регулярний та ландшафтний парки XVII-XІХ ст.), залишки броварні XVII-XХ ст., церква поч. ХХ ст., окремі зразки житлової забудови ХІХ-ХХ ст. На території села знаходиться Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» з  унікальними пам’ятками VII-ХІІІ ст. та ансамбль монастиря XVII-XХ ст. До травня 2006 р. у селі стояла дерев’яна церква Св. Михайла, яка згоріла під час пожежі. Біля церкви зберігся давній цвинтар XVIIІ-ХІХст. В майбутньому на території населеного пункту повинні бути збудовані офісні приміщення Національного природного парку «Північне Поділля», який діє на території трьох районів області (Бродівського, Золочівського та Буського).

Організаторами заходу виступили Національний університет «Львівська політехніка» та громадська організація «Шолом Підгірці».

В перший день конференції (24.03) після привітальних слів організаторів конференції від НУ «Львівська політехніка» проректора проф. Чухрай Н.І., директора Інституту архітектури проф. Черкеса Б.С., почесних гостей – проф. Марини Доерінг-Вільямс (Технічний університет, м. Відень), доц. Лопатька В.М. (Харківський національний університет будівництва та архітектури), Возняка Т.С. – директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Возницького та представників влади, учасники вирушили на виїзне засідання у с. Підгірці, де оглянули основні історико-культурні об’єкти населеного пункту, побували на місці згорілої церкви, оглянули місцеві краєвиди.

Другого дня конференції (25.03) відбулося пленарне засідання в приміщенні НУ «Львівська політехніка». Під час заходу виступили і взяли участь в обговореннях і дискусіях професори Чухрай Н.І., Черкес Б.С., Бевз М.В., Лінда С.М., доценти Рибчинський О.В., Дубик Ю. (усі з НУ «Львівська політехніка»), доцент Лопатько В.М. (ХНУБА, м.Харків), професор Марина Доерінг-Вільямс (ТУ, м. Відень), доктор Антон Кралер (УНІ, м.Інсбрук), доктор Герхард Гаузер. З доповіддю виступив також директор громадської організації «Шолом Підгірці» Ігор Кавич, який продемонстрував учасникам короткометражний фільм про пам’ятки села Підгірці. Перед присутніми виступили Віктор Кушніренко – голова ради правління благодійного фонду «Підгорецький замок», Андрій Филипчук – заступник директора Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», голова сільської ради с. Підгірці Надія Михайлишин, Бродівський районний архітектор Оксана Максимів та ін. Після тривалих обговорень і дискусій ухвалили резолюцію, серед пунктів якої: створення робочої групи за участю членів ГО «Шолом Підгірці», науковців, представників влади та ін.; розроблення Програми з інвентаризації і вивчення пам’яток Підгірців; проведення експертної оцінки генерального плану села на відповідність можливості створення Національного заповідника з відповідним ландшафтом; видати на базі НУ «Львівська політехніка» науковий збірник матеріалів конференції та ін.

Під час конференції 25.03.2017 р.

Під час конференції 25.03.2017 р.

Слід відзначити велику роботу з підготовки конференції, проведену директором ГО «Шолом Підгірці» п. Ігором Кавичем та доцентом «Львівської політехніки» п. Орестою Ремешило-Рибчинською, яка багато років досліджує пам’ятки Підгірців, а під час заходу була незмінною ведучою.

Є велика надія, що ініційований новозаснованою ГО «Шолом Підгірці» процес збереження і ревалоризації пам’яток с. Підгірці матиме добрі результати і поважну підтримку. До речі, назва громадської організації походить від кооперативи «Шолом», заснованої у міжвоєнний період у с. Підгірці о. Василем Пришляком – великим патріотом і подвижником життя села і краю.

Юліан Вассиян: повернення у Броди

Публічні лекторії, започатковані минулого року ГО «Край» (в рамках проекту CHOICE) спільно з Бродівським історико-краєзнавчим музеєм, мають добре продовження і викликають зацікавленість у жителів нашого міста. 15 квітня 2017 року в читальній залі Бродівської центральної районної бібліотеки відбулася зустріч з мандрівницею і докторанткою Вільного університету у Мюнхені пані Устиною Стефанчук. Дослідниця, що прибула до нашого міста на запрошення голови ТРК «Броди» Володимира Булишина, ознайомила присутніх з постаттю відомого українського публіциста, філософа, ідеолога ОУН Юліана Вассияна (1894-1953). Проживаючи за кордоном і працюючи в архівах Перемишля, Мюнхена, Праги, Едмонтону, Києва, пані Устина впродовж кількох років вивчала долю і діяльність видатного діяча.

Присутні дізналися про родину Юліана Вассияна, його освіту, участь в Першій світовій війні та у визвольних змаганнях. А далі – ув’язнення, навчання у Таємному університеті, празький період – події, що відіграли важливу роль у становленні ідеолога українського націоналізму та засновника ОУН. Особливе зацікавлення викликала розповідь про перебування Юліана Вассияна у Бродах в період 1935-1939 рр., де проживала його сестра і батько, про недовгу працю діяча у гімназії (тоді середній школі) у 1940 р. та період 1941-1943 рр. Багато емоцій у слухачів викликала оповідь про час, коли Ю.Вассияну довелося перебувати в еміграції. Останні роки його життя були надзвичайно тяжкими.

На завершення лекції присутні поділилися своїми рефлексіями про долю людини, якій важко адаптуватись у нових обставинах; про роль людського фактора у таких ситуаціях; про те, чому так сталося, що така людина стала нікому не потрібною. В обговорені учасники лекторію провели паралель із сучасним життям багатьох українців, які змушені виїжджати закордон, шукати роботу, пристосовуватись до нових обставин.

 

У Бродівському замку обвалилася стіна

Бродівський замок – пам’ятка архітектури національного значення, що знаходиться у м.Броди Львівської області. До комплексу пам’ятки входять палац Потоцьких, каземати і земляні вали. Твердиню було споруджено у 1630-х роках за проектом французького інженера Боплана та за участі архітектора Андреа дель Акви. На той час замок був ключовим елементом в оборонній системі Бродів – ідеального міста-фортеці XVII-XVIII ст. Від 1812 р., після руйнування цитаделі австрійцями, вона втрачає своє оборонне значення. Однак палац був житловою резиденцією власників Брідського маєтку аж до початку ІІ світової війни. У радянський час тут дислокувалися різні військові частини аж до 1993 р. (Більше про історію замку тут).

Місцеві активісти і краєзнавці разом з представниками органів місцевого самоврядування неодноразово піднімали питання збереження замку. І в певний момент була надія, що справа зрушилася з місця: у період 2007-2009 р. для консервації замкових казематів були виділені чималі кошти, розпочалися ремонтні роботи… Але нефахові дії виконавців робіт привели до повного руйнування східної куртини замку: було повністю зруйновано земляний насип, розібрано підпірні стіни радянського часу, пробито, нібито з метою вентиляції, аркові склепіння казематів XVII ст. Роботи виконувалися у зимову пору і вже з настанням весни впала новозбудована підпірна стіна, яку в швидкому темпі знову абияк відновили. Під час опадів почалося затікання стін казематів і далі їх поступове інтенсивне руйнування. Неодноразові звернення активістів, представників самоврядування до балансоутримувачів і контролюючих органів не дали жодного результату. Замок і надалі інтенсивно руйнується, періодично стаються обвали пілястрів, підпірних стін казематів.

В останні роки до стін замку наблизився місцевий ринок і на території, де колись був земляний вал і рів замку, зараз стоять палатки підприємців, а замкове подвір’я перетворилося на автостоянку. І от нещодавно сталося два обвали підпірного муру замкових казематів. На велике щастя, руйнування відбулися не у «базарний день» і обійшлося без нещасних випадків. Однак загроза подальших обвалів є очевидною і все це вимагає негайних дій! Крім того, декілька свіжих обвалів помітно і всередині замкового подвір’я, де бігає багато дітей – учнів Бродівської ЗОШ І-ІІІ ст. №3, 5-7 класи якої навчаються у приміщенні палацу.

На превеликий жаль, місцева громада і влада не приділяє належної уваги об’єкту, оскільки пам’ятка знаходиться (чи мала б знаходитись?) на балансі Відділу охорони історичних пам’яток Управління містобудування та архітектури ЛОДА.

У Бродах вшанували о. Адріана Зафійовського

1 березня 2017 р. у читальній залі центральної районної бібліотеки відбувся лекторій, організований спільно центральною районною бібліотекою і Бродівським історико-краєзнавчим музеєм. Захід був присвячений 135-річчю від дня народження священника підпільної УГКЦ, катехита шкіл м. Броди о. Адріана Зафійовського (1882-1973). Ведучою дійства була завідувач відділу обслуговування читачів центральної районної бібліотеки Надія Степура. Директор бібліотеки – Віра Соловій – привітала гостей і пригадала події відкриття меморіальної дошки на будівлі брідської книгозбірні. Отець Ярослав Царик – головний ініціатор підняття із забуття імені о. Адріана Зафійовського у 2012 р. – звернув увагу на постать відомого священика, його незламний дух, відданість церкві у важкий період підпілля. Далі присутні мали можливість ознайомитись з доповіддю «Брідські сторінки життя отця Адріана Зафійовського», яку підготував і виголосив директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук. Виступ супроводжувався демонстрацією світлин і документів, пов’язаних з життям і діяльністю діяча у Бродах. Старший науковий співробітник музею Андрій Корчак розповів про експедицію 2012 р. (організовану внуком священика – Юрієм Зафійовським) в родинні місця о.Адріана на Тернопільщині, де він народився, де пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього священика, де жили і служили його дід і батько. Своїми враженнями з експедиції поділився з присутніми ще один її учасник – директор ТРК «Броди» Володимир Булишин. Він також проанонсував наступний захід, який проходитиме у бібліотеці 15 березня і буде присвячений відомому українському філософу, ідеологу Юліяну Вассияну.

Горіла церква в с. Чепелі

(уточнена інформація)

22 лютого 2017 р. близько 2 години ночі загорілася церква Перенесення мощей Святого Миколи у с. Чепелі на Брідщині. Пожежа була вчасно помічена і храм вдалося врятувати. Про розміри і шкоду заподіяну церкві свідчать світлини, розміщенні на офіційному сайті Сокалько-Жовківської єпархії. Причини пожежі встановлюють слідчі.

Постраждалий храм було збудовано у 1989-1993 рр. на фундаментах старої церкви. Давніша дерев’яна церква ХІХ ст. була знищена під час Першої світової війни і громада села у 1922 р. переробила на церкву будинок плебанії, використавши залишки матеріалів зруйнованої святині.

Як відомо, село Чепелі є батьківщиною о. Якова Головацького (1814-1888) –  українського лінгвіста, етнографа, фольклориста, історика, поета, педагога, громадського діяча, співзасновника гуртка «Руська Трійця».

Лекторій з нагоди Міжнародного дня рідної мови

21 лютого 2017 р. у Міжнародний день рідної мови бажаючі мешканці міста Броди  зібралися у читальній залі районної бібліотеки, щоб послухати лекцією на тему «Синопсис Пліснесько-Підгорецького монастиря – визначна пам’ятка староукраїнської мови та історії». Захід був організований Бродівським історико-краєзнавчим музеєм спільно з Центральною районною бібліотекою. Перед лекцією власний вірш про рідну мову прочитав поет, краєзнавець, член Національної спілки журналістів України Микола Шуневич. Лектор – старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею – Андрій Корчак розповів  про те, яке місце займає «Синопсис…» серед інших тогочасних видатних рукописних пам’яток України. Він ознайомив присутніх з історією написання літопису, його особливостями. Розказав про дослідників рукопису. Аналізуючи текст, Андрій Корчак заінтригував присутніх тим, якою же мовою написано «Синопсис…» – староукраїнською, церковнослов’янською чи руською. Під час лекції присутні мали можливість насолодитися оригінальним звучанням тексту давнього документа, який спробував відтворити Андрій Корчак. На завершення ведуча заходу Надія Степура подякувала всім присутнім і лектору за цікаву зустріч і зробила анонс подальших подій у читальній залі бібліотеки.