Михайло Романюк – кандидат на здобуття Обласної премії імені Героя України Степана Бандери

Для багатьох брідщан, які цікавляться історією національно-визвольних змагань 1930-50-х років, є добре відоме ім’я історика Михайла Романюка. Науковець народився у Бродах, навчався у Бродівській середній школі №1, закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «історик, викладач історії». Деякий час Михайло працював вчителем історії та правознавства Бродівської гімназії імені Івана Труша, а згодом – у середній школі № 91 м. Львова.

Нині Михайло Романюк – кандидат історичних наук, працює старшим науковим співробітником Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. Він є директором Центру незалежних історичних студій. Відомий історик є постійним учасником науково-краєзнавчих конференцій «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», які щорічно проходять у м. Броди.

Дослідник є автором понад 100 наукових і науково-популярних публікацій. Його статті друкуються у часописі «Визвольний шлях», збірниках наукових конференцій, неодноразово публікувалися і у районній пресі. Він є автором монографій «Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937–1953)», «Петро Федун – «Полтава» – провідний ідеолог ОУН та УПА»; упорядник і редактор двох томів документів «Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України», а також упорядник 23-го і 24-го томів «Літопису УПА. Нова серія» та книги «Українська дивізія «Галичина» (Львівщина): історія, спогади, світлини» (спільно з Ігорем Іваньковим).

Сьогодні Михайло Романюк є одним з п’яти претендентів на здобуття Обласної премії імені Героя України Степана Бандери. Зазначимо, що присудження цієї премії передбачається в трьох номінаціях, а саме: громадська, політична та науково-навчальна національна державотворча діяльність. Рішення про присудження премії оголосять не пізніше 14 жовтня – свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Отож вболіваймо за нашого земляка і побажаємо йому заслуженої перемоги!

Василь Стрільчук

Фото Володимира Ульянова

 

У Бродах відкрилася виставка, присвячена австрійському письменнику Йозефу Роту

«Австрійській єврей з Галичиною у серці» – саме таку назву має оновлена виставка, що розпочала свою роботу у 20 вересня 2017 року у виставкових залах Бродівського історико-краєзнавчого музею. У далекому 1994 році коли в Бродах гучно відзначали 100-річчя від дня народження нашого земляка,  класика австрійської літератури Йозефа Рота, ця виставка була подарована  Австрійським  літературним  товариством. Час від часу фотографії частково демонструвалися учням та гостям Бродівської гімназії ім. І. Труша, але відновити і показати її у повному обсязі вирішили саме зараз.

На відкритті виставки, у своєму вступному слові, директор  Бродівського історико-краєзнавчого музею розповів про історію виникнення цієї виставки і зауважив, що на даний момент вона є дуже актуальною, адже постать Йозефа Рота це той міцний зв’язок, який єднає нас з Європою. Це можливість популяризувати історію нашого міста не лише в Україні, а й далеко за її межами. Як зазначив Василь Стрільчук, завдяки багатьом творам цього письменника ми бачимо художній образ Бродів, Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Невеличку екскурсію по виставці провів старший науковий співробітник музею Андрій Корчак. У своїй розповіді він зупинився на основних біографічних відомостях про Рота, а також поділився особистими міркування про творчість письменника. Як зазначив у виступі А. Корчак, у своїх романах, новелах, нарисах письменник передбачив трагічну долю європейського єврейства у середині ХХ століття.

У другій частині презентації виставки відвідувачі мали змогу переглянути документальний фільм «Броди – місто Йозефа Рота», що був створений завдяки міжнародному проекту «CHOICE: культурна спадщина і сучасність». Бібліотекар музею Наталія Ханакова, що була консультантом стрічки, поділилася своїми враженнями, що залишилися в неї  від зйомочного процесу.

У своєму виступі начальник відділу культури, національностей, релігій та туризму Бродівської РДА Марія Радзівіл відзначила багатогранність і талановитість нашого земляка та зауважила, що творчий процес у якому задіяні працівники Бродівському музеї наблизить наше місто до Європи.

Виставка триватиме до листопада 2017 року. Запрошуємо всіх бажаючих!

Наталія Ханакова

Фото Володимира Ульянова

Таємниці підземель Бродів

 

Невивченою сторінкою минулого нашого міста є його підземна частина. Адже ніхто й ніколи системно не займався дослідженнями міських пивниць (підвалів). Не проводилися в історичному центрі м. Броди археологічні дослідження.

Про підвали середмістя Бродів ходить чимало легенд і переказів. Значно підсилюють ці легенди цікаві знахідки в ході виконання будівельних робіт, що проходять в історичному центрі кілька останніх десятиріч. Однак унікальні артефакти, на жаль, не стають історичним надбанням громади міста, а «випливають» на «чорних» ринках обласних міст, інтернет-аукціонах, чи вивозяться невідомими шляхами за кордон.

Проте пивниці центру Бродів, відновлені і відповідно облаштовані, могли б стати своєрідною «родзинкою» як для туристів, так і для гостей, а для жителів Бродів – можливістю для додаткового заробітку.

Адже відомо, що впродовж своєї історії місто завжди було важливим торгівельним центром. Обмеженість території міста (оборонним валом і довколишніми болотами) змушувала мешканців Бродів шукати додаткові площі, в тому числі й за рахунок спорудження глибоких підземель. Там, у пивницях, дуже часто знаходилися льодівні, де купці могли довгий час зберігати морожену рибу, м’ясо, інші продукти. Відомо також про розміщення у підвалах Бродів невеличких підприємств: олієнь, крупорізок, вендзолярень та ін. Звичайно, що зберігалося там вино і пиво, овочі та фрукти.

Міські підвали мали декілька рівнів. Цікавим є те, що підземелля найстарішої центральної частини міста ніколи не затоплювалися водою, як, наприклад, східна дільниця історичного середмістя (околиці Майдану Свободи). Пояснюється це тим, що місто виникло на острові посеред боліт, а основу цього острова становив твердий шар опоки (мергелю). І щоб викопати глибоку пивницю, господар був змушений вдовбуватись у тверду породу, яка, у свою чергу, не пропускала води. Якщо верхні яруси міських підвалів знаходились у м’якому шарі ґрунту, то нижній (другий) ярус був видовбаним у твердій опоці. Наочним прикладом такого виду пивниці є двоярусний підвал під старою кам’яницею, де нині знаходиться міська рада. Впродовж двох  місяців проходить розчищення цих підземних приміщень, які можуть стати цікавою туристичною атракцією.

Окремою, не менш інтригуючою темою є підземні ходи, які були у кожному давньому місті. Зокрема, відомі дві згадки (перекази) про підземні переходи до замку: перший йшов від будинку відомого жителя міста Мікулєвича, що жив у районі бродівського Підзамча; а другий – від споруди колишнього домініканського монастиря, що стояв колись на південній стороні Ринку.

Двоярусні підвали міста у роки Другої світової війни служили схронами для бродівських іудеїв, які переховувались там від нацистів. А в березні 1944 р., коли фронт підкотився до нашого міста, підвали центральної частини міста стали форпостом для більшовицьких партизанів, які, допомагаючи регулярним частинам захопити місто, із заходу (з тилу) увійшли в Броди і закріпилися у підвалах міських кам’яниць. Однак німцям вдалося їх вибити звідти і утримувати місто до липневих боїв 1944 року.

Загалом слід відзначити позитивну тенденцію у місті Броди щодо пошуку та спроб збереження автентичності (наскільки це в даний час і в сучасних умовах є можливим). Сподіваємось, що дослідження і відновлення брідських підземель триватиме і надалі. А гарним прикладом відреставрованої пивниці у нашому місті є підвал на майдані Свободи, відновлений підприємцем Ігорем Болюхом (про це вже згадувалося на нашому сайті).

Василь Стрільчук

Фестиваль у Бродівському замку

Теплої липневої днини вже вдруге у Бродівському замку зібралися майстри на фестиваль «Народні умільці», що відбувся 30 липня 2017 року. На замковому подвір’ї, перед палацом Потоцьких, розмістилися митці не лише з Брідщини, але й з Буська, Кременця, Київщини та інших місцевостей.

Бродівський район представляли Черницька, Підгорецька, Лешнівська, Ясенівська, Пониковицька, Пониквянська, Попівецька, Станіславчицька, Наквашанська, Комарівська та Шнирівська  сільські  ради, які демонстрували короваї, вишивку, страви, прикраси тощо. Художники Надія Свидовецька, Наталя Процик, Михайло Коваленко виставили на оглядини свої мистецькі роботи, які бажаючі могли придбати як сувеніри для подарунків. Бісероплетіння було представлено викладачами з Центру дитячої та юнацької творчості і майстринею Наталею Сакалюк.

Учасники фестивалю мали змогу відвідати й майстер-класи. Мистецтво розпису хною (мехенді) презентувала майстриня з Києва Олеся Токарська. А працівники Національного природного парку «Північне Поділля» вчили брідщан та гостей фестивалю виготовляти оберіг «Мішечок щастя» та робити пшеничне перевесло.

Працівники Бродівського історико-краєзнавчого музею представили свій стенд з краєзначою літературою.

Порадували глядачів і творчі фольклорні колективи «Криниченька», «Забавлянка», вокальний ансамбль «Козачка», дует «Баба Палашка і баба Параска» та інші колективи Народних домів при сільських радах. По-особливому вразила гостей Бродівського замку Ганна Грушицька – директор народного дому м. Буськ, що привезла на фестиваль оригінальні вишиті сорочки роботи «Творчої майстерні родини Грушицьких». Майстриня також заспівала для глядачів.

Проведення такого роду заходів покликане сприяти популяризації і розвитку народних ремесел Брідщини, а також привернути увагу до необхідності збереження пам’ятки архітектури національного значення Бродівського замку та інших об’єктів історико-культурної спадщини краю.

Наталія Ханакова

Нові археологічні знахідки під час досліджень давніх Бродів

Дослідження багатошарової пам’ятки археології Броди-І продовжуються і цього року. Традиційно археологічні розкопки проводять студенти-практиканти Львівського національного університету імені Івана Франка під керівництвом доцента кафедри археології і спеціальних галузей історичної науки, кандидата історичних наук Ярослава Онищука. Цього року археологи натрапили на 4 об’єкти, функціональне призначення яких з’ясовується. Серед знахідок – велика кількість фрагментів кераміки вельбарської культури (ІІІ ст. н.е.) та Київської Русі ХІІ-ХІІІ ст., добре збережені пряслиця готського і дваньоруського часу (овруцьке шиферне пряслице), голки, декоративна бронзова пластина, обмазка з відбитками деревини та ін.

Цікавою знахідкою є денце горщика з клеймом у вигляді тризуба (символ Рюриковичів), що вперше виявлене в околицях Бродів. Такі предмети зустрічаються на давньому Пліснеську, а от для Бродів це унікальна річ. Майстер, який виготовляв давній посуд, мав право ставити князівський герб на своїх виробах. Можливо, ця посудина свого часу була куплена і привезена з Пліснеська. Постає запитання: чи не може ця знахідка мати відношення до поселення, яке вперше згадується в «Повчанні Володимира Мономаха дітям» під 1084 р. – місцем де зустрічалися князі Володимир Мономах і Ярополк Із’яславович? Сподіваємось подальші дослідження порадують дослідників новими і не менш цікавими знахідками.

Як і попередні роки так і цього річ розкопки проводяться за підтримки Бродівської міської ради, при сприянні Бродівського історико-краєзнавчого музею та Бродівської ЗОШ І-ІІІ ступеня №4.

Василь Стрільчук

ХІ краєзнавча конференція і 10 науковий збірник «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

16 червня 2017 р. відбулася ХІ наукова краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», у якій взяли участь науковці та краєзнавці з Львівщини, Тернопільщини та Рівненщини, Житомирщини. Цьогорічна конференція була приурочена 100-річчю від дня народження видатної діячки ОУН Галини Столяр (1917-1942). Адже, як відомо, вшановуючи свою землячку Бродівська районна рада проголосила 2017 – роком Галини Столяр.

Традиційно захід розпочався з благословення і молитви, які виголосив о. Богдан Вихор – настоятель храму Пресвятої Богородиці Владичиці України, голова ГО «Край». Після привітального слова від представників районної і міської влади директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук ознайомив учасників конференції з результатами культурного проекту «Громада та полікультурна історична спадщина Бродів: потенціал, взаємодія, перспектива», що реалізувався ГО «Край» за фінансування Європейського Союзу і Асоціації агенцій місцевої демократії (ALDA, Франція) у місті Броди в рамках міжнародної програми «CHOICE: культурна спадщина і сучасність». Присутні на заході переглянули промоційний фільм «Броди», виготовлений в рамках проекту. Незмінна ведуча заходу Надія Степура, завідувач відділу обслуговування центральної районної бібліотеки, презентувала книжку «Броди. Міська абетка», видану в рамках проекту, яку кожен з учасників конференції отримав як подарунок від ГО «Край».

Однією з ключових доповідей став виступ краєзнавця, журналіста Михайла Шишки «Незламна духом» про Галину Столяр.

Після невеличкої перерви на каву робоче засідання конференції розпочалося з презентації науково-популярного журналу «Наша спадщина», присвяченому питанням охорони і збереження пам’яток історії та культури. Її провів головний редактор квартальника Андрій Левик. Під час презентації виступили члени редколегії журналу: історик Іван Сварник, який також ознайомив присутніх з архівними матеріалами з історії Брідщини; та доктор історичних наук Андрій Гречило, котрий розповів також про питання розвиту української геральдики. Редколегія видання закликала учасників заходу до співпраці й запропонувала подавати свої наукові доробки до журналу «Наша спадщина».

Авторський краєзнавчий проект про с. Підгірці представив присутнім голова громадської організації «Шолом-Підгірці» п. Ігор Кавич. Він розповів про інтерактивний проект з картою села, де відображено кожне обійстя Підгірців до Другої світової війни. Додаткові позначки, документи і фотоархів розповідають про долю кожної родини.

Наукову роботу конференції продовжив виступ кандидата історичних наук, доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка Ярослава Онищука «Деякі підсумки дослідження багатошарового поселення Броди-І у верхів’ях р. Стир». До речі, Ярослав Онищук був ведучим робочої частини конференції.

Слід зазначити, що серед доповідачів були люди різного віку: від студента 1 курсу і до поважних краєзнавців 87–річного віку.

На заході висвітлювалися та розглядалися питання археології краю, історії міста Броди і населених пунктів Брідщини, національно-визвольних змагань, постатей краю, пам’яткоохоронної та музейної справи, народознавчих досліджень.

Детальніше із змістом наукових доробків учасників конференції можна ознайомитись у черговому науковому збірнику матеріалів, який був надрукований з невеличким запізненням через певні фінансові проблеми. Однак, завдяки тому, що захід було включено до «Календарного плану заходів з організації відзначення визначних дат суспільно-політичного і культурного життя України, області та району, історичних подій, державних, національних та релігійних свят на 2017 рік у Бродівському районі” та при фінансовій підтримці голови ГО «Шолом-Підгірці» п. Ігоря Кавича чергове видання побачило світ і є доступним для науковців, краєзнавців та усіх зацікавлених осіб. Через деякий час збірник буде розміщено у вільному доступі на нашому сайті: brodyhistory.org.ua, де є деякі попередні наукові випуски.

Три фільми про історико-культурну спадщину міста Броди

У рамках проекту громадської організації «Край» «Громада та полікультурна історична спадщина міста Броди: потенціал, взаємодія, перспектива»,  який реалізувався  в рамках міжнародного проекту «CHOICE – Cultural Heritage: Opportunity for Improving Civic Engagement» (за фінансування ЄС та Асоціації агенцій місцевої демократії ALDА, при підтримці Центру Культурного менеджменту та Бродівської міської ради) було підготовлено три короткометражних фільми про історико-культурну спадщину міста Броди. Середня тривалість фільмів близько 8 хв.  Кожен фільм має свою мету та завдання і знятий різними творчими групами.

Перший фільм – «Бродівський замок» – знятий з метою привернення уваги громадськості, представників влади і місцевого самоврядування до проблеми збереження унікальної пам’ятки оборонного зодчества XVII ст. – Бродівської фортеці. Як показали заходи проекту «CHOICE» (семінари-тренінги, анкетування і стратегічна сесія), Бродівський замок є основним стратегічним об’єктом для розвитку міста, який мав би стати в перспективі краєзнавчо-туристичним центром Бродів.

Другий фільм «Броди. Місто Йозефа Рота», присвячений постаті видатного австрійського письменника Йозефа Рота (1894-1939), уродженця міста Броди. Завдяки Й. Роту наше місто відоме у багатьох країнах світу. У сюжетах своїх творів письменник часто описував Броди кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Ряд міських споруд,  згаданих Ротом, збереглися до наших днів і є цікавими, як і саме місто, для багатьох іноземних туристів. Однак громада міста не використовує цей потенціал, більше того, ряд будівель, пов’язаних з творами Йозефа Рота, втрачають свій автентичний вигляд. Метою цього фільму є привернення уваги до збереження об’єктів культурної спадщини, пов’язаних з Йозефом Ротом, які мають туристичну привабливість.

Третій фільм «Броди» – це промоційний ролик про наше місто, який дозволяє побачити сучасний стан багатокультурної спадщини Бродів під незвичним кутом. Його метою є показати, передусім, жителям міста його красу, самобутність, багату архітектурну спадщину, а водночас, привернути увагу до проблеми збереження пам’яток. Для туристів і гостей Бродів фільм є своєрідною візитівкою і запрошенням відвідати цікаве галицьке містечко.

Фільми «Бродівський замок» і «Броди» мають версії з сурдоперекладом, які також можна переглянути на нашому сайті.

ЗВЕРНЕННЯ громадської організації «Край» до Бродівської міської ради у справі збереження пам’ятки архітектури національного значення Бродівського замку

Впродовж квітня 2016 р. – квітня 2017 р. громадською організацією «Край» в рамках міжнародної програми «CHOICE: культурна спадщина і сучасність» за фінансової підтримки ЄС та Асоціації агенцій місцевої демократії (ALDA, Франція) при сприянні Бродівської міської ради реалізовувався проект «Громада та полікультурна історична спадщина міста Броди: потенціал, взаємодія, перспектива». Метою цього проекту була активізація громади у справі збереження історико-культурної спадщини нашого міста та напрацювання плану подальших дій у цій сфері. За результатами численних заходів проекту, опитувань, обговорень та відгуків у соціальних мережах більшість активних громадян Бродів вважає ключовим елементом історико-культурного спадку міста – Бродівський замок.­­­

Відомо, що Бродівський замок (фортеця) – це видатна пам’ятка архітектури національного значення на території міста, що на сьогоднішній день знаходиться у занедбаному стані. Це один з основних об’єктів історико-культурної спадщини нашого міста, який репрезентує його давню історію, є невід’ємною частиною забудови ідеального міста-фортеці, а також символом м. Броди. Водночас сучасний стан пам’ятки є вкрай незадовільним і, окрім того, небезпечним для жителів і гостей нашого міста.

Враховуючи вищезазначене, просимо Бродівську міську раду, на території якої знаходиться пам’ятка, виступити ініціатором та організувати робочу групу з представників виконкому та депутатського корпусу міської ради, представників Бродівської РДА і Бродівської районної ради, із залученням депутатів Львівської обласної ради, Верховної ради України, краєзнавців, науковців, архітекторів, інших фахівців, громадських активістів та зацікавлених осіб для напрацювання плану дій щодо порятунку пам’ятки, а також вироблення дієвої стратегії щодо реалізації визначених заходів.

Серед першочергових завдань, які стоять перед громадою міста Броди і району на даний час, вбачаємо:

  • визначення умов використання громадою міста даного об’єкта (юридичний аспект проблеми);
  • вжиття першочергових протиаварійних заходів з метою забезпечення безпеки жителів і гостей міста;
  • напрацювання плану дій щодо підготовки проектно-кошторисної документації;
  • визначення основних шляхів залучення коштів для збереження та ефективного використання пам’ятки для потреб брідської громади.

 

Члени ГО «Край» готові долучитися до порятунку пам’ятки національного значення Бродівського замку шляхом участі в робочих зустрічах та нарадах, організації заходів із підтримки, збереження, промоції пам’ятки, підготовці проектних заявок для пошуку фінансування робіт із збереження та ревіталізації унікального об’єкта нашого краю та реалізації підтриманих проектів.

Музейний тиждень на Брідщині

Цього року Міжнародний день музеїв Бродівський історико-краєзнавчий музей традиційно відзначив рядом заходів, які були анонсовані як «Музейний тиждень».

У вівторок, 16 травня, в с. Суховоля в приміщені школи відбувся публічний лекторій «Мандрівна Євангеліє». На заході були присутні учні та вчителі місцевої школи, представники освіти району, настоятель суховільської парафії УГКЦ о. Ярослав Біль. Старший науковий працівник Бродівського історико-краєзнавчого музею Андрій Корчак розповів про цікаву долю Євангелія, яка зберігається в родині Романичів з Суховолі. Розповідь захопила присутніх своїм сюжетом. А. Корчак отримав запрошення ще раз відвідати сільську громаду з лекцією.

В середу, 17 травня, у виставкових залах  Бродівського історико-краєзнавчого музею, які знаходяться в пам’ятці історії та культури державного значення – палаці Брідської фортеці, відбулось відкриття виставки матеріалів, присвячених історії Львівського національного університету імені Івана Франка. Виставку представляв завідувач музею історії ЛНУ ім. Франка Юрій Гудима. На відкритті виставки були присутні вчителі, краєзнавці та учні 10-го класу брідської гімназії ім. Івана Труша, перед якими скоро повстане питання – де продовжити навчання. На вісімнадцяти інформаційних стендах, подарованих ЛНУ ім. Франка університетом м. Вроцлава (Польща), показані основі періоди виникнення та історії освітнього закладу, представлені фотографії відомих людей, пов’язаних з львівським університетом. Цікаву експозицію, Ю. Гудима доповнив мультимедійною презентацією про сьогодення ЛНУ ім. Франка. Всі присутні з зацікавленням сприйняли інформацію та подякували Юрію Володимировичу за зустріч. Виставка буде працювати в виставкових залах БІКМ до 15 червня 2017 р.

У четвер, 18 травня, в Бродівському історико-краєзнавчому музеї був день відкритих дверей. Всі охочі могли безкоштовно відвідати музейну експозицію, ознайомитися з новими краєзнавчими виданнями, отримати останні номери газети «Брідські вісті». Одночасно була оголошена акція – «Подаруй музею експонат». Незважаючи на невисоку активність потенційних відвідувачів музею, небайдужі подарували два цікавих артефакти. На завершення цього дня, в Народному домі «Просвіти» відбулась презентація трьох науково-популярних фільмів про місто Броди («Бродіський замок», «Броди. Місто Йозефа Рота», «Броди»). Фільми були підготовлені ГО «Край» в рамках міжнародного проекту «CHOICE: Культурна спадщина і сучасність» за участі музейних працівників. На презентації були автори фільмів, творчі працівники знімальних груп, чимало глядачів. Особливий успіх мав фільм «Броди», створений ТО «Видиво». Це дійсно був прорив в медіа контенті про Броди. Вже незабаром ці роботи будуть доступні на нашому сайті.

В п’ятницю, 19 травня,  найактивніші прихильники музею знов зустрілися в досить незвичному для Бродів місці. Це була відреставрована давня пивниця одного з старих будинків на Майдані Свободи. Тут  старший науковий працівник Бродівського історико-краєзнавчого музею А. Корчак презентував результати краєзнавчих досліджень 2015-2016 рр. нового юдейського цвинтаря на околиці Бродів. Присутні з захопленням сприймали найновішу інформацію з цього питання. В кінці заходу Андрій Михайлович відповів на питання, бажаючі виступити поділилися своїми враженнями, планами на майбутнє. Особлива подяка була виголошена власнику приміщення п-ну Ігорю Болюху за надану можливість цікаво провести заключний акорд музейного тижня.

Попереду нові дослідження, відкриття та зустрічі!

Текст і фото: Володимир Ульянов

Броди – місто на Шляху Яна ІІІ Собєського

7 квітня 2017 р. у м. Жовква пройшла робоча зустріч з підготовки до другого етапу подання проектної заявки (повної аплікаційної форми) «Promotion of local culture and preservation of historical heritage of Jan III Sobieski Trail in the Polish-Ukrainian border area» на транскордонну програму PL-BY-UA 2014-2020. Робоча нарада була ініційована основними партнерами проекту ГО «Фундація регіональних ініціатив Жовківщини», Жовківською міською радою та Фундацією ThinkTank Szlaku Jana III Sobieskiego. Серед партнерів, окрім міста Жовкви, є Івано-Франкове, Глиняни, Броди, Золочів, Благодійний фонд «Підгорецький замок» та ін. Делегацію нашого міста представляли заступник міського голови Олександр Єленевський, спеціаліст міської ради Руслан Горбаль та директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук. Учасники зустрічі спільно з польськими партнерами обговорили основні питання подальшої роботи над проектною заявкою, визначили дату наступної наради.

Предметом проекту є, між іншим, підготовка та розбудова «Малої туристичної інфраструктури (МТІ) на Шляху Яна ІІІ Собєського (ЯІІІС) в Україні та Польщі на основі туристичних напрямків, визначених в рамках проекту «Є один король! Шлях Яна ІІІ Собєського, як транснаціональний туристичний продукт». В межах майбутнього проекту кожен з партнерів матиме можливість передбачити кошти для забезпечення своїх пропозицій, пов’язаних з створенням малої туристичної інфраструктури (ознакування, приміські вітальні щити, альтанки, лавочки, оглядові вежі, велостоянки і т.д.), котрі будуть вписуватися у транскордонний туристичний маршрут.

*  *  *

Як відомо, король Ян ІІІ Собєський (1629-1696) тісно пов’язаний з м. Броди, яке разом з замком і селом Старі Броди з 1682 по 1704 р. належало родині Собєських.