Велика бродівська синагога, 1742 р.
Об’єкт включений до Державного реєстру пам’яток архітектури постановою Ради Міністрів УРСР №970 від 24.08.1963 р. і отримав охоронний №403. Пам’ятка має національний статус.
Синагога знаходиться на південному заході від площі Ринок. В 1742 р., у зв’язку з частими пожежами, досить заможна у цей час єврейська громада вирішила збудувати муровану синагогу. Проте місцева влада під тиском луцького єпископа не хотіла дати свого дозволу на виконання цього плану, а зажадала від кагалу оплати в сумі 350 злотих на рік для утримання одного учня в Луцькій духовній семінарії. І лише після того, як кагал погодився, було розпочато реалізацію проекту.
Датою побудови храму є 1742 рік (5502). Про це свідчить напис на східній стороні аттика, також про це йдеться в описі синагог Золочівського округу від 1826 р. Наріжний камінь під Велику Синагогу заклав Їцхак Горовіц, син Якова Горовіца з Болехова, а кошти на її спорудження дав Яків Їцкович, син Їцхака Круківера.
Маловідомою є подальша історія Великої Синагоги. Її минуле оточене легендами. З храмом пов’язані згадки про родоначальника хасидизму Їсраеля бен Еліезера (Бааль Шем Това) (1700-1760), та патріарха роду белзьких рабинів Рокеахів, юдейського чудотворця та рабина Шуліма.
Після захоплення Галичини, австрійський уряд у 1777 р. дозволив провести ремонт даху синагоги, а також відремонтувати водостічні труби. 5 травня 1859 р. храм черговий раз став жертвою великої пожежі, під час якої згоріло майже ціле місто. Великі ремонтні роботи фасадів синагоги відбулися у 1903 р., про що свідчить напис з північного боку західної прибудови, та тогочасна поштівка.
Під час Другої світової війни синагога зазнала значних пошкоджень. Перший раз пам’ятку реставрували у ІІ пол. 1960-х рр. і деякий час вона виконувала функції складу, а далі стояла пусткою. У 1991 р. місцева влада намагалась відреставрувати будівлю для подальшої адаптації під картинну галерею, однак через брак коштів роботи припинено. Зараз божниця знаходиться в руїні. Втрачені північна та південна прибудови будівлі. Літом 1988 р. обвалилася західна стіна, а починаючи від 2006 р. систематично почали обвалюватися склепіння. Проте пам’ятка є одним із найкращих та найбільших зразків синагогального будівництва в цілому світі, через що її цілковита руйнація є недопустима.