Краєзнавчий календар Брідщини 2022 року

На початку року маємо добру нагоду заглянути до краєзнавчого календаря та ознайомитися з добіркою різноманітних «круглих» дат 2022 року.

Цьогоріч маємо декілька знакових ювілеїв. Серед них 80-річчя від часу створення Української Повстанської Армії (у Львівській області 2022 рік проголошено Роком УПА). Ювілейні дати  минають від дня народження відомих діячів нашого краю: Юліяна Чорнія (100-річчя), о. Адріяна Зафійовського (140 р.), Осипа Роздольського (150 р.), Юзефа Коженьовського (225 р.) та ін. 25 років святкуватиме відновлена Бродівська гімназія, яка нині носить ім’я Івана Труша.

Також у 2022 р. виповнюються 110-річні ювілеї відомих історичних будівель Бродів: старого корпусу Бродівського педколеджу ім. Маркіяна Шашкевича (колишнього повітового суду), Народного дому (давнього будинку польського товариства «Сокіл»), палацу графів Тишкевичів (нині адмінбудинку Бродівського держлісгоспу), пошти. 280 років минає з часу спорудження Великої Бродівської синагоги. 120 років тому (восени 1902 р.) в міському парку було встановлено годинниковий павільйон, відновлений на початку 2000-х років.

У поданому далі переліку наведено як і значніші події так і пересічні дати краєзнавчого характеру, які допомагають краще пізнати історію нашого краю.

Січень

2 січня минуло 125 років  (1897) від часу, коли на вулиці Стефанії (тогочасна назва сучасної вул. Золота) офіційно почало працювати газетне бюро. Його відкрив Бернард Шаррер. Там усі охочі могли здійснити підписку на крайові і зарубіжні (дозволені) часописи.

9 січня минуло 165 років від дня народження Юліяна Дуткевича (1857-1925) – греко-католицького священника, громадського діяча, публіциста, довголітнього пароха с. Дуб’є на Брідщині, ініціатора та засновника першого українського сільськогосподарського товариства «Сільський господар» (1898).

12 січня – 95 річниця початку створення молодіжного товариства «Луг», яке діяло до вересня 1939 р. Того дня 1927 р. група ініціативних людей у Бродах написала подання до Воєводства в Тернополі з повідомленням про намір заснувати Руханкове Товариство і Огневої сторожі «Луг», а також підписала статут організації. Серед членів засновників були колишні старшини армії УНР та УГА: Савицький Гриць, Павлюк Гриць, Вислоцький Олександр, Чубатий Володимир, Рудницький Володимир, Сірко, Степан Білинський та ін.

31 січня минає 100 років від дня народження відомого бріщанина Юліяна Чорнія (1922-2013) – хорунжого української дивізії «Галичина», члена ОУН, визначного діяча української діаспори, голови Американського комітету брідщан, члена редколегії книг «Броди і Брідщина», краєзнавця, доброчинця і мецената.

Лютий

15 – 21 лютого 85 років тому (1937) у с. Шнирів відбувався курс трикотарства, куховарства і домашньої господарки, в якому взяло участь 30 учасниць з різних сіл Брідщини. Захід було організовано місцевою читальнею «Просвіта» при підтримці Філії «Просвіти» у Бродах.

Березень

3 березня – 140 років від дня народження священника, катехита шкіл міста Броди, визначного громадського діяча Брідщини, діяча підпільної УГКЦ о.Адріян Зафійовський (1882-1973). Меморіальна дошка священнику розміщена на будівлі міської бібліотеки, де колись була жіноча школа.

5 березня минає 105 років від дня народження Галини Столяр (1917-1942) – української патріотки, учасниці «Пласту», «Просвіти», «Рідної школи», «Союзу Українок», студентського товариства «Смолоскип» та члена Організації Українських Націоналістів. В пам’ять про героїню, на будівлі колишньої плебанії у с. Суховоля, де мешкала її родина, встановлено меморіальну таблицю. Її ім’я носить Суховільська школа, а у Бродах є вулиця Галини Столяр.

6 березня виповнюється чверть століття символам Бродів. 6 березня 1997 р. рішенням Бродівської міської ради затверджено герб і прапор м. Броди.

19 березня – 225 років від дня народження Юзефа Коженьовського (1797–1869) – польського письменника, драматурга, педагога. Діяч народився на Старих Бродах, де сьогодні є названа вулиця його іменем. До Другої світової війни його ім’я носила сучасна вулиця Василя Стуса, а у міському парку стояв пам’ятник письменнику (скульптор А.Попель).

30 березня – 110 років тому (1912 р.) відбулося урочисте освячення новозбудованого приміщення повітового суду (нині старий корпус Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича).

125 років тому (у березні 1897 р.) в одному з будинків на вулиці Коженьовського (нині вул. Василя Стуса) розмістилося новостворене українське касино (товариство клубного типу) «Руська Бесіда», до якого увійшли 33 представники руської (української) інтелігенції міста і повіту (духовенство, викладачі гімназії, державні службовці).

Квітень

3 квітня минає 110 років як у село Ясенів «прийшов» телефонний зв’язок (1912).

14 квітня – 110 років від дня народження о. Ярослава Сірка (1912-1979) – священника, активного громадського діяча Брідщини (а згодом української діаспори в США), редактора газети «Брідські вісті» (1936-1937). Уродженець Малих Фільварків.

22 квітня – 110 років тому (1912) у Бродах розпочала свою роботу філія Австро-Угорського банку, який розмістився на першому поверсі будинку на вул. Валовій.

Травень

6 травня – 280 років тому (1742) у Бродах сталася велика пожежа, яка завдала місту великих збитків. Внаслідок пожежі місто покинули вірмени.

23 травня – 155 років минає від часу великої пожежі Бродів (1867). Пожар, що виник о 6 годині після полудня, знищив 760 будинків, у яких мешкало 1000 родин (6436 осіб). 4 людини загинуло, рятуючи своє майно.

31 травня – 385 років з часу (1637) коли у Бродах стараннями великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського (1591-1646), власника міста, було відкрито вищий навчальний заклад – «Академію Брідську», де викладачами працювали професори Краківського університету.

Червень

6 червня – 175 років від дня народження Олександра Барвінського (1847-1926) – українського громадсько-політичного діяча Галичини, історика, педагога, який тричі обирався послом до Галицького сейму від округу Броди (1894-1904).

10 червня минає 85 років (1937) з часу проведення у м. Броди «Свята Чорноморської фльоти», організованого членами товариства українських студентів «Смолоскип» у Бродах за участі хору «Боян». Захід був присвячений тематиці Чорного моря, його ролі й значенні для українців у різні історичні періоди.

Липень

1 липня – 90-та річниця з часу відкриття першого українського дитячого садка у Бродівському повіті (1932). Його було створено стараннями гуртка «Рідна школа» у Бродах і діяв він близько 2 місяців у приміщенні повітової бурси ім. Маркіяна Шашкевича. До садочка записалося 47 дітей. Вихователькою була Стефа Захарчуківна.

Серпень

5 серпня – 250 років тому (1772) в Броди увійшли австрійські війська. Місто стало прикордонним населеним пунктом Австрійської імперії.

15 серпня – 295 річниця (1727) коронації ікони Божої матері в Підкамені.

22 серпня – 340 років тому (1682) Броди перейшли у власність Собєських.

25 серпня – 130 років від дня народження Степана Тудора (С. Й. Олексюка) (1892-1941) – українського письменника-радянофіла, публіциста, філософа, політика. Діяч народився у с. Пониква.

У серпні минає 115 років (1907 р.) від часу одного із візитів Івана Франка у Броди.

Вересень

1 вересня – 25 років відродженій гімназії у Бродах, яка нині носить ім’я Івана Труша.

11 вересня – 100 річчя (1922) відновлення (після воєнних лихоліть 1914-1920 рр.) діяльності Бродівської філії товариства «Просвіта».

22-24 вересня – 110 років тому (1912 р.) у Бродах відбулися XXVII загальні збори членів Галицького лісового товариства, під час яких учасники відвідали ліси і промислові підприємства власників Бродів.

29 вересня – 150 років від дня народження українського фольклориста, етнографа, перекладача, випускника Брідської гімназії Осипа Роздольського (1872-1945) із с.Доброводи Збаразького повіту (тепер Збаразький район Тернопільської області).

Жовтень

14 жовтня – 80-та річниця створення УПА та 20 років з часу відкриття у м. Броди на вул. Золотій пам’ятника Петру Федуну-Полтаві (скульптор Богдан Романець, архітектор Ярослав Руцький).

18 жовтня – 110 років від дня народження видатного вченого хіміка, фармацевта, винахідника Миколи Туркевича (1912-1989), уродженця с. Пониква, випускника Бродівської гімназії.

21 жовтня – 75 річниця (1947 р.) сумнозвісної операції «Захід» – каральної акції радянської влади, спрямованої проти населення Західної України, яке підтримувало український національно-визвольний рух. В цей день розпочалися наймасовіші депортації населення в Сибір та Казахстан. Понад тисячу жителів Брідщини (тодішнього Бродівського, Підкамінського, Заболотцівського районів) були вивезені у віддалені райони тодішнього СРСР, багато з них ніколи не повернулися на рідну землю.

31 жовтня – 120 років тому (1902) ініціативна група української інтелігенції Брідщини на чолі з професором гімназії Василем Щуратом вирішила заснувати товариство «Русько-українська Повітова Бурса» і підписала статут. Це товариство опікувалося українською шкільною молоддю і його зусиллями згодом було збудовано приміщення, яке поклало основу сучасній Бродівській СЗОШ №2.

Листопад

4 листопада – 150 років від дня народження Якова-Броніслава Овчарського (1872-1942) – українського лікаря та мецената, одного з організаторів Львівського рятункового товариства, останнього особистого лікаря Івана Франка. Він народився у м. Броди, навчався у Бродівській гімназії.

21 листопада – 90 років тому (1932р.) було офіційно зареєстровано брідське Товариство українських студентів «Смолоскип», до складу якого входили такі відомі діячі національно-визвольних змагань краю як Степан Борщ, Микола Матвійчук, Олена(Галина) Столяр, Богдана Левицька, Михайло Левенець та ін.

25-27 листопада – 85 років тому (1937 р.) у м. Броди проходив з’їзд повітових лікарів Тернопільського воєводства, під час якого обговорювалися питання стану медичної опіки та гігієни у воєводстві, фінансові справи, співпраця між медичними закладами і установами та ін. Учасники заходу відвідали шпиталь, осередок здоров’я, насосну станцію та міську бійню.

Грудень

7 грудня – 130 років від дня народження Олени Степанів (1892 – 1963) – українського історика, географа, громадської та військової діячки. У роки Першої світової війни – хорунжа, командир стрілецької чоти в Легіоні Українських січових стрільців. Відзначена медаллю хоробрості (1914) та військовим хрестом Карла V (1918).  Життя її тісно пов’язане з с. Заболотці, де парохом був її батько. А на сільському цвинтарі в с.Заболотці збереглася могила брата Олени – Ананія Степаніва (1890-1919), сотника УГА, який загинув у бою з поляками в 1919 р. під м.Журавно.

Звичайно, що наведений перелік дат є далеко неповним і постійно доповнюється. Усіх охочих запрошую долучатися до написання історії рідного краю та подавати свої пропозиції до формування історичного календаря Брідщини. А більше інформації з історії краю можна почерпнути у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

 

Підготував Василь Стрільчук

Михайло Заяць – лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА

(до 100-річчя від дня народження Героя)

Сьогодні минає 100 років від дня народження вояка УПА Михайла Зайця – «Зенка», «Влодка», «Нестора», «Тараса», охоронця Головних командирів УПА Романа Шухевича, Василя Кука, людини, яка вклала вагому лепту в боротьбу за Українську державу і поклала на вівтар свободи своє життя.

Михайло Заяць народився 28 вересня 1921 р. в присілку Лісові с. Берлин Брідського повіту в свідомій українській сім’ї Миколи і Теклі Заяць. Він був четвертою дитиною (Юстина, 1908р.н.; Володимир, 1911р.н.; Йосип, 1913р.н.), після нього народилася ще найменша – дочка Ірина, 1926р.н.

Михайло закінчив сільську семирічну школу, жив при батьках, допомагав по господарству. «Природа наділила його талантом. Був завжди веселий, співав, жартував, грав на балалайці і мандоліні. Ці музичні інструменти висіли над його ліжком завжди. Товариші за ним ходили юрбою. Шалено їздив ровером, робив різні трюки – в’їжджав у фіртку не відкриваючи її. Все йому вдавалось – він грав у виставах, співав (це в «Рідній школі» чи «Просвіті», де збиралася молодь)». Так про Михайла згадувала його рідна сестра Ірина Миколаївна Хименко-Заяць, активна учасниця національно-визвольного руху, заарештована і суджена, згодом проживала в м. Черкаси.

Ще юнаком Михайло включився у національне життя села, був членом товариства «Луг», вступив в ОУН. За активну політичну діяльність разом із старшим братом Володимиром (також членом ОУН, а пізніше вояком УПА, який під псевдом «Лісовий» діяв на теренах Брідщини; загинув 3 вересня 1950р.) ув’язнений польською владою в Березі Картузькій (1939 р.).

У 1940 р. Михайло Заяць закінчив підпільну «школу печаткарів» (підробки документів), що діяла в околицях с. Ясенів на Брідщині. З 1942 р., під виглядом виїзду на роботу до Німеччини, перейшов на нелегальне становище. Деякий час (1944 – поч. 1945 р.) Михайло брав участь у самооборонному кущовому відділі «Стефанівського» (Михайла Дутки із с. Берлин). До травня 1945 р.  повстанець працював співробітником невстановленого технічного осередку при Проводі ОУН. Згодом був стрільцем боївки охорони Головного командира УПА Романа Шухевича. У листопаді 1945 р. Роман Шухевич направив «Зенка» до Василя Кука. Там повстанець перебував до березня 1946 р., а відтак повернувся в боївку охорони Головного командира УПА. З 1948 р. і до дня загибелі «Чупринки» «Зенко» був командиром охоронної боївки Р. Шухевича. З березня до травня 1950 р. Михайло Заяць був бойовиком керівника Львівського крайового проводу ОУН Осипа Дяківа – «Наума». Після цього, аж до своєї загибелі – охоронець Головного командира УПА В. Кука та учасник кур’єрської групи, що його обслуговувала. Відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 2-го класу (20 червня 1952 р.). Михайло Заяць є автором унікальних спогадів про Романа Шухевича «Мої спомини з життя командира УПА» та нарису «Поїздом через Львів». У травні 1951 р. Петро Федун – «Полтава» у своєму листі до Василя Кука запитував про «Зенка» і про можливість переведення його у свою боївку.

Загинув Михайло Заяць 3 грудня 1952 р. в с. Конюхи Козівського р-ну Тернопільської області у бою з відділом МГБ. Місце поховання невідоме.

Вічна слава Герою!

Підготував Василь Стрільчук

Перелік музейних екскурсій та заходів для учнів та вчителів навчальних закладів

Екскурсії залами музею

  1. Загальна оглядова екскурсія.
  2. Природа нашого краю.
  3. Найдавніша історія краю.
  4. Етнографія і побут Брідщини кін. ХІХ – початку ХХ ст.
  5. Брідщина в Національно-визвольних змаганнях 1917-1921 рр.
  6. Брідщина в часи ІІ світової війни (1939–1945 рр.).
  7. Національно-визвольна боротьба на Брідщині в 1940–1950-их роках.
  8. Твори брідських митців у музейній експозиції.

 

Екскурсії містом:

  1. Загальна оглядова екскурсія містом.
  2. Містичні історії Бродів.
  3. Оборонні фортифікації міста (Бродівський замок – міський земляний вал).
  4. Історія храмів та монастирів м. Броди.
  5. «Міське корзо» – екскурсія вулицею Золотою.
  6. Бродівські некрополі (єврейське і християнське кладовище).
  7. Пам’ятники міста.
  8. Броди в творах Йозефа Рота.
  9. Старі Броди.

Віртуальні екскурсії (проектор/інтерактивна дошка/сервіси інтернет відеозв’язку)

  • Бродівський замок – визначна пам’ятка оборонного зодчества XVII-XVIII ст.
  • Архітектурні особливості міста Броди.
  • Мандрівка вулицями міста (Золота, Стуса, Майдан Свободи, Юридика).
  • З історії Бродівського історико-краєзнавчого музею.
  • Сакральна каменерізна скульптура Брідщини.
  • Бродівський міський некрополь, а також Єврейський цвинтар.
  • Містичні історії Бродів.
  • Іван Франко і Броди.
  • Визначні діячі краю (Ю.Коженьовський, Ф. Вассиян, І.Труш, Ф. Вест, Петро Полтава та ін.).
  • Брідщина в національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
  • Театр в Бродах ХІХ – пер. пол. ХХ ст.
  • Одяг брідщан кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

 Можливе проведення виїзних краєзнавчих екскурсій районом (за умови організації замовником автобуса).

 

Інтегровані екскурсії

Екскурсії-квести:

  • Знаряддя праці наших предків.
  • Історія зброї (від найдавніших часів до ХХ ст.).

 

Інтерактивні екскурсії:

  • Природа нашого краю.
  • Бродівський замок – цитадель нашого міста.

Проведення екскурсій відбувається за попереднім замовленням.

 

За довідками звертайтесь у КУ “Бродівський історико-краєзнавчий музей” Бродівської міської ради:

майдан Свободи,5, м. Броди

тел.: 03266 421 13.

E-mail:bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum

 

 

Знайдений бідон з повстанськими документами передали до музею!

Сьогодні маємо приємну новину щодо збереження важливої сторінки історії нашого краю. Небайдужий мешканець Бродів Володимир Шелест повідомив у музей про випадкову знахідку бідону з літературою ОУН та УПА періоду 1940-50 рр. Оглянувши вміст бідона, виявлено, що це переважно ідеологічна література, листівки, агітки, а також повстанський звіт, щоденник 1950 р. тощо. Щодо хронологічних рамок матеріалів, то попередньо це період 1948 – березня 1951 р. Особливо вражає знахідка кількох світлин (чоловіка, трьох дівчат чи жінок і фото дитини), які, очевидно, повстанець носив при собі. На одному документі зазначено псевдо підпільника – «Степко», який, правдоподібно мав відношення до сховку цього архіву. За попередніми даними, мова йде про матеріали Лопатинського районного проводу ОУН.

Бідон, в якому були документи, проржавів у кількох місцях, внаслідок чого документи замокли. На даний час проведено переговори з Русланом Забілим, директором Національного музею «Тюрма на Лонцького», працівники якого мають досвід роботи з такого роду документами, їх збереженням і консервацією. Розглядається можливість передачі матеріалів фахівцям у м. Львів. Після консервації та оцифрування документи будуть представлені на виставці у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

Ще раз велика подяка пану Володимиру Шелесту за свідомий підхід і збереження нашої історії, унікального архіву часів українських національно-визвольних змагань 1940-1950-х років.

 

Василь Стрільчук

Нові відкриття і знахідки на Ринку в Бродах

У вівторок, 23.03.2021 р., під час археологічного нагляду, який проводить Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України (м. Львів), в ході реконструкції площі Ринок у Бродах було виявлено нові історичні артефакти з минулого нашого міста. Під час підготовки основи для дороги на північній стороні площі (неподалік пошти) на глибині близько 1 м було виявлено дерев’яні конструкції у вигляді дощаного настилу. Спочатку було припущення, що це залишки давнього моста, встановленого через заболочену канаву. Однак подальші дослідження показали, що це рештки підлоги якоїсь споруди (господарського чи торгівельного призначення). Настил побудований з товстих соснових дощок і брусів та досить непогано зберігся в болотистому ґрунті без доступу повітря. Споруда була пошкоджена (перерізана) під час прокладення австрійської каналізації на поч. ХХ ст. У ході обстежень під підлогою виявлено масивні балки, на яких стояла споруда. Під верхнім ярусом виявилося ще два настили від двох раніших споруд, знищених пожежами. Підлога нижнього ярусу була викладена жердинами діаметром 5-10 см, щільно покладених одна біля одної.

Серед знахідок, які допомагають науковцям визначити час існування будівель, є монети – так звані «боратинки» (1660-ті рр.), залишки скляного посуду XVII – поч. XVIII ст., фрагмент кахлі, люлька. Також виявлено чимало супутнього матеріалу: цвяхи, залізні предмети, мідні пластини і шматки свинцю та уламки керамічного посуду. Більшість металевих речей були пошкоджені вогнем.

Дослідницькі роботи проводилися під керівництвом археолога, доктора історичних наук Ярослава Онищука за участі директора Бродівського історико-краєзнавчого музею та студента 4 курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Тараса Мельника.

Відкриті об’єкти принесли нові відомості про забудову Ринку в Бродах у кін. XVII – на поч. XVIII ст. і знову звернули увагу на вплив великих пожеж на життя міста та його мешканців. Подальше вивчення знахідок, виявлених під час реконструкції центральної площі, триває. Результати досліджень будуть опубліковані, а знайдені артефакти після опрацювання і вивчення представлені на виставці в Бродівському історико-краєзнавчому музеї.

Василь Стрільчук