Нова книга про давню історію нашого краю

  На днях побачило світ монографічне дослідження відомого науковця, археолога, доцента кафедри археології Львівського національного університету ім. Івана Франка, уродженця Брідщини Ярослава Онищука.

Онищук Я. І. Населення Західної Волині та Західного Поділля у першій половині І тис. н. е.: культурно-історичний аспект : монографія / Я. І. Онищук.  – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2018. –  568 с. + вкл.

    Як відомо, Ярослав Іванович тривалий час займається дослідженням поселень вельбарської та черняхівської культур у верхніх течіях річок Ікви, Серету і Стиру. Також він досліджував пам’ятку Карів-І на Західному Побужжі. Науковець є автором понад 150 статей з археології України, військової археології та історичного краєзнавства.
     У виданій монографії розглянуто культурно-історичні процеси на території західних районів Волині та Поділля у першій половині І тис. н. е. Визначені основні напрямки міграцій і шляхи розселення слов’янської, гето-дакійської та германської людності, контактні зони, що сформувалися на цих теренах унаслідок тривалої комунікації різноетнічних племен. Через призму розвитку матеріальної та духовної культури пшеворського, липицького, зубрицького, вельбарського та черняхівського населення розглянуто особливості проживання, побуту, господарства, поховальної обрядовості, а також взаємовідносини цих спільнот з провінційно-римським світом. Окрему увагу звернено на культурно-історичні процеси, що відбувалися у верхів’ях рік Іква, Стир і Серет на Волино-Подільському пограниччі. В монографії, поміж іншим, описано багаторічні археологічні дослідження пам’яток римського часу, які автор проводив на території Бродівського р-ну Львівської області (в околицях м. Броди (ур. Заставки), сіл Дудин, Попівці, Накваша, Малинище, Суховоля та ін.) та матеріали з фондів Бродівського історико-краєзнавчого музею.
     Книгу рекомендовано для археологів, істориків, краєзнавців та усіх, хто цікавиться давнім історичним минулим України.

2019 – рік Івана Труша, Мирона Тарнавського, Петра Полтави та Йозефа Рота

Традиційно на початку року подаємо календар історико-краєзнавчих дат краю. Цьогоріч маємо чимало важливих ювілеїв. Серед них – 150-річчя від дня народження  видатних наших земляків: художника Івана Труша та генерала УГА Мирона Тарнавського. 100 років минає від дня народження ідеолога національно-визвольного руху Петра Федуна – Полтави.

У 2019 році світова спільнота відзначатиме 125-річчя від дня народження австрійського письменника Йозефа Рота, уродженця Бродів. З цього приводу у місті планується встановити пам’ятник за кошти Міністерства закордонних справ Німеччини. А 4 серпня одна з локацій відомого музичного  фестивалю «LvivMozArt» (засновницею і арт-директором є наша відома землячка Оксана Линів) проходитиме у Бродах і буде присвячена також Й.Роту. Бродівський історико-краєзнавчий музей планує у вересні 2019 р. провести тематичну наукову конференцію.

Цього року Броди відзначатимуть 935-ту річницю від часу першої писемної згадки. Традиційно це відбуватиметься у третю неділю вересня (15.09), хоча, як пригадуємо, у давньому документі говориться «І на ту вєсну – на совєт к Ярополку в Броди».

2019 рік – це також рік сумних річниць. У квітні минає 5 років від початку російсько-української війни, яка забрала тисячі життів Героїв України, серед яких і наші брідщани. 80 років тому розпочалася Друга світова війна, а 105 – Перша світова, або як її колись називали – «Велика війна».

Нижче подаємо перелік пам’ятних дат, ювілеїв, річниць (за місяцями року), про які більше чи менше згадуватимемо у 2019 році.

Січень

8 січня – 315 років тому (1704 р.) місто Броди перейшло у власність родини Потоцьких, які володіли ним аж до 1834 р. А герб роду Потоцьких – «Пилява» – був гербом міста аж до 1939р.

12 січня – 125 років від дня народження Юліяна Вассияна (1894-1953) – діяча українського націоналістичного руху, філософа, політолога, публіциста. Ю.Вассиян проживав у м. Броди (Малі Фільварки) з 1935 по 1939 р. та 1941-1944 рр.

18 січня – 150 років від дня народження видатного українського художника Івана Труша (1869-1941), уродженця с. Висоцько, випускника Брідської гімназії.

Лютий

10 лютого мине 125 років від дня народження учасника національно-визвольних змагань 1917-1921 років, поручника УГА, активного громадського діяча української діаспори США, краєзнавця, автора неопублікованого історичного дослідження «Брідщина» Павла Дубаса (1894-1972), уродженця с. Ражнів Бродівського повіту.

23 лютого – 100 років від дня народження провідного ідеолога українського збройного підпілля ОУН 1940 – 50-их рр., пропагандиста, публіциста, редактора та автора багатьох повстанських публікацій, полковника УПА Петра Федуна-Полтави (1919-1951), уродженця с. Шнирів, випускника Брідської гімназії.

28 лютого –  сумна 75-та річниця спалення нацистами села Гута Пеняцька на Брідщині (1944 р.). І 10 років тому (2009 р.), вшановуючи пам’ять про загиблих поляків і українців у Другій світовій війні, наше місто вперше за всю свою історію приймало двох перших осіб держав: президентів України – Віктора Ющенка та Польщі – Леха Качинського.

Березень

4 березня – минає 80 років від дня народження Богдана Романця (1939-2009) – українського скульптора, автора п’яти пам’ятників у місті Броди (900-річчя Бродам, відомим учням і викладачам Бродівської гімназії, Тарасу Шевченку, Жертвам більшовицьких репресій, Петру Федуну-Полтаві) та пам’ятника Т.Г. Шевченку у с. Берлині.

Квітень

10 квітня – 100 років тому, у 1919 р., в м.Броди відбулася нарада Директорії УНР з представниками Антанти щодо пропозицій припинення польсько-української війни та розмежування по лінії лорда Керзона. З української сторони участь взяли Головний Отаман Військ і Флоту УНР С.Петлюра, член Директорії Ф.Швець, морський міністр М.Білінський, командувач УГА ген.-полк. М.Омельянович-Павленко, представники уряду ЗО УНР. Від Антанти були представлені американська і сербська, англійська, французька та італійська місії.

15 квітня – 110 років від дня народження Миколи Матвійчика (1909-1941), уродженця с. Глушин, діяча українського-визвольного руху (псевдо «Лук»), крайового референта розвідки ОУН (1940 р.), засудженого на «процесі 59-ти» до розстрілу, страченого НКВС.

23 квітня – 65 років тому (1954 р.)  в с. Лукаші загинули вояки останньої боївки збройного підпілля ОУН  на Брідщині : Іван Романич – «Дезертир», Пахом Бедрій – «Лук», Павло Безрукий – «Хмара».

26 квітня – 110 років з часу відвідин Іваном Франком м. Броди.

29 квітня – 205 років від дня народження польського історика вірменського походження о. Садока Баронча (1814-1892), автора багатьох історичних розвідок, серед них і з історії Брідщини («Вільне торгове місто Броди», «Відомості про Малу Пониковицю», «Відомості про  домініканський монастир у Підкамені», «Діяльність домініканського монастиря в Підкамені», «Хроніка Олеська»).

Травень

5 травня – 160 років тому (1859 р.) відбулася найбільша пожежа за всю історію міста Броди, внаслідок чого згоріло 950 будівель, загинуло 16 людей

9 травня 1904 р., 115 років назад, рескриптом міністра визнань і освіти Австро-Угорщини надано дозвіл на відкриття приватної учительської жіночої семінарії у м. Броди. Заклад проіснував у Бродах до 1929 року.

18 травня –  у Міжнародний день музеїв будемо відзначати 60 років від часу створення Бродівського історико-краєзнавчого музею (рішення про створення датовано 8 липням 1959 р.) та 35 років відкриття музейної експозиції в сучасному приміщенні (вересень 1984).

26-27 травня – 35 років тому відбувся І Всесвітній з’їзд брідщан в м. Торонто (Канада).

Липень

6 липня – 100 років тому (1919 р.) на околиці Бродів, біля Піщаної гори, поляками було розстріляно четаря УГА Пилипа Ґардзілевича(1894-1919), якого поховали на міському цвинтарі у Бродах в дільниці військових поховань 1914-1920 рр. Його могила для жителів нашого міста є місцем національної пам’яті та вшанування героїв Перших визвольних змагань 1917-1921 рр.

7-12 липня  – 115 років назад (1904 р.) відбувалася канонічна візитація Брідського деканату митрополитом Андрієм Шептицьким. Перший відомий візит митрополита у м. Броди.

10 липня – 150 років від часу  налагодження залізничного сполучення Львів – Броди (1869).

13-22 липня – 75 років з часу боїв під Бродами дивізії «Галичина» (1944 р.).

17 липня – 75 років захоплення м. Броди радянськими військами (1944 р.).

21 липня 1879 р., 140 років назад, у Бродах відбувся XIII з’їзд Педагогічного товариства, на який приїхало 350 делегатів з різних куточків Галичини. Місто вітало учасників зібрання гаслами, вивішеними на будинках. Захід відбувався у залі Музичного Товариства. Зранку о 8:30 відбулися молебні у римо-католицькому костелі, греко-католицькій церкві і єврейській божниці. В рамках з’їзду було відкрито меморіальну таблицю відомому драматургу, письменнику та педагогу Юзефу Коженьовському (1797-1863) біля будинку на Старих Бродах, де він народився. А міська рада міста перейменувала вулицю Парафіяльну на вул. Коженьовського (сучасна вул. Стуса).

30 липня – 75 років тому загинув Юрій Федорук – «Лемко» (1921-1944) (ур. с. Накваша) – визначний член ОУН, виховник молоді, організаційний референт крайового проводу Юнацтва ОУН, провідник Генеральної Округи ОУН на центральних і східних українських землях. Поліг в бою з більшовиками в с. Устянка на Рівненщині.

Серпень

22 серпня – 435 років від часу надання Бродам магдебурзького права

29 серпня – 150 років від дня народження генерала УГА Мирона Тарнавського (1869-1938), життя і діяльність якого пов’язані з нашим краєм.

Вересень

2 вересня – 125 років від дня народження відомого австрійського письменника Йозефа Рота (1894-1939), уродженця нашого міста, випускника Брідської гімназії.

24 вересня – 125 років від дня народження українського поета, прозаїка, журналіста, композитора, критика, громадського діяча Романа Купчинського (1894 – 1976), який деякий час проживав у с. Кадлубиська (Лучківці).

Жовтень

2 жовтня 1939 р. (80 років назад) у місті почала виходити газета «Червоні Броди».

10 жовтня – минає 160 років (1859 р.) від дня народження о. Григорія Грушки (1859-1913) – засновника і першого редактора першого україномовного видання в Америці – газети «Свобода» (1893), який з 1906 року служив на парафії в с. Пеняки, де і похований.

17 жовтня – 205 років від дня народження видатного громадського діяча, письменника, члена «Руської Трійці» Якова Головацького (1814-1888), уродженця с. Чепелі.

19 жовтня – ювілей відзначатиме відома жителька міста Світлана Антонишин (1959) – поетеса, прозаїк, критик, лауреат літературних премій «Благовіст», ім. Маркіяна Шашкевича.

20 жовтня – 65 років тому в с. Нем’яч загинув останній учасник збройного підпілля ОУН на Брідщині Василь Дубина – «Вогник».

Листопад

12 листопада – 75 років тому (1944 р.) регулярно почала виходити Бродівська районна газета «Червоний промінь», попередник газети «Прапор комунізму» (виходила до 1990 р.).

Грудень

4 грудня – 75 років тому (1944 р.) в районі сіл Ражнів – Вовковатиця відбувся великий бій відділів УПА Брідщини з військами НКВД. Це був один з найбільших боїв УПА на Брідщині.

20 грудня минає 130 років від дня народження видатного громадського діяча краю, катехита Брідської гімназії, засновника музичного товариства «Боян» о.Михайла Осадци (1889 – 1941).

 

Як бачимо, 2019 р. багатий на різного роду ювілеї та пам’ятні події. Звичайно, перелік дат є далеко неповним і буде доповнюватись.

Усі зацікавлені в пізнанні історичного минулого краю можуть почерпнути більше інформації у Бродівському історико-краєзнавчому музеї, а також на сайті «Історична спадщина Бродів». Будемо вдячні за Ваші коментарі, зауваження та побажання.

 

Підготував Василь Стрільчук,

директор Бродівського історико-краєзнавчого музею

 

Новорічно-різдвяна виставка у Бродівському музеї

26-го грудня у виставкових залах Бродівського історико-краєзнавчого музею відбулось відкриття виставки, присвяченої різдвяним традиціям Галичини у минулому та старовинним новорічним іграшкам. На заході були присутні слухачі – учні 5-б (9-го) класу Бродівської гімназії ім. І. Труша, працівники відділу освіти, бібліотеки та інших культурних установ.

Вступне слово взяв директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук, коротко ознайомивши присутніх із темою виставки. Після цього куратор виставки Наталія Ханакова провела екскурсію, у ході якої слухачі довідались про традиції святкування Різдва на теренах Брідщини, про те, як утворювались вертепи на зародках української держави на початку 90-х років минулого сторіччя. Цікавим було те, що відродження різдвяних традицій припало на культурне відродження нашої держави. Присутні роздивлялись фото, на яких зображені бродівські вертепи у різні часи (1930-1990), а також ялинкові іграшки різних періодів: від епохи сталінізму й до початку перебудови.

Друга частина заходу була проведена фотографом та доглядачем Бродівського історико-краєзнавчого музею Володимиром Ульяновим. У ході своєї розповіді він презентував глядачам авторські світлини, зроблені ним у 1990-му році. На фотографіях – вітрини магазинів з новорічними вивісками на різних бродівських вулицях. Володимир Федорович також показав фотоапарат, на який, власне, і були зроблені фото, а також розповів передісторію їх створення.

У заключній частині була презентована картина талановитої бродівської художниці Надії Свидовецької, на якій зображено вертеп на фоні мальовничого природного пейзажу.

Загалом, захід пройшов добре. Учасники залишились задоволеними, адже дізнались багато цікавої інформації про минуле свого краю та зарядились чудовим святковим настроєм. Виставка «Як святкували Різдво і новорічні свята у Бродах» буде тривати до кінця січня. За довідками і замовленнями екскурсій звертатись до музею за номером телефону  4-21-13.

Любомир Лесонін

«Шевроле» та «Додж» у Бродах, або До історії автобусних перевезень в кін. 20-х – 30-х рр. ХХ ст.

 

Автомобільний транспорт сьогодні відіграє надзвичайно важливу роль у житті кожної людини. Всі ми звикли до зручного транспортного сполучення, а певні «збої» у графіках громадського транспорту чи проблеми з приватними автомобілями створюють неабиякі незручності й дискомфорт.

А чи відомо Вам, від якого часу жителі Бродів почали активно користуватися послугами автобусних перевезень? Куди прямували перші автобусні рейси? Де до Другої світової війни у Бродах був автобусний вокзал?

Отож пропонуємо читачам заглянути в минуле і дізнатися декілька цікавих фактів про ще одну маловідому сторінку історії Бродів і району першої половини ХХ ст.

Розвиток автобусного сполучення у нашому краї припадає на кінець 1920-х років, коли Брідщина – тоді Бродівський повіт, що перебував у складі Золочівської округи Тернопільського воєводства – входила до складу Другої Речі Посполитої. Про певний етап розвитку автотранспорту на наших землях і необхідність введення чітких правил свідчить виданий тернопільським воєводою «Циркуляр до панів повітових староств Тернопільського воєводства щодо регулювання руху транспортних засобів на громадських дорогах» від 30 квітня 1929 р.

На початку документа зазначалося: «Щораз більший розвиток автомобільного руху в Тернопільському воєводстві загалом, і, зокрема, підприємств автомобільного транспорту, поява все більшої кількості автобусних маршрутів, на яких курсують декілька автобусів інколи кількох підприємств, зумовлює необхідність регулювання цього руху та видання розпоряджень, які б забезпечили комфорт та своєчасність перевезення пасажирів і запобігли все більшій кількості випадкових аварій, викликаних безвідповідальними особами, які не дотримуються діючих законів та правил».

На підставі законів та урядових розпоряджень циркуляр визначав правила здійснення підприємницької діяльності в галузі автобусних перевезень,

  • Кожен власник автобуса повинен був отримати дозвіл на курсування автобуса на даному відтинку громадської дороги;
  • В автобусі повинна була бути контрольна книга руху, яка велася на підставі інструкцій, виданих Дирекцією громадських робіт.

Інспекційна дорожна служба мала право безкоштовного проїзду на відтинках доріг, які вона контролювала.

Всі урядовці та державні чиновники, військові, які подорожували у службових справах, при проїзді автобусами за оплату мали перевагу перед іншими пасажирами.

Спереду в автобусах повинно було бути лише два місця – для водія і його помічника (кондуктора). Іншим особам сидіти біля водія заборонялося. Водієві заборонялося розмовляти під час руху.

В автобусах дозволялися лише сидячі місця, причому кількість пасажирських  місць з обслугою автобуса не повинна була перевищувати зазначену кількість в реєстраційних документах. Заборонялося перевантажувати транспорт. За цим слідкували відповідні органи в пунктах відправлення і прибуття автобусів, а також такі наглядові повноваження мали і відділки поліції, що знаходились на маршруті.

Кожен автобус мав мати таблички з інформаційними написами ззовні:

  • дві таблички розміром 10 х 20 см мали бути закріплені по боках автобуса з написами імені, прізвища підприємця та місця проживання;
  • табличку з написом маршруту курсування.

Всередині повинна бути інформація:

  • про кількість місць в автобусі, включаючи водія і його помічника;
  • тарифи на проїзд;
  • розклад руху;
  • допустима швидкість: 40 км на год., у місцях забудованих – 20 км на год.;
  • заборона паління тютюну всередині автобуса під час руху чи зупинки;
  • заборона перевезення вибухових, легкозаймистих, корозійних, смердючих і брудних матеріалів.
  • Біля сидіння водія має бути зазначено: «Місце тільки для водія і його помічника».

Щоб уникнути вимушених і тривалих зупинок в дорозі, кожен автобус мав бути забезпечений двома накачаними камерами, вставленими в цілі й непошкоджені шини; мати достатню кількість бензину і мастил (принаймні, щоб вистарчило до найближчої заправки), а  також інструменти, необхідні для усунення незначних поломок в дорозі.

Швидкість руху автобусів не могла в той час перевищувати 40 км/год, у населених пунктах – 20 км/год, на мостах, перед якими встановлені застережні знаки – 10 км/год.

Водіям, їх помічникам і пасажирам заборонено було паління тютюну в автобусах як під час руху, так і під час зупинок.

Кожен транспортний засіб, як і водій, повинен був мати відповідні документи. Заборонялося керувати у нетверезому стані, або без ліцензії чи відповідних дозволів.

Своїм циркуляром воєвода доручав старостам виділити у населених пунктах місця для зупинок автобусів з позначенням їх табличками, на яких зазналася зупинка та напрямок руху.

Всі зареєстровані у воєводстві автобуси повинні були курсувати згідно з графіками і не залежно від кількості пасажирів. У випадку, коли підприємець не міг забезпечити виїзд автобуса, він повинен був повідомити про те повітову владу. У випадку перерви в русі автобусів більше 7 днів підприємець зобов’язаний повідомити про це Дирекцію громадських робіт, пояснивши причини перерви комунікації. Теж саме при зміні графіку.

Документ встановлював тариф на перевезення пасажирів у Тернопільському воєводстві, який становив 10 грошів за 1 км дороги з однієї особи. Багаж до 10 кг перевозився безкоштовно, а понад норму – 1 грош за кожні наступні 10 кг і 1 км дороги.

До воєводського розпорядження додавалися також «Інструкція щодо забезпечення дотримання правил використання автомобілів на дорогах загального користування, відповідно до розпоряджень Міністра громадських робіт та Міністра внутрішніх справ за погодженням з Міністром військових справ від 27 січня 1928 р.» та «Розклад руху автобусів Тернопільського воєводства станом на 31 грудня 1928 р.».

Згідно з даними 1929 р., на території Брідського повіту курсували 4 автобуси за трьома маршрутами: Броди – Золочів – Броди (2 рейсові автобуси), Підкамінь – Броди – Підкамінь (здійснював 2 поїздки в день) та Щуровичі – Золочів – Щуровичі (через Лешнів і Броди). Автобуси їздили щоденно, окрім суботи.

Кожен з рейсових автобусів мав свій номер. Отже, №37 мав автобус «Шевроле», який о 5:45 вирушав з Бродів до Золочева і через 1 год. 40 хв, тобто о 7:25 прибував в окружне місто. В 11:00 він відправлявся назад до Бродів і прибував о 12:40 год. Інший автобус, № 49, теж марки «Шевроле», виїжджав з Бродів о 6:40 і прибував до Золочева о 8:20. У зворотному напрямі транспорт вирушав о 12:00 і приїжджав у Броди о 13:40.

Однак, згодом виникла необхідність змінити графік руху автобусів до Золочева. Два рейси було розділено у часі (один – ранковий, другий – після обіду). Крім того, час на подолання відстані між цими містами було збільшено до 2 год. Очевидно, причиною могли бути спізнення автобуса. 4 вересня 1929 р. Тернопільський воєвода Мошинський затвердив новий розклад руху автобусів за маршрутом Броди – Золочів. Рейс № 37 вирушав з Бродів о 5:45 і прибував до Золочева о 7:45, а відбував назад о 10:30 і прибував до нашого міста о 12:30. Автобус №49 виїжджав з Бродів о 14:30 і приходив до Золочева о 16:30, а виїжджав назад о 17:30 і повертався у Броди о 19:30.

За напрямком Підкамінь – Броди – Підкамінь курсував автобус № 46 «Шевроле». За день він здійснював по два рейси, витрачаючи на дорогу рівно по 1 год. Перший рейс з Підкаменя вирушав о 5:20 і прибував у Броди о 6:20, у зворотному напрямку автобус виїжджав з Бродів о 11:00 і прибував до Підкаменя о 12:00. Другий рейс здійснювався після обіду. О 15:00 автобус №46 знову вирушав з Підкаменя і прибував у повітове місто в 16:00. Назад вирушав о 17:00.

На маршруті Щуровичі – Золочів – Щуровичі курсував автобус марки «Додж». Рейс №41 о 7 годині ранку виїжджав із Щурович, о 7:20 прибував до Лешнева, о 8:30 був у Бродах і на кінцеву станцію м. Золочів прибував о 10:10, загалом витрачаючи на весь маршрут 3 години 10 хв. У зворотному напрямку автобус вирушав о 15:00, о 16:40 прибував до Бродів, 17:50 – Лешнів та о 18:10 повертався у Щуровичі.

Отже, брідщани в минулому їздили автобусами американських автомобілебудівних фірм «Шевроле» («Chevrolet») і «Додж» («Dodge»), історія яких сягає кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Відомо, що перші автомобілі «Chevrolet» потрапили на територію Польщі ще з армією генерала Галлера у 1918 р. З 1924 р. концерн «Дженерал Моторс», до якого входила фірма «Шевроле», розпочав постачання різних автомобілів на польський ринок. У 1927 р. було продано 1205 автомобілів «Шевроле», які в той час зайняли 2 місце поміж брендів автомобілів, зареєстрованих у Другій Речі Посполитій. У липні 1928 р. на потужностях компанії «Елібор» у Варшаві розпочалася збірка автомобілів, автобусів та вантажівок «Шевроле». До кінця року в Польщі було випущено 2098 різних автомашин цієї марки. А загалом у 1928 р. у Польщі було продано 3554 автомобілі марки «Шевроле». Однак, внаслідок світової економічної кризи (1929-1933 рр.) цей завод зі складання автомобілів був закритий у 1931 р. Очевидно, схожу історію мала і фірма братів Додж, яка до періоду «Великої депресії» теж завойовувала автомобільні ринки Європи і світу.

На жаль, поки що не маємо повних відомостей про всіх власників чи водіїв автобусів, які курсували у нашому краї з кінця 1920-х до 1939 рр. Проте відомо, що власником автобуса фірми «Шевроле» на початку 1930-х рр. був Пйотр Губерт із с. Глушин, який займався перевезеннями людей. Його транспортний засіб був розрахований на 12 осіб і мав реєстраційний номер Tr 9019. У 1935-36 рр. автобусом цієї ж фірми на 12 осіб володів і Владислав Лучкєвіч із Старих Бродів, який також займався підприємницькою діяльністю. Транспортний засіб мав реєстраційний номер Tr.36124.

Упродовж 1930-их років автобусна комунікація розширюється. Із путівника по Тернопільському воєводстві авторства Томаша Кунзека (в редакції 1936 р.) дізнаємося, що автобусний вокзал у Бродах знаходився на Ринку (недарма там і зараз є автобусна зупинка). Звідси прямували дві автобусні лінії: одна до Золочева з вартістю проїзду 4 злотих, а інша до недалекого села Поникви, куди проїзд коштував 80 грошів. У другій пол. 1930-х років село Пониква починає набувати статусу курорту, саме тому там виникають окремі додаткові рейси. У брошурці цього періоду «Пониква – кліматичне поселення» («Ponikwa osiedle klimatyczne») зазначається про «6-разову автобусну комунікацію  з Бродами (11 км) і Золочевом (27 км)», а також що «у Бродах на вокзалі є завжди кільканадцять екіпажів, а від весни два автобуси». Згідно з переказами, деякий час існувало пряме автобусне сполучення між Пониквою та Львовом.

У другій половині 1930-их років існувало транспортне сполучення Бродів з воєводським центром – Тернополем. Цей маршрут був необхідний для місцевих чиновників та мешканців краю, які полагоджували свої службові і приватні справи у воєводському центрі.

Однак автобусні перевезення також не завжди були безпечними. Із повідомлення у львівській газеті «Новий час» від 25 липня 1938 року дізнаємося, що в автобусі, який курсував за маршрутом Броди – Тернопіль, «зіпсувалася керма». Внаслідок цього автобус впав до рову і двоє пасажирів отримали травми. Це були секретар Повітового виділу в Бродах Візімірскі та ксьондз Тиж – ігумен домініканського монастиря в Підкамені.

Таким чином розвивалася комунікація між Бродами та іншими населеними пунктами. Друга світова війна внесла свої корективи, тому довгий час довелось відновлювати автобусну інфраструктуру. Згодом з’явилися нові маршрути і нові автобуси, змінювала місце автостанція Бродів. Але це вже зовсім інша історія.

Василь Стрільчук

 

 

 

Колишні легендарні гравці НХЛ відвідали Брідщину – рідну землю свого діда

15 листопада 2018 р. у місті Броди побували відомі у минулому гравці національної хокейної ліги (НХЛ) брати Вейн і Дейв Бабичі – канадці українського походження. Вейн Бабич, 1958 р.н., відіграв в НХЛ 15 сезонів в якості форварда, провівши  519 матчів. Визнанням успіхів Дейва стала його участь в Матчах зірок Західної хокейної ліги (сезони 1977 та 1978 років) та участь в 1981 році у грі усіх зірок Національної хокейної ліги. Його молодший брат – Дейв Бабич, 1961 р.н., що грав на позиції захисника, провів в Національній хокейній лізі 1195 ігор, а також ставав срібним призером чемпіонату світу в складі збірної Канади (1989). Він також був учасником матчу всіх зірок НХЛ (1983, 1984).

Зіркові хокеїсти вперше прибули в Україну та були почесними гостями міжнародного турніру з хокею, що приходив у м. Новояворівськ Львівської області. У змаганнях взяло участь  7 команд з України, Польщі, Словаччини та Румунії. Брати-хокеїсти взяли участь у нагородженні переможців турніру та провели майстер-клас в Новояворівську для «Галицьких Левів».

У програмі їхнього візиту був і приїзд у місто Броди. Згідно родинних переказів, саме з Бродівщини походив дід відомих хокеїстів – Ілько Бабич, 1902 р.н., який у 10-річному віці виїхав з батьками у Канаду.

Під час перебування на Брідщині почесні гості відвідали сесію Бродівської районної ради, зустрілися з представниками влади, громадськості. Роздали бажаючим свої світлини з автографами, зробили кілька колективних фото. Також побували на невеликій оглядовій екскурсії містом, відвідали Бродівський історико-краєзнавчий музей.

Під час спілкування гостей з краєзнавцями і переглядом родинних записів батька відомих хокеїстів – Едварда Бабича, виявилося, що Ілько Бабич походив із с. Білявці. Таким чином гості помандрували у це, недалеке від Бродів, село, де оглянули краєвиди, церкву, хати і господарські споруди, яка їм нагадали їхнє дитинство у провінції Альберта (Канада), де вони деякий час проживали біля фермерського господарства свого діда.

Як відомо, під час першої хвилі української еміграції наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. багато наших земляків вирушили у пошуках кращої долі за океан. В цей час чимало жителів с. Білявці, яке мало неродючі піщані ґрунти, вирушило до далекої Канади в провінцію Альберта. Саме там близько 80 вихідців із села заснували і розбудували поселення Мирнам (назва походить від двох українських слів – «мир» і «нам»). Серед тих людей, очевидно, були і прадід з прабабою майбутніх відомих хокеїстів.

Незважаючи на несприятливу для екскурсії дощову погоду, гості залишилися задоволені своєю мандрівкою і наступного разу планують більш детально ознайомитись з батьківщиною свого діда та спробувати знайти свою далеку родину.

 

Василь Стрільчук